Постанова

від 26.06.2017 по справі 804/3044/17

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 червня 2017 р. Справа № 804/3044/17 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіБоженко Наталії Василівни при секретаріТрошиній А.С. за участю: представника позивача представника відповідача Баден О.В. Резнікова Ю.М. розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпро адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство "Украгрокомплекс" до Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області про скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство "Украгрокомплекс" (далі - позивач) звернулось до Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області (далі - відповідач), в якому просило скасувати податкове повідомлення-рішення за формою Р № 0005121403 від 12.05.2017 року.

В обґрунтування позову зазначено, що коригування суми податкового кредиту з податку на додану вартість, при списанні безнадійної кредиторської заборгованості, у зв'язку із закінченням терміну позовної давності по отриманим та неоплаченим товарам/послугам, по яким раніше був сформований податковий кредит, не передбачено Податковим кодексом України.

Позивач наполягає на тому, що товариством в облікових регістрах за відповідними субрахунками була списана кредиторська заборгованість, що обліковувалась на рах.63 Розрахунки з постачальниками та підрядниками у зв'язку з закінченням строку позовної давності та з цієї суми сплачений податок на прибуток.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.05.2017 року відкрито провадження у справі.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі, надав пояснення аналогічні викладеним у позовній заяві, просив суд задовольнити позов.

Представник відповідача в судовому засіданні проти адміністративного позову заперечував та просив у задоволенні останнього відмовити.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи.

З матеріалів справи вбачається, що у період з 20.03.2017 року по 07.04.2017 року на підставі наказів № 1242 від 07.03.2017 року та № 1741 від 29.03.2017 року ГУ ДФС у Дніпропетровській області було проведено документальну планову виїзну перевірку ТОВ НВП Украгрокомплекс з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2015 року по 31.12.2016 року.

За результатами перевірки Головним управлінням ДФС у Дніпропетровській області було складено акт перевірки № 3998/04-36-14-03/24990415 від 14.04.2017 року (далі - Акт перевірки).

24.04.2017 року не погоджуючись з висновками перевіряючих, ТОВ НВП Украгрокомплекс було подано заперечення на Акт перевірки.

05.05.2017 року ГУ ДФС у Дніпропетровській області надано відповідь № 9269/10/04-36-14-03 щодо результатів розгляду заперечень до Акту перевірки від 14.04.2017 року № 3998/04-36-14-03/24990415. За результатами розгляду заперечень, були виявлені технічні помилки, в зв'язку з чим внесено зміни до Акту перевірки.

На підставі висновків, викладених в Акті перевірки від 14.04.2017 року та відповіді на заперечення до Акту перевірки від 05.05.2017 року, податковим органом винесено податкове повідомлення-рішення за формою Р № 0005121403 від 12.05.2017 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму - 422 754,00 грн., у т.ч. за основним платежем - 281 836,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 140 918,00 грн.

Підставою для прийняття податкового повідомлення-рішення стало порушення позивачем п.п. 14.1.257 п.14.1 ст. 14, п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI (зі змінами та доповненнями) в результаті чого занижено податок на додану вартість за листопад 2016 року - на 281 836,00 грн.

Правомірність винесеного податкового повідомлення-рішення за формою Р № 0005121403 від 12.05.2017 року є предметом розгляду даної адміністративної справи.

Судом встановлено, що ГУ ДФС у Дніпропетровській області збільшуючи позивачу грошове зобов'язання з ПДВ, виходило з того, що ТОВ НВП Украгрокомплекс при списанні кредиторської заборгованості, у зв'язку з закінченням терміну позовної давності для оплати отриманих товарів, за якими був сформований податковий кредит на суму 281 836,00 грн., не була відкоригована сума податкового кредиту.

Однак, суд не погоджується з такою позицією податкового органу з огляду на наступне.

Пунктом 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України передбачено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п.193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Враховуючи те, що позивачем, як доказ здійснення господарських операцій, надані суду належним чином засвідчені копії первинних документів, які свідчать про факт здійснення господарських операцій, суд вважає висновок відповідача щодо порушень п.198.3 ст. 198 Податкового кодексу України недоречним.

Разом із тим, у п. 198.5 ст. 198 Податкового кодексу України визначено, що платник податку зобов'язаний нарахувати податкові зобов'язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі, якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися:

а) в операціях, що не є об'єктом оподаткування відповідно до статті 196 цього Кодексу (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 196.1.7 пункту 196.1 статті 196 цього Кодексу) або місце постачання яких розташоване за межами митної території України;

б) в операціях, звільнених від оподаткування відповідно до статті 197, підрозділу 2 розділу XX цього Кодексу, міжнародних договорів (угод) (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 197.1.28 пункту 197.1 статті 197 цього Кодексу та операцій, передбачених пунктом 197.11 статті 197 цього Кодексу);

в) в операціях, що здійснюються платником податку в межах балансу платника податку, у тому числі передача для невиробничого використання, переведення виробничих необоротних активів до складу невиробничих необоротних активів;

г) в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (крім випадків, передбачених пунктом 189.9 статті 189 цього Кодексу).

Однак, серед підстав, встановлених п. 198.5 ст. 198.5 Податкового кодексу України немає: списання простроченої кредиторської заборгованості .

Підпунктом 135.5.4 п. 135.5 ст. 135 ПК України встановлено, що до складу доходів включаються суми безнадійної кредиторської заборгованості. При цьому, вказана норма не містить жодного уточнення чи будь-якої іншої ідентифікації, що безнадійна кредиторська заборгованість включається до складу доходів за виключенням сум ПДВ у її складі. Вказана норма чітко визначає обов'язок платника податків відобразити у складі доходів звітного періоду всю суму кредиторської заборгованості.

Статтею 192 Податкового кодексу України визначено, що якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов'язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Стаття 192 ПК України визначає вичерпний перелік підстав для коригування податкового кредиту. Серед вказаного переліку відсутня така підстава для коригування податкового кредиту, як списання безнадійної кредиторської заборгованості.

Дана норма не регулює операції визнання заборгованості безнадійною. Так, при визнанні заборгованості безнадійною не відбувається зміна компенсації за товари/послуги та у продавця не виникає обов'язку виписати покупцю розрахунок коригування з наступним зменшенням у продавця податкових зобов'язань та зменшенням у покупця податкового кредиту.

Отже, твердження відповідача про необхідність коригування податкового кредиту при списанні безнадійної кредиторської заборгованості суперечить ст. 192 Податкового кодексу України.

Аналогічну позицію неодноразово було висловлено і Вищим адміністративним судом України, у справах: № К/800/32280/16 від 24.01.2017 року та № К/800/51839/15 від 19.04.2016 року.

Враховуючи, що ст. 192 Податкового кодексу України визначено вичерпний перелік підстав для коригування податкового кредиту, платнику ПДВ не потрібно коригувати податковий кредит з ПДВ при списанні кредиторської заборгованості.

Окремо слід зауважите, що згідно п. 44.2 ст. 44 Податкового кодексу України, для обрахунку об'єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.

Згідно п. 5 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 11 "Зобов'язання", зобов'язання визнається, якщо його оцінка може бути достовірно визначена та існує ймовірність зменшення економічних вигод у майбутньому внаслідок його погашення. Якщо на дату балансу раніше визнане зобов'язання не підлягає погашенню, то його сума включається до складу доходу звітного періоду.

Інструкцією про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій передбачено, що на субрахунку 717 "Дохід від списання кредиторської заборгованості" (це рахунок 71 - "Інший операційний дохід") узагальнюється інформація про доходи від списання кредиторської заборгованості, що виникла вході операційного циклу, по закінченні строку позовної давності. Разом із тим, рахунок 71 за кредитом кореспондує із дебетом рахунку 63 "Розрахунки з постачальниками та підрядниками".

При придбанні товарів, робіт, послуг платником ПДВ робляться проведення:

Дт 28/90/92 Кт 63 - на суму придбання без ПДВ.

Дт 641/ПДВ Кт 63 - на суму ПДВ.

За таких обставин, списання кредиторської заборгованості має вигляд:

Дт 63 Кт 717 - на всю суму заборгованості.

Отже, у відповідності до п. 44.2 ст. 44 Податкового кодексу України, сума списаної кредиторської заборгованості буде оподатковуватися податком на прибуток підприємства. При цьому, сума податкового кредиту з ПДВ не підлягає коригуванню.

Частиною 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Оцінюючи усі докази, досліджені судом у їх сукупності, суд приходить до висновку, що приймаючи податкове повідомлення-рішення за формою Р № 0005121403 від 12.05.2017 року, відповідач діяв не обґрунтовано, не врахував усіх обставин, які мали значення для винесення зазначеного податкового повідомлення-рішення, а тому наявні підстави для задоволення позовних вимог.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить із наступного.

У відповідності до ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Оскільки прийняте рішення ухвалено на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує ТОВ НВП Украгрокомплекс витрати у розмірі 6 341,32 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області.

Керуючись ст. ст. 160 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, - -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство "Украгрокомплекс" до Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області про скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення за формою "Р" № 0005121403 від 12.05.2017 року про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість із застосуванням штрафних санкцій усього на загальну суму 422 754,00 гривень.

Сягнути з Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 39394856) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство "Украгрокомплекс" (код ЄДРПОУ 24990415) судовий збір в розмірі 6 341, 32 (шість тисяч триста сорок одна гривня 32 копійки) гривень.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено 03 липня 2017 року

Суддя Н.В. Боженко