Рішення

від 03.07.2017 по справі 758/3116/16-ц

ПОДІЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 758/3116/16-ц

Категорія 52

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(ЗАОЧНЕ)

03 липня 2017 року Подільський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді -Богінкевич С. М. ,

при секретарі - Потапьонок К. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до Київського муніципального академічного театру опери і балету для дітей та юнацтва про скасування наказу про порушення трудової дисципліни, стягнення моральної шкоди, суд -

В С Т А Н О В И В :

Позивачка звернулась до Подільського районного суду м.Києва з вищезазначеним позовом, мотивуючи тим, що вона працює на посаді головного хормейстера Київського муніципального академічного театру опери і балету для дітей та юнацтва з 21.03.2002 року.

Вказує, що наказом директора Київського муніципального академічного театру опери і балету для дітей та юнацтва про порушення трудової дисципліни № 60/16-к від 17.02.2016 року її було притягнуто до дисциплінарної відповідальності нібито за - "... порушення трудової дисципліни, що проявилось у неналежному виконанні обов'язків керівника підрозділу, відсутності контролю щодо наявності працівників на роботі та наданні недостовірної інформації у табелі використання робочого часу працівників хору за січень 2016 року та в інформації про зайнятість артистичного персоналу артистів хору в виставах та репетиціях станом на 01.02.2016 року , без посилання на норми посадової інструкції головного хормейстера, затвердженої директором 03.06.2013 року.

Зазначає, що вищезазначений наказ про порушення трудової дисципліни №60/16-к від 17.02.2016 року є безпідставним, необгрунтованим, а тому - незаконним і таким, що винесений директором з особистих мотивів, оскільки не вчиняла жодних дисциплінарних проступків, не порушувала трудової дисципліни та належним чином і в повному об'ємі виконувала свої посадові обов'язки, значені посадовою інструкцією головного хормейстера, затвердженої директором відповідача.

Вказує, що відповідно до п.2 посадової інструкції головного хормейстера, ствердженої директором відповідача - 03.06.2013 року, та з якою її особисто, під підпис, було ознайомлено - 05.06.2013 року, до її посадових обов'язків входить: "Керує хоровим колективом. Здійснює диригування хором. Забезпечує високий рівень його творчої діяльності на стаціонарі, під час виїздів та гастролей. Бере участь у роботі з підготовки та випуску нових і поновлення раніше створених вистав (програм). Веде роботу з композиторами та драматургами із створення нових сценічних творів. Забезпечує кваліфіковане комплектування та використання творчих кадрів. Контролює роботу хормейстерів, надає їм необхідну творчу допомогу. Проводить виховну роботу, визначає систему, форми та порядок професійного навчання творчих працівників. Бере участь у розробленні перспективних репертуарних планів, планів-графіків випуску нових вистав (програм). Бере участь у роботі з пропаганди досягнень музично-театрального мистецтва...".

Звертає увагу суду на те, що положення п.4 Відповідальність посадової інструкції, передбачають перелік порушень за які вона особисто несе відповідальність, а саме: "... За неналежне виконання або невиконання своїх посадових обов'язків, що передбачені цією посадовою інструкцією, ...", у зв'язку з чим положеннями вищезазначеної посадової інструкції головного хормейстера збір інформації про зайнятість артистичного персоналу артистів хору та складання табелю обліку використання робочого часу не відноситься до її посадових обов'язків, так як посада головного хормейстера, за правовою кваліфікацією є творчою посадою, а не адміністративною, вона не є керівником окремого підрозділу відповідача а контроль творчої та трудової дисципліни хору, згідно п.3 посадової інструкції, не являється її обов'язком, у зв'язку з чим вона не має нести жодної дисциплінарної відповідальності за достовірність інформації, вказаної у табелі обліку використання робочого часу за січень 2016 року.

У зв'язку з вищевикладеним змушена була звернутись до суду з даним позовом та просить скасувати наказ директора Київського муніципального академічного театру опери і балету я дітей та юнацтва про порушення трудової дисципліни № 60/16-к від 17.02.2016 року, стягнути з Київського муніципального академічного театру опери і балету для дітей та юнацтва на її користь моральну шкоду в розмірі 3 000 гривень.

У судовому засіданні представник позивачки позов підтримав та просив його задоволити повністю з підстав, викладених у ньому.

Представники відповідача у судове засідання 03.07.2017 року не з'явились, як вбачається з матеріалів справи, про час та місце судового розгляду були повідомлені належним чином, причини неявки до суду не повідомили, однак в ході судового розгляду позов не визнали та просили у його задоволенні відмовити, мотивуючи тим, що він необгрунтований та безпідставно заявлений, оскільки керівником театру надані повноваження позивачці складати табеля робочого часу артистів хору, яка є головним хормейстером та керівником артистів хору (служби театру) та повинна вести контроль за використанням робочого часу артистами хору, своєчасною явкою працівників, з'ясуванням причин неявки працівників (артистів хору) тощо, відповідно до наказу № 7/1 директора відповідача 25.01.2015 року з метою посилення контролю за виконанням трудової дисципліни робітників театру ...покласти персональну відповідальність за достовірність заповнення табелю робочого часу на керівників служб театру , наказу № 1 від 04.01.2016 року про відповідальність за достовірність надання інформації щодо фактичного залучення артистів у спектаклях та репетиційному процесі, покладено персональну відповідальність за достовірність інформації щодо фактичного залучення артистів в спектаклях, концертах та репетиційному процесі на керівників артистичного персоналу, з якими позивачка ознайомлена, тому суд, з урахуванням положення п. 5 ст. 74, ст. 224 ЦПК України, вважає за можливе слухати справу у їх відсутність на підставі всіх наявних доказів, долучених до матеріалів справи.

Вислухавши пояснення представника позивачки, представників відповідача дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних і юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Згідно ст.10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Частиною другою статті 16 ЦК України передбачено, що одним із способів захисту цивільних прав та інтересів судом може бути визнання права, у тому числі права власності на майно. Суд також може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Згідно ст.57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч.1 ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених ст.61 цього Кодексу. Згідно ч.4 цієї ж статті доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін виникає спір.

Стаття 45 Конституції України визначає, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом.

Відповідно до ст.3 КЗпП України законодавство про працю регулює трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами.

Так відповідно до ст. 139 КЗпП України працівники зобов'язані працювати чесно та сумлінно, своєчасно і точно виконувати розпорядження власника або уповноваженого ним органу, додержувати трудової і технологічної дисципліни, вимог нормативних актів про охорону праці, дбайливо ставитися до майна власника, з яким укладено трудовий договір.

Згідно із Стаття 140 КЗпП України трудова дисципліна на підприємствах, в установах, організаціях забезпечується створенням необхідних організаційних та економічних умов для нормальної високопродуктивної роботи, свідомим ставленням до праці, методами переконання, виховання, а також заохочення за сумлінну працю.

Згідно із ст. 142 КЗпП України трудовий розпорядок на підприємствах, в установах, організаціях визначається правилами внутрішнього трудового розпорядку, які затверджуються трудовими колективами за поданням власника або уповноваженого ним органу і профспілкового комітету на основі типових правил.

Згідно зі ст. 147 КЗпП України, дисциплінарне стягнення може бути застосоване до працівника лише у випадку порушення ним трудової дисципліни.

У ст. 148 КЗпП України зазначено, що дисциплінарне стягнення застосовується власником або уповноваженим ним органом безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення, не рахуючи часу звільнення працівника від роботи у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю або перебування його у відпустці.

Дисциплінарне стягнення не може бути накладене пізніше шести місяців з дня вчинення проступку.

Стаття 149 КЗпП України передбачає, що до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення. При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, попередню роботу працівника.

Стягнення оголошується в наказі (розпорядженні) і повідомляється працівникові під розписку.

Судом встановлено, що позивачка працює в Київського муніципального академічного театру опери і балету для дітей та юнацтва на посаді головного хормейстера, що підтверджується довідкою від 28.11.2016 року №163 (а.с.126).

Відповідно до положень п.2 Посадової інструкції головного хормейстера, ствердженої директором відповідача - 03.06.2013 року, та з якою позивачку особисто, під підпис, було ознайомлено - 05.06.2013 року, до її посадових обов'язків входить: "Керує хоровим колективом. Здійснює диригування хором. Забезпечує високий рівень його творчої діяльності на стаціонарі, під час виїздів та гастролей. Бере участь у роботі з підготовки та випуску нових і поновлення раніше створених вистав (програм). Веде роботу з композиторами та драматургами із створення нових сценічних творів. Забезпечує кваліфіковане комплектування та використання творчих кадрів. Контролює роботу хормейстерів, надає їм необхідну творчу допомогу. Проводить виховну роботу, визначає систему, форми та порядок професійного навчання творчих працівників. Бере участь у розробленні перспективних репертуарних планів, планів-графіків випуску нових вистав (програм). Бере участь у роботі з пропаганди досягнень музично-театрального мистецтва ..." (а.с.4-5).

Відповідно до п.6 довідника кваліфікаційних характеристик професій працівників у галузі драматичного мистецтва та іншої розважальної діяльності, затвердженого наказом міністерства культури і мистецтв України 04.02.2000 №32 завданнями та обов'язками головного хормейстера є, зокрема, …керує хоровим колективом. Здійснює диригування хором. Забезпечує високий рівень його творчої діяльності на стаціонарі, під час виїздів та гастролей. Бере участь у роботі з підготовки та випуску нових і поновлення раніше створених вистав (програм). Веде роботу з композиторами та драматургами із створення нових сценічних творів. Забезпечує кваліфіковане комплектування та використання творчих кадрів. Контролює роботу хормейстерів, надає їм необхідну творчу допомогу. Проводить виховну роботу, визначає систему, форми та порядок професійного навчання творчих працівників. Бере участь у розробленні перспективних репертуарних планів, планів-графіків випуску нових вистав (програм). Бере участь у роботі з пропаганди досягнень музично-театрального мистецтва ..." (а.с.78-80).

Відповідно до наказу директора Київського муніципального академічного театру опери і балету для дітей та юнацтва №346/14-к від 31.12.2014 року про затвердження нової організаційної структури театру (а.с.85), з якої вбачається, що посада головного хормейстера підпорядкована керівнику художньому (а.с.86).

Відповідно до наказу директора Київського муніципального академічного театру опери і балету для дітей та юнацтва №1 від 04.01.2016 року про відповідальність за достовірність надання інформації щодо фактичного залучення артистів в спектаклях та репетиційному процесі (а.с.33) було покладено персональну відповідальність за достовірність щодо фактичного залучення артистів в спектаклях, концертах та репетиційному процесі на керівників артистичного персоналу; художньому керівнику театру Калітовському В.В. - доручено забезпечити достовірність та правильність поданої інформації, яка підписується художнім керівником театру та керівниками артистичного персоналу, тощо.

Крім того, відповідно до наказу Київського муніципального академічного театру опери і балету для дітей та юнацтва про порушення трудової дисципліни від 17.02.2016 року №60/16-к (а.с.3) позивачці було оголошено догану за порушення трудової дисципліни, що проявилось у неналежному виконанні обов'язків керівника підрозділу, відсутності контролю щодо наявності працівників на роботі та наданні недостовірної інформації у табелі використання робочого часу працівників хору за січень 2016 року та в інформації про зайнятість артистичного персоналу артистів хору в виставах та репетиціях станом на 01.02.2016 року, який остання відмовилась підписати, що підтверджується актом про відмову підписання наказу про порушення трудової дисципліни №5/16 від 23.02.2016 року (а.с.29).

Також слід зазначити, що у вищезазначеному наказі було зазначено, що у табелі використання робочого часу артистів хору за січень 2016 року (а.с.34-36), артист хору вищої категорії ОСОБА_3 протабельований протягом всього місяця, як працюючий хоча фактично перебував у цей час на лікарняному, табель склав артист хору вищої категорії ОСОБА_4, який на. цей час виконував додаткові обов'язки із складання табелів обліку використання робочого часу, табель перевірений та підписаний хормейстером ОСОБА_1 керівником підрозділу. В інформації про зайнятість артистичного персоналу артистів хору в виставах та репетиціях станом на 01.02.2016 року, яка подасться кожного місяця художньому керівнику по кількості відпрацьованих годин ОСОБА_3 у січні 2016 року працював повний місяць. Розглянувши пояснювальну записку головного хормейстера ОСОБА_1, листка непрацездатності ОСОБА_3, табель обліку використання робочого часу за січень 2016 року, службову записку головного хормейстера ОСОБА_1; наказ про скасування та встановлення надбавок № 252/15-к від 10.09.2015 року, книгу реєстрації надання листків непрацездатності, наказ №7/1 від 25.01.2015 року, інформація щодо артистичного персоналу (артисти хору) станом на 01.02.2016 року, наказ по театру №l від 04.01.2016 року.

Відповідно до інформації щодо артистичного персоналу (артисти хору) станом на 01.02.2016 року було зазначено, що ОСОБА_3 працював, у зв'язку з чим відомості про це були внесені у табель обліку використання робочого часу за січень 2016 року (а.с.34-36).

Як вбачається з матеріалів справи, позивачка на ім'я директора відповідача подала пояснювальну записку від 04.02.2016 року, у якій зазначила, що артист хору ОСОБА_4 при заповненні табелю припустився технічної помилки, а вона продивилась його неуважно (а.с.30).

Судом встановлено, що посада, яку займає позивачка є посадою художньо-керівного персоналу та не має жодного відношення до обліку і табелювання робочого часу працівників театру, перевірки законності надання інформації про наявності працівників на роботі, інформації у табелі використання робочого часу працівників хору за січень 2016 року та інформації про зайнятість артистичного персоналу артистів хору в виставах та репетиціях станом на 01.02.2016 року та при виконанні своїх трудових обов'язків на посаді головного хормейстера остання підпорядковується безпосередньо керівнику художньому та директору театру і зобов'язана сумлінно виконувати свої посадові обов'язки, які визначаються в посадовій інструкції.

Крім того, судом встановлено та підтверджується документами, доданими до матеріалів справи, що посада головного хормейстера у структурному підрозділі театру відноситься до посад художньо-керівного персоналу, у зв'язку з чим посилання відповідача на те, що позивачка була наділена повноваженнями виконувати організаційно-розпорядчі функції, а саме виконувати обов'язки по здійсненню керівництва трудовим колективом театру в об'ємі, вказаному у оспорюваному наказі про порушення трудової дисципліни від 17.02.2016 року №60/16-к не узгоджується з її повноваженнями не можуть бути прийняті судом до уваги, оскільки не підтверджені належними та допустимими доказами у розумінні ст.ст.57-61 ЦПК України.

У зв'язку з вищевикладеним та враховуючи те, що відповідно до посадових обов'язків позивача не відноситься складання табелю використання обліку робочого часу працівників хору, доказів, які б спростовували зазначену обставину відповідачем суду не надано, суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності за надання недостовірної інформації в табелі обліку використання робочого часу.

Що стосується позовної вимоги про стягнення з відповідача моральної шкоди, суд приходить до висновку про наявність підстав для її задоволення, виходячи з наступних підстав.

Відповідно до ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Відповідно до ч. 1 ст. 1167 Цивільного кодексу України, моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

За правилом ч. 1 ст. 237-1 КЗпП України відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Таким чином, ст. 237-1 КЗпП містить перелік юридичних фактів, що складають підставу виникнення правовідносин щодо відшкодування власником або уповноваженим ним органом завданої працівнику моральної шкоди. За змістом зазначеного положення Закону передумовою для відшкодування працівнику моральної шкоди на підставі ст. 237-1 КЗпП є наявність порушення прав працівника у сфері трудових відносин, з урахуванням специфіки об'єкту яких завдана моральна шкода може бути відшкодована працівнику у вигляді одноразової грошової виплати або в іншій матеріальній формі. Суд, установивши порушення трудових прав позивача та наявність підстав для покладення на роботодавця відповідальності за завдану працівникові моральну шкоду, повинен застосовувати відповідальність, що передбачена ст. 237-1 КЗпП.

Захист порушеного права у сфері трудових відносин забезпечується як відновленням становища, яке існувало до порушення цього права (наприклад, поновлення на роботі), так і механізмом компенсації моральної шкоди, як негативних наслідків (втрат) немайнового характеру, що виникли в результаті душевних страждань, яких особа зазнала у зв'язку з посяганням на її трудові права та інтереси. Конкретний спосіб, на підставі якого здійснюється відшкодування моральної шкоди, обирається потерпілою особою з урахуванням характеру правопорушення, його наслідків та інших обставин (статті 3, 4, 11, 31 ЦПК). Компенсація завданої моральної шкоди не поглинається самим фактом відновлення становища, яке існувало до порушення трудових правовідносин, шляхом поновлення на роботі, а має самостійне юридичне значення.

КЗпП України не містить будь-яких обмежень чи винятків щодо компенсації моральної шкоди в разі порушення трудових прав працівників, а ст. 237-1 КЗпП передбачає право працівника на відшкодування моральної шкоди в обраний ним спосіб, зокрема, повернення потерпілій особі вартісного (грошового) еквівалента завданої моральної шкоди, розмір якої суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань, їх тривалості, тяжкості вимушених змін у її житті та з урахуванням інших обставин (постанова Верховного Суду України від 25 квітня 2012 р. у справі 6-23цс12).

Відповідно до п. 7 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31.03.1995 року Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди (із подальшими змінами), заподіяна моральна шкода відшкодовується тій фізичній чи юридичній особі, права якої були безпосередньо порушені протиправними діями (бездіяльністю) інших осіб.

Суд вважає, що з урахуванням доведеності позовних вимог в частині скасування наказу Київського муніципального академічного театру опери і балету для дітей та юнацтва про порушення трудової дисципліни № 60/16-к від 17.02.2016 року та притягнення до дисциплінарної відповідальності, позивачкою також доведено спричинення їй моральної шкоди у розмірі 3 000 грн., оскільки моральна шкода полягає у фізичних та душевних стражданнях останньої та погіршенні стану її здоров'я, про що свідчать довідки, долучені до матеріалів справи, а саме: довідкою про ехокардіологічне обстеження від 26.02.2016 року (а.с.74), направлення на консультацію до невропатолога від 24.02.2016 року (а.с.75), проходження дослідження від 02.03.2016 року (а.с.76).

У зв'язку з вищевикладеним, з урахуванням повно та всебічно з'ясованих обставин справи, підтверджених доказами та дослідженими в судовому засіданні, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин, та правові норми, які підлягають застосуванню, суд приходить до висновку, що відповідачем при винесенні наказу Київського муніципального академічного театру опери і балету для дітей та юнацтва про порушення трудової дисципліни № 60/16-к від 17.02.2016 року та притягнення до дисциплінарної відповідальності позивачки не було дотримано порядок, встановлений законодавством, тому позовні вимоги позивачки є обґрунтованими та підтвердженими належними та допустимими доказами у відповідності до вимог чинного законодавства, у зв'язку з чим позов підлягає задоволенню.

Відповідно до ст.88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати пропорційно до розміру задоволеної чи відхиленої частини вимог. Якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.

Оскільки позивачка була звільнена від сплати судового збору під час звернення до суду, з відповідача в дохід держави належить стягнути судовий збір пропорційно до задоволеної частини позовних вимог згідно ставок, визначених Законом України Про судовий збір всього у розмірі 1 967,17 гривень, з яких 551,20 грн. - за позовну вимогу щодо скасування наказу директора Київського муніципального академічного театру опери і балету для дітей та юнацтва про порушення трудової дисципліни №60/16-к від 17.02.2016 року та 1 378 грн. - за позовну вимогу щодо стягнення моральної шкоди.

На підставі викладеного, ст.54 Конституції України, ст.ст. 3, 139, 140, 142, 147, 148, 149, 237-1 Кодексу законів про працю України, ст.10, 11, 16, 23, 1167 Цивільного Кодексу, Постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31.03.1995 року Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди , керуючись ст.ст.3, 4, 10, 11, 16, 31, 56-61, 79, 84, 88, 208-209, 212-215, 218, 222, 223-226, 294, 355, 360-7, 367 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до Київського муніципального академічного театру опери і балету для дітей та юнацтва про скасування наказу про порушення трудової дисципліни, стягнення моральної шкоди - задоволити повністю.

Скасувати наказ директора Київського муніципального академічного театру опери і балету для дітей та юнацтва про порушення трудової дисципліни №60/16-к від 17.02.2016 року.

Стягнути з Київського муніципального академічного театру опери і балету для дітей та юнацтва (код 05492734) на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у розмірі 3 000 гривень.

Стягнути з Київського муніципального академічного театру опери і балету для дітей та юнацтва (код 05492734) у дохід держави судовий збір у розмірі 1 929 гривень 20 копійок.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду м. Києва через Подільський районний суд м. Києва, шляхом подачі в десятиденний строк з дня його проголошення апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Заочне рішення може бути переглянуто судом шляхом ухвалення та письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Суддя С. М. Богінкевич