Постанова

від 05.07.2017 по справі 924/449/16

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 липня 2017 року Справа № 924/449/16

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Коробенка Г.П.- головуючого (доповідача), Алєєвої І.В., Кравчука Г.А. розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали касаційної скарги Хмельницької міської ради на постановуРівненського апеляційного господарського суду від 21.02.2017 у справі№924/449/16 Господарського суду Хмельницької області за позовомЗаступника керівника Хмельницької місцевої прокуратури м. Хмельницький в інтересах держави до 1. Хмельницької міської ради 2. Міського комунального підприємства - ринок "Ранковий" 3.Хмельницької обласної організації Українського товариства мисливців і рибалок провизнання недійсним п. 1 рішення сесії Хмельницької міської ради від 15.07.2015р. №22 "Про надання дозволу на передачу в тимчасове користування ставу водопостачання в мікрорайоні "Дубове"; визнання недійсним договору тимчасового користування водного об`єкту місцевого значення, розташованого на території м. Хмельницького, укладеного 27.08.2015 р. МКП - ринок "Ранковий" з Хмельницькою обласною організацією Українського товариства мисливців і рибалок, з припиненням його дії на майбутнє. У судовому засіданні взяли участь представники:

від прокуратури: Кравчук О.А. (прокурор відділу ГПУ);

від відповідача-1: Демчук Л.Г. (представник за дов. від 27.11.2015);

від відповідача-2: не з'явилися;

від відповідача-3: Сагайдак Г.А. (голова ради);

Дацьков В.В. (представник за дов. від 03.07.2017);

ВСТАНОВИВ:

Заступник керівника Хмельницької місцевої прокуратури (позивач, прокурор) в інтересах держави звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати недійсним п. 1 рішення сесії Хмельницької міської ради (відповідач-1, Рада) від 15.07.2015 №22 "Про надання дозволу на передачу в тимчасове користування ставу водопостачання в мікрорайоні "Дубове", а також визнати недійсним договір тимчасового користування водного об'єкту місцевого значення, розташованого на території м. Хмельницького, укладений 27.08.2015 Міським комунальним підприємством - ринок "Ранковий" (відповідач-2) з Хмельницькою обласною організацією Українського товариства мисливців і рибалок (відповідач-3), з припиненням його дії на майбутнє.

Позов мотивовано тим, що Радою в порушення вимог ст. 134 Земельного кодексу України, ст. 51 Водного кодексу України без обов'язкового проведення земельних торгів надано МКП - ринок "Ранковий", яке в силу ч. 2 ст. 4 Закону України "Про оренду землі" не може бути орендодавцем, дозвіл на передачу в безкоштовне користування, а не на умовах оренди, земельної ділянки водного фонду площею 30,9 га, на якій відсутні об'єкти нерухомості, що належать на праві власності юридичним особам та яка підлягала продажу окремим лотом на конкурентних засадах - земельних торгах.

Також прокурор зазначав, що право використання земельною ділянкою ставу водопостачання передано Хмельницькій обласній організації Українського товариства мисливців і рибалок, яка в порядку ст. 79-1 Земельного кодексу України як об'єкт цивільних прав не сформована.

Рішенням господарського суду Хмельницької області від 17.10.2016 у позові відмовлено. Суд визнав, що Хмельницька міська рада, приймаючи оспорюване рішення, реалізувала надані їй Законом України "Про місцеве самоврядування" повноваження щодо врегулювання земельних відносин у спосіб, який не заборонений чинним законодавством, оскільки територія водного об'єкту ставу не є земельною ділянкою в розумінні ст. 79-1 Земельного кодексу України, тому не може бути об'єктом оренди відповідно до положень вказаного Кодексу, Закону України "Про оренду землі", Закону України "Про аквакультуру". Також суд визнав безпідставним твердження прокурора про необхідність проведення земельних торгів, оскільки у Хмельницької обласної організації Українського товариства мисливців і рибалок наявний дозвіл на спеціальне водокористування ставком.

Оскільки позовна вимога про визнання недійсним договору є похідною від вимоги про визнання незаконним та скасування п. 1 рішення чинного на момент розгляду спору та прийнятого відповідно до вимог законодавства, суд відмовив і в цій частині позову. При цьому, місцевий суд дійшов висновку, що прокурором не обґрунтовано наявність підстав для здійснення представництва інтересів держави в суді.

Рівненський апеляційний господарський суд постановою від 21.02.2017 перевірене рішення місцевого суду скасував в частині відмови у позові про визнання недійсним договору. Прийняв у цій частині нове рішення. Позов задовольнив. У решті рішення залишив без змін.

Апеляційний господарський суд визнав, що Хмельницька обласна організація Українського товариства мисливців і рибалок не є суб'єктом спеціального водокористування в розумінні ст. 48 ВК України, а наявність у неї дозволу на спеціальне водокористування не є підставою для отримання у безоплатне користування водного об'єкта та земельної ділянки під ним.

Оскільки земельна ділянка не сформована в порядку, передбаченому ст.79-1 Земельного кодексу України, то спірний ставок як водний об'єкт, не міг бути переданий у користування Хмельницькій обласній організації Українського товариства мисливців і рибалок.

При цьому, суд визначився, що позов в частині визнання недійсним п. 1 рішення п'ятдесят першої сесії Хмельницької міської ради №22 від 15.07.2015 не може бути задоволений, оскільки це рішення органу місцевого самоврядування вичерпало свою дію шляхом виконання. Також суд визнав, що прокурором обґрунтовано наявність підстав для здійснення представництва інтересів держави в суді.

Хмельницька міська рада звернулась до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, у якій просить постанову у справі скасувати, залишивши в силі рішення суду першої інстанції.

Скарга мотивована висновками, викладеними у рішенні суду першої інстанції, позаяк, на переконання скаржника, саме вони відповідають правовідносинам, що склались між сторонами даного спору, а тому є законними і обґрунтованими.

При цьому скаржник вважає, що апеляційна інстанція не обґрунтувала свої висновки щодо наявності підстав для здійснення прокурором представництва інтересів держави у суді в даній справі та не застосувала до спірних правовідносин положення ст.777 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) щодо переважного права наймача на пролонгацію договору. Звертає увагу скаржник і на те, що на час прийняття спірного рішення Ради оскаржуваний договір тимчасового користування водного об'єкту продовжував діяти, а тому предмет договору не повертався та не передавався повторно.

Також, на думку скаржника, апеляційний суд помилково застосував до спірних правовідносин норми Земельного кодексу України та прирівняв договір тимчасового користування до орендних відносин водного об'єкта.

Відзив на касаційну скаргу судом не отримано.

26.06.2017 року від Хмельницької міської ради надійшло клопотання про забезпечення проведення судового засідання в режимі відеоконференції, яке було відкликано заявою наданою Хмельницькою міського радою до суду 05.07.2017.

05.07.2017 року представник Хмельницької міської ради у справі з'явився до зали судового засідання Вищого господарського суду України, у зв'язку з чим на підставі приписів статті 74-1 Господарського процесуального кодексу України судове засідання проведено в загальному порядку.

Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи в касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права при винесенні оскаржуваної постанови, знаходить необхідним касаційну скаргу задовольнити частково, враховуючи наступне.

Судами встановлено, що рішенням п'ятдесят першої сесії Хмельницької міської ради №22 від 15.07.2015 міському комунальному підприємству - ринок „Ранковий", як балансоутримувачу, надано дозвіл на передачу в тимчасове користування Хмельницькій обласній організації Українського товариства мисливців і рибалок ставу водопостачання в мікрорайоні Дубове площею водного дзеркала 30,9 га строком на 5 років для організації відпочинку і дозвілля громадян.

Рішенням п'ятдесят другої сесії Хмельницької міської ради №51 від 26.08.2015 внесено зміни в рішення п'ятдесят першої сесії Хмельницької міської ради №22 від 15.07.2015 „Про надання дозволу на передачу в тимчасове користування ставу водопостачання в мікрорайонні Дубове", доповнивши п. 1 рішення після слова „тимчасове" словом „безоплатне".

На підставі вказаних рішень міської ради, 27.08.2015 між міським комунальним підприємством - ринок „Ранковий" (сторона-1) та Хмельницькою обласною організацією Українського товариства мисливців і рибалок (сторона-2) укладено договір тимчасового користування водного об'єкту місцевого значення, розташованого на території м. Хмельницького, відповідно до умов якого сторона-1 передає, а сторона-2 приймає у тимчасове користування строком на 5 років став водопостачання в мікрорайоні Дубове у м. Хмельницькому (п.п. 1.1., 3.1 договору).

Пунктом 1.4. договору передбачено, що водний об'єкт „Дубово 2" надається у тимчасове користування без оплати для організації відпочинку та дозвілля громадян.

Вказані договір та п.1 рішення Ради є предметом даного судового розгляду.

Апеляційним судом при винесені оскаржуваної постанови досліджувалось питання обґрунтованості представництва прокурором інтересів держави у даному спорі. Посилання скарги щодо неналежного вмотивування висновків у цій частині відхиляються касаційною інстанцією, оскільки суд підставно визначився, що прокурор обґрунтовував представництво інтересів територіальної громади тим, що Хмельницька обласна організація Українського товариства мисливців і рибалок безпідставно набула право безоплатного користування водним об'єктом. Оскільки повноваження з розпорядження земельними ділянками територіальної громади міста належать Хмельницькій міській раді, яка виступає відповідачем, прокурор набув статусу позивача, у зв'язку із відсутністю органу, до компетенції якого відноситься захист інтересів держави.

Також апеляційна інстанція в частині позовних вимог про визнання недійсним п. 1 рішення сесії Хмельницької міської ради від 15.07.2015 №22 "Про надання дозволу на передачу в тимчасове користування ставу водопостачання в мікрорайоні "Дубове", вірно визначилася, що вказане вище рішення є ненормативним актом органу місцевого самоврядування, що застосовується одноразово і з прийняттям якого виникають правовідносини, пов'язані з реалізацією певних суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів.

Оскільки оскаржуване рішення органу місцевого самоврядування вичерпало свою дію шляхом виконання, доводи касаційної скарги не спростовують законних висновків апеляційного суду про відмову у позові в цій частині.

Поряд з цим, висновки апеляційного суду щодо визнання недійсним на майбутнє договору тимчасового користування водного об'єкта визнаються касаційною інстанцією помилковими з огляду на таке.

За приписами ст. 6 Водного кодексу України (далі - ВК України) води (водні об'єкти) є виключно власністю народу України і надаються тільки у користування. Народ України здійснює право власності на води (водні об'єкти) через Верховну Раду України, Верховну Раду Автономної Республіки Крим і місцеві Ради.

Водокористувачами в Україні можуть бути підприємства, установи, організації і громадяни України, а також іноземці та особи без громадянства, іноземні юридичні особи (ч.1 ст. 42 ВК України).

Пунктами 1,2 ч. 1 ст. 43 ВК України до прав водокористувачів віднесено здійснення загального та спеціального водокористування, а також використання водних об'єктів на умовах оренди.

Відповідно до ст. 46 ВК України водокористування може бути двох видів - загальне та спеціальне.

Стаття 47 ВК України визначає, що загальне водокористування здійснюється громадянами для задоволення їх потреб (купання, плавання на човнах, любительське і спортивне рибальство, водопій тварин, забір води з водних об'єктів без застосування споруд або технічних пристроїв та з криниць) безкоштовно, без закріплення водних об'єктів за окремими особами та без надання відповідних дозволів.

Спеціальне водокористування за приписами ч.1 ст. 48 Водного кодексу України - це забір води з водних об'єктів із застосуванням споруд або технічних пристроїв, використання води та скидання забруднюючих речовин у водні об'єкти, включаючи забір води та скидання забруднюючих речовин із зворотними водами із застосуванням каналів.

Спеціальне водокористування здійснюється юридичними і фізичними особами насамперед для задоволення питних потреб населення, а також для господарсько-побутових, лікувальних, оздоровчих, сільськогосподарських, промислових, транспортних, енергетичних, рибогосподарських (у тому числі для цілей аквакультури) та інших державних і громадських потреб.

Стаття 1 Закону України "Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних ресурсів" визначає, що рибогосподарська діяльність - діяльність юридичних осіб і фізичних осіб - підприємців, пов'язана з вивченням водних біоресурсів, їх охороною, відтворенням, спеціальним використанням, переробкою, реалізацією тощо.

За приписами ст. 1 Закону України "Про аквакультуру" аквакультура (рибництво) - сільськогосподарська діяльність із штучного розведення, утримання та вирощування об'єктів аквакультури у повністю або частково контрольованих умовах для одержання сільськогосподарської продукції (продукції аквакультури) та її реалізації, виробництва кормів, відтворення біоресурсів, ведення селекційно-племінної роботи, інтродукції, переселення, акліматизації та реакліматизації гідробіонтів, поповнення запасів водних біоресурсів, збереження їх біорізноманіття, а також надання рекреаційних послуг.

Поряд з цим, любительське рибальство - безоплатне добування (вилов) водних біоресурсів у порядку загального використання, у дозволених обсягах, для особистих потреб (без права реалізації) знаряддями вилову, встановленими для цього правилами рибальства. В інших випадках любительське рибальство здійснюється на праві спеціального використання

Спортивне рибальство - вид любительського рибальства, що здійснюється у порядку загального використання, з установленням певних вимог до проведення спортивних змагань або кваліфікаційних нормативів (ст. 1 Закону України "Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних ресурсів").

Стаття 25 цього ж Закону унормовує, що використання водних біоресурсів, які перебувають у стані природної волі, здійснюється в порядку загального і спеціального використання.

За приписами п.п. 2.1, 3.8 Правил любительського і спортивного рибальства, затверджених наказом Державного комітету рибного господарства України від 15.02.1999 року №19 (далі-Правила) водойми можна надавати в установленому законодавством порядку громадським організаціям для здійснення любительського рибальства на договірних засадах.

Рибогосподарські водойми спеціального користування - водні об'єкти, на яких здійснюється любительське і спортивне рибальство на умовах надання спеціального дозволу на використання водних живих ресурсів та із закріпленням (або без такого) цих водних об'єктів за окремими особами.

Любительське і спортивне рибальство - вилов риби, добування водних безхребетних у спеціально визначених для цього водоймах (їх ділянках) з метою особистого споживання (за умови дотримання встановлених правил рибальства та водокористування).

Пунктом 3.3 цих же Правил визначено, що любительське рибальство на окремих водоймах або їх ділянках (далі - водойми) в місцях концентрації (скупчення) риб, водних безхребетних здійснюється на засадах їх спеціального використання за спеціальними дозволами органів рибоохорони.

Дозвіл на право здійснення любительського і спортивного рибальства - документ, що видається за плату органами рибоохорони на право здійснення любительського і спортивного рибальства за умов спеціального використання водних живих ресурсів на спеціально визначених для цієї мети водоймах (їх ділянках) (пункт 2.1 Правил).

З матеріалів справи слідує, що на час прийняття рішення Хмельницької міської ради від 15.07.2015 №22 у Хмельницької обласної організації Українського товариства мисливців і рибалок був наявний дозвіл на спеціальне водокористування ставком „Дубово-2" в м.Хмельницькому №003404С від 19.03.2013.

В подальшому відповідачеві-3 був виданий новий дозвіл на спеціальне водокористування ставком №909 від 20.10.2015, який діє до 20.10.2020.

Відповідно до вказаних дозволів метою водокористування є організація відпочинку та дозвілля громадян, любительський та спортивний лов риби.

Згідно з п.3.11 Правил, на водоймах, визначених для любительського рибальства, забороняється промислове рибальство. Лов зазначених водних живих ресурсів здійснюється постійно або тимчасово у порядку їх спеціального використання.

При цьому, за приписами п. 2.1 Правил промислове рибальство - вид спеціального використання водних живих ресурсів, які перебувають у стані природної волі, шляхом їх вилучення (вилову, добування, збирання) із природного середовища з метою задоволення потреб населення і народного господарства.

Тож, до правовідносин, що склались між сторонами не застосовуються положення статті 48 Водного кодексу України, оскільки судами обох інстанцій встановлено, що відповідачем-3 господарська діяльність не здійснюється, промисловий лов риби не ведеться, став використовується для відпочинку та дозвілля громади шляхом організації любительського та спортивного лову риби громадянами з метою їх особистого споживання.

Відтак, Хмельницька міська рада відповідно до наданих їй законодавством повноважень цілком правомірно дала згоду на надання водного об'єкта в користування відповідачеві-3 для організації відпочинку і дозвілля громадян, а також любительського та спортивного рибальства мешканців міста, пенсіонерів, інвалідів, ветеранів праці, дітей шкільного віку, членів Українського товариства мисливців і рибалок.

За умовами спірного правочину відповідач-3 зобов'язаний, зокрема, облаштовувати місця для проведення рибної ловлі та відпочинку, встановити контейнери для збору побутових відходів, біотуалети, тощо згідно нормативних вимог, забезпечувати охорону водойми т прилеглої території, облаштовувати водойму аншлагами, відповідними інформаційними та рекламними щитами, проводити зариблення водойми не менше одного разу на рік, утримувати територію навколо водойми в належному санітарному стані; проводити бухгалтерський облік господарської діяльності, формувати кошторис надходжень та витрат, встановлювати ціни на вступні внески та відловлювальні картки, надавати в суборенду прилеглу територію; надавати пільги на спортивний вилов риби відповідно до Постанови №40-01 Хмельницької ОО УТМР від 27.05.2015р.; здійснювати поточний ремонт гідроспоруд, контролювати та підтримувати рівень водного плеса, санітарний стан води, рибних запасів водойми, в межах вимог технічної документації та нормативних документів; провести озеленення території по правій стороні водойми шляхом висадки дерев, кущів (не менше - 50шт.) до 31.12.2017р. та забезпечити їх догляд на протязі дії договору; організовувати міські, районні змагання по рибній ловлі серед категорій громадян, учнівські, між колективами, пенсіонерами і членами УТМР.

Судами встановлено, що відповідачем-3 умови договору виконуються належним чином, без порушень, здійснюються роботи з уселення водних живих ресурсів, зариблення водойми, з санітарної очистки прибережної смуги, роботи по фарбуванню конструкцій гідроспоруди та металеві огорожі, по укріпленню берегів та дамби водойми.

При цьому, встановлено і те, що Хмельницька обласна організація Українського товариства мисливців і рибалок є неприбутковою організацією, створеною з метою сприяння активному розвитку любительського, мисливського, стендового і рибальського спорту, охорони, відтворення, збереження, раціонального використання тваринного світу та захисту спільних інтересів.

Діяльність, яка здійснюється відповідачем-3 за умовами договору регулюється, зокрема, положеннями статті 47 Водного кодексу України та статті 27 Закону України "Про тваринний світ", яка визначає, що у порядку загального використання об'єктів тваринного світу громадянам, у випадках, передбачених законодавством, дозволяється безоплатне любительське і спортивне рибальство для особистого споживання (без права реалізації) у визначених відповідно до законодавства водних об'єктах загального користування у межах встановлених законодавством обсягів безоплатного вилову і за умови додержання встановлених правил рибальства і водокористування.

Оскільки, оскаржуваний договір укладений з метою організації відпочинку і дозвілля громадян, від імені та в інтересах яких і діяв орган місцевого самоврядування, касаційна інстанціє визнає що при укладанні оспорюваного правочину сторонами дотримані вимоги законодавства, що регулює спірні правовідносини.

При цьому, колегія звертає увагу на те, що за змістом ч.2 ст.134 Земельного кодексу України не підлягають продажу на конкурентних засадах (земельних торгах) земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них у разі, зокрема, спеціального водокористування відповідно до отриманих дозволів, який, як встановлено судом, наявний у відповаідача-3.

Застосування положень ст. 51 Водного кодексу України, також визнається касаційним судом помилковим, оскільки частина 1 названої статті містить виключний перелік цілей, для досягнення яких ставки можуть надаватись у користування на умовах оренди, до якого відпочинок і дозвілля громадян та любительська і спортивна риболовля, які зазначені в розділі 2.1 спірного договору я мета договору, не відносяться.

З огляду на викладене, доводи касаційної скарги знайшли своє часткове підтвердження матеріалами справи, тому постанова у справі підлягає скасуванню в частині задоволених вимог, з залишенням в цій частині без змін рішення першої інстанції з підстав викладених у цій постанові.

Керуючись ст.ст. 111 5 , 111 7 , 111 9 - 111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,-

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу задовольнити частково.

Постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 21.02.2017 у справі №924/449/16 в частині задоволення позову про визнання недійсним договору тимчасового користування водного об`єкту місцевого значення, розташованого на території м. Хмельницького, укладеного 27.08.2015 р. МКП - ринок "Ранковий" з Хмельницькою обласною організацією Українського товариства мисливців і рибалок з припиненням його дії на майбутнє, скасувати.

Рішення господарського суду Хмельницької області від 17.10.2016 в цій частині залишити в силі.

В решті постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 21.02.2017 залишити без змін.

Головуючий суддя: Г.П. Коробенко

Судді: І.В. Алєєва

Г.А. Кравчук