Рішення

від 04.07.2017 по справі 905/1185/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м.Харків, пр.Науки, 5

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

04.07.2017 Справа №905/1185/17

Суддя господарського суду Донецької області Кротінова О.В.

при секретарі судового засідання Хадієвій М.Ф.,

розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Параллель - М ЛТД» , м.Запоріжжя, ЄДРПОУ 24316073,

до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю «Донецький завод будівельних матеріалів «Астор» , м.Донецьк, ЄДРПОУ 32794459,

про стягнення 210068,30 грн., -

за участю уповноважених представників:

від позивача: ОСОБА_1 - за довіреністю;

від відповідача: не з'явився,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Параллель - М ЛТД» , м.Запоріжжя, звернулось до господарського суду Донецької області з позовною заявою №515 від 19.05.2017р. до Товариства з обмеженою відповідальністю «Донецький завод будівельних матеріалів «Астор» , м.Донецьк, про стягнення 210068,30 грн., у тому числі: заборгованості за паливо за договором №03370/13 - ЛС від 01.02.2013р. у розмірі 107 528,98грн., 9745,43грн. - 3% річних та 92 793,89грн. інфляційних нарахувань.

З дотриманням приписів ст.2-1 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до Положення про автоматизовану систему документообігу суду, для розгляду справи №905/1185/17 визначено суддю Кротінову О.В.

Ухвалою суду від 29.05.2017р. даний позов прийнято до розгляду та порушено провадження у справі №905/1185/17.

Розгляд справи відкладався на підставі приписів ст.77 Господарського процесуального кодексу України.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на укладання договору купівлі-продажу нафтопродуктів та надання послуг №03370/13-ЛС від 01.02.2013р. із відповідачем, неналежне виконання останнім за ним своїх грошових зобов'язань в частині оплати вартості переданого палива, внаслідок чого утворилась заборгованість та підстави для нарахування 3% річних, інфляційних витрат.

На підтвердження викладених обставин позивачем надано розрахунок суми позовних вимог та у копіях: договір купівлі-продажу нафтопродуктів та надання послуг №03370/13-ЛС від 01.02.2013р. із додатком №1 до нього, акт №б/н від 01.02.2013р. прийому-передачі паливних карток у користування за договором купівлі-продажу нафтопродуктів та надання послуг №03370/13-ЛС від 01.02.2013р., видаткові накладні №12085/2 від 30.04.2014р., №15461/2 від 31.05.2014р., №18571/2 від 30.06.2014р., №21501/2 від 31.07.2014р., №24023/2 від 31.08.2014р., проведені оплати з 01.01.2014р. по 19.05.2017р., правоустановчі документи підприємства позивача, довіреність на представника позивача.

Нормативно свої вимоги позивач обґрунтовує ст.ст.20, 173, 174, 175, 179, 193 Господарського кодексу України, ст.ст.509, 530, 625, 629 Цивільного кодексу України та ст.ст.1, 2, 56 Господарського процесуального кодексу України.

12.06.2017р. представником позивача через канцелярію господарського суду Донецької області подано письмові пояснення вих. №612 від 09.06.2017р., у яких роз'яснено підстави виникнення заборгованості за договором купівлі-продажу нафтопродуктів та надання послуг №03370/13-ЛС від 01.02.2013р.; пояснено щодо надіслання відповідачу копії позовної заяви та доданих до неї документів, щодо фактичного відпуску палива Покупцеві; повідомлено про відсутність на розгляді у іншого суду даних позовних вимог.

До письмових пояснень додано документи, наведені у переліку.

Представник позивача у судовому засіданні 04.07.2017р. підтримав позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання 04.07.2017р. не з'явився, витребувані судом документи не представив.

Як зазначено в п.3.12 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.11р. Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції неявка у судове засідання однієї із сторін, належним чином повідомленої про час та місце цього засідання, не перешкоджає такому переходові до розгляду позовних вимог, якщо у господарського суду відсутні підстави для відкладення розгляду справи, передбачені ч.1 ст.77 ГПК України. При цьому, відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Так, враховуючи суть спору, загальну тривалість розгляду справи, а також належне забезпечення з боку суду можливості відповідача для реалізації своїх процесуальних прав, в тому числі шляхом направлення поштою (іншим належним засобом зв'язку) відповідних доказів до суду, за цих підстав суд дійшов висновку про відсутність підстав для відкладення розгляду справи та існуючою можливість розглянути спір за наявними в справі матеріалами, у цьому судовому засіданні, відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України.

Дослідив матеріали справи та оцінив подані докази за своїм внутрішнім переконанням, суд дійшов висновку щодо такого.

Відповідно до статей 4-2, 4-3 Господарського процесуального кодексу України, правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом та на засадах змагальності.

За приписами статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень. Судовими доказами за визначенням статей 32-36 Господарського процесуального кодексу України слід вважати документи, які можуть підтвердити або спростувати обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

01.02.2013р. між Товариством з обмеженою відповідальністю Параллель-М ЛТД (Продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Донецький завод будівельних матеріалів «Астор» (Покупець) укладено договір купівлі-продажу нафтопродуктів та надання послуг №03370/13-ЛС, строком дії у відповідності до його п.5.1 по 31.12.2014р. включно, а також до повного виконання сторонами взятих на себе зобов'язань за цим договором.

Згідно п.1.1 договору, предметом договору є взаємні права та обов'язки сторін, по яких Продавець передає у власність, а Покупець приймає й зобов'язується оплатити паливо (бензини автомобільні, паливо дизельне й газ) у строки й на умовах, встановлених даним договором, шляхом здійснення заправлення автомобіля/ів Покупця по паливним карткам, протягом дії даного договору. Заправлення (передача палива) здійснюється на автозаправних станціях партнерів Продавця, а також на автозаправних станціях Продавця й супроводжується видачею чека термінала пред'явникові паливної картки.

Відповідно до п.1.3 договору умови поставки палива: EXW…термінали АЗС, у діючій редакції Інкотермс .

Право власності на паливо й ризики випадкового знищення або випадкового псування переходять до Покупця з моменту одержання палива по паливній картці на АЗС (п.1.4 договору).

Згідно п.1.6 договору заправлення (передача палива) автомобілів Покупця здійснюється, починаючи від дня видачі паливних(ої) карток(ки) Покупцеві. Продавець видає паливні картки уповноваженому представнику Покупця при наданні належним чином оформленого доручення (довіреності), документа, що засвідчує особистість, з обов'язковим складанням і підписанням сторонами акту прийому-передачі паливних карток у користування, що є невід'ємною частиною даного договору.

Ціна, асортимент й кількість палива визначається (узгоджується) сторонами в момент заправлення, відповідно до діючої ціни на АЗС (ціна реалізації по безготівковому розрахунку). Загальною сумою договору є вартість палива, отриманого протягом дії договору й зазначена в накладних (акті) (п.2.1 договору).

Пунктом 2.2 договору сторони встановили, що по закінченні кожного календарного місяця, на 5-й робочий день місяця, наступного за звітнім, Продавець готує для Покупця накладну, у якій вказується точна (погоджена) кількість палива переданого Покупцеві за звітний місяць. Дана накладна є невід'ємною частиною даного договору й повинна бути отримана Покупцем (шляхом звернення до Продавця), підписана його уповноваженою особою, а також повернута Продавцеві до 20 робочого дня місяця наступного за звітнім. У випадку не одержання Покупцем накладної, у тому числі не підписання й/або не повернення Продавцеві, у встановлений термін з вини Покупця або у випадку відсутності інших заперечень із боку Покупця (уповноваженої особи Покупця) дана накладна, підготовлена Продавцем не може бути оскаржена Покупцем у майбутньому й підтверджує факт виконання Продавцем своїх зобов'язань за цим договором.

У пунктах 2.4-2.6 договору визначено порядок розрахунків, до якого віднесено: форма розрахунків безготівкове перерахування коштів на поточний рахунок Продавця відповідно до чинного законодавства або внесення готівки; вид розрахунків готівковий й/або безготівковий.

За паливо, що відпускається Покупцеві за цим договором, Покупець зобов'язаний здійснювати оплату за тиждень не пізніше 2 календарних днів з моменту отримання рахунку, який передається Покупцеві щотижня кожен понеділок або вівторок. У разі, якщо день платежу збігається зі святковим або неробочим банківським днем, оплата здійснюється в наступний банківський день. Рахунок на оплату повинний бути отриманий Покупцем в обов'язковому порядку. Рахунок для оплати може передаватися Покупцеві за допомогою факсу або електронної пошти й має силу оригіналу до фактичного його одержання Покупцем у Продавця.

Остаточний розрахунок за паливо, отримане протягом звітного місяця, повинен бути здійснений Покупцем до 10 робочого дня місяця, наступного за звітним, на підставі даних накладної (акту) з урахуванням платежів, що надійшли від Покупця протягом звітного місяця. Не оплата повністю або частково платежів, передбачених цим договором, є простроченням Покупця.

При здійсненні платежів за паливо Покупець у платіжному документі зобов'язаний в обов'язковому порядку вказати номер відповідного договору й дату його підписання, а також номер і дату рахунку, по якому здійснюється оплата. У випадку перерахування коштів на рахунок Продавця без вказівки перерахованих вище даних, Продавець ураховує кошти, що надійшли, у рахунок погашення утвореної раніше заборгованості Покупця (п.2.7 договору).

Відповідно до статті 9 Закону України Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні , накладні являються первісними звітними документами, на підставі яких проводиться звіт господарської діяльності.

Системний аналіз Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженому наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88 та інших підзаконних нормативних актів, які регулюють порядок ведення бухгалтерського обліку на підприємствах свідчить про те, що у бухгалтерському обліку повинні відображатися господарські операції, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів на підставі первинних документів. Останні для надання їм юридичної сили доказовості в розумінні статті 34 Господарського процесуального кодексу України повинні мати крім обов'язкових реквізитів додаткові в залежності від характеру операції, зокрема підставу для здійснення господарських операцій. Тобто, в якості доказу первинні документи мають містити повні дані про конкретні господарські операції та підставу їх здійснення.

На виконання умов договору №03370/13-ЛС від 01.02.2013р. позивачем відповідачу передано 59 паливних карток, про що свідчить акт №б/н від 01.02.2013р. прийому-передачі паливних карток у користування за договором купівлі-продажу нафтопродуктів та надання послуг №03370/13-ЛС від 01.02.2013р., підписаний та скріплений печатками з обох сторін.

Як свідчать матеріали справи, позивач здійснив продаж обумовленого вище товару відповідачу за видатковими накладними №12085/2 від 30.04.2014р., №15461/2 від 31.05.2014р., №18571/2 від 30.06.2014р., №21501/2 від 31.07.2014р., №24023/2 від 31.08.2014р. на загальну суму 1426422,07 грн. Останнім його прийнято, що підтверджується підписами сторін на даних документах.

Повноваження особи, яка здійснила приймання зазначеного товару за видатковими накладними №12085/2 від 30.04.2014р., №15461/2 від 31.05.2014р. підтверджується довіреностями відповідача на отримання товарно-матеріальних цінностей №1266 від 02.04.2014р., №1322 від 01.05.2014р. Видаткові накладні №18571/2 від 30.06.2014р., №21501/2 від 31.07.2014р., №24023/2 від 31.08.2014р. містять підписи сторін та скріплені печатками обох підприємств.

Доказів наявності заперечень щодо кількості переданого товару, а також порядку передачі та інших зауважень суду не надано, з матеріалів справи не вбачається.

Предмет продажу означений правочином, ідентичні найменуванню товару, придбаного за наведеними видатковими накладними.

Крім того, ці первинні документи містять посилання на вищезазначений визначений в якості правової підстави заявлених позовних вимог договір.

Виходячи з системного аналізу наведених вище норм та дослідивши обставини справи, суд дійшов висновку, що надані позивачем видаткові накладні є належними доказами здійснення передачі відповідачу товару та прийняття його останнім в межах договору купівлі-продажу нафтопродуктів та надання послуг №03370/13-ЛС від 01.02.2013р.

Зазначені обставини у порядку статей 32-36 Господарського процесуального кодексу України не спростовано.

Отже, за викладених обставин, позивачем належним чином доведено факт виконання обов'язку щодо передачі товару у відповідності до норм статті 664 Цивільного кодексу України та умов, визначених означеним договором.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Відповідно до ст.11 Цивільного кодексу України, цивільні права і обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також з дій осіб, що не передбачені актами цивільного законодавства , але за аналогією породжують цивільні права і обов'язки.

Згідно із ч.2 ст.11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

З огляду на приписи ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно з частиною першою статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст.525, 615 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Із зазначеною нормою кореспондується й частина 1 статті 193 Господарського кодексу України, відповідно до якої суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Разом з тим, ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України встановлює, що якщо в зобов'язанні встановлений строк (дата) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (дату).

Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст.599 Цивільного кодексу України).

Як було зазначено вище, у відповідності до п.2.6 договору остаточний розрахунок за паливо, отримане протягом звітного місяця, повинен бути здійснений Покупцем до 10 робочого дня місяця, наступного за звітним, на підставі даних накладної (акту) з урахуванням платежів, що надійшли від Покупця протягом звітного місяця.

Відтак, приймаючи до уваги місяці, за які складно приведені первинні документи та викладені умови оплати, відповідач остаточно повинен був розрахуватись із позивачем за переданий останнім товар за видатковими накладними: №12085/2 від 30.04.2014р. - не пізніше 16.05.2014р. (10-м робочим днем місяця є 19.05.2014р.), №15461/2 від 31.05.2014р. - не пізніше 13.06.2014р. (10-м робочим днем місяця є 16.06.2014р.), №18571/2 від 30.06.2014р. - не пізніше 11.07.2014р. (10-м робочим днем місяця є 14.07.2014р.), №21501/2 від 31.07.2014р. - не пізніше 13.08.2014р. (10-м робочим днем місяця є 14.08.2014р.), №24023/2 від 31.08.2014р. - не пізніше 11.09.2014р.(10-м робочим днем місяця є 12.09.2014р.).

Позивачем виставлено рахунки-фактури №К-00105529 від 31.03.2014р., №К-00106663 від 15.04.2014р., №К-00106860 від 22.04.2014р., №К-00107256 від 28.04.2014р., №К-00108437 від 19.05.2014р., №К-00108785 від 26.05.2014р., №К-00108866 від 30.05.2014р., №К-001116430 від 30.05.2014р., №К-00109453 від 06.06.2014р., №К-00109490 від 26.06.2014р., №К-00115424 від 17.11.2014р., №Т-00235838 від 19.11.2014р., №К-00116430 від 16.12.2014р. на оплату спірного товару, на загальну суму 1426422,07 грн.

Згідно даних проведених відповідачем оплат за період з 01.01.2014р. по 19.05.2017р., що підтверджується платіжними дорученнями, наявними у матеріалах справи, з призначенням платежу за рахунками №105529 від 31.03.2014р., №106663 від 15.04.2014р., №106860 від 22.04.2014р., №107256 від 28.04.2014р., №108437 від 19.05.2014р., №108785 від 26.05.2014р., №109453 від 06.06.2014р., №115424 від 17.11.2014р., №Т-00235838 від 19.11.2014р., №К-00116430 від 16.12.2014р. оплачено за дизельне паливо 963893,09 грн., за договором №03370/13-ЛС від 01.02.2013р. сплачено за дизпаливо 20000,00 грн., за договором №01107/13-ЛСО від 01.01.2013р. оплата за дизельне паливо 335000,00 грн., на загальну суму 1318893,09 грн.

Одночасно судом взято до уваги звернення позивача до відповідача з листом вих.№501/2 від 16.06.2015р., у якому висунуто вимогу сплатити суму боргу у розмірі 127528,98 грн. з урахуванням ПДВ.

У відповіді на означене звернення відповідач у листі №б/н від 08.07.2015р. на №501/2 від 16.06.2015р. просив надіслати на його адресу завірені копії договору №03370/13-ЛС від 01.02.2013р., усіх первинних документів, що підтверджують заборгованість у розмірі 127528,98 грн., у тому числі роздруківки за паливними картками, оскільки такі документи у відповідача відсутні.

Як свідчить супровідний лист Товариства з обмеженою відповідальністю «Параллель - М ЛТД» №609 від 05.08.2015р., останнім надіслано відповідачу, на його вимогу, перелік документів за спірними правовідносинами.

У свою чергу, відповідач у листі вих. №012-0707 від 28.08.2015р., як відповідь на лист №609 від 05.08.2015р., вказав, що на сьогоднішній день ТОВ "ДЗСМ "Астор" не має можливості здійснювати свою основну господарську діяльність, оскільки активи підприємства знаходяться на території проведення АТО; основним джерелом прибутку для підприємства є ведення роботи з боржниками та стягнення боргів; у зв'язку з непростою фінансовою ситуацією на підприємстві не має можливості оплатити суму боргу одним платежем, однак, по мірі виникнення фінансової спроможності, буде погашати суму боргу частинами.

Як свідчать платіжні доручення №128 від 08.07.2015р., №137 від 10.08.2015р., №156 від 07.09.2015р., відповідачем проведено платежі на виконання договору №03370/13-ЛС від 01.02.2013р. за дизпаливо, що свідчить про фактичне визнання договірних зобов'язань, за результатами вказаного звернення ТОВ «Параллель - М ЛТД» , та вчинення дій на їх виконання.

З представленого позивачем акту звіряння (361,68111 рахунок) взаємних розрахунків між сторонами станом на 07.06.2017р. рахується сума основного боргу у розмірі 107528,98грн., означені вище оплати віднесені у рахунок погашення спірних зобов'язань.

Доказів протилежного суду не представлено, з матеріалів справи не вбачається.

Отже, як слідує з обставин справи, в порушення статей 525 та 526 Цивільного кодексу України, які передбачають, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, причому одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається, грошове зобов'язання Покупця перед Продавцем у сумі 107528,98 грн. (за видатковою накладною №21501/2 від 31.07.2014р. у сумі 106847,23 грн. та за видатковою накладною №24023/2 від 31.08.2014р. у сумі 681,75 грн.) у встановлені договором строки не виконано.

Доказів, що свідчать про сплату цієї суми заборгованості в повному обсязі чи частково у період розгляду або до початку розгляду справи суду не представлено.

З огляду на наведене, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог в частині стягнення основного боргу у повному обсязі.

Прострочення відповідачем грошового зобов'язання на підставі статті 625 Цивільного кодексу України тягне за собою обов'язок сплати суми боргу з урахуванням індексу інфляції та 3% річних з простроченої суми за весь час несвоєчасного виконання обов'язку щодо сплати відповідних сум.

За розрахунком позивача сума інфляційних витрат за прострочення основного зобов'язання у загальній сумі становить 92793,89 грн. (нарахування здійснено за видатковою накладною №21501/2 від 31.07.2014р. за період прострочення з 15.08.2014р. по 19.11.2014р. на суму основного боргу 155599,23 грн., з 21.11.2014р. по 25.12.2014р. на суму 133847,23грн., з 26.12.2014р. по 07.07.2015р. на суму 126847,23 грн., з 07.09.2015р. по 19.05.2017р. на суму 106847,23грн.; за видатковою накладною №24023/2 від 31.08.2014р. з 13.09.2014р. по 19.05.2017р. на суму 681,75 грн.).

В частині нарахування інфляційних витрат за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань слід виходити з наступного.

За приписами ч.2 п.3.1 п.3 постанови пленуму Вищого господарського суду України Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань №14 від 17.12.2013р. (зі змінами та доповненнями) інфляційні нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання.

Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць.

Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Тобто, з викладеного слідує, базою для нарахування є сума основного боргу не обтяжена додатковими нарахуваннями та яка є існуючою на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, а у випадку її часткового погашення лише залишкова сума основного боргу на останній день місяця, у якому здійснено платіж. Періодом, за який розраховуються інфляційні є прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція, дефляція.

Таким чином, застосований позивачем розрахунок інфляційних витрат суперечить вищевикладеному у частині визначення періоду їх нарахування, і тому не приймається судом.

Здійснив перерахунок інфляційних витрат за допомогою програми Калькулятор підрахунку заборгованості та штрафних санкцій ЛІГА:ЗАКОН , з урахуванням встановленого вище, у межах визначених позивачем періоду, але із дотриманням приведених приписів, суд дійшов висновку про задоволення цих вимог в сумі 91789,01 грн.

Одночасно, позивачем заявлено до стягнення 3% річних з простроченої суми 9745,43 грн. (нарахування здійснено за видатковою накладною №21501/2 від 31.07.2014р. за період прострочення з 15.08.2014р. по 17.11.2014р. на суму основного боргу 155599,23 грн., з 18.11.2014р. по 19.11.2014р. на суму 147599,23 грн., з 20.11.2014р. по 25.12.2014р. на суму 133847,23 грн., з 26.12.2014р. по 07.07.2015р. на суму 126847,23грн., з 08.07.2015р. по 09.08.2015р. на суму 121847,23 грн., з 10.08.2015р. по 06.09.2015р. на суму 111847,23 грн., з 07.09.2015р. по 19.05.2017р. на суму 106847,23грн.; за видатковою накладною №24023/2 від 31.08.2014р. з 13.09.2014р. по 19.05.2017р. на суму 681,75 грн.).

Перевіривши арифметичний розрахунок даних позовних вимог, за період визначений позивачем, який не суперечить дійсним обставинам справи, суд дійшов висновку про їх задоволення у повному обсязі.

Судові витрати підлягають розподілу з урахуванням норм статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.1, 2, 4-2, 4-3, 22, 32-38, 43, 49, 75, ст.ст.82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Параллель - М ЛТД» , м.Запоріжжя, до Товариства з обмеженою відповідальністю «Донецький завод будівельних матеріалів «Астор» , м.Донецьк, про стягнення 210068,30 грн., у тому числі: заборгованості за паливо за договором №03370/13 - ЛС від 01.02.2013р. у розмірі 107 528,98грн., 9745,43грн. - 3% річних та 92 793,89грн. інфляційних нарахувань, задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Донецький завод будівельних матеріалів «Астор» (83077, Донецька область, м.Донецьк, Куйбишевський район, вул.Артемівська, буд.379, ЄДРПОУ 32794459, банківські реквізити не зазначено) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Параллель-М ЛТД (69091, Запорізька область, м.Запоріжжя, бул.Шевченка, б.71а, кімната 901, ЄДРПОУ 24316073, п/р№26006962494065 у ПАТ Перший Український Міжнародний банк , МФО 334851) 209063,42 грн., у тому числі 107 528,98 грн. - заборгованість за поставлені, але своєчасно не сплачені нафтопродукти, 9745,43 грн. - 3% річних та 91789,01 грн. інфляційних витрат, а також відшкодування сплаченого судового збору в розмірі 3135,95 грн.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

5. У судовому засіданні 04.07.2017р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

6. Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня його оголошення. Зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст.ст.84, 85 Господарського процесуального кодексу України.

7. Повний текст рішення складено та підписано 10.07.2017р.

Суддя О.В. Кротінова