Рішення

від 07.07.2017 по справі 925/568/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" липня 2017 р. Справа № 925/568/17

Господарський суд Черкаської області в складі: головуючого - судді Спаських Н.М. з секретарем судового засідання Волна С.В., за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 - за довіреністю;

від відповідача: ОСОБА_2 - керівник, ліквідатор;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси справу за

позовом Звенигородського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Черкаської області

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інноваційна Енергетична компанія"

про визнання дій неправомірними та про зобов'язання визнати вимоги і включити їх до ліквідаційного балансу

ВСТАНОВИВ:

Заявлено позов з вимогами:

- визнати дії Товариства з обмеженою відповідальністю "Інноваційна Енергетична компанія" в особі ліквідаційної комісії неправомірними;

- зобов'язати відповідача визнати вимоги Звенигородського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Черкаської області в сумі 634,40 грн. в т.ч. зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в сумі 554,40 грн. фінансових санкцій в сумі 69,56 грн. та пені в сумі 10,44 грн. та включити ці вимоги до ліквідаційного балансу;

Заявою від 29.06.2017, яка прийнята судом до розгляду, позивач зменшив свої позовні вимоги лише до вимоги про зобов'язання відповідача в особі ліквідаційної комісії включити кредиторські вимоги Звенигородського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Черкаської області в сумі 634,40 грн. до ліквідаційного балансу.

В судовому засіданні представник позивача свої вимоги підтримав повністю та просить суд їх задовольнити.

Представник відповідача просить суд застосувати до позовних вимог строк позовної давності та відмовити в позові.

Заслухавши доводи та пояснення представників сторін і дослідивши наявні у справі докази, суд вважає, що уточнений позов підлягає до повного задоволення, виходячи з такого:

У відповідності до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

З матеріалів справи вбачається наступне:

Постановою Черкаського окружного адміністративного суду у справі № 2а/2370/2934/2011 від 16.05.2011 року (а.с. 22) задоволено позов Управління Пенсійного Фонду України в Катеринопільському районі Черкаської області до ТОВ "Інноваційна енергетична компанія" про стягнення 634,40 грн., в т.ч. боргу зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в сумі 554,40 грн.; фінансових санкцій в сумі 69,56 грн. та пені в сумі 10,44 грн. Рішення набрало законної сили 27.05.2011 року.

Позивач є правонаступником Управління Пенсійного Фонду України в Катеринопільському районі Черкаської області і утворений відповідно до Постанови КМУ від 16.12.2015 року № 1055 "Деякі питання функціонування територіальних органів Пенсійного фонду України". Даною постановою було реорганізовано деякі територіальні органи Пенсійного фонду України шляхом злиття окремих органів Пенсійного фонду України за переліком згідно з додатком 1 до по Постанови та перейменовано деякі територіальні органи Пенсійного фонду України за переліком згідно з додатком 2 до Постанови.

За доводами позивача, при ознайомленні із матеріалами виконавчого провадження (акт від 18.02.2016 а.с. 34) було встановлено, що за весь період перебування на примусовому виконанні виконавчого листа по адміністративній справі № 2а/2370/2934/2011 борг відповідачем не погашався.

22.10.2015 року позивач отримав від відповідача листа від 19.10.2015 року № 4 (а.с. 7) яким його повідомлено про те, що протоколом № 2 загальних зборів учасників ТОВ "Інноваційна енергетична компанія" від 09.09.2015 прийнято рішення розпочати ліквідаційну процедуру товариства, головою ліквідаційної комісії призначено ОСОБА_2 Також встановлено строк для подачі кредиторами своїх вимог протягом 2х місяців з дня публікації повідомлення у бюлетені про ліквідацію юридичної особи. Граничний строк подачі кредиторських вимог встановлено 10 листопада 2015 року. Позивачу запропоновано направити відповідачу підтверджуючі документи про наявність боргу перед пенсійним фондом.

Також відомості про перебування ТОВ "Інноваційна енергетична компанія" в стані припинення включено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців (а.с. 8).

За доводами позивача, заяву про визнання кредиторських вимог від 06.11.2015 року № 3891/08 відповідачу було направлено 06.11.2015 року і вручено 12.11.2015 (а.с. 9-11). В заяві позивач просив задовольнити кредиторські вимоги управління Пенсійного Фонду на суму 635,40 грн., які підтверджуються постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 16.05.2011 по справі № 2а/2370/2934/2011.

У відповідь на цю заяву відповідач надіслав позивачу повідомлення від 11.02.2016 № 15 про те, що кредиторські вимоги Управління пенсійного Фонду в Катеринопільському районі не визнаються, оскільки хоча борг виник станом на 16.05.2011 року і його підтверджено постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 16.05.2011 по справі № 2а/2370/2934/2011, однак позивачем не надано доказів того, що це судове рішення не було виконано.

При цьому до повідомлення від 11.02.2016 № 15 відповідач не приклав власних доказів виконання постанови Черкаського окружного адміністративного суду і не надав їх суду під час розгляду справи.

В ході розгляду справи судом з пояснень представників обох сторін з'ясовано, що спору з приводу розміру боргу та обґрунтованості правової підстави його походження між сторонами немає.

У відповідності до ст. 104 ЦК України юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов'язки переходять до правонаступників.

Згідно ч. 3-6 ст. 105 ЦК України учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, відповідно до цього Кодексу призначають комісію з припинення юридичної особи (комісію з реорганізації, ліквідаційну комісію), голову комісії або ліквідатора та встановлюють порядок і строк заявлення кредиторами своїх вимог до юридичної особи, що припиняється. Виконання функцій комісії з припинення юридичної особи (комісії з реорганізації, ліквідаційної комісії) може бути покладено на орган управління юридичної особи. До комісії з припинення юридичної особи (комісії з реорганізації, ліквідаційної комісії) або ліквідатора з моменту призначення переходять повноваження щодо управління справами юридичної особи. Голова комісії, її члени або ліквідатор юридичної особи представляють її у відносинах з третіми особами та виступають у суді від імені юридичної особи, яка припиняється. Строк заявлення кредиторами своїх вимог до юридичної особи, що припиняється, не може становити менше двох і більше шести місяців з дня оприлюднення повідомлення про рішення щодо припинення юридичної особи. Кожна окрема вимога кредитора, зокрема щодо сплати податків, зборів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, страхових коштів до Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування, розглядається, після чого приймається відповідне рішення, яке надсилається кредитору не пізніше тридцяти днів з дня отримання юридичною особою, що припиняється, відповідної вимоги кредитора.

Частинами 2,3 ст. 107 ЦК України передбачено, що після закінчення строку для пред'явлення вимог кредиторами та задоволення чи відхилення цих вимог комісія з припинення юридичної особи складає передавальний акт (у разі злиття, приєднання або перетворення) або розподільчий баланс (у разі поділу), який має містити положення про правонаступництво щодо майна, прав та обов'язків юридичної особи, що припиняється шляхом поділу, стосовно всіх її кредиторів та боржників, включаючи зобов'язання, які оспорюються сторонами.

Передавальний акт та розподільчий баланс затверджуються учасниками юридичної особи або органом, який прийняв рішення про її припинення, крім випадків, встановлених законом.

Статтями 111,112 ЦК передбачено порядок ліквідації юридичної особи та черговість задоволення вимог кредиторів.

Ч. 5 ст. 112 ЦК України визначає, що вимоги кредиторів, які не визнані ліквідаційною комісією, якщо кредитор у місячний строк після одержання повідомлення про повну або часткову відмову у визнанні його вимог не звертався до суду з позовом, вимоги, у задоволенні яких за рішенням суду кредиторові відмовлено, а також вимоги, які не задоволені через відсутність майна юридичної особи, що ліквідується, вважаються погашеними.

Суд вважає, що у частині 5 ст. 112 ЦК України про місячний строк звернення до суду із позовом у випадку повної або часткової відмови у визнанні кредиторських вимог, йде мова про спеціальний скорочений строк позовної давності.

Згідно ч. 1 ст. 258 ЦК України - для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю.

Позивач доводить, що отримавши 16.02.2016 від відповідача повідомлення від 11.02.2016 № 15 (а.с. 12) про відхилення вимог управління ПФ про сплату 634,40 грн., у місячний термін подав позов від 15.03.2016 № 925/08 до господарського суду Черкаської області із клопотанням про звільнення від сплати судового збору за розгляд справи. Позовна заява направлялася до суду поштовим зв'язком, що підтверджується копією рекомендованого поштового повідомлення про вручення (а.с. 35-39).

У відповідності до роз'яснення п. 4.4.2 постанови Пленуму ВГСУ від 29 травня 2013 року N 10 "Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів" -- з урахуванням положення частини четвертої статті 51 ГПК днем подання позову слід вважати дату поштового штемпеля підприємства зв'язку, через яке надсилається позовна заява (а в разі подання її безпосередньо до господарського суду - дату реєстрації цієї заяви в канцелярії суду). Якщо позовну заяву було повернуто, перебіг позовної давності переривається з того дня, коли заяву подано до суду з додержанням установленого порядку.

21 березня 2016 року господарським судом Черкаської області прийнято ухвалу про повернення позовної заяви позивачу (а.с. 40) на підставі п. 4 ч. 1 ст. 63 ГПК України з підстав відмови йому у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору.

Відповідач, не маючи заперечень з приводу обґрунтованості позовних вимог про необхідність включення до ліквідаційного балансу вимог Звенигородського об'єднаного управління Пенсійного Фонду України на суму 634,40 грн., просить застосувати до позову строк позовної давності та відмовити позивачу у його задоволенні.

За змістом частини другої статті 264 ЦК України переривання перебігу позовної давності шляхом пред'явлення позову матиме місце у разі не будь-якого подання позову, а здійсненого з додержанням вимог процесуального закону, зокрема, статей 54, 56, 57 ГПК. Тому якщо господарським судом у прийнятті позовної заяви відмовлено (стаття 62 ГПК) або її повернуто (стаття 63 названого Кодексу), то перебіг позовної давності не переривається. Так само не перериває цього перебігу подання позову з порушенням правил підвідомчості справ (п. 4.4.2. постанови Пленуму ВГСУ від 29 травня 2013 року N 10 "Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів").

Отже, слід вважати, що позивач станом на 15.05.2017 (дата поштового штемпеля про відправку позовних матеріалів до справи № 925/568/17) пропустив строк позовної давності для звернення до суду за захистом свого права.

Згідно роз'яснень п. 2.2. та 2.3. цієї ж постанови Пленуму ВГСУ -- за змістом частини першої статті 261 ЦК України позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи. Отже, перш ніж застосовувати позовну давність, господарський суд повинен з'ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. У разі коли такі право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстав його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв'язку зі спливом позовної давності - за відсутності наведених позивачем поважних причин її пропущення. Позовна давність не є інститутом процесуального права та не може бути відновлена (поновлена) в разі її спливу, але за приписом частини п'ятої статті 267 ЦК України позивач вправі отримати судовий захист у разі визнання поважними причин пропуску позовної давності (на цій підставі клопотання позивача від 06.07.2017 № 6844/14 про поновлення пропущеного строку звернення до суду до задоволення не підлягає, суд його відхилив). Питання щодо поважності цих причин, тобто наявності обставин, які з об'єктивних, незалежних від позивача підстав унеможливлювали або істотно утруднювали своєчасне подання позову, вирішується господарським судом у кожному конкретному випадку з урахуванням наявних фактичних даних про такі обставини.

Закон не визначає, з чиєї ініціативи суд визнає причини пропущення позовної давності поважними. Як правило, це здійснюється за заявою (клопотанням) позивача з наведенням відповідних доводів і поданням належних та допустимих доказів. Відповідна ініціатива може виходити й від інших учасників судового процесу, зокрема, прокурора, який не є стороною у справі.

Висновок про застосування позовної давності відображається у мотивувальній частині рішення господарського суду. Якщо позовні вимоги господарським судом визнано обґрунтованими, а стороною у справі заявлено про сплив позовної давності, то суд зобов'язаний застосувати до спірних правовідносин положення статті 267 ЦК України та вирішити питання про наслідки такого спливу (тобто або відмовити в позові у зв'язку зі спливом позовної давності, або, за наявності поважних причин її пропущення, - захистити порушене право, але в будь-якому разі вирішити спір з посиланням на зазначену норму ЦК України).

Представник позивача доводить, що строк позовної давності для повторного звернення до суду із позовом, що заявлено у справу № 925/568/17, управлінням Пенсійногого фонду було пропущено із поважних причин та вказує на такі обставини:

При первинному зверненні до суду із позовом до відповідача суд відхилив клопотання Звенигородського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Черкаської області про звільнення від сплати судового збору і повернув позов без розгляду. Таке клопотання було викликано відсутністю у позивача фінансування на сплату судового збору і заборону згідно із ч. 2 ст. 73 ЗУ "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" використовувати кошти, які переважно формуються за рахунок страхових внесків, на цілі, які не передбачені цим Законом (виплата пенсій, надання соціальних послуг, фінансування послуг з виплати і доставки пенсій, формування резерву коштів Пенсійного фонду).

До кінця 2016 року кошти на сплату судового збору за подачу позову до Звенигородського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Черкаської області не надійшли.

Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" № 1774 від 06.12.2016, який набрав чинності з 01.01.2017, частину 1 ст. 5 ЗУ "Про судовий збір" № 3674 від 08.07.2011 доповнено пунктом 18, відповідно до якого Пенсійний Фонд України та його органи звільняються від сплати судового збору під час розгляду справи у всіх судових інстанціях.

За доводами представника позивача, позов повторно було подано не відразу після січня 2017 року, а лише у травні 2017, тому що відповідальна особа за підготовку позовів перебувала у відпустці.

На думку суду, згідно положень ЦК України про позовну давність, тривалість пропуску строку позовної давності сама по собі не має ніякого юридичного значення, якщо пропуск вже має місце.

Враховуючи відсутність фінансування Звенигородського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Черкаської області на сплату судового збору, відхилення судом клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору при його первісному та вчасному зверненні до суду, що стало об'єктивною перешкодою у подачі позову та залежало виключно від волевиявлення суду, і зміна законодавства, яке звільняє органи Пенсійного Фонду України від сплати судового збору за їх позови з січня 2017 року, то суд вважає, що строк позовної давності позивачем було пропущено з поважних причин.

Отже, за таких підстав та виходячи з положень ч. 5 ст.267 ЦК України, позивач вправі отримати судовий захист свого порушеного права та задоволення позову.

Суд вважає, що позивач довів наявність свого порушеного права, оскільки обґрунтованість підстав для стягнення з відповідача 634,40 грн. страхових внесків та санкцій підтверджено постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 16.05.2011 по справі № 2а/2370/2934/2011; доказів сплати цих коштів відповідач суду не надав; обґрунтованих та законних підстав для не включення цих коштів до ліквідаційного балансу (як підтвердженої заборгованості) за вимогою позивача, відповідач не вказав.

На підставі викладеного, відповідача в особі ліквідаційної комісії товариства слід зобов'язати включити до ліквідаційного балансу кредиторські вимоги Звенигородського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Черкаської області в сумі 634,40 грн., оскільки його відмова у вчиненні цих дій за зверненням позивача є неправомірною.

На підставі ст. 49 ГПК України, враховуючи звільнення позивача від сплати судового збору при подачі позову у відповідності до п. 18 ч. 1 ст. 5 ЗУ "Про судовий збір" , то з відповідача на користь державного бюджету України слід стягнути також 1600,00 грн. судового збору за вирішення спору.

Керуючись ст. 49, 82-85 ГПК України, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Інноваційна енергетична компанія" (20505, Черкаська область, Катеринопільський район, смт. Єрки, вул. Свердлова, 1-б, ідентифікаційний код 34675614) в особі ліквідаційної комісії включити кредиторські вимоги Звенигородського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Черкаської області (20200, Черкаська область, м. Звенигородка, вул. С. Терещенко, 28, ідентифікаційний код 40383821) в сумі 634,40 грн., в т.ч. зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в сумі 554,40 грн. фінансових санкцій в сумі 69,56 грн. та пені в сумі 10,44 грн. до ліквідаційного балансу.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Інноваційна енергетична компанія" (20505, Черкаська область, Катеринопільський район, смт. Єрки, вул. Свердлова, 1-б, ідентифікаційний код 34675614) на користь Державного бюджету України 1600,00 грн. судового збору із зарахуванням на рахунок № 31213206783002 в УДКСУ у м. Черкаси, МФО 854018, ідентифікаційний код господарського суду Черкаської області 03500051.

Накази видати.

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного господарського суду протягом 10 днів.

Повне рішення складено 10 липня 2017 року

Суддя Н.М. Спаських