Рішення

від 04.07.2017 по справі 914/955/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.07.2017р. Справа № 914/955/17

Господарський суд Львівської області у складі судді Петрашка М.М., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Львівгаз збут", м. Львів, до відповідача:Державного навчального закладу "Новояворівське вище професійне училище", м. Новояворівськ Львівської області, про: стягнення 572.517,69 грн. Представники: позивача:ОСОБА_1 - представник (довіреність від 29.12.2016 р.), відповідача:ОСОБА_2 - представник (довіреність від 03.07.2017 р.).

Присутнім представникам учасників судового процесу права і обов'язки, передбачені ст.ст.20, 22, 28 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України), роз'яснено. Заяв про відвід суду не поступало. Клопотань про здійснення технічної фіксації судового процесу учасниками судового процесу заявлено не було.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ.

На розгляд Господарського суду Львівської області подано позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Львівгаз збут" до Державного навчального закладу "Новояворівське вище професійне училище" про стягнення 572.517,69 грн. Ухвалою суду від 19.05.2017 р. порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 13.06.2017 р. в судовому засіданні 13.06.2017 р. оголошувалась перерва до 04.07.2017 р.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що відповідач у порушення умов договору №114105FWQKHB017 від 03.01.2017 р. не оплатив вартості переданого газу, внаслідок чого виникла заборгованість у сумі 526.883,41 грн. Крім того, відповідачу нараховано 3.309,35 грн. - три проценти річних, 12.245,97 грн. - інфляційних втрат, 30.078,96 грн. - пені.

Відповідачем в судових засіданнях під час усних пояснень визнав основну суму боргу. Крім того, відповідач просить відмовити (вх. №20565/17 від 09.06.2017 р.), зменшити суму пені, процентів та інфляційних втрат (вх. №23033/17 від 29.06.2017 р.), посилаючись на фінансовий стан у довідці від 09.06.2017 р. №180 та неприбутковість організації. А також просить розстрочити оплату 526.883,41 грн. газу до кінця 2017 року.

В судове засідання представник позивача з'явився, позовні вимоги підтримав з підстав, наведених у позовній заяві.

В судове засідання представник відповідача з'явився, позовні вимоги у сумі 526.883,41 грн. визнав.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення присутніх представника позивача та відповідача в судовому засіданні, суд встановив наступне.

Між сторонами у справі укладено договір №114105FWQKHB017 від 03.01.2017 р. (надалі - Договір). За умовами цього договору постачальник (позивача у справі) зобов'язується передати у власність споживачу (відповідач у справі) у 2017 році газ (далі - газ), а споживач зобов'язується прийняти та оплатити вартість газу у розмірах, строки та порядку, що визначені договором.

Відповідно до пункту 4.2.3 Договору остаточний розрахунок по оплаті місячної вартості газу здійснюється до 10 числа місяця, наступного за місяцем постачання газу.

У разі порушення споживачем строків оплати, передбачених розділом IV договору, споживач сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу, за кожен день прострочення платежу (пункт 6.2.1 Договору).

Позивачем передано, а відповідачем прийнято газ, про що свідчать акти прийому-передачі природного газу підписані представниками сторін та скріплені печаткою юридичної особи: за січень 2017 року №ЗЛВ00009066 від 31.01.2017 р. у сумі 324.511,93 грн., за лютий 2017 року №ЗЛВ00014705 від 28.02.2017 р. у сумі 255.559,68 грн.

Сторонами у справі погоджено стан взаємних розрахунків за умовами виконання Договору, про що складено акт звіряння від 24.04.2017 р. Згідно з цим актом заборгованість відповідача перед позивачем за умовами виконання Договору становить 526.883,41 грн.

Відповідач свої зобов'язання з оплати вартості переданого газу у сумі 526.883,41 грн. не виконав, доказів сплати вартості товару на час прийняття рішення судом не надав.

При прийнятті рішення суд виходив з наступного.

Відповідно до частин 1, 2 статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини. Як установлено судом, між сторонами у справі на підставі укладеного договору виникли взаємні права та обов'язки (зобов'язання) з купівлі-продажу товару.

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (статті 655 Цивільного кодексу України).

Як встановлено судом на виконання умов Договору позивач передав, а відповідач прийняв газ, про що свідчать акти прийому-передачі природного газу підписані представниками сторін та скріплені печаткою юридичної особи: за січень 2017 року №ЗЛВ00009066 від 31.01.2017 р. у сумі 324.511,93 грн., за лютий 2017 року №ЗЛВ00014705 від 28.02.2017 р. у сумі 255.559,68 грн.

Згідно з частиною першою статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до частини першої статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Пунктом 4.2.3 Договору визначено, що остаточний розрахунок по оплаті місячної вартості газу здійснюється до 10 числа місяця, наступного за місяцем постачання газу.

Із матеріалів справи вбачається, що позивач взяті на себе зобов'язання з передачі товару виконав, відповідач не виконав свій обов'язок з оплати вартості товару. Таким чином, позовні вимоги про стягнення 526.883,41 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.

Крім того, як наслідок неналежного виконання зобов'язання, позивач вимагає стягнення з відповідача 3.309,35 грн. - три проценти річних та 12.245,97 грн. - інфляційних втрат.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. За таких обставин вимоги позивача про стягнення три проценти річних є обґрунтованими в сумі 3.309,35 грн. та 12.245,97 грн. інфляційних втрат.

Відповідно до пункту 6 частини першої статті 83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право відстрочити або розстрочити виконання рішення.

Клопотання відповідача про розтермінування оплати 526.883,41 грн. за газ до кінця 2017 року до поступлення коштів, суд відхиляє як необґрунтоване, оскільки відповідачем не доведено належними доказами самого факту поступлення таких коштів до кінця року.

Позивачем також заявлено вимогу про стягнення пені, щодо якої суд враховує наступне. У разі порушення споживачем строків оплати, передбачених розділом IV договору, споживач сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу, за кожен день прострочення платежу (пункт 6.2.1 Договору).

Відповідач просить суд зменшити розмір пені, процентів та інфляційних втрат.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

З урахуванням вказаної норми, суд наділений повноваженням лише щодо зменшення розміру неустойки, тому немає правових підстав для зменшення розміру процентів та інфляційних втрат.

При вирішенні питання про зменшення розміру пені, суд враховує матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи. Проаналізувавши матеріали справи, враховуючи докази, які подав відповідач на підтвердження клопотання про відстрочку виконання рішення, з огляду на той факт, що заявник перебуває у важкому фінансовому становищі, зважаючи на необхідність задоволення господарських інтересів обох сторін та не допущення можливих негативних наслідків примусового виконання рішення суду у встановлені законодавством строки, суд вважає за доцільне клопотання відповідача задовольнити та зменшити заявлений та обґрунтований розмір пені у сумі 30.078,96 грн. на 50% до 15.039,48 грн.

Відповідно до статей 33, 38 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Сторона або прокурор у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування господарським судом доказів. У разі задоволення клопотання суд своєю ухвалою витребовує необхідні докази.

Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 4 3 Господарського процесуального кодексу України. Згідно з положеннями цієї статті судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

За таких обставин суд дійшов висновку про те, що відповідачем не спростовано доводів позовної заяви, а судом не виявлено на підставі наявних документів у справі інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору.

Судові витрати на підставі статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи наведене, керуючись статтями 49, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Державного навчального закладу "Новояворівське вище професійне училище" (адреса: вулиця Шевченка, будинок 20, місто Новояворівськ, Львівська область, 81053; ідентифікаційний код 05536969) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Львівгаз збут" (адреса: вулиця Золота, будинок 42, місто Львів, Львівська область, 79039; ідентифікаційний код 39594527 ) 526.883,41 грн. боргу, 3.309,35 грн. - три проценти річних, 12.245,97 грн. - інфляційних втрат, 15.039,48 грн. - пені, 8.587,77 грн. відшкодування витрат на оплату судового збору.

3. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 10.07.2017 року.

Суддя Петрашко М.М.