Рішення

від 06.07.2017 по справі 289/1086/17

РАДОМИШЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Номер провадження 2/289/717/17

Справа № 289/1086/17

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.07.2017 м .Радомишль

Радомишльський районний суд Житомирської області в складі:

головуючого Свінцицький Л. В.

при секретарі Прокопчук А. Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в Радомишльському районному суді Житомирської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Верлоцької сільської ради про визнання права власності на спадкове майно,

В С Т А Н О В И В:

Позивач, посилаючись на те, що після смерті його матері та батька відкрилась спадщина, до якої входять, з поміж іншого, земельна ділянка та право на земельну частку (пай), виникла необхідність прийняти спадщину, однак в нотаріальній конторі йому відмовляють у видачі свідоцтва про право на спадщину у зв'язку з неточностями у правовстановлюючих документах та відсутністю деяких з них, спадщину він прийняв шляхом постійного проживання з батьками, доглядом за будинком та земельною ділянкою, іншим чином ніж шляхом звернення до суду його спадкові права не набути, просить суд визнати за ним право власності на спадкове майно.

В судове засідання позивач не з'явився, про місце та час слухання справи був належним чином повідомлений.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про день та час слухання справи був належним чином повідомлений, надіслав до суду заяву в якій просить слухати справу без їх участі, позовні вимоги підтримують, просять задовольнити.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що заявлені вимоги підлягають до задоволення виходячи з наступних підстав.

Судом встановлено, що відповідно до свідоцтва про народження серії ІV-УР № 1569978 від 02.11.1963 року, що видане Верлоцькою сільською радою, Малинського району Житомирській області, батьками позивача є: батько, ОСОБА_2 та мати, Марченко (після укладення шлюбу - ОСОБА_2) ОСОБА_3.

30 червня 2002 року помер ОСОБА_2, у віці 70 років в с. Верлок, Радомишльського району Житомирської області - даний факт підтверджує свідоцтво про смерть серії 1-ТП № 156953, видане повторно відділом ДРАЦС Радомишльського РУЮ Житомирської області від 20.11.2010 року.

Спадщину після смерті ОСОБА_2, у відповідності до ст.ст. 548-549 ЦК УРСР 1963 року (що діяв на той час), прийняла дружина покійного, ОСОБА_4, шляхом фактичного вступу в управління та володіння спадковим майном, а саме: доглядом за будинком, обробітком земельної ділянки, отримувала кошти за землю та інше - даний факт також підтверджує довідка № 192 від 10.05.2016 року з виконавчого комітету Верлоцької сільської ради Радомишльського району Житомирської області, яка додається.

Встановлено, що за своє життя, ОСОБА_4, на випадок своєї смерті зробила розпорядження у вигляді заповіту, в якому зазначила: що все її майно, де б воно не було та з чого б воно не складалося, і взагалі все те, що належатиме їй на день її смерті і на що вона за законом матиме право, заповіла своєму синові - ОСОБА_1, даний факт підтверджує копія дублікату заповіту, що має силу оригіналу № 4 від 19.04.2016 року.

ОСОБА_4 померла 06.10.2010 року у м. Коростень, Житомирської області у віці 74 років, що також підтверджує свідоцтво про смерть серії 1-ТП № 149189, видане міським відділом РАЦС Коростенського міськрайонного управління юстиції Житомирської області від 07.10.2010 року.

До складу спадкового майна, що залишилося після смерті матері зокрема всього іншого, входить земельна ділянка та право на земельну частку (пай), а саме:

- земельна ділянка площею 2,79 га (кадастровий номер 1825081200:01:000:0065), цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Верлоцької сільської ради Радомишльського району Житомирської області, і яка належала померлій матері згідно Державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯГ № 420600 від 10.05.2007 року, виданого на її ім'я на підставі розпорядження голови Радомишльської райдержадміністрації № 25 від 21.02.2005 року;

- право на земельну частку (пай) члена ПКСП "Нива" м. Радомишль, Радомишльської міської ради, Радомишльського району, Житомирської області, розміром 3,71 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості), вартістю 9 204 гривень, що належала померлому батьку, ОСОБА_2 згідно Сертифіката на право на земельну частку (пай) серії ЖТ № 0045841 від 20.12.1996 року, виданого на його ім'я на підставі рішення Радомишльської РДА № 383 від 20 грудня 1996 року, яке у свою чергу фактично успадкувала після його смерті моя мати, ОСОБА_4, однак за життя не встигла виготовити на себе правовстановлюючий документ.

Спадщину після смерті матері, ОСОБА_4, у відповідності до ч. 3 ст. 1268 ЦК України прийняв ОСОБА_1, шляхом постійного проживанням без реєстрації з покійною ОСОБА_4 на час відкриття спадщини, доглядом за будинком, обробітком земельної ділянки та сплатою необхідних платежів, отримував кошти за землю, тощо - даний факт також підтверджує довідка № 279 від 25.05.2017 року з виконавчого комітету Верлоцької сільської ради Радомишльського району Житомирської області

Також встановлено, що оригінал вищезгаданого Державного акта та Сертифіката мають неточності та належним чином не оформлені, тому нотаріусом правомірно було відмовлено у видачі свідоцтва на право власності за законом.

У зв'язку з тим, що іншим шляхом права позивача на спадкове майно захистити неможливо суд задовольняє його позовні вимоги.

Згідно ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Згідно з ч. 2 ст. 1223 ЦК України у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у ст.1261-1265 ЦК.

Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України в своїй постанові Про судову практику у справах про спадкування № 7 від 30.05.2008 року у п. 20 … у разі неприйняття спадщини або відмови від її прийняття всіма спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують спадкоємці відповідної черги

Згідно ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народженні після його смерті, той з подружжя який його пережив та батьки.

Відповідно до ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обовязки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно ч.5 ст. 1268 незалежно від відкриття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Відповідно до п. 10 додатку №1 до п.2.1. "Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно", затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 7 лютого 2002 р. N 7/5 документом для реєстрації права власності може бути рішення судів про визнання права власності на об'єкти нерухомого майна, про встановлення факту права власності на об'єкти нерухомого майна, про передачу безхазяйного нерухомого майна до комунальної власності.

Відповідно до положень ст. 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою.

Право власності набувається на підставах, що не заборонені законом (ст. 327 ЦК України). Однією з таких підстав, відповідно до ст. 1217 ЦК України, є спадкування майна, в тому числі за законом. Стаття 1216 ЦК України передбачає, що спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців).

Таким чином, оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, враховуючи те, що обставини, на які посилалась позивач як на підставу для задоволення позову, знайшли своє підтвердження в судовому засіданні, а позовні вимоги позивача ґрунтуються на вимогах закону, суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню.

Приймаючи до уваги викладене та те, що іншим шляхом права позивача на спадкове майно захистити неможливо, суд її позовні вимоги задовольняє.

Керуючись ст.ст. 3, 10-11, 15, 57-60, 88, 212-215, 294 Цивільного процесуального кодексу України, ст.ст. 327, 392, 1216-1218, 1223, 1261, 1268, 1269 Цивільного кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, в порядку спадкування за заповітом після смерті матері, ОСОБА_4, яка померла 06.10.2010 року в м. Коростень, Житомирської області - право власності на спадкове майно, а саме:

- земельну ділянку площею 2,7872 га (кадастровий номер 1825081200:01:000:0065) цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована за адресою: Житомирська область, Радомишльський район, Верлоцька сільська рада, що належала померлій матері, ОСОБА_4 згідно Державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯГ № 420600 від 10 травня 2007 року, виданого на її ім'я на підставі розпорядження голови Радомишльської РДА № 25 від 21.02.2005 року;

- та право на земельну частку (пай) у землі, яка перебуває у колективній власності ПКСП Нива м. Радомишль, Радомишльської міської ради Радомишльського району Житомирської області розміром 3,71 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості), вартістю 9 204,00 гривень, що належала померлому батьку, ОСОБА_2, який помер 30.06.2002 року, згідно Сертифіката на право на земельну частку (пай) серії ЖТ № 0045841 від 20.12.1996 року, виданий головою Радомишльської райдержадміністрації на його ім'я на підставі рішення Радомишльської РДА № 383 від 20.12.1996 року.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Житомирської області через Радомишльський районний суд Житомирської області протягом десяти днів з моменту його проголошення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Л. В. Свінцицький