Рішення
від 10.07.2017 по справі 924/541/17
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"10" липня 2017 р.Справа № 924/541/17

Господарський суд Хмельницької області у складі:

суддя Виноградова В.В., розглянувши матеріали справи

за позовом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Хмельницькій області

до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Хмельницький

про стягнення 20165,48 грн., з яких 17503,57 грн. орендної плати, 1011,55 грн. пені, 1750,36 грн. штрафу

за участю представників сторін:

від позивача: від позивача: Яшан Н.В.- за довіреністю від 24.02.2016р.

від відповідача: не з'явився

Відповідно до ст. 85 ГПК України в судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

встановив: позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача (враховуючи заяву про збільшення позовних вимог від 19.06.2017р.) 20165,48 грн., з яких 17503,57 грн. заборгованості зі сплати орендної плати за договором оренди індивідуально визначеного (нерухомого) майна, що належить до державної власності, №1848 від 02.11.2016 р., 1011,55 грн. пені, 1750,36 грн. штрафу

В обґрунтування позову посилається на неналежне виконання відповідачем договірного зобов'язання зі сплати орендної плати, положення ст. ст. 525, 526, 625, 629 ЦК України, ст. ст. 174, 193, 222 ГК України, ст. ст. 10, 18, 19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна".

Повноважний представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала в повному обсязі.

Відповідач повноважного представника в судове засідання не направив, письмового відзиву на позов з документальним обґрунтуванням своїх доводів не надав, про причини неявки та неподання доказів не повідомив, своїм процесуальним правом не скористався, хоча був належним чином повідомлений про судовий розгляд справи. Ухвали суду від 09.06.2017 р., 19.06.2017 р. направлялись на адресу відповідача, зазначену в позовній заяві та витязі з ЄДРЮО, ФОП та ГФ, та повернуті на адресу суду із відміткою відділення поштового зв'язку - "за закінченням терміну зберігання". При цьому судом враховуються положення ст. 64 ГПК України, п. 3.9.1 постанови Пленуму ВГСУ №18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції".

З огляду на зазначене, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами відповідно до ст. 75 ГПК України.

Розглядом матеріалів справи встановлено:

02.11.2016 р. між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Хмельницькій області (орендодавець) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (орендар) укладено договір №1848 оренди індивідуально визначеного (нерухомого) майна, що належить до державної власності (далі - договір), згідно з п. 1.1 якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування державне окреме індивідуально визначене (нерухоме) майно - нежитлові приміщення, реєстровий номер НОМЕР_2 загальною площею 394,8 кв.м., яке розміщене за адресою: АДРЕСА_1, що перебуває на балансі Хмельницької філії концерну "Військторгсервіс" ідентифікаційний код 35123594 (балансоутримувач), вартість якого визначена згідно з висновком про вартість станом на 31.05.2016 р. і становить за незалежною оцінкою 682863,00 грн.

Майно передається в оренду з метою розміщення кафе без продажу товарів підакцизної групи (п. 1.2 договору).

Відповідно до п. 2.1 договору орендар вступає у строкове платне користування майном у термін, указаний у договорі, але не раніше дати підписання сторонами цього договору та акта приймання-передавання майна.

Орендна плата визначена на підставі Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 р. №786, із змінами та доповненнями, і становить без ПДВ за перший місяць розрахунку - листопад 2016 р. - 4552,42 грн. (п. 3.1 договору). Нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється у порядку, визначеному законодавством (п. 3.2 договору).

У п. 3.3 договору зазначено, що орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць.

За приписами п. 3.3 договору орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць. Оперативна інформація про індекси інфляції, розраховані Державною службою статистики України розміщується на веб-сайті Фонду державного майна України (дію цього пункту зупинено на 2016 рік відповідно до п. 9 Прикінцевих положень Закону України "Про державний бюджет України на 2016 рік").

Згідно з п. 3.5 договору розмір орендної плати переглядається на вимогу однієї із сторін у разі зміни Методики її розрахунку, істотної зміни стану об'єкта оренди з незалежних від сторін причин та в інших випадках, передбачених чинним законодавством.

Орендна плата перераховується до державного бюджету та балансоутримувачу у співвідношенні 70% та 30% щомісяця не пізніше 12 числа місяця, наступного за звітним місяцем, відповідно до пропорцій розподілу, установлених Кабінетом Міністрів України і чинних на кінець періоду, за який здійснюється платіж (п. 3.6 договору).

За умовами п. 3.7 договору орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується до бюджету та балансоутримувачу у визначеному п. 3.6 співвідношенні відповідно до чинного законодавства з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення, включаючи день оплати.

У разі, якщо на дату сплати орендної плати заборгованість за нею становить загалом не менше ніж 3 місяці, орендар також сплачує штраф у розмірі 10% від суми заборгованості (п. 3.8 договору).

Відповідно до п. 3.9 договору надміру сплачена сума орендної плати, що надійшла до бюджету, підлягає в установленому порядку заліку в рахунок майбутніх платежів, а у разі неможливості такого заліку у зв'язку з припиненням орендних відносин - поверненню орендарю. Для забезпечення помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2013 № 787, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25 вересня 2013 року за №1650/24182 та постанови Кабінету Міністрів України від 16 лютого 2011 року №106 "Деякі питання ведення обліку податків, зборів та інших доходів бюджету" (зі змінами).

У разі припинення (розірвання) договору оренди орендар сплачує орендну плату до дня повернення майна за актом приймання-передавання включно. Закінчення строку дії договору оренди не звільняє орендаря від обов'язку сплатити заборгованість за орендною платою, якщо така виникла, у повному обсязі, ураховуючи санкції, до державного бюджету та балансоутримувачу (п. 3.11 договору).

Умовами договору на орендаря покладено зобов'язання, зокрема, використовувати орендоване майно відповідно до мети використання згідно із п. 1.2 та умов цього договору; своєчасно й у повному обсязі сплачувати орендну плату до державного бюджету та балансоутримувачу (п. п. 5.1, 5.3 договору).

Сторони у п. 10.1 договору погодили, що він укладений строком на 2 роки 11 місяців, діє з 02.11.2016 р. до 01.10.2019 р. включно.

Умови цього договору зберігають силу протягом усього строку цього договору, у тому числі у випадках, коли після його укладення законодавством установлено правила, що погіршують становище орендаря, а в частині зобов'язань орендаря щодо орендної плати - до виконання зобов'язань (п. 10.2 договору).

Додатки до цього договору є його невід'ємною і складовою частиною. До цього договору додаються: звіт про оцінку вартості; акт приймання-передавання (п. 10.13 договору).

Договір підписаний сторонами, засвідчений відтиском печатки позивача.

Додатком №1 до договору є підписаний відповідачем розрахунок плати за перший місяць оренди державного нерухомого майна.

Згідно з підписаним сторонами актом приймання-передавання індивідуально визначеного (нерухомого) майна, що належить до державної власності, від 02.11.2016 р. відповідно до п. 7.1 договору №1848 оренди індивідуально визначеного (нерухомого) майна, що належить до державної власності, від 02.11.2016 р. орендодавець передав, а орендар прийняв в строкове платне користування державне окреме індивідуально визначене (нерухоме) майно - нежитлові приміщення, реєстровий номер НОМЕР_2 загальною площею 394,8 кв.м., яке розміщене за адресою: АДРЕСА_1. В акті зазначено, що стан майна на момент укладення договору не потребує поточного та капітального ремонту, відповідно до акту обстеження технічного стану об'єкта оренди від 27.10.2016 р.

Позивач звернувся до відповідача з претензією (від 18.04.2017 р. №18-08-01048), в якій пропонував відповідачу протягом 10 днів з дня отримання претензії сплатити заборгованість до державного бюджету за грудень 2016 р. та січень-березень 2017 р. в сумі 10775,42 грн., повідомив про нарахування пені в сумі 400,25 грн., штрафу в сумі 1077,54 грн.

У зв'язку з несплатою відповідачем заборгованості з орендної плати за договором №1848 від 02.11.2016 р. позивач звернувся до суду з позовом (враховуючи заяву про збільшення позовних вимог) про стягнення 17503,57 грн. заборгованості зі сплати орендної плати, 1011,55 грн. пені, 1750,36 грн. штрафу

Аналізуючи подані докази, оцінюючи їх у сукупності, суд до уваги бере таке.

Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч.1 ст. 174 Господарського кодексу України господарський договір є підставою виникнення господарських зобов'язань.

Частиною 1 ст. 179 Господарського кодексу України визначено, що майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і не господарюючими суб'єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями.

Як убачається з матеріалів справи, правовідносини сторін виникли на підставі договору оренди індивідуально визначеного (нерухомого) майна, що належить до державної власності.

Оренда державного майна є різновидом майнового найму, що регулюється як спеціальними нормами Закону України "Про оренду державного та комунального майна", так і нормами Цивільного та Господарського кодексів України.

Згідно з ч. 6 ст. 283 Господарського кодексу України до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

З огляду на положення ч. 1 ст. 283 Господарського кодексу України, ч. 1 ст. 759 ЦК України, ст. 2 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Згідно зі ст. ст. 525, 526 ЦК України, ст. 193 ГК України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтями 18 та 19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" передбачено, що орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і в повному об'ємі незалежно від наслідків господарської діяльності.

Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

Як убачається з матеріалів справи відповідно до умов договору оренди №1848 від 11.02.2016 р. індивідуально визначеного (нерухомого) майна, що належить до державної власності, акту приймання-передавання майна від 11.02.2016 р. Регіональне відділення Фонду державного майна України по Хмельницькій області передало у строкове платне користування відповідачу нежитлові приміщення, реєстровий номер НОМЕР_2 загальною площею 394,8 кв.м., яке розміщене за адресою: АДРЕСА_1, що перебуває на балансі Хмельницької філії концерну "Військторгсервіс", а відповідач зобов'язався своєчасно сплачувати орендну плату згідно з погодженим у договорі порядком (п. п. 3.6, 5.3 договору).

Однак відповідач в порушення вищевказаних законодавчих норм та умов договору оренди свої зобов'язання щодо своєчасної щомісячної оплати орендної плати не виконав, в результаті чого у нього виникла заборгованість перед позивачем у розмірі 17503,57 грн. (за грудень 2016 р. - 987,16 грн., за січень 2017 р. - 3221,75 грн., за лютий 2017 р. - 3253,97 грн., за березень 2017 р. - 3312,54 грн., за квітень 2017 р. - 3342,35 грн., травень 2017 р. - 3385,80 грн.), що відображено в поданих позивачем розрахунках заборгованості з орендної плати.

Доказів про сплату заявлених до стягнення сум заборгованості з орендної плати та доказів, які би спростовували позовні вимоги щодо їх стягнення, суду не подано. Таким чином, позовні вимоги щодо стягнення 17503,57 грн. заборгованості з орендної плати заявлені правомірно та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 199 ГК України виконання господарського зобов'язання забезпечується засобами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. За погодженням сторін можуть застосовуватись передбачені законом або такі, що йому не суперечать, види забезпечення виконання зобов'язань, які звичайно застосовуються у господарському (діловому) обороті. До відносин щодо забезпечення виконання зобов'язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Виходячи зі змісту ст. ст. 546, 548, 549 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання може забезпечуватися у відповідності до закону або умов договору, зокрема, неустойкою, яку боржник повинен сплатити у разі порушення зобов'язання. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 551 Цивільного кодексу України предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Сторонами в п. 3.7 договору визначено, що орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується до бюджету та балансоутримувачу у визначеному п. 3.6 співвідношенні відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені у розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення, включаючи день оплати.

Позивачем заявлено до стягнення з відповідача 1011,55 грн. пені згідно з поданим розрахунком.

Проаналізувавши поданий розрахунок, суд доходить висновку, що позивачем правомірно нараховано відповідачу 1011,55 грн. пені, тому позовні вимоги в цій частині заявлені правомірно та підлягають задоволенню.

Також позивач просить стягнути з відповідача 1750,36 грн. штрафу, посилаючись на п. 3.8 договору оренди індивідуально визначеного (нерухомого) майна, що належить до державної власності.

Так, відповідно до п. 3.8 договору у разі, якщо на дату сплати орендної плати заборгованість за нею становить загалом не менше ніж три місяці, орендар також сплачує штраф у розмірі 10% від суми заборгованості.

Пунктом 3 ст. 3, ст. 627 Цивільного кодексу України закріплено принцип свободи договору, який передбачає, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно п. 4 ст. 231 ГК України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Беручи до уваги вищезазначені законодавчі норми та умови договору, наявні матеріали справи, поданий розрахунок, суд доходить висновку, що позовні вимоги про стягнення 1750,36 грн. штрафу є правомірними та підлягають задоволенню.

З огляду на вищезазначене та враховуючи приписи ст. 33 ГПК України, в силу яких кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, підтверджені належними доказами та підлягають задоволенню. Доказів, які би спростовували позовні вимоги, суду не подано.

Судовий збір у зв'язку із задоволенням позову відповідно до ст. 49 ГПК України покладається на відповідача.

Керуючись ст. ст. 1, 2, 13, 33, 43, 49, 82, 85, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов Регіонального відділення Фонду державного майна України по Хмельницькій області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Хмельницький про стягнення 20165,48 грн., з яких 17503,57 грн. орендної плати, 1011,55 грн. пені, 1750,36 грн. штрафу задовольнити.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_2 (код НОМЕР_1) на користь Регіонального відділення Фонду державного майна України по Хмельницькій області, м. Хмельницький, вул. Соборна, буд 75 (код 02898152) для зарахування до Державного бюджету України 17503,57 грн. (сімнадцять тисяч п'ятсот три гривні 57 коп.) заборгованості по орендній платі, 1011,55 грн. (однe тисячe одинадцять гривень 55 коп.) пені, 1750,36 грн. (одну тисячу сімсот п'ятдесят гривень 36 коп.) штрафу.

Видати наказ.

Повне рішення складено 11.07.2017 р.

Суддя В.В. Виноградова

Віддрук. 3 прим.: 1 - до справи; 2 - позивачу (29013, м. Хмельницький, вул. Соборна 75); 3 - відповідачу (29000, м. Хмельницький, вул. Черняховського 23). 3 - рек. з пов. про вруч.


Суд	Господарський суд Хмельницької області
Дата ухвалення рішення	10.07.2017
Оприлюднено	12.07.2017
Номер документу	67660945
Судочинство	Господарське