ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"05" липня 2017 р.Справа № 916/1076/17
Господарський суд Одеської області у складі :
суддя Никифорчука М.І.
секретар с/з ОСОБА_1
за участю представників сторін :
від позивача: ОСОБА_2 за довіреністю № 01-36/65 від 13.12.2016р.;
від відповідача: ОСОБА_3 за довіреністю від 26.05.2017р.
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу №916/1076/17:
За позовом: Департаменту комунальної власності Одеської міської ради;
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Корпорація ЮКАС";
про стягнення 64966,36 грн., -
в с т а н о в и в :
Департамент комунальної власності Одеської міської ради (далі - Позивач) звернувся до Товариства з обмеженою відповідальністю "Корпорація ЮКАС" (далі - Відповідач ) із позовом про стягнення заборгованості за договором оренди посилаючись на наявність у відповідача боргу за вказаним договором.
З підстав ст.ст. 525, 526, 549, 611, 625 ЦК України, ст. 193 ГК України, ст.ст. 10, 18, 19 ЗУ Про оренду державного та комунального майна , позивач просить позов задовольнити.
Відповідач позовні вимоги визнає у повному обсязі з підстав викладених у заяві про відстрочку виконання рішення, у якій зазначає про сплату суми основного боргу в розмірі 52 946,73 грн. повністю. Стягнення залишку суми пені в розмірі 12 019,63 грн. відповідач просить відстрочити на три місяця, посилаючись на скрутне фінансове становище підприємства.
В обгурунтування скрутного фінансового становища підприємства відповідач надав фінансовий звіт підприємства за 1 квартал 2017р..
У судовому засіданні 21.06.2017р. оголошено перерву на 05.07.2017р. за правилами ст. 77 ГПК України.
В засіданні суду 05.07.2017р. за правилами ст. 85 ГПК України, у присутності представників обох сторін, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши та проаналізувавши надані докази, вислухавши представників сторін, проаналізувавши приписи законодавства, що регулюють правовідносини по даному спору, господарський суд прийшов до наступного висновку.
Відповідно до вимог ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.
Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідно до статті 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Відповідно до ст.. 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Ці дані встановлюються письмовими і речовими доказами.
У відповідності до ст.11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини. Правочин, різновидом якого є договори-основний вид правомірних дій -це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків.
Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Відповідно до ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Згідно з ч. 2 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають з підстав, встановлених сг. 11 цього Кодексу, у тому числі з договорів. Невиконання своїх зобов'язань за умовами договору є підставою виникнення відповідальності.
Відповідно до ч. 1 сг. 175 Господарського кодексу України майново- господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
За ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України зазначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони.
Частиною 1 ст. 526 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Статтею 610 Цивільного кодексу України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Згідно зі ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою.
Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до ч. 1 ст. 550 Цивільного кодексу України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 551 Цивільного кодексу України предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Як встановлено судом та випливає з матеріалів справи, 16.05.2016р. між сторонами у справі укладено Договір оренди № 7-Ц (далі - Договір), згідно п.1.1 якого, позивач (орендодавець) передає, а відповідач (орендар) приймаєу строкове платне користування нежитлове приміщення напівпідвалу, загальною площею 119,8 кв. м., що розташоване за адресою: м. Одеса, вул. Маразліївська, 2.
Згідно п. 2.2, п. 2.4 Договору, ст. 762 ЦК України, ч. З ст. 18 Закону України Про оренду державного та комунального майна , відповідач зобов'язаний сплачувати встановлену орендну плату своєчасно та у повному обсязі.
Проте відповідач порушує умови вказаного Договору та систематично не сплачує орендну плату, в результаті чого станом на 25.04.2017р. за ним утворилась заборгованість у розмірі 52946,73 грн., на яку позивачем нараховано пені у сумі 12019, 63 грн.
Наданий позивачем розрахунок боргу та пені суд приймає до уваги та вважає правильним.
Під час розгляду справи 26.06.2017р. представником відповідача надані платіжні доручення про сплату основної заборгованості перед позивачем.
Таким чином, у зв'язку зі сплатою основного боргу, заборгованість відповідача перед позивачем складає розмір пені в сумі 12019,63 грн, яку відповідач просить відстрочити згідно наданої ним заяви.
Відповідно до п. 4.10 Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року N 18 „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» , - питання про припинення провадження у справі в частині позовних вимог, а так само про залишення позовних вимог у певній частині без розгляду господарський суд вирішує у резолютивній частині рішення, яке приймається по суті справи. Відповідні процесуальні дії суд може вчиняти й шляхом винесення відповідної ухвали як окремого процесуального документа, продовжуючи розгляд справи в іншій частині.
Щодо надання відстрочки виконання рішення суду про стягнення пені в сумі 12 019,63 грн., в порядку п.6 ст. 83 ГПК України, проаналізувавши надані відповідачем фінансові звіти підприємства, суд вважає, що підприємство відповідача дійсно знаходиться у скрутному фінансовому становищі і тому відстрочка виконання рішення на три місяця, на думку суду, буде сприяти належному виконанню рішення.
При цьому суд зазначає, що сума пені є незначною і тому, на думку суду, значним чином не відобразиться на господарської діяльності позивача.
За таких обставин господарський суд, аналізуючи вищенаведене у сукупності, вважає вимоги позивача обґрунтованими, законними і тому підлягаючими задоволенню з урахуванням сплати відповідачем основної заборгованості.
Керуючись ст. ст. 32,33,43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
В И Р І Ш И В:
1. Позов Департаменту комунальної власності Одеської міської ради - задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Корпорація ЮКАС" (65042, м. Одеса, вул. Отамана Чепіги, буд. 45 А, код ЄДРПОУ 30739045) на користь Департаменту комунальної власності Одеської міської ради (65039, м. Одеса, вул. Артилерійська, 1, р/р 37326027001909, МФО 828011 в ГУДКСУ в Одеській області, код ЄДРПОУ 26302595) пеню у сумі 12019 (дванадцять тисяч дев'ятнадцять) грн. 63 коп. та судовий збір у сумі 1600 (одна тисяча шістсот) грн., відстрочивши виконаня рішення на 3 (три) місяці.
3. Припинити провадження у справі 916/1076/17 в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Корпорація ЮКАС" основної заборгованості у розмірі 52946 (п'ятдесят дві тисячі дев'ятсот сорок шість) грн. 73 коп. у зв'язку з відсутністю предмета спору;
Рішення господарського суду Одеської області набирає чинності у порядку ст. 85 ГПК України.
Повний текст рішення складено та підписано 10 липня 2017 р.
Суддя М.І. Никифорчук
Суд | Господарський суд Одеської області |
Дата ухвалення рішення | 05.07.2017 |
Оприлюднено | 11.07.2017 |
Номер документу | 67635322 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Одеської області
Никифорчук М.І.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні