Постанова

від 02.02.2016 по справі 804/12085/15

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 лютого 2016 р. Справа № 804/12085/15 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Турової О.М.,

за участю секретаря судового засідання: Чаплигіної А.А.,

представника позивача: Баранікової М.М.

представника відповідача: Копань А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпропетровську адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Жнива Україна

до Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Жнива Україна (далі - ТОВ Жнива Україна ) звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (далі - ДПІ у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська), в якому, з урахуванням уточненого адміністративного позову, просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми Р від 24.02.2015р. №0000441501.

В обґрунтування позовних вимог зазначалося, що відповідач за результатами проведеної документальної позапланової невиїзної перевірки фінансово-господарської діяльності позивача дійшов помилкового висновку про порушення останнім приписів податкового законодавства та про завищення податкового кредиту у квітні 2014 року по взаємовідносинам з Товариством з обмеженою відповідальністю АГРОХІМ ІНТЕК (далі - ТОВ АГРОХІМ ІНТЕК ) в ході здійснення реальних господарських операцій за договорами поставки, укладеними з цим суб'єктом господарювання. Вказані правочини недійсними в судовому порядку не визнавалися та є реальними, що посвідчується відповідними первинними документами, які були надані до перевірки, натомість, акт перевірки не містить фактів, які б спростовували підтвердження цими первинними документами відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювалися між сторонами даних правочинів. Щодо зауваження про недоліки в товарно-транспортних накладних, позивач зазначав, що товарно-транспортні накладні підтверджують факт перевезення товару, а не факт надання послуг з поставки товару; відсутність довіреностей на поставку товару зумовлена їх перебуванням у постачальника товару; відсутність сертифікатів якості не може бути підставою для позбавлення позивача права на податковий кредит, оскільки ці документи не є первинними. Крім того, позивач вказував на те, що навіть якщо контрагенти позивача і допускали будь-які порушення податкового законодавства, то позивач, як платник податків, не несе жодної відповідальності за порушення іншими платниками податків законодавчих вимог, а, отже, не може бути позбавлений права на формування податкового кредиту, тим більше, що чинне податкове законодавство України не ставить право платника податку на додану вартість на податковий кредит в залежність від дій або бездіяльності його контрагентів, відсутності у них кваліфікованого персоналу, основних фондів тощо. В той же час позивач посилався на використання поставленого від контрагента ТОВ АГРОХІМ ІНТЕК товару у власній господарській діяльності.

У судовому засіданні представник позивача підтримав пред'явлений адміністративний позов у повному обсязі та, посилаючись на викладені у ньому доводи, просив повністю його задовольнити.

Відповідач пред'явлений адміністративний позов не визнав, подав на нього письмові заперечення, в яких просив відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що проведеною перевіркою встановлено порушення позивачем вимог чинного законодавства, які призвели до завищення ТОВ Жнива Україна податкового кредиту по взаємовідносинам з ТОВ АГРОХІМ ІНТЕК , оскільки правочини, укладені з цим контрагентом, не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними. Так, у наданих товарно-транспортних накладних не зазначено фактичної адреси навантаження та розвантаження продукції. Крім того, в ході перевірки перевіряючими надано запит підприємству, однак договори з перевізниками, сертифікати якості на сою та довіреності на отримання товарно-матеріальних цінностей до перевірки не надані. Також, ДПІ у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська отримано від ДПІ у Дарницькому районі м. Києва акт від 26 травня 2014 року №357/26-51-22-03/38893599 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ АГРОХІМ ІНТЕК (код ЄДРПОУ 38893599) за жовтень 2013 року - квітень 2014 року. Відповідно до вказаного акта встановлено, що підприємство, яке перевіряється, не знаходиться за місцем реєстрації, не має основних фондів, виробничих потужностей, трудових ресурсів, транспортних засобів, сировини та матеріалів, які є необхідними для здійснення господарської діяльності. В ході проведення перевірки зазначеного підприємства не встановлено фактів поставок товарів (робіт, послуг) від його контрагентів. Крім того, встановлено відсутність об'єктів оподаткування по операціях з придбання товарів (послуг) у підприємств-постачальників та по операціях з продажу цих товарів (послуг) підприємствам-покупцям. Згідно з аналізом даних реєстру податкових накладних встановлено невідповідність придбаного та реалізованого товару та відсутність фактів реального здійснення господарських операцій з контрагентами-постачальниками та контрагентами-покупцями.

Представник відповідача у судовому засіданні також заперечував проти задоволення пред'явленого адміністративного позову, посилаючись на доводи, викладені у письмових запереченнях на нього.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та надані сторонами докази, а також проаналізувавши зміст норм матеріального та процесуального права, що регулюють спірні правовідносини, суд приходить до висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Судом встановлено, що ТОВ Жнива Україна зареєстровано в якості юридичної особи та перебуває на обліку в ДПІ у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська, зареєстровано платником податку на додану вартість (свідоцтво від 13.11.2012 р. № 200082943).

В період з 30.01.2015р. по 04.02.2015р. на підставі наказу № 56 від 30.01.2015р. посадовими особами ДПІ у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська проведено позапланову невиїзну документальну перевірку ТОВ Жнива Україна з питань дотримання вимог податкового законодавства під час здійснення операцій з ТОВ АГРОХІМ ІНТЕК (код за ЄДРПОУ 38893599) за квітень 2014 року.

За результатами означеної перевірки складено акт № 190/04-66-15-00/38361505 від 09.02.2015, відповідно до висновків якого:

- перевіркою ТОВ Жнива Україна за квітень 2014 року документально не підтверджено реальність здійснення господарських відносин із контрагентами, їх вид, обсяг, якість та розрахунки по ланцюгу постачання: ТОВ АГРОХІМ ІНТЕК (контрагент - постачальник, код за ЄДРПОУ 38893599), - ТОВ Жнива Україна . Встановлена відсутність об'єктів оподаткування податком на додану вартість при придбанні та продажу товарів (послуг), які підпадають під визначення статей 22, 185, 187, 198 Податкового Кодексу України;

- в порушення п.п.14.1.36 п.14.1 ст.14, п.44.1 ст.44, ст.185, п.198.1, 198.2, 198.3, 198.6 198, п.200.1, 200.2 ст.200, п.201.1, 201.10 ст.201 Податкового кодексу України, ТОВ Жнива Україна сформував податковий кредит звітного періоду на підставі податкових накладних, які складені з порушенням встановленого законодавством України порядку та формою і не підтверджені первинними документами (актами, довідками, сертифікатами якості сої, довіреностями на передачу товару, товарно-транспортними накладними, які заповнені не в повному обсязі), а також не підтверджені перевіркою: ДПІ у Дарницькому районі ГУ Міндоходів у м. Києві, в результаті чого за квітень 2014 року завищено суму податкового кредиту у податковій звітності з ПДВ на суму 1 365 768 грн., що призвело до заниження позитивного значення різниці між сумою податкового зобов'язання і сумою податкового кредиту та суми ПДВ, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет на загальну 1 365 768грн. (т.1 а.с.49-67).

Висновки означеного акта перевірки обґрунтовані тим, що позивачем протягом періоду, що перевірявся, було укладено правочини з контрагентом ТОВ АГРОХІМ ІНТЕК , які фактично не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними, підтвердженням чого є наступне:

- TOB Жнива Україна в ході перевірки надано товарно-транспортні накладні, в яких не зазначено фактичної адреси навантаження та розвантаження продукції (назви вулиці, домівки, тощо), відсутні договори з перевізниками, тощо;

- TOB Жнива Україна в ході перевірки не надано: сертифікати якості на сою, довіреності на передачу товару;

- від ДПІ у Дарницькому районі м. Києва отримано акт від 26 травня 2014 року №357/26-51-22-03/38893599 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ АГРОХІМ ІНТЕК (код ЄДРПОУ 38893599) за жовтень 2013 року - квітень 2014 року. Відповідно до вказаного акта встановлено, що підприємство, яке перевіряється, не знаходиться за місцем реєстрації, не має основних фондів, виробничих потужностей, трудових ресурсів, транспортних засобів, сировини та матеріалів, які є необхідними для здійснення господарської діяльності. В ході проведення перевірки зазначеного підприємства не встановлено фактів поставок товарів (робіт, послуг) від його контрагентів. Крім того, встановлено відсутність об'єктів оподаткування по операціях з придбання товарів (послуг) у підприємств-постачальників та по операціях з продажу цих товарів (послуг) підприємствам-покупцям. Згідно з аналізом даних реєстру податкових накладних встановлено невідповідність придбаного та реалізованого товару та відсутність фактів реального здійснення господарських операцій з контрагентами-постачальниками та контрагентами-покупцями.

На підставі акта перевірки №190/04-66-15-00/38361505 від 09.02.2015 ДПІ у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська винесено податкове повідомлення-рішення від 24.02.2015 року №0000441501, яким ТОВ Жнива України збільшено грошові зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем в сумі 1 365 768,00 грн. та за штрафними санкціями на 682 884,00грн. (т.1 а.с.70).

Крім того, співробітником ДПІ в Красногвардійському районі м. Дніпропетровська було додатково складено акт № 171 від 03.02.2015 року, в якому встановлено порушення позивачем вимог п.п. 20.1.3 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України, а саме: ненадання документів згідно запиту від 30.01.2015 року № 2020/10/22-03. На підставі даного акту було винесено податкове повідомлення - рішення форми Р від 24.02.2015 року № 0000452203, яким ТОВ Жнива України нараховано адміністративні штрафи та інші санкції в сумі 510,00 грн. (т.1 а.с.68).

Зазначені податкові повідомлення-рішення отримано ТОВ Жнива України 27.03.2015 року.

Не погодившись з результатами документальної позапланової невиїзної перевірки та висновками, викладеними в актах від 09.02.2015 року № 190/04-66-15-00/38361505 та від 03.02.2015 року № 171, ТОВ Жнива України оскаржило їх в адміністративному порядку.

13.04.2015р. підприємством позивача подано первинну скаргу до головного управління ДФС у Дніпропетровській області. Рішенням головного управління ДФС у Дніпропетровській області від 29.05.2015 року № 5477/10/04-36-100709 про результати розгляду первинної скарги скарга ТОВ Жнива України від 03.04.2015 року вих. № 03/04 частково задоволена: податкове повідомлення-рішення ДПІ у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська від 24.02.2015 року № 0000441501 залишено без змін; податкове повідомлення-рішення ДПІ у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська від 24.02.2015 року № 0000452203 скасовано. Зазначене рішення ТОВ Жнива України отримано 02.06.2015 року.

Вирішуючи позовні вимоги щодо визнання протиправним та скасування вищевказаного податкового повідомлення-рішення від 24.02.2015 року №0000441501, суд зважає на наступне.

За приписами п.198.1 ст.198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку на додану вартість до податкового кредиту виникає, зокрема, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

При цьому п.198.2 ст.198 цього Кодексу передбачено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Тобто необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх подальшого використання в господарській діяльності.

Не відносяться до податкового кредиту, згідно з пунктом 198.6 цієї статті, суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Згідно з ст.9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Таким чином, податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість має бути підтвердженим належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків, а також пов'язана із господарською діяльністю платника податків.

При цьому п.п.14.1.36 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України встановлено, що господарська діяльність - це діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Відповідно до п.200.1-п.200.3 ст.200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Згідно з п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то: а)бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг; б)залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Матеріалами справи підтверджено, що у квітні 2015 року ТОВ Жнива Україна мало господарські відносини з ТОВ АГРОХІМ ІНТЕК на підставі договорів поставки № 080414 від 08.04.2014 року на поставку олії соняшникової та №210314 від 21.03.2014 року на поставку сої (боби) (т.1 а.с.136-139).

На виконання договірних зобов'язань ТОВ АГРОХІМ ІНТЕК здійснено постачання товару на адресу ТОВ Жнива Україна на загальну суму 8 194 606,00 грн., в тому числі податок на додану вартість у розмірі 1 365 768,00 грн., який включено до складу податкового кредиту квітня 2014 року.

Як пояснив представник відповідача у судовому засіданні, контролюючий орган визнає, що дійсно позивачем вищевказаний товар отримано було, проте, на думку відповідача, від невстановлених осіб.

Разом з тим, зміст та обсяг господарських операцій ТОВ АГРОХІМ ІНТЕК з ТОВ Жнива Україна в повній мірі відображено в податкових та видаткових накладних, товарно-транспортних накладних, копії яких містяться в матеріалах справи (т.1 а.с. 140-т.2 а.с.32).

Розрахунки з ТОВ АГРОХІМ ІНТЕК за придбаний товар згідно договорів № 080414 від 08.04.2014 року та №210314 від 21.03.2014 року проведено в безготівковій формі у повному обсязі, про що зазначено на стор.7-8 акту перевірки (т.1 а.с.55-56) та підтверджується матеріалами справи (т.2 а.с.243-245).

Оприбуткування сировини та товарів на складі проводилось директором та бухгалтером підприємства на підставі видаткових накладних від постачальника. Інформація про оприбуткування сировини та товарів внесено у регістри бухгалтерського обліку.

Товар, придбаний у ТОВ АГРОХІМ ІНТЕК , позивачем фактично використано у виробничій діяльності ТОВ Жнива Україна для виробничих потреб (перероблено в макуху та олію соєву), а в подальшому реалізовано іншим підприємствам: ТОВ Комплекс Агромарс філія Киевкомбикорм , ТОВ Комплекс Агромарс філія БКЗ , ТОВ ТД АСТОРГ , ТОВ АГРО-ОВЕН , ТОВ АДОНИС на підставі договорів (т.1 а.с.110-135), що підтверджується первинною бухгалтерською документацією (т.2 а.с.43-т.3 а.с.23).

Таким чином, факт реальних господарських операцій ТОВ Жнива Україна з ТОВ АГРОХІМ ІНТЕК підтверджується відповідними первинними документами, копії яких містяться в матеріалах справи, та які відображають зміст та обсяг цих господарських операцій, а також свідчать про зміни в майновому стані позивача, що відбувалися у зв'язку із здійсненням оплати за отримані послуги.

Крім того, суд зауважує, що сама по собі наявність чи відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформлені не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших документів вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язання платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце.

При цьому в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження факту розірвання, визнання недійсними чи неукладеними вказаних правочинів. Також відповідачем не було надано належних та допустимих доказів нікчемності означених договорів, фіктивної господарської діяльності контрагентів позивача, безтоварності господарських операцій, відсутності зв'язку укладених угод з господарською діяльністю позивача, притягнення до кримінальної відповідальності посадових осіб вказаних підприємств за ухилення від сплати податків або за інші податкові правопорушення, а також, що укладені правочини порушують публічний порядок відповідно до ч.2 ст.228 Цивільного кодексу України.

Необхідними умовами для визнання угоди нікчемною в силу вимог ст.228 Цивільного кодексу України є її укладання з метою, завідомо суперечною інтересам держави і суспільства та наявність умислу хоча б у однієї із сторін щодо настання відповідних протиправних наслідків. При кваліфікації правочину за ст.228 Цивільного кодексу України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо. Проте, існування відповідних обставин у даній справі податковим органом не доведено.

Зміст укладених позивачем з ТОВ АГРОХІМ ІНТЕК договорів не суперечить актам цивільного законодавства, а відповідачем не надано доказів, які б підтверджували, що зміст цих угод не відповідає дійсним намірам сторін щодо набуття цивільних прав і обов'язків чи свідчить про намір сторін ухилитися від оподаткування доходів, отриманих внаслідок виконання договору або приховування дійсного об'єкту оподаткування, зменшення бази оподаткування, створення штучних підстав для незаконного відшкодування сум сплачених податків за рахунок коштів бюджету, отримання незаконних пільг з оподаткування тощо.

Суд не погоджується з доводами відповідача про не встановлення факту передачі товарів від продавця до покупця у зв'язку із неповним заповнення товарно-транспортних накладних, оскільки наявність незначних недоліків у складанні документів є обставинами, які самі по собі не позбавляють правового значення виданих контрагентами підприємства первинних документів, що виключає відповідальність платника податків. У разі підтвердження дійсного виконання операції недоліки правореалізуючих документів є порушенням порядку заповнення цих документів, допущених постачальником, а відтак такі недоліки не можуть слугувати перешкодою для реалізації платником законного права на податковий кредит відповідного звітного періоду. Тим більше, що податкові накладні, на підставі яких сформовано податковий кредит, та інші первинні документи за правочином з ТОВ АГРОХІМ ІНТЕК складені з дотримання обов'язкових вимог до первинних документів, встановлених ст.201 Податквого кодексу України та ст.9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність .

Крім того, податкове законодавство не ставить в залежність право платника податків на податковий кредит від наявності чи відсутності товарно-транспортних накладних, оскільки факт відсутності у підприємства товарно-транспортних накладних на поставлений товар або наявність в таких накладних певних недоліків при наявності інших документів, які підтверджують факт його передачі покупцю, не є безумовною підставою, яка позбавляє підприємство права формування податкового кредиту.

Відповідно до розділу 1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених Наказом Міністерства транспорту України №363 від 14 жовтня 1997 року, товарно-транспортна документація - комплект юридичних документів, на підставі яких здійснюють облік, приймання, передавання, перевезення, здавання вантажу та взаємні розрахунки між учасниками транспортного процесу, а товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.

Згідно із п. 11.1, 11.3, 11.4, 11.5, 11.7 вказаних правил основними документами на перевезення вантажів є товарно-транспортні накладні та дорожні листи вантажного автомобіля. Дорожній лист вантажного автомобіля є документом, без якого перевезення вантажів не допускається. Оформлення перевезень вантажів товарно-транспортними накладними здійснюється незалежно від умов оплати за роботу автомобіля. Товарно-транспортну накладну на перевезення вантажів автомобільним транспортом Замовник (вантажовідправник) повинен виписувати в кількості не менше чотирьох екземплярів. Після прийняття вантажу згідно з товарно-транспортною накладною водій (експедитор) підписує всі її екземпляри. Перший екземпляр товарно-транспортної накладної залишається у Замовника (вантажовідправника), другий - передається водієм (експедитором) вантажоодержувачу, третій і четвертий екземпляри, засвідчені підписом вантажоодержувача (у разі потреби й печаткою або штампом), передається Перевізнику.

При цьому Правилами перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених Наказом Міністерства транспорту України №363 від 14.10.1997р., не встановлюються правила податкового обліку, а лише встановлюються права, обов'язки та відповідальність власників автомобільного транспорту (перевізників). Документи, обумовлені вказаними правилами, зокрема, ТТН та подорожній лист, не є документами первинного бухгалтерського обліку.

Відсутність та/або дефектність документів на транспортне перевезення, обумовленого договорами, не є безумовною підставою ставити під сумнів здійснення господарських операцій, тим більше, що товарно-транспортна накладна є обов'язковою саме для підтвердження відомостей про господарську операцію з перевезення товару, в той час, як законодавчі норми не ставлять в залежність відсутність транспортних документів на перевезення вантажу (товару) або допущення недоліків при їх оформленні з наслідками формування бази оподаткування податком на додану вартість.

Суд критично ставиться до посилань відповідача на відсутність сертифікатів якості на сою, оскільки за змістом ч.1 та 2 ст. 666 Цивільного Кодексу України єдиними правовими наслідками невиконання продавцем обов'язку передати покупцеві документи, що стосуються товару, в тому числі і сертифікати якості, є право (а не обов'язок) покупця відмовитись від договору купівлі-продажу та повернути товар покупцеві. Податковий орган не вправі контролювати наявність або відсутність сертифікатів якості на товар (продукцію) і в залежності від їх наявності або відсутності робити висновок про нереальність господарських правочинів. Крім того, сертифікат якості на товар не є первинним документом в розумінні Закону України від 16.07.99 № 996-XIV Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , оскільки не містить інформації про господарську операцію та не підтверджує її здійснення, і його наявність не передбачена правилами ведення бухгалтерського та/або податкового обліку на підприємстві.

З приводу відсутності довіреностей на передачу товару суд зазначає, що відповідно до п. 13 Інструкції про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 16 травня 1996 р. N 99, довіреність, незалежно від строку її дії, залишається у постачальника. Таким чином довіреності, виписані позивачем для отримання товарів у ТОВ АГРОХІМ ІНТЕК , були правомірно залишені в останнього, як постачальника товарів. Натомість позивачем надано суду витяг з Журналу реєстрації довіреностей, який підтверджує факт їх виписки та реєстрації в цьому журналі.

Щодо посилань відповідача в обґрунтування нереальності господарських операцій позивача з ТОВ АГРОХІМ ІНТЕК на порушення податкової дисципліни контрагентом позивача, що встановлено актом від 26 травня 2014 року №357/26-51-22-03/38893599 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ АГРОХІМ ІНТЕК (код ЄДРПОУ 38893599) за жовтень 2013 року - квітень 2014 року, суд зазначає наступне.

Як свідчать матеріали справи, постановою Харківського окружного адміністративного суду від 14.10.2014р. по справі №820/14956/14, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 08 грудня 2014 року, адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОХІМ ІНТЕК" до Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задоволено:

- визнано дії Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління Міндоходів у м. Києві щодо проведення зустрічної звірки Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОХІМ ІНТЕК", за результатами якої складено акт № 357/26-51-22-03/38893599 "Про неможливість проведення зустрічної звірки Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОХІМ ІНТЕК" за період жовтень 2013 року - квітень 2014 року" від 26.05.2014 року протиправними;

- визнано дії Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління Міндоходів у м. Києві щодо коригування показників податкової звітності Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОХІМ ІНТЕК" в інформаційній системі "Податковий блок" за період жовтень 2013 року - квітень 2014 року на підставі акту № 357/26-51-22-03/38893599 від 26.05.2014 року протиправними;

- зобов'язано Державну податкову інспекцію у Дарницькому районі Головного управління Міндоходів у м. Києві вчинити дії щодо коригування і відновлення сум податкового кредиту та податкових зобов'язань Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОХІМ ІНТЕК" в інформаційній системі "Податковий блок" задекларованих Товариством з обмеженою відповідальністю "АГРОХІМ ІНТЕК" у податкових деклараціях з податку на додану вартість за період жовтень 2013 року - квітень 2014 року.

З огляду на зазначене, суд не приймає до уваги посилання відповідача на висновки акту № 357/26-51-22-03/38893599 "Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "АГРОХІМ ІНТЕК" за період жовтень 2013 року - квітень 2014 року" від 26.05.2014 року як належний та беззаперечний доказ нереальності здійснення господарських відносин із контрагентом по ланцюгу постачання: ТОВ АГРОХІМ ІНТЕК - ТОВ Жнива Україна .

Відповідно до ч.3 ст.254 КАС України судове рішення у справі №820/14956/14 є таким, що набрало законної сили 08 грудня 2014 року.

Таким чином, дії контролюючого органу, наслідком яких стало складання акта від 26 травня 2014 року №357/26-51-22-03/38893599 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ АГРОХІМ ІНТЕК (код ЄДРПОУ 38893599) за жовтень 2013 року - квітень 2014 року, визнані протиправними у судовому порядку.

Крім того, слід зазначити, що навіть у разі якщо контрагент (постачальник по ланцюгу) і порушив вимоги податкового законодавства, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку (покупця товарів, робіт, послуг) права на відшкодування податку на додану вартість за правочином з таким контрагентом у разі, якщо платник податку виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування, сплатив за поставлені товари і має документальне підтвердження розміру свого податкового кредиту.

При цьому жодною нормою законодавства України не передбачається обов'язку платників податків одержувачів товарів (послуг) вимагати від контрагентів-постачальників будь-яких відомостей щодо повноти сплати ними податків за окремою операцією придбання товарів, відомостей щодо третіх осіб (постачальників у ланцюгу), перевіряти додержання чи порушення ними законодавчих приписів, а також наявність у цих контрагентів умов для належного здійснення господарської діяльності, оскільки податкове законодавство не ставить в залежність податковий облік певного платника податків від інших осіб, від фактичної сплати контрагентом податку до бюджету, а також від господарських та виробничих можливостей контрагента.

У свою чергу, статтею 61 Конституції України встановлено індивідуальний характер відповідальності, що виявляється і у персональній відповідальності кожного платника податку за ведення податкового обліку.

Крім того, неприпустимість притягнення до відповідальності одного суб'єкта господарювання за неправомірні дії іншого підтверджується практикою Європейського Суду з прав людини. Так, в пункті 7.1 рішення у справі Булвес АД проти Болгарії Європейський Суд з прав людини дійшов такого висновку: ...Суд вважає, що компанія-заявник не повинна нести відповідальність за наслідки невиконання постачальником його обов'язків щодо своєчасного декларування ПДВ і, як наслідок, сплачувати ПДВ повторно разом із пенею. Суд вважає, що такі вимоги прирівнюються до надзвичайного обтяження для компанії-заявника, що порушило справедливий баланс, який повинен був підтримуватися між вимогами загальних інтересів та вимогами захисту права власності .

Вищенаведений висновок Європейський Суд з прав людини повторно підтвердив в рішенні у справі Бізнес Сепорт Сентре проти Болгарії , у пункті 23 якого зазначено, що у разі виявлення податковими органами невиконання постачальником своїх обов'язків як платника ПДВ, вони могли б розпочати податкову перевірку цього постачальника, з тим щоб стягнути з нього належні платежі та штрафні санкції. Утім, як зазначив Суд, прямого впливу на оподаткування організації-заявника (Бізнес Сепорт Сентре) це не мало б.

Отже, Європейський Суд з прав людини чітко визначає правило індивідуальної відповідальності платника податків. Тобто, добросовісний платник податків не має зазнавати негативних наслідків через порушення законодавства його контрагентом.

Згідно зі ст.ст.46-49 Податкового кодексу України ведення податкового обліку покладено на кожного окремого платника податку, при цьому такий платник податків несе самостійну відповідальність за порушення ведення податкового обліку.

Зазначений висновок суду також узгоджується з висновками Верховного Суду України у рішеннях від 06.04.2004 у справі №8/140, від 29.10.2010 №21-14-а10, від 31.01.2011 у справі №21-47а10.

З огляду на вищенаведене, суд приходить до висновку про те, що позивачем правомірно було сформовано податковий кредит за податковими накладними, виписаними ТОВ АГРОХІМ ІНТЕК .

Таким чином, оскаржуване податкове повідомлення-рішення відповідача є протиправним та підлягає скасуванню.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить із того, що позивачем при подачі позову до суду понесені судові витрати у вигляді сплати судового збору у сумі 487,2 грн., що підтверджується чеком №31082015110216 від 31.08.2015, наявним в матеріалах справи (т.1 а.с.3), а відповідно до ч.1 ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Таким чином, судові витрати, понесені позивачем та підтверджені вищенаведеними належними доказами підлягають стягненню з Державного бюджету України на користь позивача у розмірі 487,2 грн.

Керуючись ст. ст. 122, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю Жнива Україна до Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області форми Р від 24.02.2015р. №0000441501.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Жнива України (код ЄДРПОУ 38361505) судові витрати із сплати судового збору у розмірі 487,20грн. (чотириста вісімдесят сім гривень двадцять копійок).

Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені ст. 186 цього Кодексу до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя О.М. Турова