Постанова

від 18.05.2007 по справі 16/1845а

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

16/1845а

                          ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

---------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

ПОСТАНОВА            

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

                                                                     Справа №  16/1845а

"18" травня 2007 р.,  15 год.  10 хв.                                                                     м. Черкаси

Господарський суд Черкаської області в складі:  головуючого - судді Спаських Н.М.

при секретарі: Волна С.В. за участю представників сторін:

позивача: Литвиненко І.М. –за довіреністю ;

відповідача:  Стародєдова О.І., Кузьменко В.В. - за довіреністю;

третя особа: не з"явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні  в м. Черкаси справу за позовом управління Пенсійного фонду України в Придніпровському районі м. Черкаси до Управління ветеринарної медицини в Черкаській області про визнання дій неправомірними та про стягнення  3 158,00 грн.,

                                      ВСТАНОВИВ:

Позивачем заявлено позов про визнання дій відповідача неправомірними по видачі довідок колишньому працівнику відповідача - Івченко  В.І. із зазначенням премії без права на її врахування для перерахунку пенсії за січень 2006 року та про стягнення  з відповідача шкоди у вигляді суми переплачено пенсії Івченко В.І. в сумі 3 159,00 грн. за період січня-грудня 2006 року на підставі ч. 2 ст. 101 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги  підтримав в повному об'ємі.

Представники відповідача в ході розгляду справи погодилися з висунутими вимогами.

Третя особа в засідання не з"явилася, що не перешкоджає розгляду справи по суті.

Заслухавши доводи та пояснення представників сторін, дослідивши наявні в справі матеріали, суд вважає, що позов підлягає до повного задоволення, виходячи з наступного:

          У відповідності до ст. 2 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 року ( далі Закон), за цим законом призначаються трудові та соціальні пенсії. У відповідності до ст. 3 Закону, право на трудову пенсію мають особи, зайняті суспільно корисною працею, при додержанні інших умов, передбачених цим Законом, зокрема особи, які працюють на підприємствах, в установах, організаціях, кооперативах (у тому числі за угодами цивільно-правового характеру), незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, або є членами колгоспів та інших кооперативів (далі іменуються - підприємства та організації, якщо не обумовлено інше), - за умови сплати підприємствами та організаціями страхових внесків до Пенсійного фонду України.

         У відповідності до ст. 8,10 Закону, виплата пенсій здійснюється з коштів Пенсійного фонду України. Пенсійне забезпечення відповідно до цього Закону здійснюється органами Пенсійного фонду України.

          Згідно довідки позивача від 17.05.2007 року, третя особа Івченко В.І. отримує пенсію державного службовця.

          У відповідності до Закону України "Про державну службу" від 16.12.1993 року ( далі Закон 1), на одержання пенсії державних службовців мають право особи, які досягли встановленого законодавством пенсійного віку, за наявності страхового стажу для чоловіків - не менше 25 років, для жінок - не менше 20 років, у тому числі стажу державної служби - не менше 10 років, та які на час досягнення пенсійного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менше 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, - незалежно від місця роботи на час досягнення пенсійного віку. Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 80 відсотків від сум їх заробітної плати, на які нараховуються страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, без обмеження граничного розміру пенсії, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 80 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі. Пенсія державним службовцям у частині, що не перевищує розміру пенсії із солідарної системи, що призначається відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", виплачується за рахунок коштів Пенсійного фонду України. Частина пенсії, що перевищує цей розмір, виплачується за рахунок коштів Державного бюджету України.

       У відповідності до ст. 37-1 Закону 1, у разі підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям, а також у зв'язку із набуттям особою права на пенсійне забезпечення державного службовця за цим Законом відповідно здійснюється перерахунок раніше призначених пенсій.  Перерахунок пенсії здійснюється виходячи із сум заробітної плати, на які нараховуються страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування працюючого державного службовця відповідної посади та рангу на момент виникнення права на перерахунок пенсії.

          У відповідності до ст. 19 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" ( далі Закон 1058), страхові внески до солідарної системи нараховуються: для роботодавця - на суми фактичних витрат на оплату праці (грошового забезпечення) працівників, що включають витрати на виплату основної і додаткової заробітної плати та інших заохочувальних та компенсаційних виплат, у тому числі в натуральній формі, які визначаються згідно з нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Закону України "Про оплату праці".

          У відповідності до ст. 2 Закону України "Про оплату праці" від 24.03.1995 року, структура заробітної плати є такою:

Основна заробітна плата. Це - винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов'язки). Вона встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовців.

Додаткова заробітна плата. Це - винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов'язані з виконанням виробничих завдань і функцій.

Інші заохочувальні та компенсаційні виплати. До них належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства, або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми.

          З вищевикладеного випливає, що якщо призначення пенсій залежить від сплати підприємствами та організаціями страхових внесків до Пенсійного фонду України ( ст. 2 Закону України "Про пенсійне забезпечення") від 05.11.1991 року, а перерахунок пенсії здійснюється виходячи із сум заробітної плати, на які нараховуються страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, то премія може бути врахована для перерахунку за обов'язкової умови нарахування на неї страхових внесків, оскільки згідно п.6 ст. 19 Закону № 1058 страхові внески нараховуються на суми, зазначені в частинах першій та другій ст. 19, незалежно від джерел їх фінансування, форми, порядку, місця виплати та використання, а також незалежно від того, чи були зазначені суми фактично виплачені після їх нарахування до сплати.

          У відповідності до частини 2) п. 2 постанови КМУ № 268 від 09.03.2006 року "Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших органів",  в межах затвердженого фонду оплати праці керівникам було надано право здійснювати преміювання працівників відповідно до їх особистого вкладу в загальні результати роботи, а також до державних і професійних свят та ювілейних дат у 2006 році в межах коштів, передбачених на преміювання у кошторисі відповідного органу, та економії коштів на оплату праці, а починаючи з 1 січня 2007 р. - у межах фонду преміювання, утвореного у розмірі не менш як 10 відсотків посадових окладів та економії фонду оплати праці. Конкретні умови, порядок та розміри преміювання працівників визначаються у положенні про преміювання відповідного органу.

          З матеріалів справи вбачається, що на підставі дозволу Державного департаменту ветеринарної медицини від 15.02.2006 року № 15-4-2-9/387 відповідач по справі видав наказ № 9-к від 20 лютого 2006 року у відповідності до якого було наказано преміювати за наслідками роботи за січень 2006 року державних службовців управління ветеринарної медицини в розмірі по 25% місячного заробітку.

          На підставі постанови КМУ № 268 третій особі Івченко В.І. відповідачем було видано довідку від 26.09.2006 року про те,  що виплати за січень 2006 року по аналогічній посаді, з якої призначено пенсію становили -- в т.ч. і премія 25% (292,50 грн.).

          Актом перевірки достовірності видачі довідок про заробітну плату від 22.11.2006 року, складеним позивачем, було встановлено, що премія для працівників відповідача була встановлена згідно наказу № 9-к від 20.02.2006 року. Премія по наслідках роботи за січень 2006 року у розмірі 25% нарахована і виплачена у лютому місяці 2006 року.

          Після перевірки відповідачем була видана друга довідка від 22.11.2006 року для перерахунку пенсій третій особі Івченко В.І. без врахування премії за січень 2006 року.

          В судовому засіданні представники відповідача пояснили, що друга довідка була видана після того, як позивач актом перевірки вказав на допущену помилку Управлінням ветеринарної медицини. Фактично, з цього випливає, що відповідач погодився з висновками позивача про неправомірність видачі першої довідки від 26.09.2006 року про премію для перерахунку пенсії, яка в січні 2006 року не була нарахована і не була виплачена працівникам відповідача.

            Уточненої довідки на лютий 2006 року, з якого премія може враховуватися для пенсіонера Івченко В.І. відповідач позивачу не надавав, а тому якщо перерахунок пенсії проводився на підставі довідки відповідача за січень 2006 року, то перерахунок був неправомірний, бо довідка видавалася всупереч законодавству.

          У відповідності до ст. 101 Закону України "Про пенсійне забезпечення"  -- органи, що призначають пенсії, мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі.

          Підприємства та організації несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну громадянам або державі внаслідок несвоєчасного оформлення або подання пенсійних документів, а також за видачу недостовірних документів, і відшкодовують її.

        За доводами позивача, на підставі недостовірної довідки відповідача про нарахування премії за січень 2006 року, яка була використана для перерахунку пенсії Івченко В.І. , за період січня - грудня 2006 року третій особі було надміру виплачено коштів у загальній сумі 3 159,00 грн. , що вбачається з такого розрахунку :

          Пенсія на підставі недостовірної довідки була нарахована у розмірі 1316,25 грн. ( довідка від 17.05.2007 року № 896/06, а після перерахунку у грудні 2006 року пенсія становить лише                 1 1053,00 грн. ( а.с. 8 на обороті). Різниця складає 263,25 грн. на місяць ( 1316,25-1053,00).

          263,25 грн. х 12 місяців 2006 року = 3 159.00 грн.

          Виплата пенсій третій особі за період січня-грудня 2006 року підтверджується довідками органу поштового зв'язку, які наявні у справі та не заперечується третьою особою. Вся пенсія виплачена за рахунок коштів Пенсійного Фонду України.

          Таким чином, відповідачем шляхом видачі недостовірної довідки було завдано шкоди Пенсійному Фонду України на  загальну суму  3 159,00 грн. , яка підлягає до повного стягнення з відповідача по справі.

          Відповідач визначений правильно, оскільки у відповідності до ст. 1215 ЦК України, не підлягає поверненню безпідставно набуті: 1) заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування,  якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача; 2) інше майно, якщо це  встановлено законом.

       На підставі статті 89,94 КАС України  з відповідача на користь державного бюджету України  підлягає стягненню судовий збір в розмірі 31,60 грн.

            Керуючись статтями 89,94, 162, 163 КАС України, суд, -

                                               ПОСТАНОВИВ:

1.  Позов задовольнити повністю.

2.  Визнати неправомірними дії Управління ветеринарної медицини в Черкаській області по видачі довідки від 26.09.2006 року № 751/03, яка видана Івченко Валентині Іллінічні для перерахунку пенсії.

3. Стягнути з Управління ветеринарної медицини в Черкаській області , ідентифікаційний  код 26261152, м. Черкаси, вул. Смілянська, 120:

       на користь Управління Пенсійного фонду України в Придніпровському районі м. Черкаси, ідентифікаційний код 21366934, м.Черкаси, вул. Г. Сталінграду, 10, рахунок  № 2560650041731 в  Черкаському обласному  управлінні  ВАТ “Державний  Ощадний  банк  України”, МФО 354507 -- шкоду в розмірі 3 159,00 грн.

-          в доход Державного бюджету  України через місцеві органи ДПІ –31,60 грн. судового збору;

Виконавчий документ видати.

           Постанова набуває чинності після закінчення строку на подання заяви про апеляційне оскарження. Постанова може бути оскаржена до Київського міжобласного апеляційного господарського суду протягом в порядку, передбаченому ст. 186 КАС України.

          СУДДЯ                                                                                                      Н.М. Спаських