Рішення

від 06.07.2017 по справі 536/1858/16-ц

КРЕМЕНЧУЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 536/1858/16-ц

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 липня 2017 року

Кременчуцький районний суд Полтавської області в складі :

головуючого судді Степаненка Ю.І.,

з секретарем судового засідання Доннік Ю.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Кременчуці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 Вересень про визнання договору оренди земельної ділянки недійсним, скасування державної реєстрації договору оренди земельної ділянки та покладення обов'язку повернути земельну ділянку,

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_1 21 листопада 2016 року, після чого 15 травня 2017 року звернувся в суд з доповненим позовом до відповідача ОСОБА_2 Вересень про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки, розташованої на території Піщанської об'єднаної сільської ради Кременчуцького району Полтавської області, кадастровий номер 5322480800:03:000:0129, загальною площею 3,4423 га, укладеного 01 жовтня 2015 року між ним та ОСОБА_2 Вересень , покладення обов'язку на ОСОБА_2 Вересень повернути йому вище вказану земельну ділянку, скасування державної реєстрації договору оренди земельної ділянки

3,4423 га кадастровий номер 5322480800:03:000:0129 від 01 жовтня 2015 року та стягнення судових витрат, пов'язаних зі сплатою судового збору та витрат за проведення судової експертизи в сумі 2 272,74 гривень та 22,50 гривень за перерахування коштів на рахунок експертної установи.

В обґрунтування позову вказував, що він є власником земельної ділянки (ріллі), розташованої на території Піщанської об'єднаної сільської ради Кременчуцького району Полтавської області, 5322480800:03:000:0129, загальною площею 3,4423 га, що підтверджується Державним актом на право приватної власності на землю, виданим 11.09.2002 року на його ім'я Гориславською сільською радою Кременчуцького району Полтавської області.

В вересні 2016 року йому стало відомо, що 01 жовтня 2015 року між ним та відповідачем ОСОБА_2 Вересень укладено договір оренди без номеру вищезазначеної земельної ділянки, терміном на сім років. Даний договір без його згоди відповідачем було зареєстровано 28 грудня 2015 року в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, що підтверджується витягом з Держреєстру №51137587, сформованим 29 грудня 2015 року.

Договір оренди земельної ділянки від 01 жовтня 2015 року він з ОСОБА_2 Вересень не укладав, не підписував та не підписував акт прийому-передачі земельної ділянки. Також він не надавав будь-якій особі доручення на укладення спірного договору оренди та на вчинення інших дій, пов'язаних з його виконанням. В спірному договорі та в акті прийому-передачі в графі Орендодавець підпис виконано не ним, а іншою особою. В нього не було наміру передавати земельну ділянку в оренду відповідачу.

В даний час земельна ділянка перебуває в користуванні відповідача, він вважає договір чинним, укладеним належним чином і передавати (повернути) її йому не збирається.

Підписання договору оренди землі не ним, як власником землі, а іншою особою, свідчить про відсутність його вільного волевиявлення на укладення цього договору, а тому такий договір слід визнати недійсним, як такий, що не відповідає вимогам, встановленим ч.3 статті 203 Цивільного кодексу України.

Укладення спірного договору від його імені іншою особою, за відсутності його згоди на це та утримання відповідачем земельної ділянки, належної йому на праві власності, порушує його права власника, у тому числі щодо можливості самостійно обробляти власну земельну ділянку.

Тому він вимушений звернутися з вказаним позовом до суду.

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, подав письмову заяву, в якій просив розглянути справу без його участі, за участі його представника.

Представник по угоді адвокат ОСОБА_3 в судове засідання не з'явилася, подала письмову заяву, в якій просила розглядати справу без її участі, просила позовні вимоги за первісним та доповненим позовами задовольнити в повному обсязі, не заперечувала проти заочного розгляду справи.

Представник відповідача ОСОБА_2 Вересень в судове засідання не з'явився, хоч був належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, про що свідчать зворотні поштові розписки на а.с.34,99, своїх пояснень чи заперечень проти позову не подав.

Зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає вимогам статті 224 ЦПК України.

Дослідивши письмові докази справи, суд прийшов до наступного висновку.

Судом установлені такі факти і відповідні їм правовідносини.

Установлено і не заперечується сторонами, що позивач ОСОБА_1 є власником земельної ділянки, розташованої на території Гориславської сільської ради Кременчуцького району Полтавської області, кадастровий номер 5322480800:03:000:0129, загальною площею 3,44 га, що підтверджується Державним актом на право приватної власності на землю, виданим 11 вересня 2002 року Гориславською сільською радою Кременчуцького району Полтавської області (а.с.7).

01 жовтня 2015 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 Вересень був укладений договір оренди земельної ділянки сільськогосподарського призначення без номеру, загальною площею 3,4423 га, кадастровий номер 5322480800:03:000:0129. Договір укладено на 7 років. Орендна плата вноситься орендарем у розмірі 7% вартості земельної ділянки (паю) на дату укладення договору і складає суму 6 940 гривень 69 копійок (а.с.8,9).

Згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав та їх обтяжень договір оренди землі без номеру від 01 жовтня 2015 року було зареєстровано 28 грудня 2015 року (а.с. 10).

Згідно акта прийому-передачі земельної ділянки від 28 грудня 2015 року ОСОБА_1 передав ОСОБА_2 Вересень земельну ділянку площею 3,4423 га, розташованої на території Гориславської сільської ради Кременчуцького району в строкове платне користування для сільськогосподарського користування (а.с.11).

22 вересня 2017 року позивач ОСОБА_1 направляв відповідачу ОСОБА_2 Вересень письмову заяву з проханням відділення належного йому земельного паю площею 3,4423 га. Договір оренди, зареєстровано згідно договору оренди 01 жовтня 2015 року (а.с.101).

Він отримав лист від ОСОБА_2 Вересень від 04 жовтня 2017 року, яким його було повідомлено, що відповідно до п.3.1 договору оренди землі, договір укладено строком на 7 років, а тому строк дії договору припиняється з урахуванням моменту його державної реєстрації. Тобто 28 грудня 2022 року. Вважають, що їх підприємство належним чином виконує умови договору оренди землі від 01 вересня 2008 року, а тому дія договору не може бути припинена в односторонньому порядку, а лише за згодою сторін, або після закінчення строку на який його було укладено (а.с.47).

Однак, згідно висновку судової почеркознавчої експертизи від 14 квітня 2017 року підпис від імені ОСОБА_1 у договорі без номеру оренди земельної ділянки кадастровий номер 5322480800:03:000:0129, загальною площею 3,4423 га, укладеному 01 жовтня 2015 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 Вересень та в акті від 28 грудня 2015 року прийому-передачі об'єкта оренди за договором без номеру оренди вказаної земельної ділянки, в графі Орендодавець виконаний не ОСОБА_1, а іншою особою (а.с.73-77).

Статтею 14 Конституції України визначено, що земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Статтею 41 Конституції України визначено, що ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Згідно статті 1 Закону України Про оренду землі оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Відповідно до ч.1 статті 6 цього Закону орендарі набувають права оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим та іншими законами України і договором оренди землі.

Згідно статті 13 Закону України Про оренду землі договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Відповідно до ч.1 статті 93 Земельного кодексу України право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Відповідно до статті 152 Земельного кодексу України держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю.

Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: а) визнання прав; б) відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; в) визнання угоди недійсною; г) визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; ґ) відшкодування заподіяних збитків; д) застосування інших, передбачених законом, способів.

Згідно статей 11,13,15 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини; цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до частин 1,2 статті 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).

Згідно ч.1-5 статті 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.

Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до ч.2 статті 207 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Згідно ч.1 статті 216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Частиною 1 статті 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Підписання договору оренди землі не позивачем, як власником земельної ділянки, а іншою особою, свідчить про відсутність його вільного волевиявлення на укладення цього договору, як учасника правочину.

Враховуючи, що договір оренди від 01 жовтня 2015 року та акт приймання-передачі земельної ділянки від 28 грудня 2015 року не були підписані позивачем, тобто ним договір не був укладений, але це не визнається відповідачем, суд визнає недійсним договір оренди в судовому порядку, з зобов'язанням відповідача повернути позивачу ОСОБА_1 належну йому земельну ділянку та скасовує державну реєстрацію цього договору.

Відповідно до ч.1 статті 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Згідно квитанцій позивач ОСОБА_1 сплатив судовий збір в сумі 1742,40 гривень (а.с.1,18,86) та кошти на проведення судової почеркознавчої експертизи в сумі 2250,24 гривень і 22,50 гривень за перерахування коштів на рахунок експертної установи (а.с.92), тому суд присуджує до стягнення з відповідача ОСОБА_2 Вересень на користь позивача ОСОБА_1 судові витрати в загальній сумі 4 015 гривень 14 копійок.

На підставі викладеного, керуючись статтями 10,11,60,88,209,212,214,215,218,224-226 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати недійсним договір без номеру оренди земельної ділянки, розташованої на території Піщанської об'єднаної сільської ради Кременчуцького району Полтавської області, кадастровий номер 5322480800:03:000:0129, загальною площею 3,4423 га, укладений 01 жовтня 2015 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 Вересень та зобов'язати ОСОБА_2 Вересень повернути ОСОБА_1 вказану земельну ділянку.

Скасувати державну реєстрацію 28 грудня 2015 року договору без номеру оренди земельної ділянки, розташованої на території Піщанської об'єднаної сільської ради Кременчуцького району Полтавської області, кадастровий номер 5322480800:03:000:0129, загальною площею 3,4423 га, укладеного 01 жовтня 2015 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 Вересень .

Стягнути з ОСОБА_2 Вересень на користь ОСОБА_1 судові витрати в сумі 4 015 (чотири тисячі п'ятнадцять) гривень 14 копійок.

На рішення може бути подана апеляційна скарга протягом десяти днів з дня його проголошення до Апеляційного суду Полтавської області через Кременчуцький районний суд.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Суддя Ю. І. Степаненко