Рішення

від 05.07.2017 по справі 910/6668/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.07.2017Справа №910/6668/17 Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Чинчин О.В., при секретарі судового засідання Бігмі Я.В., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку Антоновича, 122 до про Товариства з обмеженою відповідальністю Бріз груп стягнення заборгованості у розмірі 42 586 грн. 09 коп.

Представники сторін:

від позивача: Вербицький Я.В. (представник за довіреністю);

від відповідача: Бахарцов О.С. (керівник);

Лисиця Б.М. (представник за довіреністю);

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Антоновича, 122" (надалі також - Позивач ) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Бріз груп" (надалі також - Відповідач ) про стягнення заборгованості у розмірі 42 586 грн. 09 коп.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 28.01.2010, 27.01.2011, 29.01.2015, 25.06.2015 та 26.01.2017 були проведені Загальні збори Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Антоновича, 122", на яких були затверджені внески власників на управління будинку, внески на ремонт будинку та внески на управління будинку, проте Відповідач, як власник нежилого приміщення, загальною площею 405,20 кв.м., за адресою: м. Київ, вул. Горького, буд. 122, свої зобов'язання, щодо сплати внесків не виконав, у зв'язку з чим в період з грудня 2012 року по березень 2017 року у Товариства з обмеженою відповідальністю "Бріз груп" утворилась заборгованість у розмірі 29 021 грн. 47 коп. Крім того, враховуючи неналежне виконання Відповідачем умов договору, Позивач просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Бріз груп" інфляційні у розмірі 11 772 грн. 05 коп. та 3 % річних у розмірі 1 792 грн. 57 коп.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.04.2017 року порушено провадження у справі № 910/6668/17, судове засідання призначено на 17.05.2017 року.

17.05.2017 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Позивача надійшли документи на виконання вимог ухвали суду про порушення провадження по справі від 24.04.2017 року та клопотання, в якому просив Суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Бріз груп" на користь Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Антоновича, 122" витрати на правову допомогу у розмірі 2 000,00 грн.

17.05.2017 року в судове засідання з'явились представники позивача. Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про поважні причини неявки Суд не повідомив, вимоги ухвали суду про порушення провадження по справі від 24.04.2017 року не виконав.

Суд прийняв до розгляду клопотання Позивача про відшкодування витрат на правову допомогу.

Також, Суд, ознайомившись з матеріалами справи, з метою повного та всебічного розгляду спору, прийшов до висновку - зобов'язати:

1) Позивача:

- надати письмові пояснення з посиланням на належні докази щодо визначення строку оплати внесків власника на управління будинком відповідно до вимог ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України;

- здійснити обґрунтований розрахунок 3% річних та інфляційних за кожний місяць окремо із зазначенням періоду початку прострочки Товариства з обмеженою відповідальністю "Бріз груп" та закінчення такого нарахування, відповідно до вимог ч. 5 ст. 254, ст. 530 Цивільного кодексу України та ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України з урахуванням здійснення часткової оплати.

2) Відповідача надати докази на підтвердження погашення заборгованості у розмірі 29 021,47 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.05.2017 року відкладено розгляд справи на 31.05.2017 року, у зв'язку з неявкою представника відповідача в судове засідання, невиконанням вимог ухвали суду, витребуванням додаткових доказів по справі.

26.05.2017 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Позивача надійшла заява про збільшення розміру позовних вимог, якою просить Суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Бріз груп" на користь Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Антоновича, 122" суму, що підлягає стягненню, у розмірі 44 036,29 грн, судовий збір у розмірі 1 600,00 грн. та витрати на правову допомогу в розмірі 2 000,00 грн.

31.05.2017 року в судове засідання з'явились представники сторін. В судовому засіданні Відповідач подав документи на виконання вимог ухвали суду про порушення провадження по справі від 24.04.2017 року, однак виконав їх не в повному обсязі.

Щодо заяви Позивача про збільшення розміру позовних вимог, Суд зазначив наступне.

Відповідно до ч.4 ст. 22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору, у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

Відповідно до п. 3.10 Постанови №18 від 26.12.2011р. Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" передбачені частиною четвертою статті 22 ГПК права позивача збільшити або зменшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову можуть бути реалізовані до прийняття рішення судом першої інстанції.

Враховуючи вищевикладене, Суд прийняв заяву Позивача про збільшення розміру позовних вимог до розгляду.

Також, Суд, ознайомившись з матеріалами справи, з метою повного та всебічного розгляду спору, прийшов до висновку - зобов'язати Позивача надати докази на підтвердження направлення на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "Бріз груп" листа №56/15 від 26.08.2015 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 31.05.2017 року відкладено розгляд справи на 21.06.2017 року, у зв'язку з невиконанням вимог ухвали суду, витребуванням додаткових доказів по справі.

19.06.2017 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Позивача надійшли письмові пояснення по справі.

21.06.2017 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Відповідача надійшов відзив на позовну заяву.

21.06.2017 року в судове засідання з'явились представники сторін. Представник відповідача в судовому засіданні подав платіжне доручення про сплату заборгованості у розмірі 20 746,24 грн., а представник позивача зазначив, що не має інформації щодо надходження оплати.

Суд, ознайомившись з матеріалами справи, з метою повного та всебічного розгляду спору, прийшов до висновку - зобов'язати Позивача:

- надати інформацію щодо надходження грошових коштів у розмірі 20 746,24 грн. від Товариства з обмеженою відповідальністю "Бріз груп", згідно платіжного доручення №376 від 20.06.2017 року;

- надати письмові пояснення чи заперечення з посиланням на належні докази з урахуванням відзиву Товариства з обмеженою відповідальністю "Бріз груп".

Також, в судовому представник позивача подав клопотання про продовження строків розгляду спору на 15 днів.

Суд, відповідно до ст. 69 Господарського процесуального кодексу України вважає за можливе задовольнити заявлене клопотання представника позивача про продовження строків розгляду спору, виходячи з того, що спір має бути вирішено господарським судом у строк не більше двох місяців від дня одержання позовної заяви, а у виняткових випадках за клопотанням сторони, з урахуванням особливостей розгляду спору, господарський суд ухвалою може продовжити строк розгляду спору, але не більш як на п'ятнадцять днів.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.06.2017 року продовжено строк розгляду спору на 15 днів, відкладено розгляд справи на 05.07.2017 року, у зв'язку з витребуванням додаткових доказів по справі.

30.06.2017 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Позивача надійшли письмові пояснення по справі.

03.07.2017 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Відповідача надійшли заяви про застосування строку позовної давності.

04.07.2017 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Позивача надійшла заява про збільшення розміру позовних вимог, якою просив суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Бріз груп" заборгованість за період грудень 2012 року - червень 2017 року у розмірі 31 451 грн. 95 коп., інфляційні у розмірі 12 338 грн. 86 коп. та 3% річних у розмірі 1 856 грн. 56 коп.

В судовому засіданні 05 липня 2017 року представник Позивача надав усні пояснення по суті спору, якими підтримав вимоги та доводи позовної заяви, просив суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі. Представник Відповідача та керівник зазначили, що здійснили часткову оплату суми заборгованості, проте відсутні платіжні документи на підтвердження здійснення оплати.

В судовому засіданні 05 липня 2017 року оголошено перерву на підставі статті 77 Господарського процесуального кодексу України.

Після перерви в судовому засіданні 05 липня 2017 року представник Відповідача подав клопотання про долучення до матеріалів справи платіжного доручення на суму 810 грн. 40 коп. Представник Відповідача та керівник Відповідача просили суд відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Що стосується заяви Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку Антоновича, 122 про збільшення розміру позовних вимог від 04.07.2017 року, Суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.4 ст. 22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору, у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

Відповідно до п. 3.10 Постанови №18 від 26.12.2011р. Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" передбачені частиною четвертою статті 22 ГПК права позивача збільшити або зменшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову можуть бути реалізовані до прийняття рішення судом першої інстанції.

Враховуючи вищевикладене, Суд прийняв заяву Позивача про збільшення розміру позовних вимог до розгляду.

Відповідно до ст. 82 Господарського процесуального кодексу України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та витребуваних судом.

У судовому засіданні 05 липня 2017 року відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Відповідно до статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України, в судовому засіданні складено протокол.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

29.07.2009 року Голосіївською районною у місті Києві державною адміністрацією було зареєстровано Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Антоновича, 122", за адресою: 03150, м. Київ, Голосіївський район, вул. Антоновича, буд. 122.

Відповідно до п. 1.1. Статуту Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Антоновича, 122", затвердженого установчими зборами Учасників ОСББ "Антоновича, 122", протокол від 18.06.2009, Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Антоновича, 122" створено власниками квартир та нежилих приміщень багатоквартирного будинку з вбудовано-прибудованими нежилими приміщеннями, який розташований за адресою: 03150, м Київ, вул. Горького, буд. 122 відповідно до Закону України Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку .

Згідно з відомостями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Товариство з обмеженою відповідальністю "Бріз груп" з 10.12.2012 року є власником нежилих приміщень загальною площею 405, 20 кв.м., яке знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Горького, буд. 122.

28.01.2010 року проведено Загальні звітні збори Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Антоновича, 122", за результати проведення яких, прийнято рішення оформлене протоколом б/н від 28.01.2010, щодо прийняття 28.01.2010 на баланс ОСББ Антоновича, 122 багатоквартирного будинку з вбудовано-прибудинкованими нежилими приміщеннями та земельної ділянки в межах прибудинкової території, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Горького, 122; підписати акт приймання-передачі житлового комплексу на вул. Горького, 122 у м. Києві з балансу МЖК Академічний на баланс ОСББ Антоновича, 122 (п. 3); здійснювати з 28.01.2010 року управління багатоквартирним будинком з вбудовано-прибудинкованими нежилими приміщеннями, що розташований за адресою: м. Київ, вул. Горького, 122, через статутні органи ОСББ Антоновича, 122 (п. 7.1.); затвердження внеску власника на управління будинком в розмірі 0, 70 грн. за 1 кв.м. загальною площі, що належить йому на праві власності. Власники вносять внески на управління будинком з 28.01.2010 року (п. 12.1.).

27.01.2011 року членами об'єднання проведено Загальні звітні збори Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Антоновича, 122", за результати проведення яких, прийнято рішення, оформлене протоколом б/н від 27.01.2011 стосовно затвердження внеску власника на управління будинком в розмірі 0, 90 грн. за 1 кв.м. загальної площі, що належить йому на праві власності (п. 4.2.); затвердження внеску власника на ремонт будинку у розмірі 0, 40 грн. за 1 кв.м. загальної площі, що належить йому на праві власності (п. 4.3.).

29.01.2015 року відбулися Загальні звітні збори Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Антоновича, 122", на яких прийнято рішення, оформлене протоколом б/н від 29.01.2015, щодо затвердження на 2010-2015 роки внесок власника на управління і ремонт будинку в сумі 1,30 грн. з 1 кв.м. загальної площі, що належить йому на праві власності. Розподіл коштів на управління будинку і ремонт будинку здійснювати в таких співвідношеннях: 2010 рік - внесок на управління будинку - 0, 70 грн., внесок на ремонт будинку - 0, 60 грн., 2011 рік - внесок на управління будинку - 0, 90 грн., внесок на ремонт будинку - 0, 40 грн., 2012 рік - внесок на управління будинку - 0, 90 грн., внесок на ремонт будинку - 0, 40 грн., 2013 рік - внесок на управління будинку - 0, 90 грн., внесок на ремонт будинку - 0, 40 грн., 2014 рік - внесок на управління будинку - 0, 90 грн., внесок на ремонт будинку - 0, 40 грн., 2015 рік - внесок на управління будинку - 1, 05 грн., внесок на ремонт будинку - 0, 25 грн. (п. 3.2.).

25.06.2015 року членами об'єднання проведено Загальні збори (звітні) Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Антоновича, 122", за результати проведення яких, прийнято рішення, оформлене протоколом б/н від 25.06.2015, відповідно до п. 6 розділу ІІ вирішено затвердити з 01.07.2015 року внесок власника на управління і ремонт будинку в сумі 1,50 грн. за 1 кв.м. загальної площі, що належить йому на праві власності. Розподіл коштів на управління будинку і ремонт будинку здійснювати в таких співвідношеннях: внесок на управління будинку - 1, 10 грн., внесок на ремонт будинку - 0, 40 грн.

28.01.2016 року проведено Загальні збори (звітні) Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Антоновича, 122", за результати проведення зборів, прийнято рішення оформлене протоколом б/н від 28.01.2016.

Відповідно до п. 5.1. Розділу V протоколу, вирішено встановити на 2016 рік перелік і розмір внесків, співвласників, затверджений рішенням загальних зборів ОСББ Антоновича, 122 від 25.06.2015 року і рішенням загальних зборів ОСББ Антоновича, 122 , проведених шляхом письмового опитування співвласників від 06.12.2015 року.

Вирішено встановити бонус у вигляді 10 % знижки по внескам на управління і ремонт будинку для співвласників, які не мають заборгованості по оплаті внесків з 28.01.2010 і здійснюють платіж до 20 числа місяця, наступного за звітним.

26.01.2017 року відбулися Загальні звітні збори Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Антоновича, 122", на яких прийнято рішення, оформлене протоколом б/н від 26.01.2017. Згідно з Розділом ІІІ Протоколу, вирішено встановити з 01.01.2017 розмір внеску співвласників на ремонт будинку в сумі 0, 90 грн. на 1 кв.м., розмір внеску на управління будинком залишити без змін - 1,1 грн. на 1 кв.м.

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, Позивач зазначає, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Бріз груп" є членом Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Антоновича, 122" та зобов'язано здійснювати внески на управління і ремонт будинку внесених Загальними зборами ОСББ Антоновича, 122 , проте Товариство з обмеженою відповідальністю "Бріз груп", як власник нежилого приміщення, загальною площею 405, 20 кв.м., за адресою: м. Київ, вул. Горького, буд. 122 та член ОСББ Антоновича, 122 , свої зобов'язання, щодо сплати внесків не виконав, у зв'язку з чим в період з грудня 2012 року по червень 2017 року за Товариством з обмеженою відповідальністю "Бріз груп" утворилась заборгованість у розмірі 31 451 грн. 95 коп. з урахуванням Заяви про збільшення розміру позовних вимог від 04.07.2017 року, яка прийнята Судом до розгляду. Крім того, враховуючи неналежне виконання Відповідачем умов договору, Позивач просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Бріз груп" інфляційні у розмірі 12 338 грн. 86 коп. та 3% річних у розмірі 1 856 грн. 56 коп.

Листом від 26.08.2015 № 56/15 Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Антоновича, 122" звернулося до Товариства з обмеженою відповідальністю "Бріз груп", в якому повідомило про обов'язок сплати внесків, прийнятих Загальними зборами, а також надало для підписання Договір відносин власників житлових - нежитлових приміщень та управителя з ОСББ, Договір на утримання будинку і прибудинкової території з Українською житловою компанією, розрахунок заборгованості і квитанцію для сплати внесків, який був отриманий Товариством з обмеженою відповідальністю "Бріз груп" 31.08.2015 року, що підтверджується підписом головного бухгалтера ТОВ "Бріз груп".

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, Суд вважає, що підлягає припиненню провадження у даній справі в частині стягнення суми основної заборгованості в розмірі 15 235 грн. 52 коп., інші позовні вимоги Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Антоновича, 122" підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до статті 1 Господарського процесуального кодексу України, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.

Статтею 15 Цивільного кодексу України встановлено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

У відповідності до норми 16 Цивільного кодексу України, способами захисту цивільних прав та інтересів судом, зокрема, є визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Згідно з ч. 2 ст. 20 Господарського кодексу України, кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються шляхом: визнання наявності або відсутності прав; визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, ущемляють права та законні інтереси суб'єкта господарювання або споживачів; визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом; відновлення становища, яке існувало до порушення прав та законних інтересів суб'єктів господарювання; припинення дій, що порушують право або створюють загрозу його порушення; присудження до виконання обов'язку в натурі; відшкодування збитків; застосування штрафних санкцій; застосування оперативно-господарських санкцій; застосування адміністративно-господарських санкцій; установлення, зміни і припинення господарських правовідносин; іншими способами, передбаченими законом.

З урахуванням цих норм правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, уповноважених захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси. Суд повинен установити, чи були порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.

Згідно із статтею 4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини справи, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

За приписами статті 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Законом України „Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" визначено правові та організаційні засади створення, функціонування, реорганізації та ліквідації об'єднань власників жилих та нежилих приміщень багатоквартирного будинку, захисту їхніх прав та виконання обов'язків щодо спільного утримання багатоквартирного будинку.

Відповідно до ст. 1 Закону України „Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" об'єднання співвласників багатоквартирного будинку (далі - об'єднання) - юридична особа, створена власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна; співвласники багатоквартирного будинку (далі - співвласники) - власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку.

Згідно зі ст. 4 Закону України „Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" об'єднання створюється для забезпечення і захисту прав його членів та дотримання їхніх обов'язків, належного утримання та використання неподільного і загального майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами. Об'єднання створюється як організація для здійснення функцій, визначених законом. Порядок надходження і використання коштів об'єднання визначається цим Законом та іншими законами України. В одному житловому комплексі може бути створене тільки одне об'єднання. Основна діяльність об'єднання полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав власників приміщень на володіння та користування спільним майном членів об'єднання, належне утримання будинку та прибудинкової території, сприяння членам об'єднання в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов'язань, пов'язаних з діяльністю об'єднання. Об'єднання може здійснювати господарську діяльність для забезпечення власних потреб безпосередньо або шляхом укладення договорів з фізичними чи юридичними особами. Об'єднання є юридичною особою, яка створюється відповідно до закону, має печатку із своїм найменуванням та інші необхідні реквізити, а також розрахункові рахунки в установах банку.

Статтею 15 Закону України „Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" визначено, що Співвласник зобов'язаний: виконувати обов'язки, передбачені статутом об'єднання; виконувати рішення статутних органів, прийняті у межах їхніх повноважень; використовувати приміщення за призначенням, дотримуватися правил користування приміщеннями; забезпечувати збереження приміщень, брати участь у проведенні їх реконструкції, реставрації, поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення; забезпечувати дотримання вимог житлового і містобудівного законодавства щодо проведення реконструкції, реставрації, поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення приміщень або їх частин; не допускати порушення законних прав та інтересів інших співвласників; дотримуватися вимог правил утримання житлового будинку і прибудинкової території, правил пожежної безпеки, санітарних норм; своєчасно і в повному обсязі сплачувати належні внески і платежі; відшкодовувати збитки, заподіяні майну інших співвласників; виконувати передбачені статутними документами обов'язки перед об'єднанням; запобігати псуванню спільного майна, інформувати органи управління об'єднання про пошкодження та вихід з ладу технічного обладнання; дотримуватися чистоти у місцях загального користування та тиші згідно з вимогами, встановленими законодавством. Статутом об'єднання можуть бути встановлені інші обов'язки співвласників.

Відповідно до ст. 16 Закону України Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку , об'єднання має право відповідно до законодавства та статуту об'єднання, зокрема встановлювати порядок сплати, перелік та розміри внесків і платежів співвласників, у тому числі відрахувань до резервного та ремонтного фондів.

Для забезпечення виконання власниками приміщень своїх обов'язків об'єднання має право, зокрема вимагати від співвласників своєчасної та у повному обсязі сплати всіх встановлених цим Законом та статутом об'єднання внесків і платежів, у тому числі відрахувань до резервного та ремонтного фондів; звертатися до суду в разі відмови співвласника відшкодовувати заподіяні збитки, своєчасно та у повному обсязі сплачувати всі встановлені цим Законом та статутом об'єднання внески і платежі, у тому числі відрахування до резервного та ремонтного фондів (ч. 1 ст. 17 Закону України Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку ).

Згідно з ч. 2 ст. 21 Закону України Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку , порядок сплати, перелік та розміри внесків і платежів співвласників, у тому числі відрахувань до резервного та ремонтного фондів, встановлюються загальними зборами об'єднання відповідно до законодавства та статуту об'єднання.

Відповідно до ст. 10 Закону України Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку , органами управління об'єднання є загальні збори співвласників, правління, ревізійна комісія об'єднання. Вищим органом управління об'єднання є загальні збори. Загальні збори скликаються і проводяться в порядку, передбаченому цим Законом для установчих зборів, правлінням об'єднання або ініціативною групою з не менш як трьох співвласників. Загальні збори скликаються не рідше одного разу на рік. Рішення загальних зборів, прийняте відповідно до статуту, є обов'язковим для всіх співвласників.

Пунктом 2.1. Статуту Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Антоновича, 122", затвердженого установчими зборами Учасників ОСББ "Антоновича, 122", протокол від 18.06.2009 року, встановлено, що метою створення об'єднання є забезпечення і захист прав його членів, дотримання ними обов'язків щодо належного утримання та використання неподільного і загального майна будинку, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами.

Положеннями п.п. 4.1. та 4.2. Статуту встановлено, що органами управління об'єднання є загальні збори його членів, правління та ревізійна комісія об'єднання. Вищим органом управління об'єднання є загальні збори. До виключної компетенції загальних зборів членів об'єднання належить, зокрема визначення розмірів внесків та платежів членів об'єднання.

Відповідно до п. 5.1. та п. 5.3. Статуту, загальні збори скликаються і проводяться згідно з вимогами цього Статуту та чинного законодавства. Загальні збори можуть бути звітними, черговими і позачерговими. Рішення загальних зборів приймаються простою більшістю голосів присутніх на зборах членів об'єднання. Рішення загальних зборів приймаються кваліфікованою більшістю голосів (2/3 голосів присутніх на зборах членів об'єднання) з питань, зокрема, визначення розміру внесків та платежів членів об'єднання.

Підпунктом 10.3.2. пунктом 10.3. Статут передбачено, що член об'єднання зобов'язаний своєчасно і в повному обсязі сплачувати належні платежі.

Згідно з відомостями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Товариство з обмеженою відповідальністю "Бріз груп" з 10.12.2012 року є власником нежилих приміщень загальною площею 405,20 кв.м., яке знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Горького, буд. 122.

Як встановлено Судом, 28.01.2010 року проведено Загальні звітні збори Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Антоновича, 122", за результати проведення зборів, прийнято рішення оформлене протоколом б/н від 28.01.2010, щодо прийняття 28.01.2010 на баланс ОСББ Антоновича, 122 багатоквартирний будинок з вбудовано-прибудинкованими нежилими приміщеннями та земельну ділянку в межах прибудинкової території, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Горького, 122. Підписати акт приймання-передачі житлового комплексу на вул. Горького, 122 у м. Києві з балансу МЖК Академічний на баланс ОСББ Антоновича, 122 (п. 3); здійснення з 28.01.2010 року управління багатоквартирним будинком з вбудовано-прибудинкованими нежилими приміщеннями, що розташований за адресою: м. Київ, вул. Горького, 122, через статутні органи ОСББ Антоновича, 122 (п. 7.1.); затвердження внеску власника на управління будинком в розмірі 0, 70 грн. за 1 кв.м. загальною площі, що належить йому на праві власності. Власники вносять внески на управління будинком з 28.01.2010 року (п. 12.1.).

27.01.2011 року членами об'єднання проведено Загальні звітні збори Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Антоновича, 122", за результати проведення яких, прийнято рішення, оформлене протоколом б/н від 27.01.2011 стосовно затвердження внеску власника на управління будинком в розмірі 0, 90 грн. за 1 кв.м. загальної площі, що належить йому на праві власності (п. 4.2.); затвердження внеску власника на ремонт будинку у розмірі 0, 40 грн. за 1 кв.м. загальної площі, що належить йому на праві власності (п. 4.3.).

29.01.2015 року відбулися Загальні звітні збори Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Антоновича, 122", на яких прийнято рішення, оформлене протоколом б/н від 29.01.2015, щодо затвердження на 2010-2015 роки внесок власника на управління і ремонт будинку в сумі 1,30 грн. з 1 кв.м. загальної площі, що належить йому на праві власності. Розподіл коштів на управління будинку і ремонт будинку здійснювати в таких співвідношеннях: 2010 рік - внесок на управління будинку - 0, 70 грн., внесок на ремонт будинку - 0, 60 грн., 2011 рік - внесок на управління будинку - 0, 90 грн., внесок на ремонт будинку - 0, 40 грн., 2012 рік - внесок на управління будинку - 0, 90 грн., внесок на ремонт будинку - 0, 40 грн., 2013 рік - внесок на управління будинку - 0, 90 грн., внесок на ремонт будинку - 0, 40 грн., 2014 рік - внесок на управління будинку - 0, 90 грн., внесок на ремонт будинку - 0, 40 грн., 2015 рік - внесок на управління будинку - 1, 05 грн., внесок на ремонт будинку - 0, 25 грн. (п. 3.2.).

Так, 25.06.2015 членами об'єднання проведено Загальні збори (звітні) Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Антоновича, 122", за результати проведення яких, прийнято рішення, оформлене протоколом б/н від 25.06.2015, відповідно до п. 6 розділу ІІ вирішено затвердити з 01.07.2015 року внесок власника на управління і ремонт будинку в сумі 1,50 грн. за 1 кв.м. загальної площі, що належить йому на праві власності. Розподіл коштів на управління будинку і ремонт будинку здійснювати в таких співвідношеннях: внесок на управління будинку - 1, 10 грн., внесок на ремонт будинку - 0, 40 грн.

28.01.2016 року проведено Загальні збори (звітні) Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Антоновича, 122", за результати проведення зборів, прийнято рішення оформлене протоколом б/н від 28.01.2016.

Відповідно до п. 5.1. Розділу V протоколу, вирішено встановити на 2016 рік перелік і розмір внесків, співвласників, затверджений рішенням загальних зборів ОСББ Антоновича, 122 від 25.06.2015 року і рішенням загальних зборів ОСББ Антоновича, 122 , проведених шляхом письмового опитування співвласників від 06.12.2015 року.

Вирішено встановити бонус у вигляді 10 % знижки по внескам на управління і ремонт будинку для співвласників, які не мають заборгованості по оплаті внесків з 28.01.2010 і здійснюють платіж до 20 числа місяця, наступного за звітним.

26.01.2017 року відбулися Загальні звітні збори Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Антоновича, 122", на яких прийнято рішення, оформлене протоколом б/н від 26.01.2017. Згідно з Розділом ІІІ Протоколу, вирішено встановити з 01.01.2017 розмір внеску співвласників на ремонт будинку в сумі 0, 90 грн. на 1 кв.м., розмір внеску на управління будинком залишити без змін - 1,1 грн. на 1 кв.м.

В обґрунтування заявлених позовних вимог, Позивач зазначає, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Бріз груп" є членом Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Антоновича, 122" та зобов'язано здійснювати внески на управління і ремонт будинку внесених Загальними зборами ОСББ Антоновича, 122 , проте Товариство з обмеженою відповідальністю "Бріз груп", як власник нежилого приміщення, загальною площею 405, 20 кв.м., за адресою: м. Київ, вул. Горького, буд. 122 та член ОСББ Антоновича, 122 , свої зобов'язання, щодо сплати внесків не виконав, у зв'язку з чим за період з грудня 2012 року по червень 2017 року за Товариством з обмеженою відповідальністю "Бріз груп" утворилась заборгованість у розмірі 31 451 грн. 95 коп.

Згідно з ч. 1 ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Відповідно до ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Основними видами господарських зобов'язань є майново-господарські зобов'язання та організаційно-господарські зобов'язання.

Загальними зборами Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Антоновича, 122" у період з 2012 року по 2017 рік були встановлені обов'язкові до сплати внески на управління та ремонт будинку.

Відповідно до статей 12, 13 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", житлово-комунальні послуги поділяються за: функціональним призначенням; порядком затвердження цін/тарифів.

Залежно від функціонального призначення житлово-комунальні послуги поділяються на:

1) комунальні послуги (централізоване постачання холодної та гарячої води, водовідведення, газо- та електропостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів тощо);

2) послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, санітарно-технічне обслуговування, обслуговування внутрішньобудинкових мереж, утримання ліфтів, освітлення місць загального користування, поточний ремонт, вивезення побутових відходів тощо);

3) послуги з управління будинком, спорудою або групою будинків (балансоутримання, укладання договорів на виконання послуг, контроль виконання умов договору тощо);

4) послуги з ремонту приміщень, будинків, споруд (заміна та підсилення елементів конструкцій та мереж, їх реконструкція, відновлення несучої спроможності несучих елементів конструкцій тощо).

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).

Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною першою статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (частина 7 статті 193 Господарського кодексу України).

Згідно зі статтями 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.

Як встановлено Судом, підставами для нарахування Об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку Антоновича, 122 вартості послуг є рішення загальних зборів членів ОСББ Антоновича, 122 про встановлення розміру внесків, які є чинними і в судовому порядку недійсними не визнавалися.

Таким чином, враховуючи те, що встановлення внесків на управління і ремонт будинку належить до виключної компетенції Загальних зборів ОСББ, приймаючи до уваги, що у судовому порядку рішення Загальних зборів недійсними не визнавалися, Відповідач зобов'язаний сплачувати внески за управління та ремонт будинку, встановлені рішеннями Загальних зборів.

Як вбачається з матеріалів справи, 23.07.2015 року Відповідачем було частково здійснено оплату внеску на управління та ремонтний фонд будинку за червень 2015 у розмірі 526 грн. 76 коп., що підтверджується копією банківської виписки.

Листом від 26.08.2015 року № 56/15 Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Антоновича, 122" звернулося до Товариства з обмеженою відповідальністю "Бріз груп", в якому повідомило про обов'язок сплати внесків, прийнятих Загальними зборами, а також надало для підписання Договір відносин власників житлових - нежитлових приміщень та управителя з ОСББ, Договір на утримання будинку і прибудинкової території з Українською житловою компанією, розрахунок заборгованості і квитанцію для сплати внесків, який був отриманий Товариством з обмеженою відповідальністю "Бріз груп" 31.08.2015 року, що підтверджується підписом головного бухгалтера ТОВ "Бріз груп".

Згідно із частинами п'ятою, восьмою статті 22 Закону України Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку у разі, якщо правління об'єднання самостійно здійснює функції управителя, воно за договором з постачальниками комунальних послуг може бути колективним замовником (абонентом) таких послуг. У цьому випадку об'єднання несе повну відповідальність за своєчасну сплату вартості фактично спожитих членами об'єднання комунальних послуг. Відмова від укладення договору, від оплати рахунків або несплата рахунків не допускається. Такі дії є порушенням прав інших членів об'єднання і підставою для звернення до суду про стягнення заборгованості із плати по відповідних рахунках у примусовому порядку.

Отже, відповідно до наведених вимог чинного законодавства особа, яка є власником приміщення і, в свою чергу, співвласником будинку, в якому створено об'єднання співвласників багатоквартирного будинку (далі - ОСББ), однак не є членом цього об'єднання, зобов'язана брати участь у витратах на управління, утримання та збереження будинку, а об'єднання наділено правом у разі нездійснення цією особою таких дій звернутися до суду з позовом про стягнення нарахованих платежів по цим витратам.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 01.04.2015 року по справі № 3-28гс15.

За таких підстав, вимоги Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Антоновича, 122" про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Бріз груп" заборгованості за період з грудня 2012 року по червень 2017 року у розмірі 31 451 грн. 95 коп. є обґрунтованими.

Судом встановлено, що після порушення провадження у справі №910/6668/17 Відповідачем була здійснена часткова оплата заборгованості в розмірі 20 746 грн. 24 коп., що підтверджується платіжним дорученням №376 від 20.06.2017 року із зазначенням призначення платежу: внески на управління та ремонтний фонд будинку зг.нарахувань за період з 04.2015 р. по 03.2017 р.

Суд звертає увагу, що у платіжному дорученні №376 від 20.06.2017 року Товариством з обмеженою відповідальністю "Бріз груп" чітко визначено призначення платежу за період квітень 2015 року - березень 2017 року.

З цього приводу Суд зазначає, що Інструкція про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затверджена постановою Національного банку України №22 від 21.01.2004 року встановлює загальні правила, види і стандарти розрахунків клієнтів банків та банків у грошовій одиниці України на території України, що здійснюються за участю банків.

У п.1.3 Інструкції зазначено, що вимоги цієї Інструкції поширюються на всіх учасників безготівкових розрахунків, а також на стягувачів та обов'язкові для виконання ними.

Платіжне доручення - розрахунковий документ, що містить письмове доручення платника обслуговуючому банку про списання зі свого рахунку зазначеної суми коштів та її перерахування на рахунок отримувача. (п. 1.4 Інструкції)

Згідно з п.2.29 Інструкції платник має право в будь-який час до списання платежу з рахунку відкликати з банку, що його обслуговує, платіжні доручення в порядку, визначеному внутрішніми правилами цього банку. Платіжні доручення відкликаються лише в повній сумі.

Відповідальність за правильність заповнення реквізитів розрахункового документа несе особа, яка оформила цей документ і подала до обслуговуючого банку (п.2.3 Інструкції)

Пунктом 3.8 Інструкції встановлено, що реквізит платіжного доручення "Призначення платежу" заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України і відповідає за дані, що зазначені в реквізиті платіжного доручення "Призначення платежу". Банк перевіряє заповнення цього реквізиту лише за зовнішніми ознаками.

Враховуючи вищевикладене, Суд звертає увагу, що чинним законодавством України не передбачено право отримувача самостійно змінювати призначення платежу , зазначене у платіжному дорученні.

При цьому, Суд зазначає, що у разі необхідності виправлення помилки, платники надсилають контрагенту (отримувачу коштів) листа, складеного у довільній формі, у якому описують зміст помилки, та до листа додають копію платіжного доручення з відміткою банку. Отриманий лист візується керівником підприємства та підкріплюється до виписки банку. Проте в даному випадку Відповідач не скористався своїм правом на зміну реквізитів у платіжному дорученні №376 від 20.06.2017 року, а тому оплата у розмірі 20 746 грн. 24 коп. стосується періоду заборгованості квітень 2015 року - березень 2017 року.

Суд звертає увагу, що за період квітень 2015 року - березень 2017 року заборгованість Відповідача перед Об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку "Антоновича, 122" становить 14 425 грн. 12 коп., а не 20 746 грн. 24 коп., як було сплачено Відповідачем. Проте, враховуючи те, що чинним законодавством України не передбачено право отримувача самостійно змінювати призначення платежу , зазначене у платіжному дорученні, вказана сума підлягає зарахуванню за визначений Товариством з обмеженою відповідальністю "Бріз груп" період заборгованості.

Крім того, після порушення провадження у справі №910/6668/17 та звернення Позивача до суду з заявою про збільшення розміру позовних вимог від 04.07.2017 року Відповідачем була здійснена часткова оплата заборгованості на суму 810 грн. 40 коп., що підтверджується платіжним дорученням №394 від 04.07.2017 року із зазначенням призначення платежу: внески на управління та ремонтний фонд будинку зг.нарахувань за 05.2017 . Також, Суд зазначає, що Відповідачем здійснена оплата за травень 2017 року на суму 810 грн. 40 коп. лише 04.07.2017 року, в той час, як обов'язок по оплаті за травень 2017 року виник у Відповідача з 01.06.2017 року, тобто з прострочкою платежу.

Пунктом 1-1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України визначено, що господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Відповідно до пункту 4.4 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року №18 Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції , господарський суд припиняє провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору (пункт 1-1 частини першої статті 80 ГПК), зокрема, у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань. Припинення провадження у справі на підставі зазначеної норми ГПК можливе в разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи. Якщо ж він був відсутній і до порушення провадження у справі, то зазначена обставина тягне за собою відмову в позові, а не припинення провадження у справі.

За таких обставин, враховуючи оплату Товариством з обмеженою відповідальністю Бріз груп на суму в розмірі 20 746 грн. 24 коп. й на суму 810 грн. 40 коп. після порушення провадження у даній справі, Суд приходить до висновку щодо припинення провадження у справі №910/6668/17 в частині стягнення 15 235 грн. 52 коп. - суми основної заборгованості за період квітень 2015 року - березень 2017 року та за травень 2017 року у зв'язку з відсутністю предмету спору між сторонами.

Таким чином, заборгованість Товариства з обмеженою відповідальністю Бріз груп перед Об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку "Антоновича, 122" за період грудень 2012 року - березень 2015 року та квітень 2017 року, червень 2017 року становить 16 216 грн. 43 коп.

21.06.2017 року Відповідачем подано заяву про застосування строку позовної давності до вимог Позивача.

Відповідно до статті 256 Цивільного кодексу України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Загальна позовна давність встановлюється тривалість у три роки. (ст. 257 Цивільного кодексу України).

Відповідно до абз. 1 ч. 5 ст. 261 Цивільного кодексу України, за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

Згідно з ч.ч.3, 4 ст. 267 Цивільного кодексу України, позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

За змістом частини першої статті 261 Цивільного кодексу України позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи. Отже, перш ніж застосовувати позовну давність, господарський суд повинен з'ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. У разі коли такі право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстав його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв'язку зі спливом позовної давності - за відсутності наведених позивачем поважних причин її пропущення. (п. 2.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів №10 від 29.05.2013 року)

Як вбачається з матеріалів справи, Позивач звернувся до суду з вказаним позовом 21.04.2017 року, що підтверджується відміткою канцелярії господарського суду, а тому до вимог Позивача про стягнення заборгованості за період грудень 2012 року - березень 2014 року слід застосувати загальні строки позовної давності за заявою Відповідача.

Суд зазначає, що згідно зі ст. 32 Закону України Про житлово - комунальні послуги плата за житлово - комунальні послуги нараховуються щомісячно. Такими чином, обов'язок Відповідача з оплати внеску власника виникає за кожний окремий місяць окремо, починаючи із 1 числа поточного місяця. А у разі, якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.

Відповідно до частини першої статті 264 ЦК України перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку, а в силу частини третьої цієї статті після переривання перебіг позовної давності починається заново.

Правила переривання перебігу позовної давності суд застосовує незалежно від наявності чи відсутності відповідного клопотання сторін у справі, якщо в останніх є докази, що підтверджують факт такого переривання.

До дій, що свідчать про визнання боргу або іншого обов'язку, може з урахуванням конкретних обставин справи належати, зокрема, часткова сплата боржником або з його згоди іншою особою основного боргу.

При цьому якщо виконання зобов'язання передбачалося частинами або у вигляді періодичних платежів і боржник вчинив дії, що свідчать про визнання лише певної частини (чи періодичного платежу), то такі дії не можуть бути підставою для переривання перебігу позовної давності стосовно інших (невизнаних) частин платежу.

Суди повинні дослідити призначення платежів, квитанції на сплату житлово-комунальних послуг та історію таких оплат і в разі вчинення боржником оплати чергового платежу, встановити чи не свідчить така дія про визнання лише певної частини боргу, що не може бути підставою для переривання перебігу позовної давності стосовно інших (невизнаних) частин платежу.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 22 березня 2017 року у справі №761/12553/15-ц.

Враховуючи вищевикладене, Суд зазначає, оскільки Товариством з обмеженою відповідальністю Бріз груп у платіжних дорученнях зазначено чітко призначення платежу за відповідний місяць оплати внесків, а тому такі оплати не переривають загального строку позовної давності Позивача.

Відповідно до п.2.3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів №10 від 29.05.2013 року якщо позовні вимоги господарським судом визнано обґрунтованими, а стороною у справі заявлено про сплив позовної давності, то суд зобов'язаний застосувати до спірних правовідносин положення статті 267 ЦК України та вирішити питання про наслідки такого спливу (тобто або відмовити в позові у зв'язку зі спливом позовної давності, або, за наявності поважних причин її пропущення, - захистити порушене право, але в будь-якому разі вирішити спір з посиланням на зазначену норму ЦК України).

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Антоновича, 122" про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Бріз груп заборгованості за період грудень 2012 року - березень 2014 року у розмірі 8 275 грн. 23 коп. задоволенню не підлягають у зв'язку з застосуванням загальних строків позовної давності, про що заявлено Відповідачем у справі.

Таким чином, заборгованість Товариства з обмеженою відповідальністю Бріз груп перед Об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку "Антоновича, 122" за період квітень 2014 року - березень 2015 року та квітень 2017 року, червень 2017 року становить 7 941 грн. 20 коп.

Однак, Суд зазначає, що до матеріалів справи не було додано належних та допустимих доказів відповідно до норм ст.ст. 33, 34, 36 Господарського процесуального кодексу України на підтвердження сплати Товариства з обмеженою відповідальністю "Бріз груп" заборгованості з оплати щомісячних внесків на утримання та ремонт будинку у розмірі становить 7 941 грн. 20 коп.

Таким чином, Відповідач, в порушення вищезазначених норм Цивільного кодексу України та статті 22 Закону України Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку , не здійснив своєчасне погашення заборгованості з оплати обов'язкових внесків на утримання та ремонт будинку, тобто не виконав свої зобов'язання належним чином, а тому Суд перевіривши розрахунок Позивача щомісячних внесків на управління та ремонт будинку, приходить до висновку, що позовні вимоги щодо стягнення заборгованості з оплати щомісячних внесків на утримання та ремонт будинку у розмірі становить 7 941 грн. 20 коп. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, з урахуванням Заяви про збільшення розміру позовних вимог від 04.07.2017 року, яка прийнята Судом до розгляду, Позивач просить стягнути з Відповідача на його користь за загальний період прострочки з 01.12.2012 року по 30.04.2017 року інфляційні у сумі 12 338 грн. 86 коп. та 3 % річних у розмірі 1 856 грн. 56 коп.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Сплата трьох процентів річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом), так само як й інфляційні нарахування, не мають характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові (п. 4.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 № 14 Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань ).

Суд зазначає, що позовні вимоги Позивача в частині стягнення з Відповідача 3% річних у розмірі 165 грн. 03 коп. та інфляційних у розмірі 569 грн. 79 коп. за загальний період прострочки з 01.12.2012 року по 20.04.2014 року задоволенню не підлягають, як похідні вимоги від основного зобов'язання, в задоволенні якого Судом відмовлено у зв'язку з застосуванням загальних строків позовної давності за заявою Відповідача.

Суд, перевіривши розрахунок 3% річних, як плати за користування чужими грошовими коштами за період прострочки Відповідачем сплати внесків власника на управління будинком загальний період прострочки з 21.04.2014 р. по 30.04.2017 р. вважає, що ця частина позовних вимог підлягає частковому задоволенню у зв'язку з невірним розрахунком Позивача в частині визначення періоду початку прострочки Відповідача. Так, Позивачем не враховано, що якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день (ч.5 ст. 254 Цивільного кодексу України). Таким чином, до стягнення з Відповідача на користь Позивача підлягають 3% річних, як плати за користування чужими грошовими коштами за загальний період прострочки з 21.04.2014 р. по 30.04.2017 р. у розмірі 1 621 грн. 26 коп.

Інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті. Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов язання. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція) (п.п. 3.1, 3.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань №14 від 17.12.2013 року)

Суд, перевіривши розрахунок інфляційних, як збільшення суми основного боргу в період прострочки виконання боржником його грошового зобов язання в зв язку з девальвацією грошової одиниці України, наданий Позивачем, вважає, що позовні вимоги Позивача про стягнення з Відповідача інфляційних у розмірі за загальний період прострочки з 21.04.2014 року по 30.04.2017 року підлягають задоволенню у розмірі 11 769 грн. 07 коп.

Позивачем також заявлено до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Бріз груп" витрати на правову допомогу в розмірі 2 000 грн. 00 коп.

Відповідно до ст. 44 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Витрати позивачів та відповідачів, третіх осіб, пов'язані з оплатою ними послуг адвокатів, адвокатських бюро, колегій, фірм, контор та інших адвокатських об'єднань з надання правової допомоги щодо ведення справи в господарському суді, розподіляються між сторонами на загальних підставах, визначених частиною п'ятою статті 49 ГПК. Відшкодування цих витрат здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, як-от угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг, а також копії свідоцтва адвоката, який представляв інтереси відповідної сторони, або оригінала ордеру адвоката, виданого відповідним адвокатським об'єднанням, з доданням до нього витягу з договору, в якому зазначаються повноваження адвоката як представника або обмеження його прав на вчинення окремих процесуальних дій.

У разі неподання відповідних документів у господарського суду відсутні підстави для покладення на іншу сторону зазначених сум. За змістом частини третьої статті 48 та частини п'ятої статті 49 ГПК у їх сукупності можливе покладення на сторони у справі як судових витрат тільки тих сум, які були сплачені стороною за отримання послуг саме адвоката (у розумінні пункту 1 статті 1 та частини першої статті 6 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність"), а не будь-якої особи, яка надавала правову допомогу стороні у справі. (п.6.3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №7 від 21.02.2013 року Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України ).

За змістом частини третьої статті 48 та частини п'ятої статті 49 ГПК у їх сукупності можливе покладення на сторони у справі як судових витрат тільки тих сум, які були сплачені стороною за отримання послуг саме адвоката (у розумінні пункту 1 статті 1 та частини першої статті 6 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність"), а не будь-якої особи, яка надавала правову допомогу стороні у справі.

Аналогічна правова позиція викладена у Рішенні Конституційного Суду України від 11.07.2013 № 6-рп/2013 у справі № 1-4/2013.

Як роз'яснено п. 6.5. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21 лютого 2013 року N 7 Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України , розподіл сум інших, крім судового збору, судових витрат здійснюється за загальними правилами частини п'ятої статті 49 ГПК, тобто при задоволенні позову вони покладаються на відповідача, при відмові в позові - на позивача, а при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. За тими ж правилами здійснюється й розподіл сум цих витрат у розгляді господарським судом апеляційних і касаційних скарг.

Вирішуючи питання про такий розподіл, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути неспіврозмірним, тобто явно завищеним порівняно з ціною позову. У зв'язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити даний розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи.

Як встановлено Судом, інтереси позивача в судових засіданнях представляв Вербицький Я.В. на підставі укладеного договору № 12/04/2 про надання правової допомоги від 18.04.2017 року, укладеного з Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Антоновича, 122". Однак, Суд звертає увагу, що до матеріалів справи не надано доказів представництва інтересів позивача в суді саме адвокатом, оплата послуг якого відноситься до судових витрат, оскільки диплом магістра не є таким доказом.

За таких підстав, Суд приходить до висновку про необґрунтованість вимог позивача про стягнення з відповідача 2 000 грн. 00 коп. витрат на правову допомогу.

Таким чином, з Товариства з обмеженою відповідальністю "Бріз груп" на користь Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку Антоновича, 122 підлягає стягненню заборгованість у розмірі 7 941 грн. 20 коп., 3% річних у розмірі 1 621 грн. 26 коп. та інфляційні у розмірі 11 769 грн. 07 коп.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись статтями 32, 33, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ

1. Припинити провадження у справі № 910/6668/17 за позовом Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку Антоновича, 122 в частині стягнення суми основної заборгованості в розмірі 15 235 грн. 52 коп. у зв'язку з відсутністю предмету спору між сторонами.

2. Позовні вимоги Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Антоновича, 122" - задовольнити частково.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Бріз груп" (03150, м. Київ, ВУЛИЦЯ БОЖЕНКА, будинок 86, Ідентифікаційний код юридичної особи 36555870) на користь Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Антоновича, 122" (03150, м.Київ, ВУЛИЦЯ АНТОНОВИЧА, будинок 122, Ідентифікаційний код юридичної особи 36557265) заборгованість з оплати внесків на управління і ремонт будинку у розмірі 7 941 (сім тисяч дев'ятсот сорок одна) грн. 20 (двадцять) коп., інфляційні у розмірі 11 769 (одинадцять тисяч сімсот шістдесят дев'ять) грн. 07 (сім) коп., 3 % річних у розмірі 1 621 (одна тисяча шістсот двадцять одна) грн. 26 (двадцять шість) коп. та судовий збір у розмірі 1 281 (одна тисяча двісті вісімдесят одна) грн. 47 (сорок сім) коп.

4. В іншій частині позову відмовити.

5. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

6. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дата складання та підписання повного тексту рішення: 10 липня 2017 року.

Суддя О.В. Чинчин