Ухвала

від 22.06.2017 по справі 753/11453/17

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/11453/17

провадження № 2/753/5495/17

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" червня 2017 р. суддя Дарницького районного суду м. Києва Даниленко В.В. розглянувши заяву представника позивача ОСОБА_2 - ОСОБА_3 про забезпечення позову,

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Дарницького районного суду м. Києва знаходиться цивільна справа за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області, Товариства з обмеженою відповідальністю Ванбуд про визнання договору недійсним.

Разом з позовом представником позивача до суду подано заяву про забезпечення позову, уточнивши яку просив: накласти арешт та заборонити будь-яким органам та особам окрім власника ОСОБА_2 вчиняти будь-які дії щодо нерухомого майна (нежитлового приміщення) ОСОБА_2, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1, на земельній ділянці площею 0,5988 га (кадастровий номер НОМЕР_1, а саме проводити будь-яке будівництво, реконструкцію, добудову чи знесення існуючого нежитлового приміщення; заборонити ТОВ Ванбуд чи будь-яким іншим фізичним чи юридичним особам, які діють від його імені, окрім власника ОСОБА_2 проводити будь-які підготовчі чи інші будівельні роботи на земельній ділянці з кадастровим номером НОМЕР_1, на якій розташоване нерухоме майно ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1; заборонити органам державного архітектурно-будівельного контролю здійснювати будь-які реєстрації та дозвільні дії щодо надання документації на виконання будівельних робіт на земельній з кадастровим номером НОМЕР_1, на якій розташоване нерухоме майно ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1, у тому числі реєструвати містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки, декларації про початок виконання будівельних робіт, про готовність об'єкта до експлуатації, окрім надання такої документації власнику нерухомого майна ОСОБА_2

В обґрунтування заяви позивач зазначає, що ОСОБА_2 є власником нерухомого майна та земельної ділянки, як знаходяться за адресою: АДРЕСА_1, на підставі договорів купівлі продажу від 18.05.2017 року, у зв'язку з тим, що ГУПФ України в Київській області виділено земельну ділянку, яка розташована під будівлею ОСОБА_2, що суперечить Порядку ведення Державного земельного кадастру (п.110) та є підставою для відмови в реєстрації земельної ділянки, тому у сторін виник спір, щодо якого позивач звернувся до суду на захист своїх прав, тому невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим подальше виконання рішення суду.

Відповідно до ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа, в день її надходження без повідомлення відповідача та інших осіб, які беруть участь у справі.

На підставі ст. 151 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити, передбачені цим Кодексом, заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду. Позов, зокрема, забезпечується накладенням арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб (ч. 1 ст. 152 ЦПК України).

Постановою Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 N 9 Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову передбачено, що забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог. Точне і неухильне додержання судами України норм чинного законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову є необхідною умовою здійснення завдань цивільного судочинства, які полягають у справедливому, неупередженому та своєчасному розгляді й вирішенні цивільних справ із метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб.

Відповідно до ст. 152 ЦПК України види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суддя має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Виходячи зі змісту заявлених вимог, обставин справи, суд вважає, що у даному випадку невжиття заходів забезпечення позову може мати наслідок заподіяння шкоди правам та інтересам позивача та ускладнити їх відновлення, що відповідає меті застосування правового інституту забезпечення позову. При вирішенні питання щодо вжиття заходів забезпечення позову суд оцінив, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій може запобігти, та дійшов висновку, що вжиття заходів забезпечення позову, буде мати наслідком збереження існуючого становища до розгляду справи по суті, а отже ні права позивача, ні права відповідачів, чи інших осіб не будуть порушені. Водночас, невжиття таких заходів, очевидно, може привести до того, що захист прав, свобод та інтересів позивача, на захист яких подано позов, стане неможливим, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.

Вжиття таких заходів не зумовлює фактичного вирішення спору по суті, а спрямовані лише на збереження існуючого становища до розгляду справи по суті.

Таким чином, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для забезпечення позову, оскільки такий вид забезпечення позову є абсолютно адекватним позовним вимогам, та унеможливить порушення прав інших осіб до розгляду справи по суті.

Керуючись ст. ст. 151, 152,153 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

Заяву про забезпечення позову задовольнити.

Накласти арешт та заборонити будь-яким органам та особам окрім власника ОСОБА_2 вчиняти будь-які дії щодо нерухомого майна (нежитлового приміщення) ОСОБА_2, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1, на земельній ділянці площею 0,5988 га (кадастровий номер НОМЕР_1, а саме проводити будь-яке будівництво, реконструкцію, добудову чи знесення існуючого нежитлового приміщення.

Заборонити ТОВ Ванбуд чи будь-яким іншим фізичним чи юридичним особам, які діють від його імені, окрім власника ОСОБА_4, проводити будь-які підготовчі чи інші будівельні роботи на земельній ділянці з кадастровим номером НОМЕР_1, на якій розташоване нерухоме майно ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1.

Заборонити органам державного архітектурно-будівельного контролю здійснювати будь-які реєстрації та дозвільні дії щодо надання документації на виконання будівельних робіт на земельній з кадастровим номером НОМЕР_1, на якій розташоване нерухоме майно ОСОБА_2, за адресою: АДРЕСА_1, у тому числі реєструвати містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки, декларації про початок виконання будівельних робіт, про готовність об'єкта до експлуатації, окрім надання такої документації власнику нерухомого майна ОСОБА_2.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Ухвала підлягає негайному виконанню, може бути оскаржена до Апеляційного суду м. Києва через Дарницький районний суд м. Києва протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

СУДДЯ: ДАНИЛЕНКО В.В.