Рішення
від 05.07.2017 по справі 916/907/17
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"05" липня 2017 р.Справа № 916/907/17

За позовом: Приватного підприємства „Перша Дністровська рибна заводь»

до відповідача: Білгород-Дністровської районної державної адміністрації Одеської області

За участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача : Одеської обласної державної адміністрації

про внесення змін до договору оренди земельної ділянки

Суддя Д'яченко Т.Г.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1, представник за довіренюстю

від відповідача: ОСОБА_2, представник за довіреністю

від 3-ї особи: ОСОБА_3, представник за довіреністю

У судовому засіданні 03.07.2017р. відповідно до вимог ст. 77 ГПК України оголошено перерву по справі до 05.07.2017р. о 12 год. 40 хв.

Суть спору: Позивач - Приватне підприємство „Перша Дністровська рибна заводь» звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою, у якій просить суд внести зміни до Договору оренди земельної ділянки від 25.06.2009р., зареєстрованого у ДП „ЦДЗК» Одеської регіональної філії, про що в Державному реєстрі земель вчинено запис від 25.06.2009р. за №040951500002, укладеного між Білгород-Дністровською районною державною адміністрацією та Приватним підприємством „Перша Дністровська рибна заводь» .

Ухвалою господарського суду Одеської області від 21.04.2017р. порушено провадження у справі №916/907/17 та призначено розгляд справи у судовому засіданні.

09.06.2017р. до господарського суду Одеської області представником Білгород-Дністровської районної державної адміністрації Одеської області надано клопотання в порядку ст. 27 ГПК України, в якому він просив суд залучити Одеську обласну державну адміністрацію до участі у справі, в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 09.06.2017р. клопотання Білгород-Дністровської районної державної адміністрації Одеської області від 09.06.2017р. вх. № ГСОО 2-3091/17 в порядку ст. 27 ГПК України задоволено, залучено до участі у справі, в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Одеську обласну державну адміністрацію.

22.06.2017р. до господарського суду Одеської області представником Білгород-Дністровської районної державної адміністрації Одеської області надано клопотання про припинення провадження у справі, в якому відповідачем було зазначено суду, що 21.08.2015р. між Білгород-Дністровською районною державною адміністрацією Одеської області та Приватним підприємством „Перша Дністровська рибна заводь» було укладено додаткову угоду до Договору оренди земельної ділянки від 25.06.2009р., зареєстрованого у ДП „ЦДЗК» Одеської регіональної філії, про що в Державному реєстрі земель вчинено запис від 25.06.2009р. за №040951500002, згідно якої внесено зміни до договору, в тому числі п. 2 викладено в редакції, що відповідає редакції, заявленій в позовних вимогах позивача.

Такими чином, на думку відповідача, у даній судовій справі відсутній предмет спору, у зв'язку з чим Білгород-Дністровська районна державна адміністрація Одеської області просить суд припинити провадження у даній справі на підставі ст. 80 ГПК України.

Клопотання представника Білгород-Дністровської районної державної адміністрації Одеської області про припинення провадження у справі залишається судом без задоволення з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів, наданих до клопотання відповідача, до Договору оренди земельної ділянки від 25.06.2009р., зареєстрованого у ДП „ЦДЗК» Одеської регіональної філії, про що в Державному реєстрі земель вчинено запис від 25.06.2009р. за №040951500002, сторонами Договору 21.08.2015р. було підписано додаткову угоду з відповідним зазначенням кадастрових номерів та площ земельних ділянок, які визначені позивачем у своєму позові.

Відповідно до пп. 1 п. 20 Порядку ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затвердженого Постановою КМУ №1141 від 26.10.2011р. (редакція, яка діяла на момент підписання додаткової угоди), з метою проведення державної реєстрації виникнення права власності, державний реєстратор вносить до запису про нерухоме майно такі відомості щодо земельної ділянки, як, зокрема, відомості щодо кадастрового номеру земельної ділянки.

Матеріали, надані з боку відповідача, не містять доказів реєстрації підписаної 21.08.2015р. між сторонами додаткової угоди до Договору оренди земельної ділянки від 25.06.2009р., зареєстрованого у ДП „ЦДЗК» Одеської регіональної філії, про що в Державному реєстрі земель вчинено запис від 25.06.2009р. за №040951500002.

Відсутність реєстрації додаткової угоди не заперечується представниками сторін та підтверджується відповідною копією інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного державного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна від 30.06.2017р. №90887792, яку було залучено до матеріалів справи.

Відповідно до ст. 17 Закону України „Про оренду землі» , об'єкт за договором оренди землі вважається переданим орендодавцем орендареві з моменту державної реєстрації права оренди, якщо інше не встановлено законом.

Отже, зміни, внесені до Договору оренди, шляхом підписання між сторонами додаткової угоди від 21.08.2015р. щодо визначення площ і кадастрових номерів земельної ділянки, у зв'язку з відсутністю реєстрації такої угоди у встановленому законом порядку, не відбулися, що підтверджується відсутністю запису щодо кадастрових номерів земельних ділянок в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, ведення якого здійснюється згідно до Порядку, затвердженого Постановою КМУ №1141 від 26.10.2011р.

Приймаючи до уваги вищевикладене, суд не вбачає підстав для припинення провадження у даній справі у зв'язку з відсутністю предмету судового спору та залишає клопотання представника Білгород-Дністровської районної державної адміністрації Одеської області без задоволення.

03.07.2017р. до господарського суду Одеської області представником позивача надано для залучення до матеріалів справи Лист від 09.09.2015р. Білгород-Дністровської районної державної адміністрації Одеської області, адресований Приватному підприємству „Перша Дністровська рибна заводь» , у якому зазначалось про необхідність укладення додаткової угоди до Договору оренди земельної ділянки від 25.06.2009р., зареєстрованого у ДП „ЦДЗК» Одеської регіональної філії, про що в Державному реєстрі земель вчинено запис від 25.06.2009р. за №040951500002, у зв'язку з невідповідністю розміру ставки орендної плати.

Представником Одеської обласної державної адміністрації надано суду відзив на позовну заяву від 03.07.2017р., відповідно до якого третя особа заперечує проти задоволення позовних вимог, зазначаючи суду, що на момент винесення Розпорядження голови Білгород-Дністровської районної державної адміністрації від 17.01.2015р. №27/А-2015, розпорядником земельної ділянки, яка знаходиться в оренді Приватного підприємства „Перша Дністровська рибна заводь» була Обласна державна адміністрація, отже, за твердженням представника 3 особи, зазначене розпорядження було видане з перевищенням з боку відповідача наданих законом повноважень і суду відсутні правові підстави для задоволення позовних вимог, оскільки відповідач не є такою особо, що має право на розпорядження зазначеною ділянкою та, відповідно, не має право вносити зміни до укладеного договору оренди.

03.07.2017р. до господарського суду Одеської області представником відповідача надано супровідний лист про залучення до матеріалів справи інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного державного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна станом на 30.06.2017р. №90887792.

Відповідачем було повідомлено суд, що згідно інформації відділу діловодства та контролю райдержадміністрації, Розпорядження Білгород-Дністровської районної державної адміністрації Одеської області від 17.01.2015р. №27/А-2015 станом на теперішній час є чинним.

05.07.2017р. до господарського суду Одеської області представником відповідача надано пояснення по справі, в яких було зазначено суду, що земельна ділянка, яка була передана позивачу за Договором оренди земельної ділянки від 25.06.2009р. розташована за межами населеного пункту та відповідно до земельного законодавства розпорядником земельної ділянки є Обласна державна адміністрація.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив.

Як зазначає позивач в своєму позові та не заперечує відповідач, 25 червня 2009р. між Білгород-Дністровською районною державною адміністрацією Одеської області (Орендодавець) та Приватним підприємством «Перша Дністровська рибна заводь» (Орендар) було укладено Договір оренди земельної ділянки, про що в Державному реєстрі земель зроблено запис від 25.06.2009 року, відповідно до якого Орендодавець надає, а Орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку несільськогосподарського призначення, яка знаходиться на території Удобненської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області за адресою: 43 км автошляху Одеса-Рені, за межами населеного пункту.

Відповідно до п. 2 Договору, в оренду передається земельна ділянка загальною площею 34,300 га, у тому числі під капітальною одноповерховою забудовою - 0,046 га, під проїздами, проходами та площадками - 0,949 га, під гідротехнічними спорудами - 5,434 га, під іншими відкритими землями без рослинного покриву, або з незначним рослинним покривом - 5,123 га, під штучними водосховищами - 22,748 га, за рахунок земель водного фонду.

Пунктом 3. Договору визначено, що нормативна грошова оцінка 1 кв.м площі земельної ділянки становить 41,68 грн., а всього - 14297283 грн. 14 коп. (чотирнадцять мільйонів двісті дев'яносто сім тисяч двісті вісімдесят три грн. 14 копійок).

Згідно до пунктів 4 та 5 Договору, земельна ділянка, яка передається в оренду:

- частково розташована в межах прибережної захисної смуги р. Дністер на площі 14,825 га, що передбачає обмеження в її використанні відповідно до ст. 61, п. ж) ч.1 ст. 111 Земельного кодексу України, ст. 89 Водного кодексу України;

- частково розташована в межах охоронної зони лінії електропередачі на площі 4,241 га, що передбачає обмеження у її використанні згідно з п. б) ч.1 ст. 112 Земельного кодексу України та відповідно до «Класифікатора обмежень прав власності на землю та використання земельних ділянок» у зв'язку із дотриманням режиму використання земель в охоронній зоні лінії електропередачі.

Інші особливості об'єкта оренди, які можуть вплинути на орендні відносини - не має.

Договір укладено на 25 років. Після закінчення строку договору Орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі Орендар повинен не пізніше ніж за 30 (тридцять) днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово Орендодавця про намір продовжити його дію.(п. 6. Договору).

Умовами п. 7. Договору передбачено, що орендна плата вноситься у грошовій формі у розмірі: 3% нормативної грошової оцінки, що складає 428918 грн. 49 коп. (чотириста двадцять вісім тисяч дев'ятсот вісімнадцять грн. 49 коп.) на рік та 35743 грн. 21 коп. (тридцять п'ять тисяч сімсот сорок три грн. 21 коп.) на місяць за перші 5 (п'ять) років оренди земельної ділянки; 6% нормативної грошової оцінки, що складає 857836 грн. 98коп. (вісімсот п'ятдесят сім тисяч вісімсот тридцять шість грн. 98 коп.) на рік та 71486грн. 72 коп. (сімдесят одна тисяча чотириста вісімдесят шість грн. 42 коп.) на місяць за наступні 20 (двадцять) років оренди земельної ділянки.

Відповідно до п.27 Договору, зміна умов договору здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору спір розв'язується у судовому порядку (п. 28 Договору).

Рішенням господарського суду Одеської області від 25.08.2016р., залишеним без змін Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 30.11.201р. та Постановою Вищого господарського суду України від 15.03.2017р. у справі №916/1206/16, задоволено повністю позов Приватного підприємства «Перша Дністровська рибна заводь» , внесено зміни до Договору оренди земельної ділянки від 25.06.2009р., зареєстрованого у ДП «ЦДЗК» Одеської регіональної філії, про що в Державному реєстрі земель вчинено запис від 25.06.2009р. за №040951500002, укладеного між Білгород-Дністровською районною державною адміністрацією та Приватним підприємством «Перша Дністровська рибна заводь» , виклавши п.3 та п.7 договору в наступній редакції:

- п.3 - Нормативна грошова оцінка 1 кв.м площі земельної ділянки становить 4,16грн., а всього - 1425014 грн. 20 коп. (один мільйон чотириста двадцять п'ять тисяч чотирнадцять гривень двадцять копійок);

- п.7 - Орендна плата вноситься у грошовій формі у розмірі: 6% нормативної грошової оцінки, що складає 85500,86 грн. (вісімдесят п'ять тисяч п'ятсот гривень вісімдесят шість копійок) на рік.

Відповідно до Витягів з Державного земельного кадастру про земельну ділянку, наданих позивачем до матеріалів справи, підтверджуються кадастрові номери та площі відповідних земельних ділянок, що перебувають в оренді Приватного підприємства «Перша Дністровська рибна заводь» на підставі Договору оренди земельної ділянки від 25 червня 2009 року.

На виконання Розпорядження Білгород-Дністровської районної державної адміністрації Одеської області від 17 січня 2015 року №27/А/2015, позивач - Приватне підприємство «Перша Дністровська рибна заводь» звернувся до Орендодавця із листом від 10 березня 2017 року щодо внесення відповідних змін до Договору оренди від 25.06.2009 року.

Разом з пропозицією щодо внесення змін до Договору оренди позивачем було скеровано на адресу Орендодавця - Білгород-Дністровської районної державної адміністрації Одеської області проект відповідної додаткової угоди.

Однак, Білгород-Дністровською районною державною адміністрацією Одеської області пропозицію позивача розглянуто не було. Відповіді Приватним підприємством «Перша Дністровська рибна заводь» від відповідача не отримано. Розпорядження Білгород-Дністровської районної державної адміністрації Одеської області від 17 січня 2015 року №27/А/2015 щодо внесення відповідних змін до укладеного між сторонами договору оренди не виконано. Вищенаведені обставини стали підставою для звернення Приватного підприємства «Перша Дністровська рибна заводь» до суду з позовними вимогами, направленими на внесення змін до Договору оренди земельної ділянки від 25.06.2009 року, укладеного між Білгород-Дністровською районною державною адміністрацією Одеської області та Приватним підприємством «Перша Дністровська рибна заводь» .

Позовні вимоги Приватного підприємства «Перша Дністровська рибна заводь» обґрунтовані ухиленням Білгород-Дністровської районної державної адміністрації Одеської області від приведення Договору оренди земельної ділянки від 25 червня 2009 року у відповідність до чинного Розпорядження Білгород-Дністровської районної державної адміністрації Одеської області від 17 січня 2015 року №27/А/2015 та направлено на внесення відповідних змін до Договору оренди.

Суд, розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, проаналізувавши норми чинного законодавства, дійшов наступних висновків.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським Кодексом України.

У відповідності до ч. 1 ст.11 Цивільного Кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини; створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності;завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі; інші юридичні факти. (ч. 2 ст. 11 Цивільного Кодексу України).

При цьому, ст.12 Цивільного Кодексу України передбачає, що особа здійснює свої цивільні права вільно на власний розсуд.

Положеннями ст. 15 Цивільного кодексу України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до приписів ст. 16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 Цивільного Кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ч. 1 ст. 627 Цивільного Кодексу України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Умовами ст. 628 Цивільного Кодексу України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

Відповідно до ст. 651 Цивільного кодексу України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Положеннями ст. 188 Господарського кодексу України визначено, що зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду. Якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається зміненим або розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду.

Судом встановлено, що правовідносини між Приватним підприємством «Перша Дністровська рибна заводь» та Білгород-Дністровською районною державною адміністрацією Одеської області виникли на підставі укладеного між сторонами 25 червня 2009 року Договору оренди земельної ділянки.

Розпорядженням Білгород-Дністровської районної державної адміністрації Одеської області від 17 січня 2015 року №27/А/2015 „Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки, яка знаходиться в оренді Приватного підприємства «Перша Дністровська рибна заводь» , що розташована на території Білгород-Дністровського району Одеської області, 43 км. автошляху Одеса-Рені, за межами населеного пункту, для обслуговування будівель та споруд та рибогосподарських потреб» , згідно ст. 17 Земельного кодексу України, ст.ст. 7, 13, 20, 22, 25, 56 Закону України „Про землеустрій» , ст.ст. 6,13, 17, 21 Закону України „Про місцеві державні адміністрації» , на підставі договору оренди земельної ділянки зареєстрованого у Одеській регіональній філії „Центр державного земельного кадастру» від 25.06.2009 року за №040951500002, та розглянувши технічну документацію із землеустрою щодо поділу та об'єднання земельних ділянок, які передані в оренду Приватному підприємству «Перша Дністровська рибна заводь» для обслуговування будівель та споруд та рибогосподарських потреб, виготовлену ліцензованим виконавцем землевпорядних робіт - Товариством з обмеженою відповідальністю „ГЕОКОНСАЛТИНГ» , було затверджено технічну документацію із землеустрою щодо поділу та об'єднання земельної ділянки Приватного підприємства «Перша Дністровська рибна заводь» для обслуговування будівель і споруд ти рибогосподарських потреб, яка знаходиться у користуванні на підставі договору оренди земельної ділянки від 25.06.2009р. за № 040951500002 і розташована на території Білгород-Дністровського району, Одеської області, 43 км автошляху Одеса-Рені, за межами населеного пункту, виготовленому ліцензованим виконавцем землевпорядних робіт Товариством з обмеженою відповідальністю „ГЕОКОНСАЛТИНГ» (зберігається у Відділі Держземагенства у Білгород-Дністровському районі Одеської області), та внесено зміни до діючого договору оренди щодо поділу на відповідні земельні ділянки :

- кадастровий номер земельної ділянки - 5120800000:01:001:0003 на площу3,5458 га;

- кадастровий номер земельної ділянки -5120800000:01:001:0004 на площу 5,3111 га;

- кадастровий номер земельної ділянки -5120800000:01:001:0005 на площу 0,8893 га;

- кадастровий номер земельної ділянки - 5120800000:01:001:0006 на площу 0,8485 га;

- кадастровий номер земельної ділянки - 5120800000:01:001:0007 на площу 1,1771 га;

- кадастровий номер земельної ділянки - 5120800000:01:001:0008 на площу 1,2874 га;

- кадастровий номер земельної ділянки - 5120800000:01:001:0009 на площу 0,5922 га;

- кадастровий номер земельної ділянки - 5120800000:01:001:0010 на площу 1,3986 га;

- кадастровий номер земельної ділянки - 5120800000:01:001:0011 на площу 1,2090 га;

- кадастровий номер земельної ділянки - 5120800000:01:001:0012 на площу 1,0873 га;

- кадастровий номер земельної ділянки - 5120800000:01:001:0013 на площу 0,0800 га;

- кадастровий номер земельної ділянки - 5120800000:01:001:0014 на площу 1,6275 га;

- кадастровий номер земельної ділянки - 5120800000:01:001:0015 на площу 0,6000 га;

- кадастровий номер земельної ділянки - 5120800000:01:001:0016 на площу 0,6939 га;

- кадастровий номер земельної ділянки - 5120800000:01:001:0017 на площу 0,6947 га;

- кадастровий номер земельної ділянки - 5120800000:01:001:0018 на площу 2,8764 га;

- кадастровий номер земельної ділянки - 5120800000:01:001:0019 на площу 1,0748 га;

- кадастровий номер земельної ділянки - 5120800000:01:001:0020 на площу 2,5722 га;

- кадастровий номер земельної ділянки - 5120800000:01:001:0021 на площу 5,9858 га;

- кадастровий номер земельної ділянки - 5120800000:01:001:0022 на площу 0,7308 га.

Листом від 10 березня 2017 року позивач - Приватне підприємство «Перша Дністровська рибна заводь» звернувся до Орендодавця із вимогою про внесення відповідних змін до Договору оренди від 25.06.2009 року, на виконання Розпорядження Білгород-Дністровської районної державної адміністрації Одеської області від 17 січня 2015 року №27/А/2015. Разом з пропозицією щодо внесення змін до Договору оренди, позивачем було скеровано на адресу Орендодавця - Білгород-Дністровської районної державної адміністрації Одеської області проект відповідної додаткової угоди.

Однак, Білгород-Дністровською районною державною адміністрацією Одеської області пропозицію позивача розглянуто не було, Розпорядження Білгород-Дністровської районної державної адміністрації Одеської області від 17 січня 2015 року №27/А/2015 щодо внесення змін до укладеного між сторонами Договору оренди землі - не виконано.

Докази втрати чинності Розпорядженням Білгород-Дністровської районної державної адміністрації Одеської області від 17 січня 2015 року №27/А/2015 в матеріалах справи відсутні. Чинність вказаного Розпорядження підтверджена станом на момент розгляду справи повноважним представником відповідача.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про оренду землі» , відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі. Відносини, пов'язані з орендою земельних ділянок, на яких розташовані цілісні майнові комплекси підприємств, установ і організацій державної або комунальної власності, а також заснованих на майні, що належить Автономній Республіці Крим, та їх структурних підрозділів, регулюються цим Законом з урахуванням особливостей, передбачених Законом України "Про оренду державного та комунального майна".

Згідно до ст. 5 Закону України «Про оренду землі» , орендарями земельних ділянок є юридичні або фізичні особи, яким на підставі договору оренди належить право володіння і користування земельною ділянкою. Орендарями земельних ділянок можуть бути: а) районні, обласні, Київська і Севастопольська міські державні адміністрації, ОСОБА_1 міністрів Автономної Республіки Крим та Кабінет Міністрів України в межах повноважень, визначених законом; б) сільські, селищні, міські, районні та обласні ради, Верховна ОСОБА_1 Автономної Республіки Крим у межах повноважень, визначених законом; в) громадяни і юридичні особи України, іноземці та особи без громадянства, іноземні юридичні особи, міжнародні об'єднання та організації, а також іноземні держави.

Згідно ст.30 Закону України «Про оренду землі» , зміна умов договору проводиться у письмовій формі за взаємною згодою сторін, у разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору спір вирішується у судовому порядку.

Спори, пов'язані з орендою землі, вирішуються у судовому порядку (ст. 35 Закону України «Про оренду землі» ).

Згідно до приписів п.1.3. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України „Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин» №6 від 17 травня 2011 року (із змінами та доповненнями), у порядку господарського судочинства вирішенню підлягають такі категорії спорів, засновані на положеннях ст. 319 ЦК України, глав 27,29,33,34 ЦК України та глави 15 ГК України, розділів ІІІ-V Земельного кодексу України, як, зокрема, такі, що виникають з укладення, зміни , розірвання, виконання договору оренди земельних ділянок, інших договорів користування земельними ділянками, в тому числі спори про стягнення заборгованості з орендної плати за договорами на користування земельною ділянкою, інші спори, пов'язані з правами і охоронюваними законом інтересами суб'єктів господарювання та інших юридичних осіб на земельні ділянки.

Відповідно до 1.6. вказаної Постанови Пленуму ВГСУ, у вирішенні спорів, що виникають у зв'язку з укладенням, зміною, розірванням, виконанням, припиненням договорів оренди земельних ділянок, інших договорів щодо користування земельними ділянками, у тому числі про стягнення заборгованості з орендної плати за договорами користування земельною ділянкою, господарським судам слід виходити з правил виключної підсудності, встановлених частиною дев'ятою статті 16 ГПК України, а якщо відповідачем у справі є орган, зазначений у частині п'ятій цієї статті, то така справа піддягає розгляду в господарському суді міста Києва.

Відповідно до абзацу 1 п. 2.18 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України „Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин» №6 від 17 травня 2011 року (із змінами та доповненнями), вирішення спорів про внесення змін до договору пов'язане із застосуванням положення частини першої статті 626 ЦК України, відповідно до якої договір є узгодженим волевиявленням двох або більше сторін, і тому суд не може зобов'язати іншу сторону договору внести зміни до нього. Отже, зацікавлена сторона у випадках, передбачених законом, може просити суд про внесення зміни до договору згідно з рішенням суду , а не про зобов'язання відповідача внести такі зміни до договору.

Статтею 30 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку (абзац 5 п. 2.18 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України „Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин» №6 від 17 травня 2011 року (із змінами та доповненнями).

При цьому, згідно з частиною третьою статті 653 ЦК України, якщо договір змінюється або розривається в судовому порядку, зобов'язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили (абзац абзацу 6 п. 2.18 Постанови Пленуму №6).

Відповідно до ч. 1 ст. 117 Земельного Кодексу України, передача земельних ділянок державної власності у комунальну власність чи навпаки здійснюється за рішеннями відповідних органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування, які здійснюють розпорядження землями державної чи комунальної власності відповідно до повноважень, визначених цим Кодексом. У рішенні органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування про передачу земельної ділянки у державну чи комунальну власність зазначаються кадастровий номер земельної ділянки , її місце розташування, площа, цільове призначення, відомості про обтяження речових прав на земельну ділянку, обмеження у її використанні. На підставі рішення органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування про передачу земельної ділянки у державну чи комунальну власність складається акт приймання-передачі такої земельної ділянки. Рішення органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування про передачу земельної ділянки у державну чи комунальну власність разом з актом приймання-передачі такої земельної ділянки є підставою для державної реєстрації права власності держави, територіальної громади на неї.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України „Про державний земельний кадастр» , державний земельний кадастр - єдина державна геоінформаційна система відомостей про землі, розташовані в межах державного кордону України, їх цільове призначення, обмеження у їх використанні, а також дані про кількісну і якісну характеристику земель, їх оцінку, про розподіл земель між власниками і користувачами.

Кадастровий номер земельної ділянки - індивідуальна, що не повторюється на всій території України, послідовність цифр та знаків, яка присвоюється земельній ділянці під час її державної реєстрації і зберігається за нею протягом усього часу існування.

Частиною 1 ст. 5 Закону України „Про державний земельний кадастр» встановлено, що ведення Державного земельного кадастру здійснюється шляхом: створення відповідної державної геодезичної та картографічної основи, яка визначається та надається відповідно до цього Закону; внесення відомостей про об'єкти Державного земельного кадастру; внесення змін до відомостей про об'єкти Державного земельного кадастру; оброблення та систематизації відомостей про об'єкти Державного земельного кадастру.

Відповідно до ч. 1 ст. 15 Закону України „Про державний земельний кадастр» , до Державного земельного кадастру включаються такі відомості про земельні ділянки: кадастровий номер ; місце розташування; опис меж; площа; міри ліній по периметру; координати поворотних точок меж; дані про прив'язку поворотних точок меж до пунктів державної геодезичної мережі; дані про якісний стан земель та про бонітування ґрунтів; відомості про інші об'єкти Державного земельного кадастру, до яких територіально (повністю або частково) входить земельна ділянка; цільове призначення (категорія земель, вид використання земельної ділянки в межах певної категорії земель); склад угідь із зазначенням контурів будівель і споруд, їх назв; відомості про обмеження у використанні земельних ділянок; відомості про частину земельної ділянки, на яку поширюється дія сервітуту, договору суборенди земельної ділянки; нормативна грошова оцінка; інформація про документацію із землеустрою та оцінки земель щодо земельної ділянки та інші документи, на підставі яких встановлено відомості про земельну ділянку.

Статтею 16 Закону України „Про державний земельний кадастр» визначено, що земельній ділянці, відомості про яку внесені до Державного земельного кадастру, присвоюється кадастровий номер. Кадастровий номер земельної ділянки є її ідентифікатором у Державному земельному кадастрі. Система кадастрової нумерації земельних ділянок є єдиною на всій території України. Структура кадастрових номерів земельної ділянки визначається Кабінетом Міністрів України. Кадастрові номери земельних ділянок зазначаються у рішеннях органів державної влади, ОСОБА_1 міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування про передачу цих ділянок у власність чи користування, зміну їх цільового призначення, визначення їх грошової оцінки, про затвердження документації із землеустрою та оцінки земель щодо конкретних земельних ділянок. Кадастровий номер скасовується лише у разі скасування державної реєстрації земельної ділянки. Зміна власника чи користувача земельної ділянки, зміна відомостей про неї не є підставою для скасування кадастрового номера. Скасований кадастровий номер земельної ділянки не може бути присвоєний іншій земельній ділянці. Інформація про скасовані кадастрові номери земельних ділянок зберігається у Державному земельному кадастрі постійно.

Згідно до ч. 1 ст. 21 Закону України „Про державний земельний кадастр» , відомості про межі земельної ділянки вносяться до Державного земельного кадастру: на підставі відповідної документації із землеустрою щодо формування земельних ділянок - у випадках, визначених статтею 79 1 Земельного кодексу України, при їх формуванні; на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) - у разі встановлення (відновлення) меж земельної ділянки за її фактичним використанням відповідно до статті 107 Земельного кодексу України та у разі зміни меж суміжних земельних ділянок їх власниками; на підставі технічної документації із землеустрою щодо проведення інвентаризації земель - за результатами інвентаризації земель; на підставі проектів землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв) - у разі виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв).

Відповідно до вимог ст.ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів; поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі. В необхідних випадках на вимогу судді пояснення представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі, мають бути викладені письмово. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

За приписами ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обгрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим.

Відповідач, заперечуючи проти позову, посилається на статтю 122 Земельного Кодексу України, яка регламентує повноваження органів виконавчої влади, Верховної ОСОБА_1 Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування щодо передачі земельних ділянок у власність або у користування, зазначаючи суду, що розпорядником земельної ділянки станом на теперішній час є Одеська обласна державна адміністрація , отже, у відповідача, за його твердженням, відсутні повноваження на укладення додаткової угоди з позивачем.

Суд не погоджується з такими доводами відповідача, викладеними у відзиві, з огляду на таке.

Так, положеннями ч. 3 ст. 122 Земельного Кодексу України визначено, що районні державні адміністрації на їхній території передають земельні ділянки із земель державної власності, крім випадків, визначених частинами четвертою і восьмою цієї статті, у власність або у користування у межах сіл, селищ, міст районного значення для всіх потреб та за межами населених пунктів для: а) ведення водного господарства; б) будівництва об'єктів, пов'язаних з обслуговуванням жителів територіальної громади району (шкіл, закладів культури, лікарень, підприємств торгівлі тощо), з урахуванням вимог частини сьомої цієї статті;в) індивідуального дачного будівництва.

Згідно до ч. 5 ст. 122 Земельного Кодексу України, обласні державні адміністрації на їхній території передають земельні ділянки із земель державної власності, крім випадків, визначених частинами третьою, четвертою і восьмою цієї статті, у власність або у користування у межах міст обласного значення та за межами населених пунктів, а також земельні ділянки, що не входять до складу певного району, або у випадках, коли районна державна адміністрація не утворена, для всіх потреб.

Відповідно до ст. 17 Закону України „Про землеустрій» , до повноважень районних рад у сфері землеустрою на території району належать: забезпечення реалізації державної політики в галузі використання та охорони земель; координація діяльності місцевих органів земельних ресурсів; організація землеустрою та затвердження землевпорядних проектів; вирішення інших питань у сфері землеустрою відповідно до закону.

Аналіз вищевказаних норм свідчить щодо наявності у обласних рад повноважень щодо розпорядження земельними ділянками, які знаходяться за межами населених пунктів, а твердження відповідача, викладені у відзиві, на думку суду, є помилковими, оскільки, предметом позову у даній справі є внесення змін до діючого Договору оренди земельної ділянки від 25.06.2009 року та приведення умов даного Договору у відповідність до чинного Розпорядження Білгород-Дністровської районної державної адміністрації Одеської області від 17 січня 2015 року №27/А/2015, яким було затверджено технічну документацію із землеустрою щодо поділу та об'єднання земельної ділянки Приватного підприємства «Перша Дністровська рибна заводь» та внесено зміни до діючого договору оренди щодо поділу на відповідні земельні ділянки , а не вимоги, направлені на зобов'язання відповідача здійснити будь-які дії щодо розпорядження земельної ділянкою , відповідно до умов ст. 122 Земельного Кодексу України.

Підсумовуючи усе вищевикладене, приймаючи до уваги чинність Розпорядження Білгород-Дністровської районної державної адміністрації Одеської області від 17 січня 2015 року №27/А/2015 „Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки, яка знаходиться в оренді Приватного підприємства «Перша Дністровська рибна заводь» , що розташована на території Білгород-Дністровського району Одеської області, 43 км. автошляху Одеса-Рені, за межами населеного пункту, для обслуговування будівель та споруд та рибогосподарських потреб» , відсутність внесення відповідних змін до Договору Оренди на виконання Розпорядження Білгород-Дністровської районної державної адміністрації Одеської області від 17 січня 2015 року №27/А/2015, що вбачається з інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного державного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна від 30.06.2017р. №90887792., відсутність згоди Білгород-Дністровської районної державної адміністрації Одеської області на внесення змін до Договору оренди, дотримання позивачем порядку внесення змін до Договору, визначеного положеннями ст. 188 Господарського кодексу України, суд вважає вимоги позивача такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

На підставі ст. ст. 44, 49 ГПК України витрати по сплаті судового збору в сумі 1600грн. покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 77, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити.

2.Внести зміни до Договору оренди земельної ділянки від 25.06.2009р., зареєстрованого у Державному підприємстві „Цент Державного Земельного Кадастру» Одеської регіональної філії, про що в Державному реєстрі земель вчинено запис від 25.06.2009р. за №040951500002, укладеного між Білгород-Дністровською районною державною адміністрацією Одеської області (67700, Одеська область, м. Білгород-Дністровський, вул. Грецька, 24; код 04056813) та Приватним підприємством „Перша Дністровська рибна заводь» (65076, АДРЕСА_1; код 34443175), виклавши п. 2 Договору в наступній редакції:

„2. В оренду передаються земельні ділянки загальною площею 34,2824 га, у тому числі під капітальної одноповерховою забудовою - 0,046 га, під проїздами, проходами та площадками - 0,949 га, під гідротехнічними спорудами - 5,434 га, під іншими відкритими землями без рослинного покриву, або з незначним рослинним покривом - 5,123 га, під штучними водосховищами - 22,748 га, за рахунок земель водного фонду під кадастровими номерами, а саме: