Рішення

від 03.07.2017 по справі 922/1446/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан ОСОБА_1, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 715-77-21, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" липня 2017 р.Справа № 922/1446/17

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Жельне С.Ч.

при секретарі судового засідання Федоровій Т.О.

розглянувши справу

за позовом ТОВ "Аверс плюс2", м. Київ до АК "Харківобленерго" м. Харків про зобов'язання укласти договір за участю представників сторін:

позивача: ОСОБА_2 за дов. б/н від 03.01.17р.;

відповідача: ОСОБА_3 за дов. 01-16/8794 від 22.11.16р.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Аверс плюс2" (позивач) звернулось до господарського суду Харківської області з позовом до Акціонерної компанії "Харківобленерго" (відповідач), в якому просить зобов'язати АК "Харківобленерго" укласти з TOB "Аверс Плюс2" договір про постачання електричної енергії до нежитлових приміщень першого поверху № 89-96, загальною площею 68,7 кв.м., які розташовані в будинку (літера А-6), що знаходиться за адресою : м. Харків, майдан Павлівський, 8 (реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна: 87082063101) та нежитлових приміщень першого поверху №№ 13, 14, 13а, 13б, 13в, 13г, 13д, 13е, 13ж, 13з, 13и, 13к, 13л, 13м, антресолі № 13н, 13о, 13п, 13р, 13с, 13т, 13у, загальною площею 249,2 кв.м., що розташовані в будинку (літера А-7), що знаходиться за адресою: м. Харків, Майдан Павлівський, 10 (реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна: 86992663101). Судові витрати позивач просить покласти на відповідача.

Ухвалою суду від 04.05.2017 р. позовна заява була прийнята судом до розгляду, порушено провадження по справі та її розгляд був призначений на 23.05.2017р. о 10:00.

23.05.2017 р. відповідач надав відзив, в якому проти задоволення позову заперечував та зазначив, що серед способів захисту, передбачених ст. 20 ГК України та ст. 16 ЦК України, не зазначено такого способу захисту, як установлення правовідносин, шляхом зобов'язання особи до укладання відповідних договорів, отже, на думку відповідача, позивачем невірно обрано спосіб захисту. Крім того, відповідача зауважив, що позивачем не додержано порядок укладання договору передбачений п.п. 5-3, 5.4 "Правил користування електричною енергією", затвердженими постановою НКРЕ України від 31.07.1996 № 28. Так, пунктом 6.18 зазначених Правил встановлено, що з новим споживачем укладаються договори відповідно до вимог законодавства України, зокрема цих Правил та нормативно-технічної документації після розірвання договорів зі споживачем, який звільняє приміщення. При цьому, на даний час на об'єкти нерухомого майна що розташовані за адресою: м. Харків, майдан Павлівський, 8 та 10, укладений договір про постачання електричної енергії № 4-2728С від 23.02.2016 з ТОВ "Добромед", який на теперішній час є діючим, станом на 01.05.2017 у споживача є передплата за споживання електричної енергії понад 20 000 грн., споживач ТОВ "Добромед" не звертався до АК "Харківобленерго" з відповідною заявою про розірвання договору.

23.05.2017 р. до господарського суду Харківської області від позивача надійшла заява про уточнення позовних вимог (вх.№ 16755 від 23.05.2017 р.), відповідно до якої позивач, керуючись ст.ст. 22, 27 ГПК України просить:

1. Прийняти дану заяву до розгляду;

2.Зобов'язати АК "Харківобленерго" розірвати договір про постачання електричної енергії до нежитлових приміщень першого поверху № 89-96, загальною площею 68,7 кв.м., які розташовані в будинку (літера А-6), що знаходиться за адресою : м. Харків, майдан Павлівський, 8 (реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна: 87082063101) та нежитлових приміщень першого поверху №№ 13, 14, 13а, 13б, 13в, 13г, 13д, 13е, 13ж, 13з, 13и, 13к, 13л, 13м, антресолі № 13н, 13о, 13п, 13р, 13с, 13т, 13у, загальною площею 249,2 кв.м., що розташовані в будинку (літера А-7), що знаходиться за адресою: м. Харків, майдан Павлівський, 10 (реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна: 86992663101), укладений з TOB "Добромед";

3. Залучити до участі в справі TOB "Добромед" (код ЄДРПОУ 39275784), як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 23.05.2017р. у прийнятті до розгляду заяви ТОВ "Аверс плюс2" про уточнення позовних вимог було відмовлено. Також, цією ухвалою судом було відмолено позивачу у залученні до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - ТОВ "Добромед".

27.06.2017р. у судовому засіданні було оголошено перерву до 03.07.2017р. 10:30 год.

Представник ТОВ Аверс Плюс2 , через канцелярію господарського суду 27.06.2017 р. за вх. № 21097, надав клопотання про зупинення провадження по справі у зв'язку з порушенням господарським судом Харківської області провадження у справі №922/1953/17 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Аверс плюс2" до Акціонерної компанії "Харківобленерго" про визнання недійсним договору про постачання електричної енергії, який був укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Добромед" та Акціонерною компанією "Харківобленерго".

Позивач вважає, що вирішення справи 922/1446/17 неможливе до остаточного вирішення справи №922/1953/17., оскільки обставини, які можуть бути встановлені в процесі розгляду справи №922/1953/17 можуть вплинути на подання та оцінку доказів у справі №922/1446/17.

В призначеному судовому засіданні представник позивача підтримав доводи, викладені в позовній заяві, просив суд задовольнити клопотання про зупинення провадження у справі до вирішення справи господарської справи №922/1953/17.

Відповідач проти позову заперечував у повному обсязі з підстав, викладених ним у відзиві на позовну заяву (вх.№16683 від 23.05.2017). Також висловив заперечення щодо задоволення судом клопотання позивача про зупинення провадження у справі.

Відповідно до ч. 2 ст. 22 ГПК України сторони мають право подавати докази, брати участь у дослідженні доказів, заявляти клопотання, а також користуватися іншими процесуальними правами, наданими їм цим Кодексом.

Суд, розглянувши клопотання позивача про зупинення провадження по справі, враховуючи обставини даної справи, відмовляє у його задоволені з огляду на наступне.

Відповідно до частини першої статті 79 ГПК України господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом. При цьому пов'язаною з даною справою є така інша справа, у якій інший суд встановлює обставини, що впливають чи можуть вплинути на подання і оцінку доказів у даній справі; в тому числі йдеться про факти, які мають преюдиціальне значення (частини третя і четверта статті 35 ГПК).

В п. 3.16 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" зазначено, що статтею 79 ГПК України встановлено вичерпний перелік підстав зупинення провадження у справі. Зупинення провадження у справі з інших підстав є неправомірним.

Під неможливістю розгляду даної справи слід розуміти неможливість для даного господарського суду самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі, - у зв'язку з непідвідомчістю або непідсудністю іншої справи даному господарському суду, одночасністю розгляду двох пов'язаних між собою справ різними судами або з інших причин.

Відповідачем у поданому клопотанні не наведено, які саме обставини не можуть бути встановлені господарським судом самостійно при вирішенні даної справи та яким чином встановлені в іншій справі обставини впливають на оцінку доказів, якими сторони обґрунтовують свої доводи у даній справі, тому суд не вбачає підстав для зупинення провадження по справі.

Сама лише наявність іншої, пов'язаної з даною справи, не є підставою для зупинення провадження у справі. Взаємопов'язаність двох справ не свідчить про неможливість розгляду даної справи.

Враховуючи те, що норми ст. 65 Господарського процесуального кодексу України щодо обов'язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що в межах наданих йому повноважень створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, а тому вважає за можливе розглядати справу за наявними в ній і додатково поданими на вимогу суду матеріалами і документами.

З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані учасниками судового процесу докази, заслухавши пояснення представника позивача та представника відповідача, суд встановив наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач неодноразово звертався зі зверненнями до відповідача (вх.№12/597 від 18.01.2017, 12/596 від 18.01.2017, 12/1039 від 27.01.2017) про укладання Договору про постачання електричної енергії до нежитлових приміщень першого поверху № 89-96, загальною площею 68,7 кв.м., які розташовані в будинку (літера А-6), що знаходяться за адресою : м. Харків, майдан Павлівський, 8 (реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна: 87082063101) та нежитлових приміщень першого поверху №№ 13, 14, 13а, 13б, 13в, 13г, 13д, 13е, 13ж, 13з, 13и, 13к, 13л, 13м, антресолі № 13н, 13о, 13п, 13р, 13с, 13т, 13у, загальною площею 249,2 кв.м., що розташовані в будинку (літера А-7), що знаходиться за адресою: м. Харків, Майдан Павлівський, 10.

Також, з листа Акціонерної компанії "Харківобленерго" за вих. № 46е-01/05-13294 від 16.05.2017 (а.с.49) вбачається, що позивач звертався до відповідача з листом від 18.04.2017 про укладення договору про постачання електричної енергії , на що позивачу було повідомлено, що на даний час за адресою: майдан Павлівський,8,10, м.Харків, діє договір про постачання електричної енергії між АК "Харківобленерго" та іншою особою (ТОВ "Добромед"), а також зазначено, що відповідно до п. 6.18 "Правил користування електричною енергією", затверджених постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 31.07.1996 №28, з новим споживачем укладаються договори відповідно до вимог законодавства України, зокрема, ПКЕЕ та нормативно - технічних документів після розірвання договорів із споживачем, який звільняє приміщення.

З матеріалів справи вбачається, що на даний час між АК "Харківобленерго" та Товариством з обмеженою відповідальністю Компанія "Добромед" укладено Договір про постачання електричної енергії №4-2728С від 23.02.2016, який на даний час є чинним (а.с. 56-61).

Як стверджує позивач, він звернувся до відповідача з проханням укласти договір про постачання електричної енергії з відповідачем, однак останній відмовляється від укладення договору чим, на думку позивача, порушує його права, що й стало підставою для його звернення з даним позовом до суду.

Хоча зі змісту позовної заяви та наявних в матеріалах справи звернень і вбачається намір позивача укласти з відповідачем договір про постачання електричної енергії саме на основі типового договору, проте самим позивачем до позовної заяви проект такого договору не додано, у прохальній частині позовних вимог не зазначено на яких саме умовах має бути укладений спірний договір.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. У випадках, передбачених законодавчими актами України, до господарського суду мають право також звертатися державні та інші органи, фізичні особи, що не є суб'єктами підприємницької діяльності.

Приписами ст. 20 Господарського кодексу України встановлено можливість захисту прав та законних інтересів шляхом: визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, ущемлюють права та законні інтереси суб'єкта господарювання або споживачів; визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом; відновлення становища, яке існувало до порушення прав та законних інтересів суб'єктів господарювання; припинення дій, що порушують право або створюють загрозу його порушення; присудження до виконання обов'язку в натурі; відшкодування збитків; застосування штрафних санкцій; застосування оперативно-господарських санкцій; застосування адміністративно-господарських санкцій; установлення, зміни і припинення господарських правовідносин; іншими способами, передбаченими законом.

Згідно ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України, способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Як вбачається з прохальної частини позовної заяви, позивач просить суд зобов'язати відповідача, Акціонерну компанію "Харківобленерго" укласти з TOB "Аверс Плюс2" договір про постачання електричної енергії до нежитлових приміщень першого поверху № 89-96, загальною площею 68,7 кв.м., які розташовані в будинку (літера А-6), що знаходяться за адресою : м. Харків, майдан Павлівський, 8 (реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна: 87082063101) та нежитлових приміщень першого поверху №№ 13, 14, 13а, 13б, 13в, 13г, 13д, 13е, 13ж, 13з, 13и, 13к, 13л, 13м, антресолі № 13н, 13о, 13п, 13р, 13с, 13т, 13у, загальною площею 249,2 кв.м., що розташовані в будинку (літера А-7), що знаходиться за адресою: м. Харків, Майдан Павлівський, 10 (реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна: 86992663101). Однак, серед способів захисту, передбачених ст. 20 ГК України та ст. 16 ЦК України, не зазначено такого способу захисту, як установлення правовідносин, шляхом зобов'язання особи до укладання відповідних договорів.

Аналогічна правова позиція викладена в Постанові Верховного суду України від 10 жовтня 2012 року по справі № 6-110цс-12, вимоги якої, в силу ч. 1 ст. 111-28 ГПК України, є обов'язковими до виконання.

Враховуючи вищевикладене, а саме вимоги ст. 1 Господарського процесуального кодексу України, ст. 20 Господарського кодексу України та ст.16 Цивільного кодексу України, приписи Верховного суду України, викладені у постанові № 6-110цс-12 від 10 жовтня 2012 року, суд приходить до висновку про невірне обрання позивачем способу захисту свого права.

Крім того, суд вважає за необхідне зазначає наступне.

Приписами ч. 1 ст. 25 Закону України "Про електроенергетику" встановлено, що споживачі електричної енергії мають право на, зокрема, приєднання та підключення до електричної мережі, за умови виконання правил приєднання електроустановок до електричних мереж. Відповідно до ч. 1 ст. 26 вказаного Закону, споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником.

Пунктами 5.1, 5.2 Правил користування електричною енергією, затверджених Постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 31 липня 1996 року № 28 встановлено, що договір про постачання електричної енергії є основним документом, який регулює відносини між постачальником електричної енергії за регульованим тарифом, що здійснює свою діяльність на закріпленій території, і споживачем та визначає зміст правових відносин, прав та обов'язків сторін. Споживання електричної енергії без договору не допускається. Між постачальником електричної енергії за регульованим тарифом та споживачем укладається один договір про постачання електричної енергії за усіма об'єктами споживача, які розташовані на території здійснення ліцензованої діяльності постачальником електричної енергії за регульованим тарифом. За взаємною згодою сторін можуть бути укладені окремі договори про постачання електричної енергії за кожним об'єктом споживача. При укладенні договору про постачання електричної енергії сторони визначають його зміст на основі типового договору (додаток 3). Умови договору про постачання електричної енергії, зазначені у додатку 3 та пунктах 5.5, 5.6 та 5.7 цих Правил, є істотними та обов'язковими для сторін під час укладення договору про постачання електричної енергії.

У п.5.5., п. 5.6. та п.5.7. Правил користування електричною енергією, затверджених Постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 31 липня 1996 року № 28 визначено істотні та обов'язкові умови договору про постачання електричної енергії, які не містяться в типовому договорі (додаток 3), зокрема це: клас напруги споживача за точкою продажу електричної енергії, величини дозволеної та приєднаної потужності, договірні величини споживання електричної енергії, узгоджений рівень надійності електропостачання (за категорією надійності), строк дії договору тощо.

Згідно до частин 1, 2, 3 ст. 181 Господарського кодексу України, господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами. Проект договору може бути запропонований будь-якою з сторін. У разі якщо проект договору викладено як єдиний документ, він надається другій стороні у двох примірниках. Сторона, яка одержала проект договору, у разі згоди з його умовами оформляє договір відповідно до вимог частини першої цієї статті і повертає один примірник договору другій стороні або надсилає відповідь на лист, факсограму тощо у двадцятиденний строк після одержання договору.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач не звертався до відповідача з проектом договору про постачання електричної енергії на основі типового договору, як то передбачають вимоги ст. 181 ГК України, тобто самим позивачем не дотримано процедуру звернення до відповідача з пропозицією та проектом договору про постачання електричної енергії на основі типового договору, що суперечить вимогам ст. 181 ГК України та п. 5.4 "Правил користування електричною енергією".

Також, у п.6.18 Правил користування електричною енергією, затверджених Постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 31 липня 1996 року № 28 передбачено, що з новим споживачем укладаються договори відповідно до вимог законодавства України, зокрема цих Правил та нормативно-технічних документів після розірвання договорів із споживачем, який звільняє приміщення.

За таких умов, та при наявності діючого договору про постачання електричної енергії до нежитлових приміщень за адресою: м. Харків, майдан Павлівський,8,10, який укладено з Товариством з обмеженою відповідальністю Компанія "ДОБРОМЕД" у відповідача відсутні підстави для укладання відповідного договору з новим споживачем - позивачем у даній справі.

Враховуючи вищевикладене в сукупності, невірне обрання позивачем способу захисту свого права, недотримання вимог ст. 181 ГК України з врахуванням п. 5.4. "Правил користування електричною енергією", суд прийшов до висновку про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд керується положеннями ст. 49 Господарського процесуального кодексу України та покладає на позивача витрати по сплаті судового збору.

На підставі вищевикладеного, ст. 20, 181 Господарського кодексу України, ст. 16 Цивільного кодексу України, та керуючись ст.ст. 1, 4, 4-2, 4-3, 12, 22, 33-34, 43, 44, 49, 82-85, ст. 111-28 Господарського процесуального кодексу України, суд,

ВИРІШИВ:

В позові відмовити повністю.

Повне рішення складено 10.07.2017 р.

Суддя ОСОБА_1