Рішення

від 07.07.2017 по справі 904/6367/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

04.07.2017 Справа № 904/6367/17

Суддя господарського суду Дніпропетровської області Новікова Р.Г. при секретарі судового засідання Яковлєвій А.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Східна сервісна компанія №1", м. Харків

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Паперова фабрика", м. Дніпро

про стягнення суми основного боргу у розмірі 4438грн.20коп., неустойки у розмірі 310грн.67коп., інфляційної складової у розмірі 120грн.54коп. та 3% річних у розмірі 28грн.00коп.

Представники:

Від позивача: ОСОБА_1, дов. 3б/н від 16.06.2017р.

Від відповідача: не з`явився

СУТЬ СПОРУ: Товариство з обмеженою відповідальністю "Східна сервісна компанія №1" звернулось до Товариства з обмеженою відповідальністю "Паперова фабрика" з позовом про стягнення суми основного боргу в розмірі 4438грн.20коп., неустойки в розмірі 310грн.67коп., інфляційної складової в розмірі 120грн.54коп. та 3% річних в розмірі 28грн.00коп.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на порушення відповідачем умов договору поставки товару №120/09 від 01.09.2016р., в частині розрахунків за поставлений товар.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 06.06.2017р. порушено провадження у справі. Справа призначалась до розгляду в судових засіданнях на 20.06.2017р. та 04.07.2017р.

У зв'язку з невиконанням відповідачем вимог суду, викладених в ухвалах господарського суду Дніпропетровської області від 06.06.2017р., 20.06.2017р. та нез'явленням у судові засідання, розгляд справи відкладався.

Вказані ухвали суду були направлені відповідачу у справі в установленому порядку на адресу, вказану у спеціальному витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, який наявний в матеріалах справи (а.с. - 52 - 54).

Згідно з інформацією з сервісу відстеження поштових пересилань "Укрпошти", ухвала Господарського суду Дніпропетровської області від 20.06.2017р. була отримана відповідачем 04.07.2017р.

Отже, відповідача відповідно до статті 77 Господарського процесуального кодексу України належним чином повідомлено про час і місце розгляду справи.

На день розгляду справи у судовому засіданні 04.07.2017р. будь-яких письмових заяв та клопотань від відповідача щодо відкладення розгляду справи до суду не надходило.

Відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Враховуючи, що від відповідача повідомлення щодо неможливості участі у судовому засіданні 04.07.2017р. до господарського суду Дніпропетровської області не надходило, відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, господарський суд, встановив.

01.09.2016р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Східна сервісна компанія №1" (далі - постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Паперова фабрика" (далі - покупець) підписаний договір поставки товару №120/09 (далі - договір).

Пунктом 1.1 договору визначено, що в порядку та на умовах, визначених цим договором, постачальник зобов'язується систематично поставляти і передавати у власність покупцю визначений цим договором товар (надалі іменується "товар"), а покупець зобов'язується приймати цей товар та своєчасно здійснювати його оплату.

Відповідно до пункту 2.4 договору право власності на товар, а також усі зв'язані з ним ризики переходять від постачальника до покупця з моменту постачання товару. Моментом постачання вважається дача отримання товару, зазначена в накладній.

Згідно з пунктом 6.2 договору розрахунки за кожну поставлену партію товару здійснюються протягом 30 календарних днів з моменту отримання товару на підставі отриманого рахунку.

Пунктом 10.1 договору передбачено, що договір вважається укладеним і набирає чинності з дати його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення печатками сторін (при їх наявності) і діє до 31.12.2016 року. Строк дії договору вважається подовженим на кожен наступний календарний рік, якщо жодна з сторін за 30 днів до закінчення строку договору не заявить про його розірвання. Припинення терміну дії договору (навіть його дострокове розірвання) не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення своїх обов'язків за договором, які трапилися, в період дії договору.

В матеріалах справи відсутні документи, які б свідчили про намір сторін припинити дію договору поставки товару №120/09 від 01.09.2016р. За наведених обставин, суд дійшов висновку, що протягом спірних відносин договір був чинним.

На виконання умов договору позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 4438грн.20коп., що підтверджується видатковими накладними №ХВСК-00203 від 07.02.2017р. та №ХВСК-00219 від 09.02.2017р. Вказані видаткові накладні підписані та скріплені печатками сторін без зауважень та заперечень.

З огляду на положення пункту 6.2 договору відповідач був зобов'язаний оплатити товар, отриманий згідно видаткової накладної №ХВСК-00203 від 07.02.2017р. в строк до 09.03.2017р. (включно), а згідно видаткової накладної №ХВСК-00219 від 09.02.2017р. в строк до 11.03.2017р. (включно).

Товариство з обмеженою відповідальністю "Паперова фабрика" не виконало належним чином своїх зобов'язань з оплати товару, отриманого за видатковими накладними №ХВСК-00203 від 07.02.2017р. та №ХВСК-00219 від 09.02.2017р., внаслідок чого у нього виникла заборгованість перед позивачем в розмірі 4438грн.20коп.

Відповідно до частини 1 статті 193 Господарського кодексу України та статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За приписами статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Приписи частини 7 статті 193 Господарського кодексу України та статті 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов'язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами статті 629 Цивільного кодексу України щодо обов'язковості договору для виконання сторонами.

Згідно статті 202 Господарського кодексу України та статті 598 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняються виконанням, проведеним належним чином. Відповідачем не були виконані грошові зобов'язання, доказів припинення відповідних зобов'язань перед позивачем у будь-який інший передбачений законом спосіб, відповідачем до матеріалів справи не надано.

Згідно із положенням статті 43 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до статті 33 та 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Обставини, на які посилається позивач в обґрунтування заявлених вимог про стягнення з відповідача суми боргу у розмірі 4438грн.20коп., підтверджені матеріалами справи та не спростовані відповідачем. Тому суд дійшов висновку про правомірність вимог позивача в цій частині.

Крім того, позивач на підставі пункту 7.4 договору нарахував та просить стягнути з відповідача пеню за загальний період з 10.03.2017р. по 25.05.2017р. в розмірі 310грн.67коп.

Положеннями пункту 7.4 договору визначено, що за прострочення здійснення оплати та/або розрахунку покупець сплачує постачальнику неустойку в розмірі 0,3% від неоплаченої суми за кожний день прострочення, але не більше 7% від неоплаченої суми.

За приписом статті 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" та частини другої статті 343 Господарського кодексу України розмір пені за прострочку платежу не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. При цьому, якщо в укладеному сторонами договорі зазначено вищий розмір пені, ніж передбачений у цій нормі, застосуванню підлягає пеня в розмірі згаданої подвійної облікової ставки.

Як вбачається з розрахунку пені, наданого позивачем, розмір пені перевищує подвійну облікову ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

З результатом зробленого судом розрахунку, сума пені загальний період з 10.03.2017р. по 25.05.2017р. становить 251грн.19коп. В задоволенні позовних вимог в розмірі 59грн.48коп. слід відмовити.

Крім того, на підставі статті 625 Цивільного кодексу України позивачем заявлено до стягнення суму інфляційних витрат в розмірі 120грн.54коп. за період з березня 2017р. по травень 2017р. та 3% річних в розмірі 28грн.00коп. за загальний період з 10.03.2017р. по 25.05.2017р.

Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

При перевірці розрахунку інфляційної складової, наданого позивачем, судом встановлено, що позивач невірно визначив період нарахування суми інфляційної складової. Період за який підлягає стягненню інфляційна складова становить квітень 2017р. - травень 2017р.

За результатом зробленого судом розрахунку, сума інфляційної складової за період з квітня 2017р. по травень 2017р. становить 114грн.25коп. В задоволенні позовних вимог про стягнення суми інфляційної складової в розмірі 06грн.29коп. слід відмовити.

Перевіривши розрахунок суми 3% річних, суд встановив, що він зроблений вірно та відповідає вимогам чинного законодавства. Таким чином, стягненню з відповідача підлягає сума 3% річних в розмірі 28грн.00коп.

Судові витрати розподіляються відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

Враховуючи викладене та керуючись нормами статей Цивільного кодексу України, ст.ст. 1, 2, 4, 21, 22, 33, 34, 36, 49, 75, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Східна сервісна компанія №1" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Паперова фабрика" про стягнення суми основного боргу в розмірі 4438грн.20коп., неустойки в розмірі 310грн.67коп., інфляційної складової в розмірі 120грн.54коп. та 3% річних в розмірі 28грн.00коп. - задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Паперова фабрика" (ідентифікаційний код: 39265179; місцезнаходження: 49000, м. Дніпро, вул. Каспійська, буд. 2) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Східна сервісна компанія №1" (ідентифікаційний код: 39102468; місцезнаходження: 61010, м. Харків, вул. Аравійська, буд. 24, корпус Б-2) суму основного боргу в розмірі 4438грн.20коп., неустойку в розмірі 251грн.19коп., інфляційну складову в розмірі 114грн.25коп., суму 3% річних в розмірі 28грн.00коп. та судовий збір в розмірі 1578грн.51коп.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Видати наказ після набрання чинності рішенням.

В судовому засіданні від 04.07.2017р. проголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст підписаний 10.07.2017р.

Суддя ОСОБА_2