Рішення

від 05.07.2017 по справі 908/1034/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 32/72/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.07.2017 Справа № 908/1034/17

За позовом ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «ПОЛЕНЕРДЖИ» , (45045, Волинська область, Ковельський район, село Шкурат, Хутір Ставеччина, адреса для листування : представник ОСОБА_2, головпоштамт до запитання, 49000, м. Дніпро)

до відповідача ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Цар-Риба» , (71716, Запорізька область, Токмакський район, м. Молочанськ, вул. Вороніна, буд. 8, ЄДРПОУ 36700191)

про стягнення 123 000 грн. 00 коп.

Суддя Колодій Н.А.

Представники:

Від позивача - не з'явився

Від відповідача - не з'явився

Заявлені позовні вимоги ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «ПОЛЕНЕРДЖИ» до ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Цар-Риба» про стягнення з відповідач безпідставно отриманих грошових коштів у сумі 123000грн. 00 коп.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 22.05.2017р. позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі № 908/1034/17, присвоєно справі номер провадження 32/72/17, з призначенням судового засідання на 05.07.2017р.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на ст.1212 ЦК України та просить суд стягнути безпідставно отримані грошові кошти у сумі 123000грн. 00 коп.

У судове засідання 05.07.2017р. представники сторін не з'явились, про причини неявки суд не повідомили.

23.06.2017р. від позивача до канцелярії господарського суду Запорізької області надійшло клопотання про залучення до матеріалів справи додаткових документальних доказів (оригіналів платіжних доручень від 21.08.2015р. та 25.09.2015р., довідки з ЄДРПОУ та витягу про реєстрацію юридичної особи).

Клопотання судом задоволено, документи долучені до матеріалів справи.

Відповідач про визнання позову не заявив, відзив на позовну заяву, витребуваний ухвалою суду від 22.05.2017р. документи і матеріали суду не надав.

У відповідності до ст. 22 ГПК України, сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Згідно ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно п. 3.9.2. постанови пленуму ВГСУ № 18 «Про деякі питання практики застосування ГПК України» , у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Справа розглянута без застосування засобів технічної фіксації судового процесу.

Спір розглянуто згідно зі ст. 75 ГПК України, по наявних у справі матеріалах.

Розглянувши матеріали справи, суд

ВСТАНОВИВ:

Позовні вимоги ґрунтуються на тих обставинах, що ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «ПОЛЕНЕРДЖИ» (позивач у справі) на підставі платіжних доручень № 2 від 25.09.2015р. (на суму 10000,00грн.), № 1 від 21.08.2015р. (на суму 113000,00грн.) помилково перерахувало на банківський рахунок ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Цар-Риба» (ЄДРПОУ 36700191) грошові кошти у сумі 123000,00 грн. Копії та оригінали платіжних доручень засвідчені банком (долучено до матеріалів справи).

Позивач посилається на те, що між сторонами відсутні відносини господарського характеру.

У зв'язку з відсутністю правових підстав для перебування грошових коштів позивача, ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «ПОЛЕНЕРДЖИ» 03.05.2017р. направив на адресу відповідача вимогу про повернення вказаних коштів, про що свідчать квитанція від 03.05.2017р. та опис вкладення (оригінали наявні в матеріалах справи).

Вимоги залишені відповідачем без реагувань, грошові кошти на користь позивача не були повернуті.

Внаслідок відсутності вчинення відповідачем будь-яких дій щодо повернення безпідставно збережених грошових коштів, позивач звернувся за захистом своїх порушених прав та законних інтересів до суду.

Суть спірних правовідносин полягає у вирішенні питання щодо стягнення з відповідача грошових коштів в порядку ст. 1212 ЦК України внаслідок їх набуття та збереження без достатньої правової підстави.

Приписами ст. 1212 ЦК України встановлено, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Положення цієї глави застосовуються також до вимог про:

1) повернення виконаного за недійсним правочином;

2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння;

3) повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні;

4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Ця стаття визначає загальні умови існування цивільно-правових зобов'язань, що виникають у зв'язку із так званим безпідставним збагаченням, тобто набуттям або збереженням майна без достатньої правової підстави. Норми цієї статті мають велике значення для вирішення спорів, пов'язаних із відновленням майнового стану, оскільки зобов'язання із безпідставного збагачення є загальною підставою для відновлення майнового стану осіб (відновлення справедливості) в разі відсутності інших підстав для цього, якщо захист прав особи не може бути здійснений на підставі договору, делікту, закону тощо.

Зобов'язання із набуття або збереження майна без достатньої правової підстави має місце за наявності таких умов:

По-перше, є набуття або збереження майна. Це означає, що особа набуває нові цінності, збільшує кількість та вартість належного їй майна або зберігає майно, яке неминуче мало б вибути із її володіння.

По-друге, мало місце набуття або збереження майна за рахунок іншої особи. Тобто збільшення або збереження майна у особи є наслідком втрати або недоотримання цього майна іншою особою.

По-третє, обов'язково має бути відсутність правової підстави для набуття або збереження майна за рахунок іншої особи. Тобто мала місце помилка, обман, випадковість або інші підстави набуття або збереження майна, які не можна віднести до підстав виникнення цивільних прав та обов'язків (ст. 11 ЦК).

Як вже зазначалося вище грошові кошти у розмірі 123 000,00грн. були помилково перераховані позивачем на рахунок відповідача.

Факт перерахування грошових коштів у розмірі 123000,00 грн. підтверджується матеріалами справи, що дає підставу вважати про реальне набуття та користування відповідачем грошовою сумою.

Згідно з ч. 1 ст. 181 ЦК України, господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст.208 ЦК України, правочини між юридичними особами належить вчиняти у письмовій формі. Згідно з ч. 1 ст.207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Відповідно до ч.2 цієї статті, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Відповідно до ст.638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Доказів наявності господарських правовідносин між сторонами та, як наслідок, наявності у позивача обов'язку для перерахування на банківський рахунок ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Цар-Риба» , (71716, Запорізька область, Токмакський район, м.Молочанськ, вул. Вороніна, буд. 8, ЄДРПОУ 36700191) грошових коштів у розмірі 123000,00 грн. суду не надано.

На день розгляду спору відповідач доказів наявності між сторонами господарських правовідносин, доказів, які б спростовували позицію позивача повністю або частково, суду не надав.

Тому, вимоги позивача про стягнення 123000,00 грн. суд визнав підтвердженими належними доказами, нормативно обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до п. 4 ст. 129 Конституції України, ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, а за загальним правилом тягар доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини.

Постановою Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012р. №6 «Про судове рішення» передбачено, що рішення з господарського спору повинно прийматися у цілковитій відповідності з нормами матеріального та процесуального права та фактичними обставинами справи, с достовірністю встановленими господарським судом, тобто з'ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі.

Пунктом 4 зазначеної Постанови передбачено, що, відхиляючи будь-які доводи сторін чи спростовуючи подані стороною докази, господарські суди повинні в мотивувальній частині рішення навести правове обґрунтування й ті доведені фактичні обставини, з огляду на які ці доводи або докази не взято до уваги судом.

Відповідно до ст.ст. 4-2, 4-3 Господарського процесуального кодексу України, правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом. Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Згідно зі ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Згідно зі ст. 49 ГПК України, витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 49, 75, 82- 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «ПОЛЕНЕРДЖИ» до ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Цар-Риба» задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Цар-Риба» , (71716, Запорізька область, Токмакський район, м. Молочанськ, вул. Вороніна, буд. 8, ЄДРПОУ 36700191) на користь ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «ПОЛЕНЕРДЖИ» , (45045, Волинська область, Ковельський район, село Шкурат, Хутір Ставеччина, адреса для листування : представник ОСОБА_2, головпоштамт до запитання, 49000, м. Дніпро) суму безпідставно отриманих грошових коштів в розмірі 123000 (сто двадцять три тисячі) грн. 00 коп., суму судового збору 1845 (одна тисяча вісімсот сорок п'ять) грн. 00 коп.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення оформлено і підписано у відповідності до вимог ст. ст. 84, 85 ГПК України « 10» липня 2017 р.

Суддя Н.А. Колодій

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.