Ухвала

від 06.07.2017 по справі 826/6961/17

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

У Х В А Л А

за наслідками розгляду заяви

про роз'яснення судового рішення

06 липня 2017 року м. Київ № 826/6961/17

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:

головуючого судді Аблова Є.В.,

при секретарі судового засідання Зубенко М.О.,

за участю:

представників позивача - ОСОБА_1, ОСОБА_2,

представника третьої особи - Білопольської Н.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву адвоката, співкоординатора Громадської ради доброчесності ОСОБА_4, яка надійшла 26.06.2017 до канцелярії суду та зареєстрована за № ДМ2239, про роз'яснення судового рішення в адміністративній справі за позовом ОСОБА_5 до Громадської ради доброчесності, за участю третьої особи - Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про визнання протиправним та скасування висновку, зобов'язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В:

З позовом до Окружного адміністративного суду міста Києва звернулася ОСОБА_5 (надалі - позивач або ОСОБА_5.) до Громадської ради доброчесності (надалі - відповідач або Рада), за участю третьої особи - Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (надалі - третя особа або ВККС України) про визнання протиправним та скасування висновку, зобов'язання вчинити дії.

Предметом розгляду в межах даної справи є законність висновку відповідача від 05.05.2017 про невідповідність кандидата на посаду судді Верховного Суду України - Данилової М.В. критеріям доброчесності та професійної етики. Цей висновок Громадської ради доброчесності від 05.05.2017 був врахований ВККС України при вирішенні питання щодо підтвердження здатності ОСОБА_5 здійснювати правосуддя у Касаційному господарському судді у складі Верховного Суду України під час другого етапу кваліфікаційного оцінювання, та, на думку позивача, саме він зумовив прийняття ВККС України негативного по відношенню до позивача рішення від 15.05.2017 № 73/вс-17.

26.06.2017 року адвокат, співкоординатор Громадської ради доброчесності ОСОБА_4 подав до суду заяву про роз'яснення ухвали Окружного адміністративного суду міста Києва від 30.05.2017 року про відкриття провадження в адміністративній справі № 826/6961/17. В тексті своєї заяви ОСОБА_4, посилаючись на те, що Громадська рада доброчесності в силу свого статусу не є суб'єктом, який здійснює владні управлінські функції, а тому відповідно не може бути відповідачем у адміністративній справі, просив роз'яснити текст ухвали суду від 30.05.2017 як такої, що суперечить чинному законодавству.

У судовому засіданні 06.07.2017 судом на обговорення предстаників сторін і третьої особи було винесено питання щодо розгляду вказаної заяви адвоката, співкоординатора Громадської ради доброчесності ОСОБА_4 від 22.06.2017 року № 325 (вх. №ДМ2239 від 26.06.2017 року).

Представники позивача заперечували проти задоволення зазначеної заяви з мотивів подання її неуповноваженим представником Ради.

Представник відповідача в судове засідання не прибув, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Представник третьої особи просив вирішити заяву про роз'яснення ухвали суду від 30.05.2017 року на розсуд суду.

Вирішуючи заяву про роз'яснення по суті, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення є незрозумілим, суд, який його ухвалив, за заявою осіб, які беруть участь у справі, або державного виконавця ухвалою роз'яснює своє рішення, не змінюючи при цьому його змісту.

В свою чергу, зрозумілість рішення полягає в тому, що його резолютивна частина не припускає кілька варіантів тлумачення. Крім того, необхідність роз'яснення судового рішення зумовлена його нечіткістю за змістом, коли воно є неясним та незрозумілим як для осіб, стосовно яких воно ухвалене, так і для тих, що будуть здійснювати його виконання.

Водночас, суд зазначає, що в ухвалі про роз'яснення судового рішення викладаються більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду.

Суд розглядає заяву про роз'яснення судового рішення протягом десяти днів із повідомленням заявника (особи, яка бере участь у справі, державного виконавця, які звернулися із заявою про роз'яснення судового рішення) та осіб, які беруть участь у справі. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені, не перешкоджає розглядові заяви про роз'яснення рішення (ч. 3 ст. 170 Кодексу адміністративного судочинства України).

При цьому, згідно з ч. 2 цієї ж статті Кодексу, подання заяви про роз'яснення судового рішення допускається, якщо воно ще не виконано або не закінчився строк, протягом якого судове рішення може бути подане для примусового виконання.

В даному випадку провадження в адміністративній справі № 826/6961/17 було відкрито за вказаною вище ухвалою суду Окружного адміністративного суду міста Києва від 30.05.2017 року, та розгляд судовий розгляд справи розпочато.

Підставою для роз'яснення судового рішення, як засобу усунення недоліків ухваленого судового акта є його неясність, невизначеність. Фактично роз'ясненням рішення є зміна форми його викладення таким чином, щоб ті частини судового акта, які викликають труднощі для розуміння, були висвітлені ясніше та зрозуміліше. При цьому суд, роз'яснюючи рішення, не вправі вносити будь-які зміни в існуюче рішення. Тобто, процесуальна процедура роз'яснення судового акта виключає можливість будь-яким чином змінювати зміст цього судового рішення, навіть у разі подальшого виявлення судом правових помилок, допущених під час його ухвалення.

Отже, необхідність роз'яснення судового рішення зумовлена його нечіткістю за змістом, коли воно є неясним та незрозумілим як для осіб, стосовно яких воно ухвалене, так і для тих, що будуть здійснювати його виконання. Також, роз'яснено може бути рішення у разі, якщо без такого роз'яснення його тяжко виконати внаслідок неясності резолютивної частини рішення.

Аналогічна правова позиція викладена, зокрема, в ухвалах Вищого адміністративного суду України від 25.06.2015 року у справі № К/800/14105/15, від 30.06.2015 року у справі № К/9991/63961/11.

З огляду на вищезазначене у сукупності, а також приймаючи до уваги, що резолютивна частина ухвали суду від 30.05.2017 року не передбачає незрозумілості при виконанні цього рішення, суд вважає, що в даному випадку наявні усі підстави вважати, що зміст відповідної ухвали суду є зрозумілим.

Крім того, суд встановив, що заява про роз'яснення ухвали була подана ОСОБА_4 від імені Громадської ради доброчесності, як її співкоординатором, без надання жодних документів на підтвердження його повноважень, як представника відповідача у суді. Натомість в тексті своєї заяви ОСОБА_4 зазначив, що він є одним із членів Громадської ради доброчесності відповідно до протоколу за результатами зборів представників громадських об'єднань, проведених 11.11.2016 року, та одночасно співкоординатором Ради згідно з протоколом зборів Громадської ради доброчесності від 23.11.2016.

Повідомлення про перелік призначених членів Громадської ради доброчесності, серед яких значиться ОСОБА_4, дійсно розміщене на офіційному сайті ВККС України (http://vkksu.gov.ua/userfiles/grd.pdf), без тексту самого протоколу зборів представників громадських об'єднань від 11.11.2016 року. Також протокол зборів Громадської ради доброчесності від 23.11.2016, відповідно до якого ОСОБА_4 було обрано одним із співкоординаторів Громадської ради доброчесності, розміщений на веб-сайті Громадської ради доброчесності (https://grd.gov.ua/data/protocols/protocol_1.pdf).

Дослідивши зміст цього протоколу зборів Громадської ради доброчесності від 23.11.2016 суд встановив, що відповідно до встановленого порядку денного зборами Ради було також розглянуто питання про схвалення Громадської ради доброчесності (останній також розміщено на веб-сайті Громадської ради доброчесності (https://grd.gov.ua/data/files/docs/reglament_20_04_2017.pdf).

Проаналізувавши текст Регламенту Громадської ради доброчесності суд дійшов висновку, що ст. 11 цього Регламенту ( Координатор Громадської ради доброчесності ) не містить посилань на надання координаторам Ради повноважень на процесуальне представництво інтересів Ради у судах, в тому числі подання процесуальних документів, (за змістом ч. 1 вказаної статті Регламенту координатор лише: забезпечує комунікацію Ради з Вищою кваліфікаційною комісією суддів України; скликає збори Ради і головує на них, якщо збори не визначать іншого головуючого; координує діяльність секретаріату Ради; підписує письмові рішення (висновки) та звернення від імені Ради, організовує їх оприлюднення або надсилання адресату, передає рішення (висновки) щодо суддів (кандидатів на посаду судді) до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України; інформує про результати зборів членів Ради; здійснює представництво Ради з організаційних питань; координує і здійснює особисто діяльність щодо забезпечення безоплатного та повного доступу членам Ради до відкритих державних реєстрів).

З огляду на викладене, суд не вбачає наявність підстав для роз'яснення заявнику ухвали Окружного адміністративного суду міста Києва від 30.05.2017 року у справі № 826/6961/17, та приходить до висновку про відмову в задоволенні заяви адвоката, співкоординатора Громадської ради доброчесності ОСОБА_4 від 22.06.2017 року № 325 (вх. № ДМ2239 від 26.06.2017 року).

Керуючись ст.ст. 170, 160, 165 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

У Х В А Л И В:

В задоволенні заяви адвоката, співкоординатора Громадської ради доброчесності ОСОБА_4 про роз'яснення судового рішення - ухвали Окружного адміністративного суду міста Києва від 30.05.2017 року у справі № 826/6961/17 відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду відповідно до ч. 6 ст. 170 КАС України в порядку ст. 185 КАС України через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги в 5-денний строк з дня отримання ухвали.

Суддя Є.В. Аблов