Рішення

від 22.06.2017 по справі 910/8169/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.06.2017Справа №910/8169/17

Господарський суд міста Києва в складі:

головуючого судді Привалова А.І.

при секретарі Островській О.С.

розглянувши справу № 910/8169/17

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Технічний центр "Поділля-Інвест"

до товариства з обмеженою відповідальністю "Нано-Тек"

про стягнення 52 800,00 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: Раац Н.О., довіреність №100417 від 10.04.2017р.;

від відповідача: не з'явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду міста Києва з позовом звернулось товариство з обмеженою відповідальністю "Технічний центр "Поділля-Інвест" (надалі - позивач) до товариства з обмеженою відповідальністю "Нано-Тек" (надалі - відповідач) про стягнення 52 800,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням умов договору купівлі-продажу товару № 0811 від 08.11.2016р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.05.2017р. порушено провадження у справі № 910/8169/17 та призначено її розгляд на 22.06.2017р.

Присутній у судовому засіданні 22.06.2017р. позивач підтримав заявлені позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, вимоги ухвали суду про порушення провадження у справі від 24.05.2017р. не виконав, письмовий відзив на позов не подав, належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду в засіданні господарського суду, про час і місце його проведення.

Відповідно до п. 3.9. постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України, судами першої інстанції", розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.

За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Зважаючи на те, що неявка відповідача не перешкоджає всебічному, повному та об'єктивному розгляду всіх обставин справи, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 82 Господарського процесуального кодексу України, рішення прийнято господарським судом за результатами оцінки доказів, поданих позивачем, у нарадчій кімнаті.

Згідно ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, після закінчення розгляду справи у судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

08.11.2016р. між позивачем (покупець) та відповідачем (продавець) укладено договір купівлі-продажу товару № 0811 (далі - договір), відповідно до п. 1.1. якого продавець зобов'язується передати у власність покупцю, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити товар, зазначений у п.1.2. договору (надалі іменується "товар"), за ціною, що вказана у п.3.3. договору.

Товаром, у розумінні цього договору, є гранула паливна (пелета), що вказується у видаткових накладних, які є невід'ємною частиною цього договору (п. 1.2. договору).

Згідно п. 3.3. договору, загальна сума цього договору дорівнює сумарній вартості товару, що отриманий покупцем за видатковими накладними.

Відповідно до п. 2.1. договору, продавець зобов'язаний за цим договором поставити та передати товар у строк, що вказаний у п. 3.1. договору.

Покупець зобов'язаний за цим договором прийняти і оплатити товар протягом трьох робочих днів, після виставлення продавцем рахунку (п. 2.2. договору).

Оплата товару здійснюється в безготівковій формі протягом трьох банківських днів з моменту отримання товару та вважається здійсненою з моменту перерахування коштів з поточного рахунку покупця (п. 3.4. догвору).

У п. 3.1. договору встановлено, що товар вважається переданим у власність покупцю у момент отримання ним податкової накладної на цей товар. Порядок оформлення та передачі видаткових накладних здійснюється сторонами у відповідності до чинного законодавства України.

Цей договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами та скріплення печатками сторін (п. 5.1. договору).

Строк цього договору, як встановлено у п. 5.2., починає свій перебіг з 08 листопада 2016 року та закінчується 31 грудня 2017 року.

На підставі рахунку-фактури №23 від 08.11.2016р., позивач перерахував відповідачу оплату за вказаний у рахунку товар - гранули паливні (пелета) в кількості 22 т, в сумі 52 800,00 грн., що підтверджується проведеними банком платіжними дорученнями №3298 від 10.11.2016р.

Позивач звернувся до відповідача з претензією №ПІ-1 від 07.02.2017р., відповідно до якої просив поставити йому гранули паливні (пелета) на суму 52 800,00 грн. або повернути отримані кошти в сумі 52 800,00 грн.

16.02.2016р. позивача отримав гарантійний лист від відповідача, у якому викладено прохання відтермінувати поставку товару згідно договору №0811 від 18.11.2016р. та гарантовано повну поставку товару протягом 20 банківських днів з дати отримання даного листа.

Позивач звернувся до відповідача з вимогою від 28.03.2017р., відповідно до якої повторно просив поставити йому гранули паливні (пелета) на суму 52 800,00 грн. або повернути отримані кошти в сумі 52 800,00 грн.

Позивач стверджує, що відповідач в порушення зобов'язань за договором купівлі-продажу товару № 0811 від 08.11.2016р. не здійснив поставку узгодженого між сторонами товару, що має наслідком виникнення у нього обов'язку повернути сплачені позивачем грошові кошти за непоставлений товар.

Оцінивши наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог з огляду на наступне.

Згідно з частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язань - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Частинами 1, 3, 5 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

Згідно зі ст.ст. 6, 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно зі ст. 527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Стаття 628 Цивільного кодексу України встановлює, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є не обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Частиною 1 статті 655 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України встановлено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ч. 1 ст. 693 Цивільного кодексу України, якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.

Суд зазначає, що умовами договору купівлі-продажу товару № 0811 від 08.11.2016р. не передбачено попередньої оплати погодженого сторонами товару та зазначено, що оплата здійснюється за фактично отриманий позивачем товар (п. 3.4. договору), однак відсутність у договорі умови щодо такого способу оплати товару (шляхом попередньої оплати) не свідчить про неможливість проведення розрахунку між сторонами шляхом здійснення попередньої оплати.

Судом встановлено, що відповідач виставив позивачу рахунок-фактуру на оплату погодженого сторонами товару, а саме рахунок-фактуру № 23 від 08.11.2016р. на суму 52 800,00 грн., який позивачем оплачено, що підтверджується платіжним дорученням №3298 від 10.11.2016р. на суму 52 800,00 грн.

Згідно зі ст. 663 Цивільного кодексу України, продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень ст. 530 Цивільного кодексу України.

З огляду на викладене та враховуючи умови договору відповідач мав здійснити поставку товару на загальну суму 52 800,00 грн.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Як встановлено судом, позивач направив відповідачу претензію №ПІ-1 від 07.02.2017р. з проханням поставити йому гранули паливні (пелета) на суму 52 800,00 грн. або повернути отримані кошти в сумі 52 800,00 грн., у відповідь на яку гарантійним листом відповідач зобов'язався поставити обумовлений договором товар на суму 52 800,00 грн. протягом 20 банківських днів з дати отримання зазначеного листа позивачем, тобто з 16.02.2017р.

В подальшому позивач звернувся до відповідача з вимогою від 28.03.2017р., відповідно до якої повторно просив поставити йому гранули паливні (пелета) на суму 52 800,00 грн. або повернути отримані кошти в сумі 52 800,00 грн.

Згідно зі статтею 664 Цивільного кодексу України, обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар; надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару. Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов'язку передати товар. Товар вважається наданим у розпорядження покупця, якщо у строк, встановлений договором, він готовий до передання покупцеві у належному місці і покупець поінформований про це. Готовий до передання товар повинен бути відповідним чином ідентифікований для цілей цього договору, зокрема шляхом маркування.

Відповідно до ч. 2 ст. 693 Цивільного кодексу України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Судом встановлено, що відповідач у не здійснив поставки позивачу товару, передбаченого договором купівлі-продажу товару № 0811 від 08.11.2016р. на суму 52 800,00 грн. та не повернув попередню оплату в сумі 52 800,00 грн. позивачу, що не було спростовано відповідачем належними та допустимим доказами, зокрема відповідачем не надано суду відповідної видаткової накладної чи акту приймання-передачі, які б підтверджували факт поставки товару, та платіжних доручень чи банківських виписок, які б підтверджували факт перерахування грошових коштів.

Статтею 599 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно з ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Частиною 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що обов'язок товариства з обмеженою відповідальністю "Нано-Тек" з повернення суми попередньої оплати у розмірі 52 800,00 грн. підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами та відповідачем не був спростований, зокрема, відповідачем не надано суду доказів поставки товару за договором купівлі-продажу товару № 0811 від 08.11.2016р. чи доказів повернення позивачу сплаченої суми попередньої оплати у розмірі 52 800,00 грн., у зв'язку із чим позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю "Технічний центр "Поділля-Інвест" до товариства з обмеженою відповідальністю "Нано-Тек" про стягнення 52 800,00 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Судові витрати позивача по сплаті судового збору позовних вимог відповідно до положень ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Нано-Тек" (02139, м. Київ, вулиця Івана Микитенка, будинок 11; код ЄДРПОУ 35562798) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Технічний центр "Поділля-Інвест" (29000, Хмельницька обл., місто Хмельницький, Вінницьке шосе, будинок 1/1; код ЄДРПОУ 14177860) заборгованість в сумі 52 800,00 грн. та витрати по сплаті судового збору в сумі 1 600,00 грн. Видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, оформленого відповідно до вимог ст. 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено: 27.06.2017р.

СуддяА.І. Привалов