Рішення

від 15.06.2017 по справі 907/755/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.06.2017Справа №907/755/16

За позовом товариства з обмеженою відповідальністю Торгово-монтажна будівельна компанія

До відповідачів 1.Закарпатської обласної ради

2.Управління з питань майна комунальної власності Закарпатської обласної державної адміністрації

Про стягнення 404332,77 грн.

Суддя Ковтун С.А.

Представники сторін:

від позивача Романіченко О.В. (за дов.)

від відповідача-1 Андроненков С.С. (за дов.)

від відповідача-2 не прибув

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду Закарпатської області звернулося з позовом товариство з обмеженою відповідальністю Торгово-монтажна будівельна компанія (далі - ТОВ ТМБК ) до Закарпатської обласної ради про стягнення 404332,77 грн., з яких: 148832,58 грн. боргу, 145924,75 грн. пені, 11792,43 грн. процентів річних, 97783,01 грн. інфляційних.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач порушив взяті на себе зобов'язання щодо повноти та своєчасності внесення оплати за виконані позивачем роботи.

24.11.2016 Господарський суд Закарпатської області порушив провадження у справі № 907/755/16.

Закарпатська обласна рада зазначила, що стороною договору було Управління з питань майна комунальної власності Закарпатської обласної державної адміністрації, яке відповідно до Положення про управління з питань майна комунальної власності облдержадміністрації, затвердженого розпорядженням голови облдержадміністрації від 17.05.2005 № 272, є структурним підрозділом обласної держаної адміністрації, має право укладати у встановленому порядку договори, набувати майнові і не майнові права, бути позивачем і відповідачем у судових органах з питань, що належать до його компетенції, є юридичною особою. При цьому, відповідно до витягу є Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осбі-підприємців та громадських формувань від 22.12.2016, Управління з питань майна комунальної власності Закарпатської обласної державної адміністрації не припинене.

23.01.2017 Господарський суд Закарпатської області залучив іншого відповідача Управління з питань майна комунальної власності Закарпатської обласної державної адміністрації.

Господарський суду Закарпатської області своєю ухвалою від 29.03.2017 передав справу за виключною підсудністю до Господарського суду міста Києва.

Управління з питань майна комунальної власності Закарпатської обласної державної адміністрації відзиву на позов не подало, явку повноважного представника в судове засідання не забезпечило, про причини неявки суд не повідомило.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними матеріалами на підставі ст. 75 ГПК України.

Розглянувши надані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача та відповідача-1, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив:

21.10.2013 товариство з обмеженою відповідальністю Торгово-монтажна будівельна компанія (підрядник) та Управління з питань майна комунальної власності Закарпатської обласної державної адміністрації (замовник) уклали договір підряду № 3 Реконструкція горищного поверху під службові приміщення установ Держсанепідемслужби України в Закарпатській області м. Ужгород, вул. Грибоєдова, 20 г (далі - Договір), відповідно до умов якого замовник доручив підряднику виконати роботи з реконструкції горищного поверху під службові приміщення установ Держсанепідемслужби України в Закарпатській області м. Ужгород, вул. Грибоєдова, 20 г , а замовник зобов'язався прийняти та оплатити роботу у терміни вказані в Договорі.

Загальна вартість робіт, згідно п, 4.1. Договору, становить 868741,40 грн. в т.ч. ПДВ.

Згідно з п. 5.2 Договору замовник перераховує на користь підрядника аванс у розмірі 30% загальної вартості робіт, тобто 260622,42 грн..

Замовник суму авансу не сплатив.

Підрядник виконав у грудні 2013 року будівельні роботи на загальну суму 138012,84 грн., що підтверджується актом № 1 приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2013 року (КБ-2) та довідкою про вартість виконаних будівельних робіт (КБ-3).

У грудні 2013 року замовник сплатив на рахунок підрядника 138012,84 грн..

У лютому 2014 року підрядник виконав роботи на суму 148832,58 грн..

Порядок приймання робіт врегульовано розділом 8 Договору підписання, за яким здача приймання робіт здійснюється шляхом підписання сторонами акта приймання виконаних робіт, які підписує замовник після їх підписання виконробом та особами, що здійснюють авторський та технічних нагляд. У випадку виявлення під час здачі-приймання робіт недоліків робіт та/або матеріалів сторони повинні скласти дефектний акт.

За твердженням позивача, замовник акт приймання виконаних будівельних робіт за лютий 2014 року (КБ-2) та довідку про вартість виконаних будівельних робіт (КБ-3) за цей же місяць, за відсутності жодних претензій щодо якості виконаних робіт та матеріалів, не підписав.

Двічі позивач звертався з вимогами до замовника щодо підписання вказаних документів (претензія від 03.06.2014 та лист від 17.11.2014), які залишені без розгляду.

Оскільки твердження позивача щодо виконання робіт у лютому 2014 року жодним чином не спростовані, суд вважає їх достовірними.

Крім того, факт виконання робіт, які зазначені у акті приймання виконаних будівельних робіт за лютий 2014 року (КБ-2), засвідчено актом комісії. Так, 18.01.2016 комісія у складі ОСОБА_4 (головний спеціаліст відділу управління комунальним майном виконавчого апарату Закарпатської обласної ради), ОСОБА_5 (директор ТОВ ТМБК ), ОСОБА_6 (інженер технічного нагляду) здійснили обстеження горищного поверху будівлі за адресою: м. Ужгород, вул. Грибоєдова, 20 г , про що склали відповідний акт, який затверджений начальником відділу управління комунальним майном виконавчого апарату Закарпатської обласної ради. Комісія запропонувала: прийняти виконані роботи згідно з наданим актом виконаних робіт; завершити будівництво об'єкту Реконструкція горищного поверху під службові приміщення установ Держсанепідемслужби України в Закарпатській області м. Ужгород, вул. Грибоєдова, 20 г .

28.03.2016 позивач звернувся до відповідача-2 з вимогою № 3 від 23.03.2016 на суму 148832,58 грн., додавши до вимоги два примірники довідки про вартість виконаних будівельних робіт за лютий 2014 рік (КБ-3) на суму 148832,58 грн., два примірники акту приймання виконаних будівельних робіт за лютий 2014 року (КБ-2) на 4 арк., два примірники підсумкової відомості ресурсів (витрати по факту) на 6 арк.

Замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові (ст. 853 Цивільного кодексу України).

Згідно зі ст. 854 Цивільного кодексу України, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково. Підрядник має право вимагати виплати йому авансу лише у випадку та в розмірі, встановлених договором.

За умовами Договору (п. 5.4) розрахунок за виконані роботи проводиться після підписання сторонами актів виконаних робіт, тобто, після виконання робіт. Не підписання замовником акту виконаних робіт за умови їх виконання не є обставиною, яка свідчить про ненастання строку платежу.

Станом на день розгляду справи відповідач-2 148832,58 грн. боргу не погасив.

17.04.2014 Закарпатською обласною радою прийнято рішення № 1004, яким, у тому числі, вирішено вважати відділ управління комунальним майном виконавчого апарату обласної ради правонаступником управління з питань майна комунальної власності облдержадміністрації щодо прав та обов'язків, які стосуються управління спільною власністю територіальних громад сіл, селищ, міст області.

Вирішуючи питання щодо зобов'язаної особи за Договором суд виходить з такого.

Поняття зобов'язання та підстави його виникнення наведені у ст. 509 ЦК України, за якою зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язаний вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Договір є однією з підстав виникнення зобов'язань.

Суб'єктами зобов'язання, які є одними із елементів зобов'язання, є його сторони: управомочена сторона - кредитор, та зобов'язана сторона - боржник.

У зобов'язанні може відбутись заміна сторін. При цьому предмет і зміст зобов'язання не змінюються, а права та обов'язки особи, яка з нього вибуває, переходять до особи, яка замість неї вступає до зобов'язання.

Підстави заміни кредитора та боржника у зобов'язанні визначені ст. 512 та ст. 520 ЦК України, серед яких:

- передання кредитором своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги);

- правонаступництво;

- виконання обов'язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем);

- виконання обов'язку боржника третьою особою;

- заміна боржника у зобов'язанні за правочином.

Оскільки рішення Закарпатської обласної ради від 17.04.2014 № 1004 містить інформацію про таку підставу заміни сторони як правонаступництво, до спірних правовідносин підлягають застосуванню норми, що врегульовують дану процедуру.

Загальні засади припинення юридичної особи передбачаються статтями 104-112 ЦК України, яке може здійснюватись як у формі правонаступництва, або без такої - ліквідація. Відповідно до ст. 104 ЦК України до припинення юридичної особи шляхом правонаступництва віднесено злиття, приєднання, поділ та перетворення юридичної особи.

Припинення юридичної особи у формі правонаступництва передбачає виникнення на основі юридичної особи однієї або більше нових юридичних осіб. Правонаступництво - це спосіб передання всього свого майна, прав та обов'язків юридичної особи іншим юридичним особам.

Цивільний кодекс України встановлює спеціальні правила щодо порядку припинення юридичної особи шляхом правонаступництва, які, поряд з загальними правилами (ст. 105 ЦК України), мають на меті гарантію прав та інтересів кредиторів такої юридичної особи на етапах припинення.

Зокрема, на захист прав кредиторів спрямовані правила щодо складання передавального акту в разі приєднання юридичної особи. Основною вимогою для цього документу є включення до нього положень про правонаступництво щодо зобов'язань юридичної особи, що припиняється (ч. 2 ст. 107 ЦК України).

Передавальний акт та розподільчий баланс затверджуються учасниками юридичної особи або органом, який прийняв рішення про її припинення, крім випадків, встановлених законом (ч. 3 ст. 107 ЦК України).

Порушення положень частин другої та третьої статті 107 ЦК України є підставою для відмови у внесенні до єдиного державного реєстру запису про припинення юридичної особи та державній реєстрації створюваних юридичних осіб - правонаступників (ч. 4 ст. 107 ЦК України).

Юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення (ч. 2 ст. 104 ЦК України).

Отже, до моменту внесення запису про припинення юридичної особи не відбувається правонаступництво і зобов'язаною особою перед кредиторами є особа, що припиняється.

Таким чином, враховуючи, що Управління з питань майна комунальної власності Закарпатської обласної державної адміністрації не виключено з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, воно є зобов'язаним за Договором.

Згідно з приписами статей 526 Цивільного кодексу України та 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, що передбачено ст. 525 Цивільного кодексу України. Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Наведене свідчить про обґрунтованість вимог до відповідач-2 про стягнення 148832,58 грн. боргу та, відповідно, про безпідставність їх пред'явлення до відповідача-1.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

За несвоєчасну оплату виконаних етапів робіт замовник сплачує підряднику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від загальної суми Договору за кожний день прострочення платежу (п. 9.2. Договору).

Позивач помилково визначив для обрахунку пені суму ціни Договору (868741,4 грн.), оскільки простроченою є вартість робіт тільки одного періоду - лютого 2014 року. Таким чином, пеня повинна розраховуватись з суми 148832,58 грн.. Крім того, відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано. Оскільки Договором не передбачено іншого порядку нарахування пені, нарахування її є припиненим з вересня 2014 року. А тому визначений позивачем період нарахування пені, вимоги про стягнення якої заявлено, як з 19.04.2016 по 18.10.2016, знаходиться поза межами встановленого законом строку, у зв'язку з чим дані вимоги не підлягають задоволенню.

В силу статті 625 ЦК України боржник на вимогу кредитора у випадку прострочення грошового зобов'язання повинен сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та три проценти річних з простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За розрахунком позивача, перевіреним судом, до стягнення з відповідача-2 підлягає 11792,43 грн. трьох процентів річних (за період з 27.02.2014 до 18.10.2016) та 97783,01 грн. інфляційних (з 01.03.2014 по 01.10.2016).

Позов до Закарпатської обласної ради задоволенню не підлягає.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судовий збір покладається на позивача та відповідача-2 пропорційно розміру задоволених вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов до Управління з питань майна комунальної власності Закарпатської обласної державної адміністрації задовольнити частково.

Стягнути з Управління з питань майна комунальної власності Закарпатської обласної державної адміністрації (площа Народна, 4, м. Ужгород, Закарпатська область, 88000, код 33537213) на користь товариства з обмеженою відповідальністю Торгово-монтажна будівельна компанія (вул. Золотиста, 28, м. Ужгород, Закарпатська область, 88000, код 37580756) 148832,58 грн. боргу, 11792,43 грн. процентів річних, 97783,01 грн. інфляційних, 3875,53 грн. судового збору.

В іншій частині в позові до Управління з питань майна комунальної власності Закарпатської обласної державної адміністрації відмовити.

В позові до Закарпатської обласної ради відмовити повністю.

Повний текст рішення складено 11.07.2017.

Суддя С. А. Ковтун