Рішення

від 04.07.2017 по справі 925/518/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" липня 2017 р. Справа № 925/518/17

Господарський суд Черкаської області в складі головуючого судді Чевгуза О.В., з секретарем судового засідання Голосінською Н.М., за участю представників сторін :

від позивача - ОСОБА_1 - за довіреністю,

від першого відповідача - ОСОБА_2 - за довіреністю,

від другого відповідача - не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні господарського суду Черкаської області у місті Черкаси справу

за позовом Тіньківської сільської ради, с. Тіньки, Чигиринський район, Черкаська область

до Товариства з обмеженою відповідальністю Тіньки та ОСОБА_3 районної державної адміністрації

про визнання недійсним договору оренди землі,

ВСТАНОВИВ:

Заявлено позов, у якому позивач просить визнати договір оренди землі №262 від 01.10.2008р., що укладений між ОСОБА_3 районною державною адміністрацією та ТОВ «Тіньки» на право користування земельною ділянкою (кадастровий №7125486500:01:000:1319) площею 2,25 га - недійсним із застосуванням наслідків недійсності нікчемного правочину.

Представник позивача у судовому засіданні: позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити. Вказав на порушення відповідачами земельного та спадкового законодавства при розпорядженні земельними ділянками у відумерлій спадщині (державний акт на землю гр. ОСОБА_4М.). Також посилається на судове рішення Чигиринського районного суду від 30.12.2014р. про визнання спадщини у вигляді земельної ділянки 2,25 га - безхазяйним майном та передачу ділянки у власність територіальної громади с. Тіньки в особі Тіньківської сільської ради. Сільська рада зареєструвала за собою право власності на ділянку з 11.12.2015 та звернулась з позовом до суду з мотивів порушення її права на користування земельною ділянкою, оскільки РДА не мала права розпоряджатися земельною ділянкою приватної власності.

Відповідачі письмових відзивів суду не надали.

У судовому засіданні представник першого відповідача проти позову заперечив та вказав, що товариство користується спірною ділянкою на законних підставах, договір оренди землі чинний. РДА наділена правом розпорядження земельними ділянками, що складаються з невитребуваних паїв. Сільська рада натомість при переході права власності на спірну ділянку, не повідомила орендаря про важливу зміну обставин та істотних умов договору.

Другий відповідач належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, однак повторно не направив свого представника у судове засідання. До суду від другого відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з необхідністю належної підготовки відзиву на позов та надання додаткових документів.

Суд вважає можливим розглядати справу за відсутності представника другого відповідача, за наявними у справі матеріалами, відповідно до статті 75 ГПК України, з огляду на наступне. Суд вжив усіх заходів для належного повідомлення відповідача про дату і час розгляду справи, ухвала суду надіслана за адресою відповідача, вказаною в позовній заяві, надіслання ухвали суду оформлено згідно з вимогами Інструкції з діловодства в господарських судах України (з подальшими змінами), що є підтвердженням належного надсилання копії ухвали суду від 11.05.2017 про порушення провадження у справі та ухвали суду від 23.05.2017 відповідачу у справі. В справі є доказ вручення 15.05.2017 та 25.05.2017 ухвал суду уповноваженому представнику другого відповідача. Суду не надіслано заперечень проти позовних вимоги позивача, не подано заяву про розгляд справи за участі представника відповідача, суду не повідомлено поважних причин неподання відзиву на позов та нез'явлення представника у судове засідання. Господарським процесуальним кодексом України не встановлено обов'язку суду відкладати розгляд справи у разі відсутності представника сторони чи неподання витребуваних документів. За приписом частини 1 статті 77 ГПК України господарський суд відкладає розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні. В процесі розгляду даної справи суд приходить до висновку, що вона може бути розглянута за наявними матеріалами відповідно до статті 75 ГПК України за відсутності відзиву на позов. Неявка представника другого відповідача у судове засідання не перешкоджає розгляду справи, а направляти свого представника у судове засідання чи заперечувати проти позову є правом сторони, а не обов'язком.

Згідно з ст. 85 ГПК України у судовому засіданні оголошені вступна та резолютивна частини рішення.

Заслухавши доводи та пояснення представників позивача та першого відповідача, дослідивши наявні в справі матеріали, суд встановив наступне.

01.10.2008 між ОСОБА_3 районною державною адміністрацією (РДА) (надалі - Відповідач 2) та ТОВ «Тіньки» (надалі - Відповідач) було укладено договір оренди землі №262 - строком на 15 років. Предметом договору є земельні ділянки пайового фонду (в тому числі площа 2,25 га, пай гр. ОСОБА_4, нормативна грошова оцінка 22372 грн.), власники яких не реалізували свого права, та знаходяться на території Тіньківської сільської ради за межами населеного пункту.

Станом на 01.10.2008 спірна ділянка не знаходилась в пайовому фонді, оскільки був оформлений Державний акт на право приватної власності на землю серія ЧР 18-15-1245 від 13.04.2001 на ім'я ОСОБА_4 - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (а.с. 19).

Позивач вважає, що ОСОБА_3 РДА діяла з перевищенням своїх повноважень та не мала права розпоряджатися земельною ділянкою приватної власності шляхом передачі її в строкове оплатне користування юридичній особі.

Рішенням Чигиринського районного суду від 30.12.2014 у справі №708/1494/14ц (а.с. 16-17) спірна земельна ділянка 2,25 га, що обліковується за померлим гр. ОСОБА_5, визнана безхазяйним майном в порядку ст. 137 ЦК УРСР та передана у власність територіальної громади с. Тіньки Чигиринського району в особі Тіньківської сільської ради.

27.01.2015 Тіньківською сільською радою на сесії прийнято рішення №38-11 про прийняття у комунальну власність територіальної громади відумерлу спадщину земельні ділянки, в тому числі 2,25 га - після померлого ОСОБА_5М (а.с. 20).

11.12.2015 Тіньківська сільська рада зареєструвала право комунальної власності на спірну ділянку 2,25 га з кадастровим номером 7125486500:01:000:1319 (а.с. 18).

05.10.2016 ОСОБА_3 РДА прийняла рішення №280 «Про припинення права користування земельними ділянками та розірвання договорів оренди землі, укладених з ТОВ «Тіньки» (а.с. 21).

Відповідачі рішення Чигиринського районного суду від 30.12.2014р. у справі №708/1494/14ц не оскаржували.

Відповідач (ТОВ) рішення ОСОБА_3 РДА №280 не оскаржував, але ухилився від його виконання з мотивів порушення Тіньківською сільською радою процедури припинення договору оренди землі.

Оцінюючи докази у справі в їх сукупності, враховуючи пояснення представників сторін, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають до задоволення.

Згідно положень Пленуму ВГСУ від 23.03.2012 №6 «Про судове рішення» при прийнятті рішення суд має врахувати майнові інтереси сторін, не надаючи переваги одному учаснику над іншим. Рішення має ґрунтуватися на повній та всебічній оцінці доказів у конкретній справі.

Сторони процесу є самостійними юридичними особами, що підтверджено записами в єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

Позивач є органом місцевого самоврядування та власником спірної земельної ділянки від імені громади села Тіньки Чигиринського району. Діяльність ради регламентована приписами Конституції України та ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні» , земельним та цивільним законодавством.

Перший відповідач товариство «Тіньки» є суб'єктом господарювання та чинним орендарем спірної ділянки, що перейшла у власність територіальної громади.

Другий відповідач ОСОБА_3 РДА є органом виконавчої влади, установою з бюджетною формою фінансування. Діяльність РДА регламентована приписами Конституції України та ЗУ «Про місцеві державні адміністрації» , земельним та цивільним законодавством.

Місце проведення господарської діяльності сторін відповідає місцю їх реєстрації згідно даних ЄДРПОУ - положення ст. 93 ЦК України.

Згідно з ч. 3 ст. 5 Господарського кодексу України (далі - ГК України) суб'єкти господарювання та інші учасники відносин у сфері господарювання повинні здійснювати свою діяльність у межах встановленого правового господарського порядку, додержуючись вимог законодавства.

Частина 2 ст. 13 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачає зобов'язання особи при здійсненні своїх прав утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб.

Як вбачається з матеріалів справи, 01.10.2008 між ОСОБА_3 РДА та ТОВ «Тіньки» було укладено договір оренди землі пайового фонду (площа 2,25 га, пай гр. ОСОБА_5, нормативна грошова оцінка 22372 грн.), власники яких не реалізували свого права, та знаходяться на території Тіньківської сільської ради за межами населеного пункту.

Відносини між ними ґрунтуються на положеннях письмового оплатного двостороннього консенсуального строкового договору оренди земельної ділянки. Договірні відносини між сторонами регламентовані приписами та положеннями Цивільного, Господарського та Земельного кодексів України, ЗУ «Про оренду землі» .

Частиною 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до п. 12 Перехідних положень Земельного кодексу України до розмежування земель державної та комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями (крім земель, переданих у приватну власність, та земель, зазначених в абзаці третьому цього пункту) в межах населених пунктів здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади.

Згідно п. «а» ч. 1 ст. 17 Земельного кодексу України (в редакції, чинній станом на 02.04.2010) до повноважень місцевих державних адміністрацій у галузі земельних відносин належить розпорядження землями державної власності в межах, визначених цим Кодексом.

Частиною 3 ст. 1 Закону України «Про місцеві державні адміністрації» місцева державна адміністрація в межах своїх повноважень здійснює виконавчу владу на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, а також реалізує повноваження, делеговані їй відповідною радою.

Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 13 Закону України «Про місцеві державні адміністрації» до відання місцевих державних адміністрацій у межах і формах, визначених Конституцією і законами України, належить вирішення питань використання землі, природних ресурсів, охорони довкілля.

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 21 Закону України «Про місцеві державні адміністрації» (в редакції, чинній станом на 02.04.2010) місцева державна адміністрація розпоряджається землями державної власності відповідно до закону.

Статтею 2 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» передбачено, що місцеве самоврядування в Україні - це гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади - жителів села чи добровільного об'єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища, міста - самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України.

Місцеве самоврядування здійснюється територіальними громадами сіл, селищ, міст як безпосередньо, так і через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи, а також через районні та обласні ради, які представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст.

Відповідно до ч. 1 ст. 10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Згідно ч. 5 ст. 16 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» від імені та в інтересах територіальних громад права суб'єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради.

Частиною 1 ст. 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» передбачено, що територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, землю, природні ресурси, підприємства, установи та організації, в тому числі банки, страхові товариства, а також пенсійні фонди, частку в майні підприємств, житловий фонд, нежитлові приміщення, заклади культури, освіти, спорту, охорони здоров'я, науки, соціального обслуговування та інше майно і майнові права, рухомі та нерухомі об'єкти, визначені відповідно до закону як об'єкти права комунальної власності, а також кошти, отримані від їх відчуження. Спадщина, визнана судом відумерлою, переходить у власність територіальної громади за місцем відкриття спадщини.

Відповідно до п. «а» ч. 1 ст. 12 Земельного кодексу України до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить розпорядження землями територіальних громад.

Положеннями ч. 1 ст. 73 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» передбачено, що акти ради, сільського, селищного, міського голови, голови районної в місті ради, виконавчого комітету сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради, прийняті в межах наданих їм повноважень, є обов'язковими для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об'єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами, а також громадянами, які постійно або тимчасово проживають на відповідній території.

27 січня 2015 року рішенням сесії Тіньківської сільської ради Чигиринського району земельну ділянку площею 2,25 га кадастровий номер ділянки 7125486500:01:000:1319 в адмінінстраивних межах села - було прийнято у комунальну власність територіальної громади с. Тіньки в особі Тіньківської сільської ради Чигиринського району.

ОСОБА_3 районною державною адміністрацією при укладенні спірного договору оренди землі порушені приписи ст.ст. 2, 9, 13 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» і п. 12 «Порядку організації робіт та методики розподілу земельних ділянок між власниками земельних часток (паїв), затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 04.02.2004 №122» , оскільки нерозподілені (невитребувані) земельні ділянки - частки (паї) - це умовні частки сільськогосподарських угідь, які не є землями державної чи комунальної власності, місцезнаходження та межі такої земельної частки (паю) не визначені.

Надання сільською, селищною, міською радою чи райдержадміністрацією таких ділянок в оренду здійснюється лише у випадках, якщо між власниками земельних часток (паїв) у межах одного сільськогосподарського підприємства не проводився розподіл, або ж власник не взяв участь у такому розподілі земельних ділянок. Такі, дійсно нерозподілені (невитребувані) землі можуть бути передані в оренду тільки до моменту виділення земельної частки в натурі та отримання власниками паю державних актів на право власності на земельну ділянку.

В той же час, спірна земельна ділянка кадастровий номер 7125486500:01:000:1319 не може відноситися до категорії нерозподілених (невитребуваних) паїв, оскільки вона вже була виділені в натурі на місцевості, прийнято рішення про передачу її у власність громадянину та її власник вже отримав відповідні правовстановлюючі документи - Державний акт про право приватної власності на землю.

Суд враховує, що згідно приписів ст. 6 ЦК України сторони мають право укласти договір, який не передбачений актами цивільного законодавства, але відповідає загальним засадам цивільного законодавства. Сторони мають право врегулювати у договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, які не врегульовані цими актами. Сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд.

Згідно з ст. 627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Отже, сторони вправі укладати будь який договір, який прямо і не передбачений цивільним законодавством, проте такий повинен відповідати вимогам цивільного законодавства та основним засадам і принципам цивільного права. Однак, свобода договору не є абсолютною, а обмежується вимогами цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, вимогами розумності та справедливості.

Підстави визнання недійсним договору викладені в ст. ст. 203, 215 ЦК України. В даному випадку ОСОБА_3 РДА, не переконавшись в обтяженнях спірної земельної ділянки 2,25 га кадастровий №7125486500:01:000:1319, з перевищенням повноважень передала спірну ділянку в строкове оплатне користування ТОВ «Тіньки»

Відповідно до приписів ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

Відповідно до вимог ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою ст. 203 ЦК України.

Представник позивача зробив наголос саме на цих обставинах в ході судового розгляду справи.

В пункті 1 постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 06.11.2009 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» зазначено, що при розгляді справ про визнання правочинів недійсними суди залежно від предмета і підстав позову повинні застосовувати норми матеріального права, якими регулюються відповідні відносини, та на підставі цих норм вирішувати справи.

Відповідач заперечує позов з мотивів, що сільська рада не повідомила його своєчасно про зміну власника ділянки, а відповідач обґрунтовано користується ділянкою для товарного вирощування сільгосппродукції на підставі договору оренди землі. Ці твердження суд не враховує при прийнятті рішення, оскільки в орендодавця - ОСОБА_3 РДА, на момент укладання договору не було законного права передавати спірну ділянку приватної власності площею 2,25 га в оренду третім особам поза волею власника.

Юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини в суспільстві - приписи ст. 124 Конституції України.

Відповідно до вимог ст. 236 ЦК України правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.

Суд враховує, що з-за особливостей приведення сторін в первісне становище договір оренди землі не може визнаватися недійним з моменту укладення, а лише на майбутнє, з урахуванням призначення земельної ділянки, сівозміни тощо.

Відповідно до ст.ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Обов'язок доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права.

Позивачем використано належний спосіб захисту порушеного права при зверненні з позовом з урахуванням приписів ст.ст. 15-16 ЦК України. Відповідно вимог ст. 216 ЦК України мають бути застосовані наслідки недійсності правочину за заявою заінтересованої особи у виді передачі спірної ділянки власнику - громаді села Тіньки в особі Тіньківської сільської ради.

За таких обставин позов підлягає задоволенню з покладенням витрат позивача на сплату судового збору у сумі 1600 грн. на обох відповідачів по 800 грн. на кожного.

Керуючись ст. ст. 49, 82-84 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд Черкаської області

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати недійсним на майбутнє договір оренди землі №262 від 01.10.2008, що укладений між ОСОБА_3 районною державною адміністрацією, вул. Б.Хмельницького, 26, м. Чигирин, Черкаська область, код ЄДРПОУ 04061323 та товариством з обмеженою відповідальністю «Тіньки» , с. Тіньки, Чигиринський район, Черкаська область код ЄДРПОУ 33278344.

Зобов'язати товариством з обмеженою відповідальністю «Тіньки» , с. Тіньки, Чигиринського району передати ділянку 2,25 га сільськогосподарського призначення в адміністративних межах Тіньківської сільської ради, кадастровий номер ділянки 7125486500:01:000:1319 позивачу - Тіньківській сільській раді, с. Тіньки, Чигиринський район, Черкаська область, код ЄДРПОУ 36783194.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Тіньки» , с. Тіньки, Чигиринський район, Черкаська область, код ЄДРПОУ 33278344 на користь Тіньківської сільської ради, с. Тіньки, Чигиринський район, Черкаська область, код ЄДРПОУ 36783194- 800 грн. витрат зі сплати судового збору.

Стягнути з ОСОБА_3 районної державної адміністрації, вул. Б.Хмельницького, 26, м. Чигирин, Черкаська область, код ЄДРПОУ 04061323 на користь Тіньківської сільської ради, с. Тіньки, Чигиринський район, Черкаська область, код ЄДРПОУ 36783194- 800 грн. витрат зі сплати судового збору.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня прийняття рішення. Сторони у справі протягом цього строку мають право подати апеляційну скаргу до Київського апеляційного господарського суду на вказане рішення через Господарський суд Черкаської області.

Повний текст рішення підписаний 10 липня 2017.

Суддя О.В. Чевгуз