Ухвала

від 03.07.2017 по справі 820/1124/17

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 липня 2017 р.Справа № 820/1124/17 Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Бенедик А.П.

Суддів: Мельнікової Л.В. , Донець Л.О.

за участю секретаря судового засідання Дорошенко Д.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 26.04.2017р. по справі №820/1124/17

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТД ФІРМА СОЮЗ ЛТД"

до Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області

про скасування податкових повідомлень-рішень ,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "ТД Фірма Союз ЛТД", звернувся до суду із адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Харківській області, в якому просив: скасувати податкові повідомлення - рішення від 08.09.2016 року №0001431402 та №0001441402.

В обґрунтування позовних вимог вказує, що приймаючи спірні податкові повідомлення-рішення, контролюючий орган дійшов до неправомірного висновку про порушення позивачем вимог діючого законодавства. Зазначив, що ТОВ "ТД Фірма Союз ЛТД" має всі необхідні первинні документи, якими документовані операції з контрагентами.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 26.04.2017 року адміністративний позов задоволено.

Скасовано податкові повідомлення-рішення ГУ ДФС у Харківській області від 08.09.2016 року №0001431402 та №0001441402.

Стягнуто з ГУ ДФС у Харківській області на користь ТОВ "ТД Фірма Союз ЛТД" сплачений при поданні позову судовий збір в розмірі 89367 грн. 13 коп.

Відповідач, не погодившись із судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 26.04.2017 року та ухвалити нове судове рішення, яким в задоволенні адміністративного позову відмовити.

Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, відповідач посилається на прийняття оскаржуваної постанови з порушенням норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, що призвело до неправильного вирішення справи.

Вказує, що задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов до неправомірного висновку про їх обґрунтованість. Зазначив, що оскільки встановлені за наслідками перевірки порушення позивачем вимог діючого законодавства є обґрунтованими, то спірні податкові повідомлення-рішення є законними.

Позивач надав письмові заперечення на апеляційну скаргу, в яких, посилаючись на обґрунтованість та об'єктивність рішення суду, просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Представники сторін про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином.

Колегія суддів визнала за можливе розглянути справу з урахуванням положень ч. 1 ст. 41 та ч. 4 ст. 196 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що ТОВ "ТД Фірма Союз ЛТД" пройшло передбачену законом процедуру державної реєстрації та набуло статусу юридичної особи, взято на податковий облік.

Співробітниками ГУ ДФС у Харківській області проведено документальну планову виїзну перевірку ТОВ ТД Фірма Союз ЛТД з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2014р. по 31.03.2016р., валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2014р. по 31.03.2016р., за наслідками якої складено Акт №485/20-40-14-02-07/33412020 від 25.08.2016р.

Під час перевірки податковий орган дійшов висновку про порушення позивачем вимог діючого законодавства, а саме:

1. По податку на прибуток:

- п.п. 44.1 ст.44, пп. 14.1.36 п.п.14.1.54 п.14.1 ст.14, п.п.134.1.1 п. 134.1 ст.134 Податкового кодексу України (далі - ПК України), з урахуванням п.5 п.8 П(С)БО 15 Доходи, затвердженого наказом Міністерства України від 29.11.1999р. №290 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 14.12.1999р. за №860/4153, неправомірно включено до складу доходів суму в розмірі 29773567грн.;

- п.п. 44.1 ст.44, п.п.134.1.1 п. 134.1 ст.134 ПК України, з урахуванням п.5 п.8 П(С)БО 9 Запаси, затвердженого наказом Міністерства України від 20.10.1999р. №246 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 02.11.1999р. за №751/4044, п.10 п.11 П(С)БО Витрати, затвердженого наказом Міністерства України від 31.12.1999р. №318 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 19.01.2000р. за №27/4248, завищено суму собівартості реалізованих товарів в розмірі 30566570грн.;

Що призвело до заниження податку на прибуток 212325грн. за 2015рік та завищення доходів на 13269804грн. та завищення витрат на 12883224грн. за 1 кв.2016р., що не призвело до заниження фінансового результату до оподаткування, об'єкта оподаткування та податку на прибуток за 1 квартал 2016 року.

2. По податку на додану вартість:

- п.п. 44.1 ст. 44, п.185.1 ст.185, п.187.1 ст. 187, 201.7, 201.10 ст.201 ПК України, підприємством зайво віднесено до податкових зобов'язань (завищено) суму ПДВ в загальному розмірі 5954713грн. за період квітень 2015 року січень 2016 року;

- п.п. 44.1 ст. 44, п.п.14.1.36 п. 14.1 ст. 14, п. 198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст. 198 ПК України підприємством зайво віднесено до податкового кредиту (завищено) суму податку на додану вартість в розмірі 5745483 грн. за період квітень 2015 року січень 2016 року.

На підставі висновків, викладених в акті перевірки, ГУ ДФС у Харківській області 08.09.2016 року винесені податкові повідомлення-рішення:

- №0001431402 про збільшення податку на прибуток на суму 212325грн.;

- №0001441402 про зменшення податкового зобов'язання з ПДВ на суму 5954714грн. з одночасним зменшенням податкового кредиту з ПДВ на суму 5745483грн.

Позивач, не погодившись із правомірністю вищевказаних податкових повідомлень-рішень, звернувся до суду із даним позовом.

Як було встановлено під час розгляду справи, фактичною підставою для винесення оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, слугували встановлені за наслідком проведеної перевірки висновки перевіряючих про те, що при здійсненні господарських операцій між ТОВ ТД Фірма Союз ЛТД та ТОВ Мегатрейдінг-Х за квітень 2015 -травень 2015 року, ТОВ Власан Трейд за липень 2015 року, ТОВ Укравіасистема за січень 2016 року, та у відносинах з поставки на адресу ДП Харківський бронетанковий завод продукції (товарів) в період травень 2015 року січень 2016 року фактично була відсутня реальність проведення господарських операцій, що призвело до завищення витрат віднесених до собівартості за 2015 рік на суму 15844192,65 грн. і за 1 кв.2016 р. на суму 12883224 грн., а всього завищено собівартість за цей період на суму 28727416,65грн, а також завищення доходів за цей же період на суму 30566570 грн., в т.ч. за 2015 рік 17683346 грн., 1 кв. 2016р 12883224 грн. Крім того, на думку фахівців податкового органу, з боку ТОВ ТД Фірма Союз ЛТД також було завищено суму собівартості реалізованої виробленої продукції за 2015 рік на суму 1839178 грн, що призвело до заниження об'єкту оподаткування з податку на прибуток.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що з урахуванням належного податкового оформлення, в тому числі і здійснення належної реєстрації податкових накладних в системі електронного адміністрування ПДВ, доведеності реальності господарських операцій надходження товарів до ТОВ ТД Фірма Союз ЛТД , придбаних у ТОВ Мегатрейдінг-Х , ТОВ Власан Трейд , ТОВ Укравіасистема та реальності господарських операцій з подальшого постачання цих товарів на адресу ДП Харківський бронетанковий завод , встановлені контролюючим органом за наслідком проведеної перевірки порушення позивачем вимог діючого законодавства є необґрунтованими, та як наслідок, оскаржувані податкові повідомлення-рішення є протиправними та підлягають скасуванню.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, враховуючи наступне.

Відповідно до положень 14.1.36 ст.14 ПК України, господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Об'єктом оподаткування можуть бути майно, товари, дохід (прибуток) або його частина, обороти з реалізації товарів (робіт, послуг), операції з постачання товарів (робіт, послуг) та інші об'єкти, визначені податковим законодавством, з наявністю яких податкове законодавство пов'язує виникнення у платника податкового обов'язку (п. 22.1 ст. 22 ПК України).

Згідно п.п.134.1.1, п.п.134.1.2 п.134.1 ст. 134 ПК України, у цьому розділі об'єктом оподаткування є: прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135-137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138-143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу; дохід (прибуток) нерезидента, що підлягає оподаткуванню згідно зі статтею 160 цього Кодексу, з джерелом походження з України.

Відповідно до п.п.135.5.4 п.135.5 ст. 135 ПК України, інші доходи включають вартість товарів, робіт, послуг, безоплатно отриманих платником податку у звітному періоді, визначена на рівні не нижче звичайної ціни, суми безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному податковому періоді, безнадійної кредиторської заборгованості, крім випадків, коли операції з надання/отримання безповоротної фінансової допомоги проводяться між платником податку та його відокремленими підрозділами, які не мають статусу юридичної особи.

Підпунктом 138.1.1 пункту 138.1 статті 138 ПК України передбачено, що витрати операційної діяльності включають: собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2-140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку; витрати банківських установ, до яких відносяться: а) процентні витрати за кредитно-депозитними операціями, в тому числі за кореспондентськими рахунками та коштами до запитання, цінними паперами власного обігу; б) комісійні витрати, в тому числі за кредитно-депозитними операціями, розрахунково-касове обслуговування, інкасацію та перевезення цінностей, операціями з цінними паперами, операціями на валютному ринку, операціями з довірчого управління; в) від'ємний результат (збиток) від операцій з купівлі/продажу іноземної валюти та банківських металів; г) від'ємне значення курсових різниць від переоцінки активів та зобов'язань у зв'язку зі зміною офіційного курсу національної валюти до іноземної валюти відповідно до підпункту 153.1.3 пункту 153.1 статті 153 цього Кодексу; ґ) суми страхових резервів, сформованих у порядку, передбаченому статтею 159 цього Кодексу; д) суми коштів (зборів), внесені до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб; є) витрати з придбання права вимоги на виконання зобов'язань у грошовій формі за поставлені товари чи надані послуги (факторинг); є) витрати, пов'язані з реалізацією заставленого майна; ж) інші витрати, прямо пов'язані зі здійсненням банківських операцій та наданням банківських послуг; з) інші витрати, передбачені цим розділом.

Згідно з п.п.138.10.3 п.138.10 ст. 138 ПК України, до складу інших витрат включаються: витрати на збут, які включають витрати, пов'язані з реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг: а) витрати на пакувальні матеріали для затарювання товарів на складах готової продукції; б) витрати на ремонт тари; в) оплата праці та комісійні винагороди продавцям, торговим агентам та працівникам підрозділів, що забезпечують збут; г) витрати на рекламу та дослідження ринку (маркетинг), на передпродажну підготовку товарів; ґ) витрати на відрядження працівників, зайнятих збутом; д) витрати на утримання основних засобів, інших необоротних матеріальних активів, пов'язаних зі збутом товарів, виконанням робіт, наданням послуг (оперативна оренда, страхування, амортизація, ремонт, опалення, освітлення, охорона); є) витрати на транспортування, перевалку, страхування товарів, транспортно-експедиційні та інші послуги, пов'язані з транспортуванням продукції (товарів) відповідно до умов договору (базису) поставки; є) витрати на гарантійний ремонт і гарантійне обслуговування; ж) витрати на транспортування готової продукції (товарів) між складами підрозділів підприємства; з) інші витрати, пов'язані зі збутом товарів, виконанням робіт, наданням послуг.

Відповідно до приписів п.198.1 ст. 198 ПК України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх ввезенні на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України; в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та у разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною (п. 198.2 ст. 198 ПК України).

Згідно з п. 198.3 ст. 198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 цього кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 ст.193, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно п. 198.6 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з п.201.11 ст.201 цього Кодексу).

Відповідно до п.п. 200.1-200.3 ст.200 ПК України, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Відповідно до ст.200-1 ПК України (в редакції, що діяла на момент спірних відносин), встановлено, що система електронного адміністрування податку на додану вартість забезпечує автоматичний облік в розрізі платників податку: суми податку, що містяться у виданих та отриманих податкових накладних та розрахунках коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних; суми податку, сплачені платниками при ввезенні товару на митну територію України; суми поповнення та залишку коштів на рахунках в системі електронного адміністрування податку на додану вартість; суми податку, на яку платники мають право зареєструвати податкові накладні та розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних. Порядок електронного адміністрування податку на додану вартість встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Платникам податку автоматично відкриваються рахунки в системі електронного адміністрування податку на додану вартість. Для відкриття рахунків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію податкової та митної політики, надсилає органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, реєстр платників, в якому зазначаються назва платника, податковий номер та індивідуальний податковий номер платника.

Платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних на суму податку (Сума Накл), обчислену за такою формулою: Сума Накл = Сума НаклОтр + Сума Митн + Сума ПопРах - Сума НаклВид - Сума Відшкод - Сума Перевищ, де: Сума НаклОтр - загальна сума податку за отриманими платником податковими накладними, зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних, податковими накладними, складеними платником податку відповідно до пункту 208.2 статті 208 цього Кодексу та зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних, та розрахунками коригування до таких податкових накладних, зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних; Сума Митн - загальна сума податку, сплаченого платником при ввезенні товарів на митну територію України; Сума ПопРах - загальна сума поповнення рахунку в системі електронного адміністрування податку з поточного рахунку платника; Сума НаклВид - загальна сума податку за виданими платником податковими накладними, зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних та розрахунками коригування до таких податкових накладних, зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних; Сума Відшкод - загальна сума податку, заявлена платником до бюджетного відшкодування з урахуванням сум коригувань, проведених за результатами перевірок; Сума Перевищ - загальна сума перевищення податкових зобов'язань, зазначених платником у поданих податкових деклараціях з урахуванням поданих уточнюючих розрахунків до них, над сумою податку, що міститься в складених таким платником податкових накладних та розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних.

На рахунок у системі електронного адміністрування податку на додану вартість платника зараховуються кошти: а) з власного поточного рахунку платника в сумах, необхідних для збільшення розміру суми, що обчислюється відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу; б) з власного поточного рахунку платника в сумах, недостатніх для сплати до бюджету узгоджених податкових зобов'язань з цього податку.

З рахунку у системі електронного адміністрування податку на додану вартість платника перераховуються кошти до державного бюджету або на спеціальний рахунок платника - сільськогосподарського підприємства, що обрав спеціальний режим відповідно до статті 209 цього Кодексу, в сумі податкових зобов'язань з податку на додану вартість, що підлягає сплаті за наслідками звітного податкового періоду, та на поточний рахунок платника податку за його заявою у розмірі суми коштів, що перевищує суму задекларованих до сплати до бюджету податкових зобов'язань.

За підсумками звітного податкового періоду, відповідно до задекларованих в податковій декларації результатів, платником проводиться розрахунок з бюджетом у порядку, визначеному статтею 200 цього Кодексу.

Кошти, зараховані на рахунок платника в системі електронного адміністрування податку на додану вартість, є коштами, які використовуються виключно у цілях, визначених пунктом 200-1.5 статті 200-1 цього Кодексу.

Положеннями статті 201 ПК України встановлено, що платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) податкову накладну, складену в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи, та зареєстровану в Єдиному реєстрі податкових накладних.

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

З метою отримання податкової накладної/розрахунку коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, покупець надсилає в електронному вигляді запит до Єдиного реєстру податкових накладних, за яким отримує в електронному вигляді повідомлення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та податкову накладну/розрахунок коригування в електронному вигляді. Такі податкова накладна/розрахунок коригування вважаються зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних та отриманими покупцем.

З метою отримання продавцем зареєстрованого в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунку коригування, що підлягає реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних покупцем, такий продавець надсилає в електронному вигляді запит до Єдиного реєстру податкових накладних, за яким отримує в електронному вигляді повідомлення про реєстрацію розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та розрахунок коригування в електронному вигляді. Такий розрахунок коригування вважається зареєстрованим в Єдиному реєстрі податкових накладних та отриманими продавцем.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні та/або розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених відповідно пунктом 201.1 статті 201 та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді із зазначенням причин.

Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється не пізніше п'ятнадцяти календарних днів, наступних за датою їх складання.

Платник податку має право зареєструвати податкову накладну та/або розрахунок коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, в якій загальна сума податку не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу.

Якщо сума, визначена відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу, є меншою, ніж сума податку в податковій накладній та/або розрахунок коригування, які платник повинен зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних, то платник зобов'язаний перерахувати потрібну суму коштів із свого поточного рахунку на свій рахунок в системі електронного адміністрування податку на додану вартість.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.

Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та/або порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.

Виявлення розбіжностей даних податкової декларації та даних Єдиного реєстру податкових накладних є підставою для проведення контролюючими органами документальної позапланової виїзної перевірки продавця та у відповідних випадках покупця товарів/послуг.

Як встановлено під час судового розгляду справи, позивач у перевіряємий період мав господарські відносини із контрагентами ТОВ Мегатрейдінг-Х , ТОВ Власан Трейд , ТОВ Укравіасистема .

Перевіряючи правомірність висновків податкового органу щодо відсутності реального характеру вищевказаних господарських операцій, які були покладені в основу оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, колегія суддів дійшла висновку про наступне.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 р. №996-XIV (далі - Закон України №996-XIV), господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства; первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення; фінансова звітність - бухгалтерська звітність, що містить інформацію про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства за звітний період.

Згідно до ст. 3 Закону України №996-XIV, метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства.

Бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Статтею 9 Закону України №996-XIV визначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Тобто, документальному підтвердженню підлягає одна із вищезазначених подій, і якщо дана подія оформлена первинним документом, що містить усі обов'язкові реквізити, визначені ч. 2. ст. 9 Закону України №996-XIV, то дана обставина є належним доказом реальності господарської операції.

Відповідно до вимог п.2.1 ст.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. № 88 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.1995 р. за № 168/704, первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Аналіз вказаних норм свідчить про те, що будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичне здійснення господарської операції відсутнє, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені законодавством.

З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Як вбачається з матеріалів справи, 27.04.2015 року між ТОВ "ТД Фірма Союз ЛТД" та ТОВ "Мегатрейдінг-Х" було укладено договір №270415 на суму 8662363,20грн. в т.ч. ПДВ. Додатком №1 до договору - Специфікацією №1 визначено номенклатуру поставки - двигун 29(компл.), номенкл.номер ГТД-1250, його вартість.

На підтвердження факту отримання товару позивачем надано та долучено під час розгляду справи копії відповідних видаткових накладених №270425 від 27 квітня 2015р. на суму 2887454,0 грн. в т.ч. ПДВ; №270426 від 27 квітня 2015р. на суму 2887454,0грн. в т.ч. ПДВ; №270427 від 27 квітня 2015р. на суму 2887454,0грн. в т.ч. ПДВ.

Транспортування товару підтверджено ТТН №27/04 від 27 квітня 2015р., перевізник ФОП ОСОБА_3 на автомобілі Мерседес НОМЕР_2, пункт навантаження: Київська обл. Вишгород, розвантаження : м.Харків.

Також, між ТОВ "ТД фірма Союз Лтд" та ТОВ "Мегатрейдінг-Х" був укладений договір №250515 від 25.05.2015р. на суму 5943428,01грн. в т.ч. ПДВ. Додатком №1 до договору - Специфікацією №1 визначено номенклатуру поставки- двигун 5ТДФ-А, коробка передач права, коробка передач ліва, їх вартість.

Отримання товару підтверджується наявними в матеріалах справи копіями видаткових накладних: №250521 від 25 травня 2015р. на суму 501799,99грн. в т.ч. ПДВ; №250522 від 25 травня 2015р. на суму 2489700,02грн. в т.ч. ПДВ; №250523 від 25 травня 2015р. на суму 2951928,0грн. в т.ч. ПДВ.

Перевезення товару підтверджується ТТН №25/05 від 25 травня 2015р., перевізник ФОП ОСОБА_3 на автомобілі Мерседес НОМЕР_2, пункт навантаження: Київська обл. Вишгород, розвантаження : м.Харків.

Факт оплати позивачем вартості отриманого за вищевказаними договорами товару підтверджується наданою позивачем під час судового розгляду справи роздруківкою по рахунку у банку, а саме: п/д №340 від 05.05.2015р. На суму 952860,0 грн. в т.ч. ПДВ, п/д №352 від 12.05.2015р. на суму 2000000грн. в т.ч. ПДВ, п/д №356 від 14.05.2015р. На суму 2000000,00грн. В т.ч. ПДВ, п/д №359 від 18.05.2015р. на суму 500000грн. в т.ч. ПДВ, п/д №360 від 19.05.2015р. на суму 500000грн. в т.ч. ПДВ, п/д №365 від 20.05.2015р. на суму 1000000грн. в т.ч. ПДВ, п/д №368 від 25.05.2015р. на суму 600000грн. в т.ч. ПДВ, п/д №378 від 03.06.2015р. на суму 653777,00грн. в т.ч. ПДВ, п/д №377 від 03.06.2015р. на суму 1109503,20грн. в т.ч. ПДВ, п/д №382 від 04.06.2015р. на суму 1000000грн. в т.ч. ПДВ, п/д №395 від 08.06.2015р. на суму 1000000грн. в т.ч. ПДВ, п/д №399 від 09.06.2015р. на суму 1000000грн. в т.ч. ПДВ, п/д №403 від 10.06.2015р. на суму 1000000грн. в т.ч. ПДВ, п/д №417 від 15.06.2015р. на суму 1000000грн. в т.ч. ПДВ, п/д №426 від 17.06.2015р. на суму 289651,01грн. в т.ч. ПДВ.

Всі видаткові накладні підписані уповноваженими представниками сторін договору, скріплені печатками. Отримання товару з боку Позивача (Покупця) за цими видатковими накладними відбувалось згідно виписаних довіреностей, факт видачі яких зафіксовано в книзі обліку виданих довіреностей - №16 від 27.04.2015р., №21 від 25.05.2015р.

Оборотно-сальдова відомість по рахунку №631 по операціям між ТОВ "ТД Фірма Союз Лтд" та ТОВ "Мегатрейдінг-Х" за період квітень 2015 - березень 2016р. відображає всю суму господарських операцій, згідно витратних накладних та всю оплату згідно банківських виписок.

На момент проведення господарських операцій контрагент позивача був включений до реєстру як діюче підприємство з місцезнаходженням у м.Вишгород Київська область, директором значилась ОСОБА_4 Будь-яких записів щодо внесення запису про відсутність підприємства за місцезнаходженням до реєстру станом на період вчинення господарських операцій не було. Доказів анулювання реєстрації ТОВ "Мегатрейдінг - Х" як платника ПДВ станом на момент квітень-травень 2015 року податковим органом не надано і матеріали справи не містять.

Також, як вбачається з матеріалів справи, у перевіряємий період ТОВ "ТД фірма Союз Лтд" мав господарські відносини із ТОВ "Власан трейд" на підставі укладеного Договору №130715 від 13.07.2015р. на суму 4407240,0грн. в т.ч. ПДВ. Додатком №1 до договору - Специфікацією №1 визначено номенклатуру поставки- бортові передачі, металокерамічні диски, диски, коробки передач права і ліва, венець, їх вартість.

На підтвердження факту отримання товару позивачем надано та долучено під час розгляду справи копії відповідних видаткових накладених №000001 від 13 липня 2015р. на суму 4407240,0грн. в т.ч. ПДВ.

Факт оплати позивачем вартості отриманого за вищевказаними договорами товару підтверджується наданою позивачем під час судового розгляду справи роздруківкою по рахунку у банку, а саме: п/д №512 від 10.08.2015р. на суму 462761,0 грн. в т.ч. ПДВ, п/д №513 від 11.08.2015р. на суму 44072,0 грн. в т.ч. ПДВ, п/д №519 від 17.08.2015р. на суму 100000,0 грн. в т.ч. ПДВ, п/д №527 від 25.08.2015р. На суму 100000,0 грн. в т.ч. ПДВ, п/д №528 від 25.08.2015р. на суму 100000,0 грн. в т.ч. ПДВ, п/д №529 від 25.08.2015р. на суму 100000,0 грн. в т.ч. ПДВ, п/д №526 від 25.08.2015р. на суму 100000,0 грн. в т.ч. ПДВ, п/д №530 від 25.08.2015р. на суму 100000,0 грн. в т.ч. ПДВ, п/д №№533-547 від 31.08.2015р. на загальну суму 1500000,0 грн. в т.ч. ПДВ, п/д №№561-565 від 08.09.2015р. на загальну суму 500000,0 грн. в т.ч. ПДВ, п/д №№569-572 від 09.09.2015р. на загальну суму 400000,0 грн. в т.ч. ПДВ, п/д №№576-579 від 14.09.2015р. на загальну суму 400000,0 грн. в т.ч. ПДВ, п/д №№585-588 від 21.09.2015р. на загальну суму 400000,0 грн. в т.ч. ПДВ.

Транспортування товару підтверджено ТТН №0001 від 13 липня 2015р., перевізник ФОП ОСОБА_3 на автомобілі Мерседес НОМЕР_2, пункт навантаження: м.Київ, розвантаження: м.Харків.

Видаткові накладна підписана уповноваженими представниками сторін договору, скріплена печатками. Отримання товару з боку Позивача (Покупця) за видатковою накладною відбувалось згідно виписаної довіреності, факт видачі якої зафіксовано в книзі обліку виданих довіреностей - №23 від 13.07.2015р.

Оборотно-сальдова відомість по рахунку №631 по операціям між ТОВ "ТД Фірма Союз Лтд" та ТОВ "Власан трейд" за період квітень 2015 - березень 2016р. відображає всю суму господарських операцій, згідно витратних накладних та всю оплату згідно банківських виписок.

На момент проведення господарських операцій контрагент позивача був включений до реєстру як діюче підприємство з місцезнаходженням м.Київ. Будь-яких записів щодо внесення запису про відсутність підприємства за місцезнаходженням до реєстру станом на момент вчинення господарських операцій не було. Доказів анулювання реєстрації ТОВ "Власан трейд" як платника ПДВ станом на момент липень 2015 року податковим органом не надано і матеріали справи не містять.

Також, між ТОВ "ТД Фірма Союз Лтд" та ТОВ "Укравіасистема" укладений договір №270116 від 27.01.2016р. на суму 15459868,8грн. в т.ч. ПДВ. Додатком №1 до договору - Специфікацією №1 визначено номенклатуру поставки - промислові товари в асортименті, їх вартість.

Отримання товару підтверджується наявними в матеріалах справи копіями видаткових накладних: №00000005 від 29 січня 2016р. на суму 2072812,80грн. в т.ч. ПДВ, №00000004 від 29 січня 2016р. на суму 3346764,00грн. в т.ч. ПДВ, №00000003 від 29 січня 2016р. на суму 3346764,00грн. в т.ч. ПДВ, №00000002 від 29 січня 2016р. на суму 3346764,00грн. в т.ч. ПДВ, №00000001 від 29 січня 2016р. на суму 3346764,00грн. в т.ч. ПДВ.

Факт оплати позивачем вартості отриманого за вищевказаними договорами товару підтверджується наданою позивачем під час судового розгляду справи роздруківкою по рахунку у банку, а саме: п/д №731 від 22.02.2016р. на суму 500000,0 грн. в т.ч. ПДВ, п/д №732 від 22.02.2016р. на суму 500000,0 грн. в т.ч. ПДВ, п/д №733 від 22.02.2016р. На суму 500000,0 грн. в т.ч. ПДВ, п/д №734 від 22.02.2016р. на суму 500000,0 грн. в т.ч. ПДВ, п/д №735 від 24.02.2016р. на суму 500000,0 грн. в т.ч. ПДВ, п/д №736 від 24.02.2016р. на суму 500000,0 грн. в т.ч. ПДВ, п/д №737 від 25.02.2016р. на суму 500000,0 грн. в т.ч. ПДВ, п/д №738 від 25.02.2016р. на суму 500000,0 грн. в т.ч. ПДВ, п/д №739 від 26.02.2016р. на суму 500000,0 грн. в т.ч. ПДВ, п/д №740 від 26.02.2016р. на суму 500000,0 грн. в т.ч. ПДВ, п/д №742 від 29.02.2016р. на суму 500000,0 грн. в т.ч. ПДВ, п/д №743 від 29.02.2016р. на суму 500000,0 грн. в т.ч. ПДВ, п/д №744 від 29.02.2016р. на суму 500000,0 грн. в т.ч. ПДВ, п/д №745 від 01.03.2016р. на суму 500000,0 грн. в т.ч. ПДВ, п/д №746 від 01.03.2016р. на суму 500000,0 грн. в т.ч. ПДВ, п/д №748 від 02.03.2016р. на суму 500000,0 грн. в т.ч. ПДВ, п/д №747 від 01.03.2016р. На суму 500000,0 грн. в т.ч. ПДВ, п/д №756 від 02.03.2016р. на суму 1000000,0 грн. в т.ч. ПДВ, п/д №760 від 10.03.2016р. на суму 500000,0 грн. в т.ч. ПДВ, п/д №761 від 10.03.2016р. на суму 500000,0 грн. в т.ч. ПДВ, п/д №762 від 10.03.2016р. на суму 500000,0 грн. в т.ч. ПДВ, п/д №763 від 10.03.2016р. на суму 164383,0 грн. в т.ч. ПДВ, п/д №765 від 14.03.2016р. на суму 500000,0 грн. в т.ч. ПДВ, п/д №766 від 14.03.2016р. на суму 500000,0 грн. в т.ч. ПДВ, п/д №770 від 15.03.2016р. на суму 500000,0 грн. в т.ч. ПДВ, п/д №768 від 15.03.2016р. на суму 500000,0 грн. в т.ч. ПДВ, п/д №769 від 15.03.2016р. На суму 500000,0 грн. в т.ч. ПДВ, п/д №781 від 23.03.2016р. на суму 395485,80 грн. в т.ч. ПДВ, п/д №779 від 23.03.2016р. на суму 500000,0 грн. в т.ч. ПДВ, п/д №780 від 23.03.2016р. На суму 500000,0 грн. в т.ч. ПДВ.

Транспортування товару підтверджено ТТН №4 від 29 січня 2016р., перевізник ФОП ОСОБА_5, водій ОСОБА_6 на автомобілі НОМЕР_1, пункт навантаження: м.Харків, вул.Коцарська,15, розвантаження: м.Харків, вул.Залютинська,8.

Всі видаткові накладні підписані уповноваженими представниками сторін договору, скріплені печатками. Отримання товару з боку Позивача (Покупця) за цими видатковими накладними відбувалось згідно виписаної довіреності, факт видачі якої зафіксовано в книзі обліку виданих довіреностей - №1 від 29.01.2016р.

Оборотно-сальдова відомість по рахунку №631 по операціям між ТОВ "ТД Фірма Союз Лтд" та ТОВ "Укравіасистема" за період квітень 2015 - березень 2016р. відображає всю суму господарських операцій, згідно витратних накладних та всю оплату згідно банківських виписок.

На момент проведення господарських операцій контрагент позивача був включений до реєстру як діюче підприємство. Будь-яких записів щодо внесення запису про відсутність підприємства за місцезнаходженням до реєстру станом на момент вчинення господарських операцій не було.

Як зазначив під час судового розгляду справи представник позивача, необхідність укладання правочинів із вищезазначеними контрагентами була зумовлена необхідністю придбання промислової продукції (товарів) з метою її подальшої поставки на адресу ДП "Харківський бронетанковий завод".

Так, між ТОВ "ТД фірма Союз Лтд" та ДП "Харківський бронетанковий завод" був укладений договір поставки №15/28 від 20 квітня 2015р. Згідно додаткової угоди №1 від 31.12.2015р. дію Договору поставки №15/28 від 20 квітня 2015р. було подовжено до 31 грудня 2016р. Згідно з умовами договору, Постачальник зобов'язується поставити і передати у власність Покупця вузли, агрегати, оптику для БТОТ, згідно специфікацій. До вказаного договору між сторонами було підписано Специфікацію №1 на суму 9095482,12грн., Специфікацію №2 на суму 6 158 995,28 грн., Специфікацію №3 на суму 4550037,98 грн., Специфікацію №4 на суму 15 923 764,46 грн.

Поставку товару на адресу ДП "Харківський бронетанковий завод" здійснено та оформлено згідно видаткових накладних: №ТД-0000027 від 28 квітня 2015р. на суму 9095482,12грн. в т.ч. ПДВ; №ТД-0000038 від 27 травня 2015р. на суму 6158995,28грн. в т.ч. ПДВ; №ТД0000070 від 13 липня 2015р. на суму 4550037,89грн. в т.ч. ПДВ.; №ТД-0000008 від 29 січня 2016р. на суму 15923764,46грн в т.ч. ПДВ.

Оплату за постачання товару було здійснено безготівковим способом, шляхом перерахування на банківський рахунок позивача: п/д №714 від 29.04.2015р. На суму 2000000 грн. в т.ч. ПДВ, п/д №769 від 07.05.2015р. на суму 6000000грн. в т.ч. ПДВ, п/д №772 від 08.05.2015р. на суму 1095482,12грн. в т.ч. ПДВ, п/д №947 від 29.05.2015р. на суму 3000000грн. в т.ч. ПДВ, п/д №999 від 05.06.2015р. на суму 3000000грн. в т.ч. ПДВ, п/д №1070 від 16.06.2015р. на суму 158995,28грн. в т.ч. ПДВ, п/д №1301 від 13.07.2015р. на суму 1500000грн. в т.ч. ПДВ, п/д №1451 від 31.07.2015р. на суму 1500000грн. в т.ч. ПДВ, п/д №1502 від 06.08.2015р. на суму 1550037,98грн. в т.ч. ПДВ, п/д №289 від 10.02.2016р. на суму 500000грн. в т.ч. ПДВ, п/д №298 від 12.02.2016р. на суму 4500000грн. в т.ч. ПДВ, п/д №336 від 17.02.2016р. на суму 5400000грн. в т.ч. ПДВ, п/д №340 від 18.02.2016р. на суму 5523764,46грн. в т.ч. ПДВ.

Видаткові накладні підписані уповноваженими представниками сторін договору, скріплені печатками. Отримання товару з боку Покупця за цими видатковими накладними було здійснено представниками, повноваження яких підтверджені відповідними довіреностями №251 від 28.04.2015р., №345 від 27.05.2015р., №521 від 09.07.2015р., 79 від 29.01.2016р.

Транспортування товару підтверджується ТТН №28/04 від 28 квітня 2015р., №27/05 від 27.05.2015р., 13/07 від 13.07.2015р. згідно якої, перевезення вантажу здійснено автомобільним перевізником ФОП ОСОБА_3 на автомобілі Мерседес НОМЕР_2, пункт розвантаження: м.Харків, вул.Котлова, буд.222. Перевезення вантажу в січні 2016р. було здійснено згідно ТТН №29/1 від 29 січня 2016р. автомобільним перевізником ФОП ОСОБА_5, водій ОСОБА_6 на автомобілі ДАФ НОМЕР_1, пункт розвантаження: м.Харків, вул.Котлова, буд.222. Перевезення товарів за вищевказаними товарно-транспортними накладними підтверджено підписами та печатками всіх учасників перевезення: ТОВ "ТД фірма Союз Лтд", водія ФОП ОСОБА_3, ФОП ОСОБА_5, водія ОСОБА_6, ДП "Харківський бронетанковий завод".

Оборотно-сальдова відомість по рахунку №361 по операціям між ТОВ "ТД Фірма Союз Лтд" та ДП "Харківський БТЗ" за період квітень 2015-березень 2016р. за договором №15/28 від 20.04.2015р. відображає всю суму господарських операцій, згідно витратних накладних та всю оплату згідно банківських виписок.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів дійшла висновку, що під час судового розгляду підтверджено належними та допустимими доказами факт реальності укладених із контрагентами господарських операцій, та як наслідок, правомірність включення відповідних витрат з придбання товарів від зазначених постачальників до складу собівартості реалізованих товарів із відображенням цих показників в бухгалтерському обліку Позивача.

Також, колегія суддів дійшла висновку про реальність господарських операцій з подальшого постачання товарів від ТОВ "ТД Фірма Союз ЛТД" на адресу ДП "Харківський бронетанковий завод", що раніше були отримані від ТОВ "Мегатрейдінг - Х", ТОВ "Власан трейд", ТОВ "Укравіасистема", та як наслідок, правомірно включено до складу собівартості реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг) суми витрат на придбання товарів 28727417 грн., у т.ч. за 2015 рік - 15844193 грн., 1 квартал 2016 року - 12883224грн.

Крім того, підприємством правомірно віднесено суми доходів від реалізації товарів суму у розмірі 29773567грн., в тому числі за 2015 рік на 16 503763грн., за 1 кв.2016р. на 13269804грн. Фактично, як зазначено в Акті перевірки, податковий орган єдиною підставою для відмови у визнанні суми собівартості за 2015 рік в розмірі 17683346 грн., суми доходів за 2015 рік за цей же період, а також суми собівартості за 1 кв.2016 року в розмірі 12883224грн. і суми доходів за 1 кв.2016р. в розмірі 13269804грн. визнав неналежне оформлення первинних документів та невстановлення факту законного джерела реального походження товарів по взаємовідносинам з ТОВ "Мегатрейдінг-Х, ТОВ "Власан трейд", ТОВ "Укравіасистема". Однак ці висновки податкового органу не знайшли свого підтвердження в ході судового розгляду і спростовуються зазначеними вище документами первинного обліку ТОВ "ТД Фірма Союз ЛТД".

Згідно показників рядка 2050 звіту про фінансові результати за 2015 рік за звітний період вказано собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг) в розмірі 25 687,8 тис. грн. За даними бухгалтерського обліку, оборотно-сальдової відомості за 2015 рік вказана сума собівартості формується з двох показників: собівартість реалізованих товарів Дт рах 902 - Кт рах 281 - 15 977 175,80 грн., та собівартість реалізованої готової продукції Дт рах 901 - Кт рах 26 - 9 710 598,97 грн., а всього собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг) складає 25687774,77 грн., що відповідає показникам звіту про фінансові результати за 2015 рік.

В якості підстави для донарахування податку на прибуток в розмірі 212325грн. за 2015 рік податковим органом зазначено, що за даними перевірки собівартість реалізованої продукції є 7871445,97грн., в той час, як позивачем зазначена собівартість реалізованої продукції в розмірі 9710598,97грн. З огляду на що податковим органом вказано про завищення суми собівартості реалізованої продукції за 2015 рік у сумі 1839178 грн., яке призвело до заниження податку на прибуток за 2015 рік на суму 212325грн.

Разом з тим, перевіряючими не наведено будь-яких обґрунтованих розрахунків зазначеної суми собівартості продукції та заниження з боку ТОВ "ТД Фірма Союз ЛТД" цього показника на суму 1839178грн.

Позивачем же надано під час судового розгляду документи первинного та аналітичного бухгалтерського обліку за спірний період 2015 рік по отриманій сировині, вартості послуг з переробки сировини у готову продукцію та інших витрат, які враховувались у складі собівартості готової продукції за 2015 рік., а також ґрунтовний розрахунок собівартості продукції за 2015 рік.

Так, згідно наданого розрахунку собівартості виробленої продукції в 2015 році Позивачем були понесені витрати на придбання сировини в сумі 8544289,54 грн., вартість тари складає 226242,25 грн., вартість послуг з переробки сировини складає 937792,0 грн., а всього сума собівартості продукції, виготовленої і в 2015 році є 9708323,79грн. Також згідно оборотно-сальдової відомості за 2015 рік до суми собівартості реалізованої продукції включено вхідний залишок продукції станом на 01.01.2015р. Дт рах 26 в розмірі 2275,18грн. Всього сума собівартості реалізованої продукції за 2015 рік зазначена 9710598,97грн. В зв'язку з чим висновок податкового органу про завищення суми собівартості реалізованої продукції на суму 1839178грн. і, як наслідок, заниження податку на прибуток за 2015 рік на суму 212 325рн не знайшов свого підтвердження в ході судового розгляду справи.

Враховуючи викладене, загальний висновок податкового органу про завищення суми собівартості реалізованих товарів, що відображена в рядку 2050 "Собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг)" Звіту про фінансові результати в розмірі 30566570 грн., у т.ч. за 2015 рік - 17683346 грн., 1-й квартал 2016 року - 12883224грн. є необґрунтованим.

Колегія суддів зазначає, що з 01 квітня 2015 року запроваджено електронне адміністрування податку на додану вартість. Всім платникам ПДВ автоматично було відкрито рахунки в системі електронного адміністрування, розрахунки з бюджетом з 01 квітня 2015 року почали здійснюватися виключно з електронних рахунків, відкритих в системі електронного адміністрування ПДВ. Відповідно до положень п.200-1.3 ст.200-1 ПК України, будь-який постачальник мав право виписати та зареєструвати податкову накладну згідно із встановленою в цьому пункті формулою. Станом на момент започаткування електронного адміністрування ПДВ - з 01 квітня 2015р., вказана формула надавала право виписувати та реєструвати податкові накладні тільки в межах суми ПДВ, що містились на відповідному електронному рахунку ПДВ. На електронний рахунок ПДВ могли бути зараховані грошові кошти з поточного банківського рахунку, грошові кошти з ПДВ сплачені під час імпорту товару, що фактично є коштами з банківського рахунку, та кошти ПДВ, сплачені відповідними постачальниками контрагента, або кошти в порядку від'ємного значення ПДВ. Відповідно до положень п.201.10 ст.201 ПК України реєстрація податкової накладної Постачальником могла відбутись виключно за наявними залишками коштів на електронному рахунку ПДВ Підприємства-Постачальника. Отже за вказаних правових приписів щодо запровадження електронного адміністрування ПДВ державний бюджет за всіма обставинами фактично не міг зазнати жодних втрат з ПДВ.

Податковий облік отримання позивачем промислових товарів (продукції) від ТОВ "Мегатрейдінг-Х", включення відповідних сум з ПДВ до складу податкового кредиту за квітень 2015р., травень 2015 р., відповідне зарахування сум отриманого ПДВ з податкового кредиту до електронного рахунку з ПДВ здійснено згідно з податковими накладними продавця за квітень 2015 року: №321 від 27.04.2015р. на суму 2887454,40грн. в т.ч. ПДВ, №322 від 27.04.2015р. на суму 2887454,40грн. в т.ч. ПДВ, №323 від 27.04.2015р. на суму 2887454,40грн. в т.ч. ПДВ. Реєстрація зазначених трьох податкових накладних продавцем в Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН) підтверджується витягом з ЄРПН №5 від 15.05.2015р. В травні 2015 року продавцем були виписані та зареєстровані податкові накладні №264 від 25.05.2015р. на суму 501799,99 грн. в т.ч. ПДВ, №265 від 25.05.2015р. на суму 2489700,02 грн. в т.ч. ПДВ, №266 від 25.05.2015р. на суму 2951928,00грн. в т.ч. ПДВ. Реєстрація зазначених трьох податкових накладних продавцем в ЄРПН підтверджується витягом з ЄРПН №17301088 від 17.06.2015р. Згідно додатку №5 до Податкової декларації з ПДВ за квітень 2015р. зазначено про отримання податкового кредиту в сумі 1443727,20грн. Згідно додатку №5 до Податкової декларації з ПДВ за травень 2015р. зазначено про отримання податкового кредиту в сумі 990571,33грн.

Податковий облік отримання позивачем промислових товарів (продукції) від ТОВ "Власан трейд", включення відповідних сум з ПДВ до складу податкового кредиту за липень, серпень 2015р., зарахування сум отриманого ПДВ з податкового кредиту до електронного рахунку ПДВ здійснено відповідно до податкової накладної продавця №1 від 13.07.2015р. на суму 4407240,0 грн., в т.ч. ПДВ, що зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних за №9167514392, квитанція №1 від 10.08.2015р. Факт діючої реєстрації податкової накладної підтверджується витягом №2928 від 14.03.2017р. Відображення податкового кредиту в сумі 734540,0 грн. було здійснено в податковій декларації за серпень 2015р., додаток №5 Розділ І "Податкові зобов'язання", що було прийнято за квитанцією №2 від 17.09.2015р., реєстраційний №9192769011.

Податковий облік отримання позивачем промислових товарів (продукції) від ТОВ "Укравіасистема", включення відповідних сум з ПДВ до складу податкового кредиту за січень 2016р., зарахування сум отриманого ПДВ з податкового кредиту до електронного рахунку ПДВ здійснено відповідно до податкових накладних продавця: №1 від 29.01.2016р. на суму 3346764,0 грн., в т.ч. ПДВ, що зареєстровано в ЄРПН за №9015164937, квитанція №1 від 12.02.2016р.; №2 від 29.01.2016р. на суму 3346764,0 грн., в т.ч. ПДВ, що зареєстровано в ЄРПН за №9015165063, квитанція №1 від 12.02.2016р.; №3 від 29.01.2016р. на суму 3346764,0 грн., в т.ч. ПДВ, що зареєстровано в ЄРПН за №9015160283, квитанція №1 від 12.02.2016р.; №4 від 29.01.2016р. на суму 3346764,0 грн., в т.ч. ПДВ, що зареєстрована в ЄРПН за №9015160006 квитанція №1 від 12.02.2016р.; №5 від 29.01.2016р. на суму 2072812,80 грн., в т.ч. ПДВ, що зареєстрована в ЄРПН за №9015160276, квитанція №1 від 12.02.2016р. Відображення податкового кредиту в сумі 2576644,80 грн. було здійснено в податковій декларації за січень 2016р., додаток №5 Розділ ІІ "Податковий кредит", що було прийнято за квитанцією №2 від 16.02.2016р., реєстраційний №9018086151.

Згідно з наданими до матеріалів справи документами встановлено, що податковий облік операцій з відвантаження товару від позивача на користь ДП "Харківський бронетанковий завод" підтверджено наступними податковими накладними:

- податкова накладна №14 від 28.04.2015р. на суму 9095482,12 грн., в т.ч. ПДВ у сумі 1515913,69грн., що зареєстровано в ЄРПН за №9087278706, квитанція №1 від 06.05.2015р. Факт діючої реєстрації цієї податкової накладної станом на момент розгляду справи судом підтверджується витягом з ЄРПН №2913 від 14.03.2017р. Реєстрація податкової накладної відбулась у 15-денний строк відповідно до п.201.10 ст.201 ПК України. Відображення податкових зобов'язань в сумі 1515913,69грн. здійснено в податковій декларації за квітень 2015р., додаток №5 Розділ І "Податкові зобов'язання", яку було прийнято за квитанцією №2 від 19.05.2015р., реєстраційний №9099863281,

- податкова накладна №7 від 27.05.2015р. на суму 6158995,28грн, в т.ч. ПДВ, що зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних за № 9113942231, квитанція №1 від 04.06.2015р. Факт діючої реєстрації цієї податкової накладної станом на момент розгляду справи підтверджується витягом з ЄРПН №2918 від 14.03.2017р. Відображення податкових зобов'язань в сумі 1026499,21грн. здійснено в податковій декларації за травень 2015р., додаток №5 Розділ І "Податкові зобов'язання", яку було прийнято за квитанцією №2 від 17.06.2015р., реєстраційний №9126874044,

- податкова накладна №5 від 13.07.2015р. на суму 1500000,00 грн., в т.ч. ПДВ, що зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних за № 9160195030, квитанція №1 від 29.07.2015р. Факт діючої реєстрації цієї податкової накладної станом на момент розгляду справи підтверджується витягом з ЄРПН №2922 від 14.03.2017р, податкова накладна №14 від 13.07.2015р. на суму 3050037,98 грн., в т.ч. ПДВ, що зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних за №9162336075, квитанція №1 від 31.07.2015р. Факт діючої реєстрації цієї податкової накладної підтверджується витягом №2923 від 14.03.2017р. Відображення податкових зобов'язань в сумі 758339,66 грн. здійснено в податковій декларації за липень 2015р., додаток №5 Розділ І "Податкові зобов'язання", яку було прийнято за квитанцією №2 від 18.08.2015р., реєстраційний №9173513951

- податкова накладна №6 від 29.01.2016р. на суму 15923764,46 грн., в т.ч. ПДВ, що зареєстрована в ЄРПН за №9015247220, квитанція №1 від 12.02.2016р. Факт діючої реєстрації податкової накладної підтверджується витягом №301614 від 12.02.2016р. Відображення податкових зобов'язань в сумі 265396,74грн. здійснено в податковій декларації за січень 2016р., додаток №5 Розділ І "Податкові зобов'язання", що було прийнято за квитанцією №2 від 16.02.2016р., реєстраційний №9018086151.

Відповідачем не надано до матеріалів справи та судом не встановлено фактів скасування реєстрації податкових накладних як щодо отриманих Позивачем товарів від ТОВ Мегатрейдінг-Х", ТОВ "Власан трейд", ТОВ "Укравіасистема", так і щодо поставлених на адресу ДП "Харківський бронетанковий завод" товарів.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів дійшла висновку, що під час судового розгляду підтверджено належними та допустимими доказами факт реальності укладених із контрагентами господарських операцій.

Надані позивачем первинні документи у повній мірі розкривають зміст господарських операцій, а тому посилання податкового органу на те, що подані платником документи не дозволяють встановити реальність виконання вказаних операцій та факт їх використання у господарській діяльності товариства, є помилковими.

Колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги щодо неналежного оформлення перевезення вантажів, неповного заповнення окремих граф товарно-транспортних накладних під час транспортування позивачем товарів, придбаних у ТОВ "Мегатрейдінг-Х", ТОВ "Власан трейд", ТОВ "Укравіасистема" та подальше їх перевезення на адресу ДП "Харківський бронетанковий завод", виходячи з наступного.

Відповідно до розділу 1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених Наказом Міністерства транспорту України №363 від 14.10.1997 року, товаротранспортна документація - комплект юридичних документів, на підставі яких здійснюється облік, приймання, передавання, перевезення, здавання вантажу та взаємні розрахунки між учасниками транспортного процесу, товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.

Відповідно до Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затв. N 363, 14.10.1997, Наказ, Міністерство транспорту України в додатку №7 встановлено форму ТТН.

Згідно з преамбулою Правила перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні (надалі - Правила) визначають права, обов'язки і відповідальність власників автомобільного транспорту - Перевізників та вантажовідправників і вантажоодержувачів - Замовників.

Товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.

Надані до матеріалів справи ТТН містять всі необхідні та достатні відомості на перевезений вантаж і його ідентифікацію, в тому числі пункт навантаження, розвантаження, вага товару, кількість місць, вартість, найменування та ДНЗ транспортних засобів, особи, які брали участь у відповідних операціях, дати складання, супровідні документи, тощо.

Як зазначив під час розгляду справи представник позивача, адреси прийняття товарів були згідно адрес місцезнаходження підприємств-постачальників Адреса місцезнаходження підприємства-постачальника зазначена у видатковій накладній, в зв'язку з відсутністю розходження між адресою передачі товару та місцезнаходженням постачальника - додатково юридична адреса передачі товару в ТТН не зазначалась. ТТН складались підприємствами-постачальниками.

На підставі викладеного, враховуючи, що транспортною документацією підтверджується операція з надання послуг з перевезення вантажів, а не факт придбання товару, то за наявності документів, що підтверджують фактичне отримання товару і його використання у власній господарській діяльності, можливі незначні помилки при складанні товарно-транспортної накладної, не можуть свідчити про відсутність реальних господарських операцій, витрати на які позивачем віднесено до складу собівартості, а відтак, і не можуть бути підставою для позбавлення платника податку права на отримання податкового кредиту з податку на додану вартість.

Позивачем належним чином підтверджено транспортування товару від ТОВ Мегатрейдінг-Х", ТОВ "Власан трейд", ТОВ "Укравіасистема" та подальше постачання зазначених товарів на адресу ДП "Харківський бронетанковий завод".

Перевезення вказаних товарів було здійснено декількома перевізниками з використанням належним чином зареєстрованих транспортних засобів, із складанням належних документів, що підтверджують факт надання транспортних послуг, їх прийняття замовником та здійснення розрахунків за цими перевезеннями.

Відповідачем не надано документів і матеріали справи не містять доказів на спростування фактів реєстрації транспортних засобів за перевізниками ФОП ОСОБА_3, ФОП ОСОБА_5 За вказаних обставин твердження податкового органу про непідтвердження фактів перевезення товарів є безпідставними та не знайшли свого підтвердження в ході судового розгляду справи.

Колегія суддів зазначає, що стан виконання податкових обов'язків визначається виключно дотриманням норм податкового законодавства. В основі оподаткування лежить не волевиявлення осіб у вигляді цивільно-правового правочину, а фактичний рух активів з урахуванням ділової мети такого руху та його зв'язку з господарською діяльністю платника податків. Це випливає з того, що норми податкового законодавства пов'язують формування витрат, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування та податкового кредиту з фактом придбання товарів з метою використання в господарській діяльності.

Отже, вирішальним значенням при вирішенні питання щодо формування платником податку витрат, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, та податкового кредиту має значення не те, які зобов'язання сторони обумовили договором, а те, що вчинив платник податків. З позицій оподаткування не має значення чи має в господарській операції дефект волевиявлення сторін правочину, а має значення господарська операція, що вчинена платником, яка і має бути предметом аналізу в податковому спорі.

Відповідачем не надано доказів та не наведено жодних обставин, які б свідчили про невідповідність господарських операцій цілям та завданням статутної діяльності позивача, незвичності цих операцій для цих осіб, збитковості здійснених операцій, або інших обставин, які б окремо або в сукупності могли б свідчити про непов'язаність операцій з господарською діяльністю позивача, про не вчинення операцій, про відсутність факту надання послуг.

Колегія суддів зазначає, що згідно ст. 5 КАС України, адміністративне судочинство здійснюється відповідно до Конституції України, цього кодексу та міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною радою України.

Згідно ч.2 ст. 8 КАС України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

У статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" від 23.02.2006 року № 3477-IV зазначається, що суди при розгляді справ застосовують Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікована Україною 17.07.1997 року (далі - Конвенція), є частиною національного законодавства.

Пунктом 1 статті 6 Конвенції встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Статтею 19 Конвенції передбачено, що для забезпечення дотримання Високими Договірними Сторонами, однією з яких є Україна, їхніх зобов'язань за Конвенцією та протоколами до неї, створюється Європейський суд з прав людини. Він функціонує на постійній основі. Високі Договірні Сторони зобов'язуються виконувати остаточні рішення Суду в будь-яких справах, у яких вони є сторонами (ст. 46 Конвенції).

Колегія суддів звертає увагу на те, що збільшення суми грошового зобов'язання (шляхом прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень) порушує право позивача мирно володіти своїм майном, визначення якого міститься у Першому Протоколі до Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини від 20 березня 1952 року (надалі також "Протокол 1 до Конвенції"), яка є частиною національного законодавства України згідно із статтею 9 Конституції України.

Зокрема, стаття 1 Протоколу 1 до Конвенції так визначає підстави, за яких особа може бути позбавлена свого майна: "Кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права"

Роз'яснення цієї норми містяться в рішеннях Європейського суду з прав людини (далі - "ЄСПЛ"). Дані рішення згідно з статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" мають в Україні значення джерела права. Більше того, ч.2 ст.8 КАС України вимагає врахування практики ЄСПЛ при вирішенні справ.

Так, у пункті 53 рішення в справі "Булвес" АД проти Болгарії, ЄСПЛ визначив поняття власності, вказавши, що "власність" може включати як існуючу власність, так і активи, включаючи вимоги стосовно яких заявник може стверджувати, що у нього чи у неї є принаймні "правомірні очікування" отримати ефективне здійснення свого майнового права.

У рішенні в справі "Щокін проти України"(п. 49) ЄСПЛ вказав, що збільшення податковим органом зобов'язання особи з податку безперечно є втручанням до майнових прав заявника, гарантованих статтею 1 Протоколу 1 до Конвенції. Таке втручання за Конвенцією може бути визнане тільки якщо здійснене на умовах, передбачених законом. Так, у пп. 50-51 згаданого рішення ЄСПЛ зазначає: "Найпершою та найбільш важливою вимогою ст. 1 Протоколу 1 до Конвенції є те, що будь-яке втручання державних органів у мирне володіння майном повинне бути законним: друге речення першого параграфу наділяє правом позбавляти майна лише "на умовах, передбачених законом" і другий параграф визначає, що Держава має право контролювати використання майна шляхом введення в дію "законів". Більше того, верховенство права, один з фундаментальних принципів демократичного суспільства, притаманний всім статтям Конвенції. Це поняття (поняття "закону") вимагає, перш за все, щоб заходи, що застосовуються, ґрунтувалися на національному законодавстві. Воно також посилається на якість закону, що застосовується, вимагаючи його доступності для осіб, яких він стосується, точності та передбачуваності в його застосуванні."

Таким чином, будь-які дії, спрямовані на позбавлення особи її майна є незаконними, якщо контролюючі органи діють не у відповідності до закону.

Неприпустимість притягнення до відповідальності однієї компанії, у випадку за неправомірні дії іншої компанії підтверджується практикою Європейського суду з прав людини. Так, в пункті 71 рішення у справі "Булвес"АД проти Болгарії" ЄСПЛ дійшов такого висновку: "...Суд вважає, що компанія-заявник не повинна нести відповідальність за наслідки невиконання постачальником його обов'язків щодо своєчасного декларування ПДВ і, як наслідок, сплачувати ПДВ повторно разом із пенею. Суд вважає, що такі вимоги прирівнюються до надзвичайного обтяження для компанії-заявника, що порушило справедливий баланс, який повинен був підтримуватися між вимогами загальних інтересів та вимогами захисту права власності".

Отже, Європейський суд з прав людини чітко визначає правило індивідуальної відповідальності платника податків. Тобто, добросовісний платник податків не має зазнавати негативних наслідків через порушення з боку його контрагентом.

Таким чином, оскільки належними та допустимими доказами відповідач, як суб'єкт владних повноважень на якого покладено обов'язок щодо доказування правомірності прийнятого ним рішення, не довів обґрунтованість висновків акту перевірки, колегія суддів вважає, що правочини відповідають положенням норм чинного законодавства України.

Також, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що висновки податкового органу про можливі порушення податкового законодавства зі сторони контрагентів позивача, не є підставою для висновку про порушення саме позивачем вимог податкового законодавства.

З огляду на зазначене колегія суддів дійшла висновку, що враховуючи належне податкове оформлення, в тому числі і здійснення належної реєстрації податкових накладних в системі електронного адміністрування ПДВ, доведеність реальності господарських операцій надходження товарів до ТОВ "ТД Фірма Союз ЛТД", придбаних у ТОВ "Мегатрейдінг - Х", ТОВ "Власан трейд", ТОВ "Укравіасистема" та реальності господарських операцій з подальшого постачання цих товарів на адресу ДП "Харківський бронетанковий завод", висновки податкового органу щодо зайвого включення до складу податкових зобов'язань суми ПДВ в розмірі 5954713 грн. за період квітень 2015р - січень 2016р. по взаємовідносинам з покупцем ДП "Харківський бронетанковий завод" є необґрунтованими. Також не знайшли свого підтвердження висновки податкового органу щодо неправомірного віднесення позивачем до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість в розмірі 5745483 грн. в період квітень 2015р. - січень 2016р. в частині взаємовідносин з постачальниками ТОВ "Мегатрейдінг - Х", ТОВ "Власан трейд" та ТОВ "Укравіасистема".

На підставі викладеного, колегія суддів колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відсутності в діях позивача порушення вимог законодавства та, як наслідок, неправомірності нарахування за вказані порушення суми грошового зобов'язання на підставі оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

Відповідно до ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.

Колегія суддів вважає, що постанова Харківського окружного адміністративного суду від 26.04.2017р. по справі №820/1124/17 відповідає вимогам ст. 159 КАС України, а тому відсутні підстави для її скасування та задоволення апеляційних вимог апелянта, відповідача у справі.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 26.04.2017р. по справі №820/1124/17 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТД ФІРМА СОЮЗ ЛТД" до Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області про скасування податкових повідомлень-рішень залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Бенедик А.П. Судді (підпис) (підпис) Мельнікова Л.В. Донець Л.О.

Повний текст ухвали виготовлений 10.07.2017 р.