Постанова

від 06.07.2017 по справі 817/971/17

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

06 липня 2017 р.Р і в н е 817/971/17

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Друзенко Н.В. за участю секретаря судового засідання Романчук В.В. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача: представник не прибув

відповідача: представник не прибув

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Корецького об`єднаного управління Пенсійного фонду України Рівненської області доВиробничого кооперативу "Острозька фабрика Вілія" про стягнення заборгованості, В С Т А Н О В И В:

Корецьке об'єднане управління Пенсійного фонду України Рівненської області звернулося в суд з позовом до Виробничого кооперативу "Острозька фабрика Вілія" про стягнення фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період січень- березень 2017 року у сумі 1474,75 грн .

Представник позивача в судове засідання не прибув, 05.07.2017 року подав заяву про розгляд справи за відсутності позивача, з мотивів зазначених в адміністративному позові просив позов задовольнити повністю.

Відповідач заперечень на адміністративний позов не подав, в судове засідання не прибув, причини неприбуття суду не повідомив. Клопотань про відкладення чи розгляд справи без його участі не подавав. З врахуванням вимог частини одинадцятої статті 35 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідач вважається повідомленим належним чином про дату і час судового розгляду.

Судом не визнавалася обов'язковою участь сторін в судовому засіданні. За таких обставин суд вважає за можливе розглянути справу без участі представників сторін на підставі наявних доказів.

Враховуючи неявку в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, відповідно до положень частини шостої статті 12, частини першої статті 41 Кодексу адміністративного судочинства України, повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено, що відповідач - Виробничий кооператив "Острозька фабрика Вілія" ідентифікаційний код 02971558, є юридичною особою, що включена до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Статтею 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" №1788-XI від 05.11.1991 визначені категорії працівників, які мають право на пенсію за віком на пільгових умовах. До таких категорій, згідно з пунктом "б" статті 13 Закону, віднесено працівників, що зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах. В редакції до 17.02.2000 року вказана стаття крім визначення категорій працівників, які мають право на пенсію за віком на пільгових умовах, регулювала порядок внесення підприємствами та організаціями плати до Пенсійного фонду, що покривала витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до підпунктів "б" - "з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" №1788-XI від 05.11.1991.

Законом України "Про внесення змін до деяких законів України" №1461-III від 17.02.2000 року, порядок внесення плати на покриття фактичних витрат на виплату і доставку пенсій змінено шляхом виключення зі статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" №1788-XI від 05.11.1991 відповідної регулюючої норми, а порядок покриття витрат на виплату та доставку пільгових пенсій було врегульовано шляхом введення окремого виду збору на обов'язкове державне пенсійне страхування у Закон України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" №400/97-ВР від 26.06.1997.

Згідно з абзацом 4 пункту 1 статті 2 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" №400/97-ВР від 26.06.1997, фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б" - "з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" №1788-XII від 05.11.1991 до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" №1058-IV від 09.07.2003, визначені в якості об'єкта оподаткування для усіх суб'єктів, які використовують працю найманих працівників, крім платників, віднесених до четвертої групи платників єдиного податку, що визначені у підпункті 4 пункту 291.4 статті 291 Податкового кодексу України.

За даними Реєстру платників єдиного податку, що містяться на офіційному сайті ДФС України (http://sfs.gov.ua/), Виробничий кооператив "Острозька фабрика Вілія" не значиться зареєстрованим платником єдиного податку четвертої групи (а.с.25).

Згідно з абзацом 3 пункту 1 статті 4 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" №400/97-ВР від 26.06.1997, ставка збору на обов'язкове державне пенсійне страхування встановлена на рівні 100 % від об'єкта оподаткування.

Таким чином, у відповідності до вимог Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" №400/97-ВР від 26.06.1997, відповідач повинен сплачувати збір на обов'язкове державне пенсійне страхування у 100 % розмірі від об'єкта оподаткування, яким є фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до підпунктів "б" - "з" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" №1788-XII від 05.11.1991 до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" №1058-IV від 09.07.2003.

В силу вимог підпункту 1 пункту 8 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" №1058-ІV від 09.07.2003, платники збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, визначені пунктами 6-10 статті 1 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" №400/97-ВР від 26.06.1997, сплачують збір на обов'язкове державне пенсійне страхування в порядку та розмірах, визначених зазначеним Законом.

Абзацом 1-3-підпункту 1 пункту 2 Розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" №1058-ІV від 09.07.2003 передбачено, що пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбачених Законом України "Про пенсійне забезпечення". У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону. При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

З огляду на викладені норми законодавчих актів, суд приходить до висновку, що Виробничий кооператив "Острозька фабрика Вілія", як платник збору на обов'язкове державне пенсійне страхування та юридична особа, працівник якого: ОСОБА_1, вийшов на пенсію на пільгових умовах, згідно з пунктами "б"-"з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" №1788-XII від 05.11.1991, за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і відповідно до характеру роботи та умов праці (а.с.8-11), зобов'язаний сплачувати Пенсійному фонду збір у 100% розмірі сум фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, що призначені на пільгових умовах.

Дотримуючись вимог Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, що затверджена постановою Пенсійного фонду України №21-1 від 19.12.2003, яка зареєстрована в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 за № 64/8663, позивачем на адресу відповідача надіслано розрахунок фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" №1058-ІV від 09.07.2003, в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів "б"-"з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" №1788-XII від 05.11.1991 (а.с.7). Вказаний розрахунок складений з урахуванням вимог пункту 6.2 Інструкції, яка передбачає, що витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах особам, які мають стаж, що дає право на призначення цих пенсій на декількох підприємствах, покриваються цими підприємствами пропорційно стажу роботи з урахуванням вимог абзацу третього підпункту 1 пункту 2 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" №1058-ІV від 09.07.2003.

Відповідно до розрахунку позивача за період з січня по березень 2017 року відповідач повинен покрити витрати на виплату пенсії, призначеної на пільгових умовах, в сумі 1474,75 грн.

Понесення позивачем витрат на виплату пенсії, призначеної на пільгових умовах, підтверджено довідками пенсійних фондів(а.с.13-18).

Відповідач не надав доказів сплати заборгованості по фактичних витратах на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Верховний Суд України неодноразово висловлював правову позицію у справах цієї категорії, зокрема, у постановах від 5 червня (№ 21-167а12) та 25 вересня 2012 року (№№ 21-251а12, 21-293а12, 21-294а12), 16 квітня, 10 вересня, 8 жовтня 2013 року (№№ 21-12а13, 21-215а13, 21-310а13 відповідно), 11 лютого 2014 року (№ 21-471а13).

Відповідно до абзацу другого частини першої статті 244-2 Кодексу адміністративного судочинства України, висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права.

Таким чином, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Судові витрати по справі згідно частини четвертої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України з відповідача не стягуються.

Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Виробничого кооперативу "Острозька фабрика Вілія" ( код ЄДРПОУ 02971558) на користь Корецького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Рівненської області (р/р 25602307995640 в ВАТ "Державний Ощадний банк України", МФО 333368, код ЄДРПОУ 40375260) заборгованість по фактичних витратах Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно частини другої Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в частині пенсій, призначених відповідно до п."б"-"з" ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" за період січень- березень 2017 року у сумі 1474,75 грн.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Житомирського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Друзенко Н.В.