Рішення

від 05.07.2017 по справі 331/3528/17

ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЗАПОРІЖЖЯ

Справа № 2/331/1067/2017

331/3528/17

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 липня 2017 року місто Запоріжжя

Жовтневий районний суд м. Запоріжжя в складі :

головуючого судді - Скользнєвої Н.Г.,

при секретарі - Постарнак М.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Запоріжжі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю ТДС ГРУПП про стягнення середнього заробітку за час заборгованості з виплати заробітної плати ,

В С Т А Н О В И В:

У травні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю ТДС ГРУПП про стягнення середнього заробітку за час заборгованості з виплати заробітної плати .

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що з 30.11.2015 року він працював на посаді слюсаря з контрольно-вимірювальних приладів та автоматики 6 розряду дільниці № 3 електро-ремонтної служби, газової служби відділу головного енергетика на Товаристві з обмеженою відповідальністю ТДС ГРУПП .

29 січня 2016 року він був звільнений з підприємства за ст. 38 КЗпП України, про що підприємством було видано відповідний наказ № 179-к.

За період роботи з грудня 2015 року до січень 2016 року ТОВ ТДС ГРУПП нарахувало, але не виплатило заробітну плату та не провело кінцевий розрахунок.

Позивач звертався до Жовтневого районного суду м. Запоріжжя з позовом про стягнення нарахованої, але не виплаченої заробітної плати, стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.

Рішенням Жовтневого районного суду Запоріжжя від 05 травня 2016 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволені. Стягнуто з ТОВ ТДС ГРУПП на користь ОСОБА_1 заборгованість по заробітній платі, невиплаченій при звільненні в розмірі 6601,48 грн.; середній заробіток за час затримки виплати розрахункових сум за період з 29.01.2016 року по 05.05.2016 року в розмірі 14612,70 грн., моральну шкоду в розмірі 1000,00 грн.

Проте на дату подачі позову зазначене рішення суду не виконано, розрахунок з ним не проведено.

Посилаючись на вимоги ст.ст. 116, 117 КЗпП України, просить суд стягнути з відповідача середній заробіток за час затримки за період з 06 травня 2016 року по 26 травня 2017 року в сумі 58232,70 грн. та компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати заробітної плати у розмірі 945,10 грн.

Позивач звернувся до суду з письмовою заявою про розгляд справи за його відсутності, зазначивши, що позовні вимоги підтримує у повному обсязі та в разі повторної неявки у судове засідання представника відповідача просить розглянути справу у заочному порядку.

Представник відповідача в судове засідання не з явився, хоча про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином. Заяв або клопотань, які б перешкоджали розгляду справи від нього до суду не надходило.

Взявши до уваги заяву позивача, суд приходить до висновку про можливість розгляду справи за відсутності сторін по справі, та ухвалою від 05 липня 2017 року ухвалив провести заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішення.

Суд, вивчивши позовні вимоги позивача, перевіривши наявні в матеріалах справи докази, взявши до уваги заяву позивача, приходить до наступного.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

Матеріалами справи встановлено, що з 30 листопада 2015 року ОСОБА_1 працював на посаді інженера з охорони праці за сумісництвом на Товаристві з обмеженою відповідальністю ТДС ГРУПП .

29 січня 2016 року ОСОБА_1 був звільнений з підприємства за ст. 38 КЗпП України, про що підприємством було видано відповідний наказ № 179-к. (а.с. 5-6)

За період роботи з грудня 2015 року до січень 2016 року ТОВ ТДС ГРУПП нарахувало, але не виплатило заробітну плату та не провело кінцевий розрахунок.(а.с. 11)

Згідно ст. 124 Конституції України, юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КЗпП України заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Згідно зі ст. 2 Закону основна заробітна плата - це винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов'язки). Вона встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовців. Додаткова заробітна плата - це винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов'язані з виконанням виробничих завдань і функцій. Інші заохочувальні та компенсаційні виплати. До них належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми.

Відповідно до ст. 115 КЗпП України, заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором, але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів.

Згідно до ст. 47 КЗпП України, власник або уповноважений ним орган повинен в день звільнення видати працівнику належним чином оформлену трудову книжку та зробити з ним розрахунки в строки визначені законодавством.

На день звільнення ОСОБА_1 з ТОВ ТДС ГРУПП , останнє повинно було виплатити йому нараховану, але не виплачену заробітну плату, але виплата зазначених сум на день звільнення з підприємства не відбулася.

Рішенням Жовтневого районного суду Запоріжжя від 05 травня 2016 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволені. Стягнуто з ТОВ ТДС ГРУПП на користь ОСОБА_1 заборгованість по заробітній платі, невиплаченій при звільненні в розмірі 6601,48 грн.; середній заробіток за час затримки виплати розрахункових сум за період з 29.01.2016 року по 05.05.2016 року в розмірі 14612,70 грн., моральну шкоду в розмірі 1000,00 грн. (а.с. 8-9)

Згідно ч. 3 ст. 61 ЦПК України, обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказується при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Таким чином, рішенням Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 05.05.2016 року встановлено, що ТОВ ТДС ГРУПП не здійснило повного розрахунку з звільненим працівником - ОСОБА_1

На виконання рішення Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 05 травня 2016 року ОСОБА_1 було отримано виконавчий лист, який пред'явлено для примусового виконання до Олександрівського ВДВС м. Запоріжжя ГТУЮ в Запорізькій області, який станом на липень 2017 року не виконано.

Відповідно до ст. 116 КЗпП України, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. При нарахувані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум. В разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану ним суму.

Згідно до ст. 117 КЗпП України, в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначенні в ст. 116 КЗпП України підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Пунктом 20 Постанови Пленуму Верховного суду України від 24 грудня 1999 року № 13 Про практику застосування судами законодавства про оплату праці встановлено, що установивши при розгляді справи про стягнення заробітної плати у зв'язку із затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи, організації суми в день звільнення, коли ж він у цей день не був на роботі, - наступного дня після пред'явлення ним роботодавцеві вимог про розрахунок, суд на підставі ст. 117 КЗпП України стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а при не проведенні його до розгляду справи - по день постановлення рішення, якщо роботодавець не доведе відсутності в цьому своєї вини.

Згідно ч. 1 ст. 614 ЦК України, особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.

Стороною відповідача, який належним чином повідомлявся про час та місце розгляду справи не надано суду будь-якого належного чи допустимого доказу того, що підприємством вживаються залежні від нього заходи щодо належного виконання покладеного на нього зобов'язання, а тому суд приходить до висновку, що повний розрахунок при звільненні ОСОБА_1 з підприємства не проведений з вини роботодавця.

Згідно до п. 21 Постанови Пленуму Верховного Суду України Про практику застосування судами законодавства про оплату праці № 13 від 24.12.1999р. при визначенні середньої заробітної плати слід виходити з того, що в усіх випадках, коли за чинним законодавством вона зберігається за працівниками підприємств, установ, організацій, це слід робити відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 р. № 100

Відповідно до п. 8 Порядку обчислення заробітної плати, затвердженого Кабінетом Міністрів України від 08.02.1995 р. № 100 нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного заробітку на число календарних днів.

Розмір середнього заробітку за термін затримки виплати заробітної плати з 06.05.2016 року по 26.05.2017 року становить (218,10 грн. (середній заробіток за робочий день) х 267 робочих днів = 58232,70 грн.

Суд приходить до висновку, що наданий позивачем розрахунок сум є вірним,оскільки іншого розрахунку відповідачем по справі на надано.

Аналізуючи зазначені норми матеріального права, надані докази по справі, суд приходить до висновку, що позовна вимога ОСОБА_1 до ТОВ ТДС ГРУПП про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні є законною, обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Згідно з ст. ст. 2, 3 Закону України Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати компенсація громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів.

Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії; соціальні виплати; стипендії; заробітна плата (грошове забезпечення) та інші.

Сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться).

Нарахована, але не виплачена ОСОБА_1 заробітна плата складає 5016,35 грн. за грудень 2015 року та 647,77 грн. за січень 2016 року (згідно з довідки заборгованість по заробітній платі від Відповідача вих. № 23 від 29.01.2016 р.(а.с. 11).

Згідно розрахунку позивача компенсація за грудень 2015 року становить:

5016,35 грн. х 16,8 (приріст індексу споживчих цін за період невиплати грошового доходу) /100 = 842,75 грн.

Компенсація за січень 2016 року становить: 647,77 грн. х 15,8 / 100 = 102,35 грн.

Загальна сума компенсації виплачених ТОВ ТДС ГРУПП в червні 2017 року заборгованості грошових доходів становить: 842,75 + 102,35 = 945,10 грн.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що позовна вимога ОСОБА_1 до ТОВ ТДС ГРУПП про стягнення компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати заробітної плати у розмірі 945,10 грн. є законною, обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 3 ст. 88 ЦПК України, якщо позивач, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача.

Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України Про судовий збір , ставка судового збору за подання фізичною особою позовної заяви майнового характеру встановлена в розмірі 1 відсотка ціни позову, але не менше 0,4 розміру мінімального прожиткового мінімуму та не більше 5 розмірів мінімального прожиткового мінімуму.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України Про судовий збір , судовий збір справляється у відповідному розмірі від розміру мінімального прожиткового мінімуму у місячному розмірі, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Оскільки прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 1 січня 2017 року становить 1600,00 грн., то з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір за подання фізичною особою позовної заяви майнового характеру в розмірі 640,00 грн.

Керуючись ст. ст. 10, 11, 209, 212, 214, 215, 224-226, 88 ЦПК України, ст.ст. 47, 115, 116, 117, 237-1 КЗпП України, ст. 124 Конституції України, Постановою Пленуму Верховного Суду України Про практику застосування судами законодавства про оплату праці № 13 від 24.12.1999р., Порядком обчислення заробітної плати, затвердженим Кабінетом Міністрів України від 08.02.1995 р. № 100, суд,

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю ТДС Групп , яке знаходиться за адресою: 69095, м. Запоріжжя, вулиця Українська, буд. № 52, (код ЄДРПОУ 37834883, р/р 26008346322 в АТ ОСОБА_2 Аваль МФО 380805, ІПН : 378348808261) на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1, (ІПН: НОМЕР_1) середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 06.05.2016 року по 26.05.2017 року в розмірі 58232 (п'ятдесят вісім тисяч двісті тридцять дві) гривні 70 копійок та компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати заробітної плати у розмірі 945 (дев'ятсот сорок п'ять) гривень 10 копійок , а всього 59177 (п'ятдесят дев'ять тисяч сто сімдесят сім) гривень 80 копійок .

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю ТДС Групп , яке знаходиться за адресою: 69095, м. Запоріжжя, вулиця Українська, буд. № 52, (код ЄДРПОУ 37834883, р/р 26008346322 в АТ ОСОБА_2 Аваль МФО 380805, ІПН : 378348808261) на користь держави судовий збір за подання фізичною особою позову майнового характеру в розмірі 640 (шістсот сорок) гривень 00 копійок.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, який його ухвалив, за письмовою заявою відповідача протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Запорізької області через Жовтневий районний суд м. Запоріжжя шляхом подання в 10-денний строк з дня отримання рішення суду апеляційної скарги.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.

Суддя: Н.Г.Скользнєва

05.07.2017