Постанова

від 21.05.2007 по справі 7/430-06

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

7/430-06

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.05.2007                                                                                   Справа № 7/430-06  

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого Головка В.Г.  (доповідач),

суддів Стрелець Т.Г., Чохи Л.В.

при секретарі:  Ревковій Г.О.

прокурор: Зіма В.Б., посвідчення №167 від 9.08.2002

за участю представників сторін:

від позивача –Профатілова І.І., довіреність від 1.12.2006

від відповідача –Темченко С.Л., довіреність від 19.09.2006

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу фермерського господарства "Берегиня" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 21.02.2007р. у справі №7/430-06

за позовом  заступника прокурора Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Національної акціонерної компанії "Украгролізинг" в особі Дніпропетровської філії Національної акціонерної компанії "Украгролізинг", м.Дніпропетровськ

до фермерського господарства "Берегиня", с.Семенівка Криничанського району Дніпропетровської області

про стягнення 16542,94грн.  

          ВСТАНОВИВ:

          Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 21.02.2007р. у справі №7/430-06 (суддя Коваль Л.А.) позов заступника прокурора Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Національної акціонерної компанії "Украгролізинг" в особі Дніпропетровської філії Національної акціонерної компанії "Украгролізинг" до фермерського господарства "Берегиня” про стягнення 16542,94грн. задоволено.

Не погодившись з зазначеним рішенням суду, відповідач звернувся до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення  скасувати як винесене при неповному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи, та таке, що суперечить нормам чинного законодавства, посилаючись на наступне:

-          в супереч принципу рівності учасників процесу перед законом та судом згідно ст.4-2 ГПК України, судом не враховані акти Держтехнагляду від 26.09.2001р., від 04.03.2002р., від 08.04.2003р., щодо неякісності трактору, висновки яких відповідно до п.10.9 договору №9799 від 08.12.2000р. є остаточними;

-           судом не враховані вимоги п.п.10.2, 10.3 договору №9799 від 08.12.2000р. щодо умов гарантійного та післягарантійного ремонту, де лізингодавець зобов'язаний забезпечити використання техніки протягом терміну експлуатації або 10 років, тоді як взяті до уваги п.11.3 зазначеного договору;

-           проігноровано, що 19.10.2005р. трактор ЮМЗ-8073 було вилучено (Акт приймання-передачі), але позивач надав суду розрахунки, в яких нараховані борг, пеня, проценти інфляції після вилучення трактору, та не відображено суму проплати 15000грн. в травні 2005р.

           Позивач відзив на апеляційну скаргу не надав, його представник у судовому засіданні визнав вимоги апеляційної скарги частково щодо нарахування пені та 3% річних, надавши додатковий розрахунок, а в решті рішення суду просив залишити без змін.

           Прокурор підтримав вимоги представника позивача в повному обсязі.

           Вислухавши пояснення представників сторін, прокурора, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга       підлягає частковому задоволенню.

 Із матеріалів справи вбачається, що на підставі договору №9799 від 08.12.2000р. про умови лізингу сільськогосподарської техніки, її поставки, повернення коштів за надану в лізинг сільськогосподарську техніку та здійснення  інших  платежів відкрите     акціонерне     товариство „Дніпроагротехсервіс-2000" як лізингодавець передало фермерському господарству „Берегиня” як лізингоодержувачу сільськогосподарську техніку - трактор ЮМЗ-8073, номер двигуна 9Б0042, номер шасі 833424, дата виготовлення 24.04.1999р., в кількості 1 одиниця (надалі - об'єкт лізингу), про що складено акт №1 приймання-передачі сільськогосподарської техніки від 08.12.2000р. (а.с.10-14).

Відкрите акціонерне товариство „Дніпроагротехсервіс-2000" 08 лютого 2002 року відповідно до договору № 4517 уступило право власності на майно, що є об'єктом лізингу, та право вимоги боргових зобов'язань за договором Національній акціонерній компанії „Украгролізинг" в особі Дніпропетровської філії.

Строк лізингу 5 років з моменту приймання техніки по акту приймання-передачі (п.4.7. Договору).

Згідно п.9.1. Договору лізингоодержувач сплачує лізингові платежі згідно з графіком, який є додатком №2 до Договору. Всього сума лізингових платежів 40 403,27грн.

Відповідач частково сплатив лізингові платежі, останній платіж відбувся 24.05.2005р. в сумі 15000грн., що підтвердили представники сторін в судовому засіданні.

За спільною згодою сторін дія договору лізингу була припинена, а об'єкт лізингу 19.10.2005р. повернуто лізингодавцю, про що складено відповідний акт (а.с.18).

У зв'язку з несплатою лізингових платежів, строк сплати яких настав 19.09.2003р. 19.03.2004р., 21.09.2004р., в загальному розмірі 10553,85грн., заступник прокурора звернувся до суду з відповідним позовом.

Виходячи з того, що відповідач в повному обсязі оплату лізингових платежів не здійснив, а суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору (ст.161 Цивільного кодексу УРСР, ч.1 ст.193 Господарського кодексу України), суд вірно задовольнив позовні вимоги в сумі 10553,85грн.

Відповідно до ст.214 Цивільного кодексу УРСР, яка діяла на час виконання зобов'язань, та ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач надав розрахунок витрат за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань з урахуванням індексу інфляції за період з листопада 2003 по жовтень 2006р. в сумі 3217,81грн., який  не суперечить чинному законодавству і не спростований відповідачем, тому суд обґрунтовано задовольнив в цій частині позов.

Разом з тим, розрахунок 3% річних за період з 20.09.2003 по 15.11.2006р. виходить за межі трирічного строку позовної давності, тому вимоги щодо стягнення 825,32грн. не підлягають задоволенню і судове рішення в цій частині підлягає зміні.

З урахуванням уточненого розрахунку, який не погіршує інтереси відповідача, на користь позивача слід стягнути 3% річних з 28.11.2003 по 15.11.2006р. в сумі 567,58грн.  

Крім того, не підлягають задоволенню в повному обсязі позовні вимоги щодо стягнення пені за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань, тобто за період з 10.08.2005 по 3.08.2006р. в сумі 1945,96грн.

Згідно ч.1 ст.199 ГК України виконання господарських зобов'язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. До відносин щодо забезпечення виконання зобов'язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Відповідно до ч.1 ст.546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою. Виконання зобов'язання забезпечується, якщо це встановлено договором або законом (ч.1 ст. 548 ЦК України).

Відповідно до п.13.2. Договору за порушення строків сплати лізингових платежів лізингоодержувач сплачує пеню в розмірі 0,5% від суми несплачених платежів за кожний день прострочки від простроченого платежу.

За ст.3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" розмір пені обмежується подвійною обліковою ставкою НБУ.

Відповідно до ч.6 ст.232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через 6 місяців від дня коли зобов'язання мало бути виконано.

Отже, враховуючи, що відповідач продовжував порушувати зобов'язання зі сплати лізингових платежів, на користь позивача слід стягнути пеню з 21.09.2004 по 20.03.2005р. в сумі (10553,85х15%х16+10553,85х16%х33+10553,85х18%х132:365) 909,07грн. В решті позову слід відмовити.

За таких обставин рішення суду підлягає зміні відповідно до ст.104 Господарського процесуального кодексу України.

Посилання скаржника на те, що після вилучення об'єкту лізингу не повинні застосовуватися фінансові санкції, не можуть бути прийняті до уваги, оскільки нараховуватися пеня, інфляційні та 3% річних пов'язано з невиконанням грошових зобов'язань за договором лізингу.

Іншу доводи апеляційної скарги не заслуговують на увагу, оскільки не впливають на вирішення справи по суті.

Судові витрати покладають на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, суд

 ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу  фермерського господарства "Берегиня" задовольнити частково.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 21.02.2007р. у справі №7/430-06 змінити, виклавши резолютивну частину в наступній редакції: “Стягнути з фермерського господарства “Берегиня” (ідентифікаційний код 24604814)

- на користь Національної акціонерної компанії "Украгролізинг" в особі Дніпропетровської філії Національної акціонерної компанії "Украгролізинг" (код 25947443) основний борг в сумі 10553,85грн., пеню в сумі 909,07грн., інфляційні витрати в розмірі 3217,81грн. та 3% річних в сумі 567,58грн.

          -  на користь державного бюджету в особі управління Державного казначейства у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська (рахунок №31119095700004 в ГУДКУ в Дніпропетровській області, МФО 805012, код 24245686) мито в сумі 152,48грн.;

          - на користь державного підприємства “Судовий інформаційний центр” (рахунок №26006300042269 у Дорожицькому відділенні АКБ “Форум” м.Київ, МФО 322948, код 30045370) витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 108,76грн.

В решті позову відмовити.”

Стягнути Національної акціонерної компанії "Украгролізинг" в особі Дніпропетровської філії Національної акціонерної компанії "Украгролізинг" на користь фермерського господарства "Берегиня" витрати по сплаті мита за перегляд справи в апеляційному порядку в сумі 6,48грн.

Видачу наказів на виконання даної постанови доручити господарському суду Дніпропетровської області.

Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку.

Головуючий                                                                           В.Г.Головко

Судді                                                                                       Т.Г.Стрелець

                                                                                                          Л.В.Чоха