Рішення

від 04.07.2017 по справі 908/845/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 32/62/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.07.2017 Справа № 908/845/17

За позовом ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Асканія-Пак» (02121, м. Київ, вул. Бориспільське шосе, 41-В)

до відповідача ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Укрбджолпром» (69005, м. Запоріжжя, бул. Центральний, 4, кв. 204)

про стягнення 1101647,55 грн.

суддя Колодій Н.А.

За участю представників сторін:

Від позивача - ОСОБА_2 (дов. № б/н від 13.07.15)

Від відповідача - ОСОБА_3 (наказ № 1 від 14.09.15) - директор

СУТНІСТЬ СПОРУ:

Заявлено позов про стягнення з відповідача суми 1404659,57 грн. одержаних за агентським договором № А-9/2015 від 02.11.2015р.

Ухвалою суду 19.04.2017р. позовна заява прийнята до розгляду, порушено провадження у справі № 908/845/17, судове засідання призначено на 24.05.2017р. У судовому засіданні 24.05.2017р. на підставі ст. 77 ГПК України оголошено перерву до 04.07.2017р. Ухвалою суду від 24.05.2017р. в порядку ст. 69 ГПК України продовжено строк розгляду спору у справі № 908/845/17 на п'ятнадцять днів - до 04.07.2017р.

04.07.2017р. справу розглянуто, оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Справа розглянута без застосування засобів технічної фіксації судового процесу.

У судовому засіданні 04.07.2017р. представником позивача надано суду заяву про зменшення розміру позовних вимог, в якій позивач зазначив, що при подачі позову ним не було враховано поставку продуктів бджільництва на суму 279090 грн. та винагороду відповідача за дану поставку в розмірі 23922 грн. У зв'язку з чим, просить стягнути з відповідача 1101647,55 грн.

Заява про зменшення розміру позовних вимоги не суперечить приписам ст. 22 ГПК України та прийнята судом до розгляду.

Таким чином, предметом розгляду спору у справі № 908/845/17 є вимоги позивача про стягнення з відповідача суми 1101647,55 грн. одержаних за агентським договором № А-9/2015 від 02.11.2015р.

Позивач підтримав позовні вимоги викладені у позовній заяві. На підставі ст.ст. 16, 530, 1000, 1008 ЦК України просить позов задовольнити та стягнути з відповідача суму 1101647,55 грн.

Відповідач в усній формі зазначив, що з позовними вимогами не згоден в повному обсязі. Просить в позові відмовити.

Згідно зі ст. 75 ГПК України справу розглянуто за наявними матеріалами, які суд визнав достатніми для вирішення спору по суті.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представників позивач та відповідача, суд

ВСТАНОВИВ:

02.11.2015р. між ТОВ «Асканія-Пак» (довіритель, позивач у справі) та ТОВ «Укрбджолпром» (комерційний агент, відповідач) був укладений агентський договір № А-9/2015, відповідно до умов якого комерційний агент у порядку та на умовах, визначених цим договором та чинним в Україні законодавством, зобов'язується надати довірителю послуги, передбачені п. 1.2 цього договору, від імені довірителя і за його рахунок (п. 1.1).

Згідно з п. 1.2 договору комерційний агент від імені довірителя і за його рахунок заключає угоди на поставку продуктів бджільництва, а саме меду натурального (далі товар), з метою його придбання довірителем у власників цього меду - фізичних осіб - пасічників (далі продавець), а також виконує супутні дії, зокрема: здійснює пошук здавачів продуктів бджільництва серед фізичних осіб - пасічників на визначеній території; здійснює відбір зразків продукції згідно з встановленою процедурою (додаток 3 до договору) та відсилає ці зразки довірителю для проведення лабораторного дослідження; від імені довірителя і за його кошти закуповує товар, відносно чого складає з продавцем закупівельні акти на придбання товару встановленого зразку згідно з додатком № 3 до договору тощо.

Пунктом 1.4 договору права та обов'язки по угоді здійснені комерційним агентом, виникають безпосередньо у довірителя. Отримані комерційним агентом від довірителя грошові кошти для розрахунків з продавцями не є його власністю, прибутком або доходом в розумінні цивільного, господарського або податкового законодавства України.

Відповідно до п. 1.7 договору кількість товару, яка за цим договором закуповується комерційним агентом в інтересах довірителя, та терміни такої закупівлі узгоджуються сторонами щомісяця окремо. Фактична кількість закупленого за цим договором товару та сума отриманої винагороди визначаються як сума всіх актів прийому-передачі товару та звітів комерційного агента, складених за час дії договору.

Пунктом 2.1 договору в редакції додаткової угоди № 3 від 01.02.2016р. визначено, що за виконання доручення за цим договором довіритель виплачує комерційному агенту винагороду розмір якої залежить від кількості та якості поставленої продукції, розмір такої винагороди визначається та узгоджується сторонами за результатами вхідного контролю. Вартість винагороди визначається по кожній окремій партії та фіксується у звіті комерційного агента. Винагорода не може бути нижче 1 грн. за 1кг. та не перевищувати 6 грн. Кошти перераховуються протягом 5 банківських днів після виставлення рахунку на підставі підписання сторонами Акту приймання-передачі наданих послуг.

У пункті 4.2 договору зазначено, що довіритель зобов'язаний забезпечити комерційного агента грошовими коштами для закупівлі товару шляхом перерахування їх на банківський рахунок комерційного агента.

Відповідно до п. 8.1 договору він вступає в силу після його підписання сторонами і діє до 31.12.2015р.

У подальшому сторони продовжили виконувати дії та обов'язки за агентським договором № А-9/2015 від 02.11.2015р., що свідчить про те, що агентський договір було продовжено. Зазначене підтверджується матеріалами справи, а також встановлено в рішенні господарського суду Запорізької області від 18.10.2016р. у справі № 908/2099/16, яке залишено в силі постановою Донецького апеляційного господарського суду від 11.01.2017р. у справі № 908/2099/16.

Відповідно до ст. 35 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській справі, яке набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлені ці обставини.

Предметом даного спору є вимоги про стягнення з відповідача суми 1101647,55 грн., яка залишилась невикористаною останнім після припинення агентського договору № А-9/2015 від 02.11.2015р.

Згідно зі ст.ст. 11, 509 ЦК України підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору є договір.

Відповідно до ст. 297 ГК України за агентським договором одна сторона (комерційний агент) зобов'язується надати послуги другій стороні (суб'єкту, якого представляє агент) в укладенні угод чи сприяти їх укладенню (надання фактичних послуг) від імені цього суб'єкта і за його рахунок.

Відносини, що виникають при здійсненні комерційного посередництва (агентської діяльності) у сфері господарювання, регулюються цим Кодексом, іншими прийнятими відповідно до нього нормативно-правовими актами, що визначають особливості комерційного посередництва в окремих галузях господарювання. У частині, не врегульованій нормативно-правовими актами, зазначеними у цій статті, до агентських відносин можуть застосовуватися відповідні положення Цивільного кодексу України, якими регулюються відносини доручення (ст. 305 ГК України).

У статті 301 ГК України зазначено, що відповідно до агентського договору комерційний агент одержує агентську винагороду за посередницькі операції, що здійснені ним в інтересах суб'єкта, якого він представляє, у розмірі, передбаченому договором.

Статтею 304 ГК України передбачено, що агентський договір припиняється за угодою сторін, а також у разі: відкликання повноважень комерційного агента суб'єктом, якого він представляє, або відмови комерційного агента від подальшого здійснення комерційного посередництва за договором, укладеним сторонами без визначення строку його дії; вибуття однієї із сторін договору внаслідок її припинення або смерті; виникнення інших обставин, що припиняють повноваження комерційного агента або суб'єкта, якого він представляє.

У разі відкликання повноважень комерційного агента суб'єкт, якого представляє комерційний агент, повинен сповістити його про припинення договору не менш як за один місяць, якщо більш тривалий строк не передбачений договором.

За приписами ст. 1008 ЦК України договір доручення припиняється на загальних підставах припинення договору, а також у разі, зокрема, відмови довірителя або повіреного від договору. Довіритель або повірений мають право відмовитися від договору доручення у будь-який час. Відмова від права на відмову від договору доручення є нікчемною.

Умовами агентського договору також передбачено право довірителя в будь-який час припинити повноваження комерційного агента, що тягне за собою припинення договору (п. 5.2 договору).

Як вбачається із матеріалів справи, 26.01.2017р., на виконання вимог ст. 1008 ЦК України, позивач направив на адресу відповідача повідомлення про відмову від агентського договору № А-9/2015 від 02.11.2015р. (вих. № 08/17 від 25.01.2017р.). Про що свідчить опис вкладення у цінний лист та фіскальний чек поштового зв'язку від 26.01.2017р.

Таким чином, станом на час розгляду даної справи агентський договір № А-9/2015 від 02.11.2015р. припинив свою дію.

За умовами ст. 1006 ЦК України повірений зобов'язаний: - повідомляти довірителеві на його вимогу всі відомості про хід виконання його доручення; - після виконання доручення або в разі припинення договору доручення до його виконання негайно повернути довірителеві довіреність, строк якої не закінчився, і надати звіт про виконання доручення та виправдні документи, якщо це вимагається за умовами договору та характером доручення; - негайно передати довірителеві все одержане у зв'язку з виконанням доручення.

Суд дослідивши матеріали справи встановив, що позивач, на виконання умов п. 4.2 агентського договору, у період з 05.11.2015р. по 12.02.2016р. забезпечував відповідача грошовими коштами для закупівлі товару, шляхом перерахування їх на банківський рахунок відповідача в загальному розмірі 4345734,70 грн., що підтверджується копіями платіжних доручень, які містяться в матеріалах справи.

Відповідач, в свою чергу, свої зобов'язання по передачі позивачу продуктів бджільництва виконав на загальну суму 2963518,82 грн., про що сторонами складено та підписано акти приймання-передачі продуктів бджільництва, а саме: № 1 від 12.11.2015р. на суму 469095 грн., № 2 від 04.12.2015р. на суму 504239,20 грн., № 3 від 25.12.2015р. на суму 591772 грн., № 5 від 20.02.2016р. на суму 660334,10 грн., № 6 від 17.04.2016р. на суму 458988,52 грн. Суд також вважає за необхідне зазначити, що позивач на підтвердження прийнятих від відповідача продуктів бджільництва надав суду не підписаний відповідачем акт прийому-передачі від 19.05.2016р. на суму 279090 грн., зазначивши, при цьому, що незважаючи на те, що сторонами не було належним чином оформлено даний акт він визнає отримання від відповідача продукції бджільництва на зазначену в акті суму.

За наслідками виконання відповідачем своїх зобов'язань за агентським договором сторони складали звіти комерційного агента, в яких було визначено винагороду відповідача, а саме: № 1 від 12.11.2015р. на суму винагороди 42906,30 грн., № 2 від 04.12.2015р. на суму винагороди 45830,40 грн., № 3 від 26.12.2015р. на суму винагороди 106998 грн., № 5 від 20.02.2016р. на суму винагороди 24387,90 грн., № 6 від 17.04.2016р. на суму винагороди 36523,73 грн. Також позивачем нарахована винагорода відповідачу за актом прийму-передачі продуктів бджільництва від 19.05.2016р. в розмірі 23922 грн. Тобто, загальна сума винагороди становить 280568,33 грн.

Враховуючи вищевикладене, суд погоджується з доводами позивача, що сума невикористаних коштів, які було перераховано позивачем на рахунок відповідача з метою виконання умов агентського договору становить 1101647,55 грн. (4345734,70 грн. - 2963518,82 грн. - 280568,33 грн. = 1101647,55 грн.).

Повідомленням про відмову від агентського договору № А-9/2015 від 02.11.2015р. (направлене 26.01.2017р.) позивач вимагав у відповідача повернути грошові кошти, що залишилась у його володінні в розмірі 1101647,85 грн.

Умовами п. 4.1 договору сторони визначили, що у разі припинення цього договору відповідач зобов'язаний негайно повернути позивачу грошові кошти, що залишилися у його володінні.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших правових актів, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Аналогічний припис містить п.п.1, 7 ст.193 Господарського кодексу України.

Відповідач доказів належного виконання зобов'язання за договором або повернення невикористаної суми за агентським договором № А-9/2015 від 02.11.2015р. в розмірі 1101647,85 грн. суду не надав.

Отже вимоги позивача про стягнення з відповідача суми 1101647,85 грн. є законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно зі ст. 49 ГПК України витрати зі сплати судового збору в розмірі 16524,72 грн. покладаються на відповідача.

Суд вважає за необхідне зазначити, що у відповідності з п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України Про судовий збір у разі зменшення розміру позовних вимог сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду. Отже сума судового збору в розмірі 4545,17 грн. буде повернута позивачу у разі подання до господарського суду відповідного клопотання.

Керуючись ст.ст. 49, 75, 82- 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Укрбджолпром» (69005, м. Запоріжжя, бул. Центральний, 4, кв. 204; код ЄДРПОУ 40009559) на користь ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Асканія-Пак» (02121, м. Київ, вул. Бориспільське шосе, 41-В; код ЄДРПОУ 32157382) суму 1101647 (один мільйон сто одна тисяча шістсот сорок сім) грн. 85 коп. основного боргу, суму 16524 (шістнадцять тисяч п'ятсот двадцять чотири) грн. 72 коп. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Згідно ст. 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 10.07.2017р.

Суддя Н.А. Колодій