Постанова

від 21.03.2017 по справі 810/667/17

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 березня 2017 року №810/667/17

Суддя Київського окружного адміністративного суду Басай О.В., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Управління Пенсійного фонду України у Києво-Святошинському районі Київської області до Публічного акціонерного товариства "Дослідний завод "Веста" про стягнення заборгованості щодо відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Управління Пенсійного фонду України у Києво-Святошинському районі Київської області ( далі - позивач, УПФУ) з позовом до Публічного акціонерного товариства "Дослідний завод "Веста" (далі - відповідач, Товариство), в якому просить стягнути заборгованість щодо відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, у розмірі 2246,16 грн.

В позовній заяві позивач зазначив, що Товариство має заборгованість перед УПФУ по відшкодуванню пільгових пенсій по списку №2 за період з лютого 2016 року по червень 2016 року (включно) в загальній сумі 2246,16 грн. Сума боргу по відшкодуванню пільгових пенсій підтверджується розрахунками фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів "б"-"з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення". Просив суд задовольнити адміністративний позов.

Відповідач в письмових запереченнях позову не визнав, просив суд відмовити в його задоволенні, оскільки вважає, що Товариство не має обов'язку відшкодовувати фактичні витрати на виплату та доставку пенсій в загальній сумі 2246,16 грн. (список №2) у зв'язку з тим, що відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" встановлено обов'язок підприємств на відшкодування витрат на виплату і доставку пенсій лише за списком №1. Також, просив суд залишити адміністративний позов без розгляду, оскільки вважає, що позивачем пропущено строк, передбачений статтею 99 Кодексу адміністративного судочинства, на звернення до суд.

21 березня 2017 року Київський окружний адміністративний суд постановив ухвалу про розгляд справи у порядку письмового провадження.

Розглянувши позовну заяву, дослідивши письмові докази, судом встановлено наступне.

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань №1002184969 від 15.02.2017 Товариство зареєстроване як юридична особа 11.10.1994, якій присвоєно ідентифікаційний код 14313323 (Том 1 а.с. 27-33).

УПФУ на адресу Товариства в період з 01.02.2016 по 29.06.2016 надсилало розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б"-"з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" ОСОБА_1, в яких зазначало розміри сум фактичні витрати на виплату та доставку пенсій вказаного пенсіонера, що підлягають відшкодуванню Товариством, а саме: з лютого 2016 року - 1437,00 грн. ( в тому числі: 1232,71 грн. - сума фактичних витрат на виплату і доставку пенсій за період з дати призначення пенсій до дати формування розрахунку; 204,29 грн. - місячний розмір фактичних витрат на виплату і доставку пенсій), з березня 2016 року - 202,69 грн., з квітня 2016 року - 202,69 грн., з травня 2016 року - 202,69 грн., з червня 2016 року - 202,69 грн.

Загальна сума фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б"-"з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" склала 2246,16 грн., що підтверджується наявними у матеріалах справи копіями вказаних розрахунків (Том 1 а.с. 9-13).

У зв'язку із тривалою несплатою Товариством вказаної суми, що призводить до неможливості виплати пенсій УПФУ звернулось з позовом до суду.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає наступне.

Порядок справляння та використання збору на обов'язкове державне пенсійне страхування визначені Законом України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" від 26.06.1997 №400/97-ВР (далі - Закон №400/97-ВР).

Пунктом 1 статті 1 Закону №400/97-ВР визначено, що платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування визначені Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 №1058-ІV (далі - Закон №1058-ІV).

За змістом пункту 2 Прикінцевих положень Закону №1058-IV пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, роботах з особливо шкідливими й важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами Закону №1058-IV в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом № 1788-XII. У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 Закону № 1058-IV. При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності Законом № 1058-IV.

На момент набрання чинності Законом №1058-IV питання щодо відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до пункту "б" статті 13 Закону №1788-XII, було врегульовано Законом № 400/97-ВР, відповідно до пунктів 1 та 2 статті 1 якого, відповідач є платником збору на обов'язкове державне пенсійне забезпечення.

За змістом абзацу четвертого пункту 1 статті 2 Закону №400/97-ВР для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону, об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б"-"з" статті 13 Закону №1788-XII до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 12 цього Закону.

Абзацом третім пункту 1 статті 4 Закону №400/97-ВР встановлено ставку на обов'язкове державне пенсійне страхування у розмірі 100 відсотків від об'єкта оподаткування, визначеного абзацом четвертим пункту 1 статті 2 цього Закону.

Отже, суд приходить до висновку про обов'язок Товариства відшкодувати УПФУ витрати на виплату і доставку пенсії, призначеної відповідно до пункту "б" частини першої статті 13 Закону №1788-XII працівнику за списком №2.

Вказане відповідає правовій позиції Верховного Суду України, неодноразово висловленій у справах цієї категорії, зокрема у постановах від 31 січня 2011 року №21-69а10, від 13 лютого 2012 року №21-11а12 та від 19 березня 2013 року №21-59а13.

Суд вважає, що клопотання Товариства про залишення позовної заяви без розгляду є необґрунтованим з огляду на наступне.

Частиною першою статті 99 КАС передбачено, що адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Відповідно до пункту 6.8 Інструкції підприємства щомісяця до 25 го числа вносять до ПФУ зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

У разі зміни розміру пенсії або настання обставин, які впливають на суму відшкодування (смерть пенсіонера, зміна місця проживання та ін.), органи ПФУ повідомляють про це підприємства в місячний термін з моменту виникнення цих обставин.

Суми фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з дати призначення пенсії до дати складання розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до пункту 2 Прикінцевих положень Закону № 1058-IV, сплачуються одночасно із оплатою фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за перший поточний місяць.

Пунктом 6 частини першої статті 1 Закону України від 8 липня 2010 року №2464-VI "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) визначено, що недоїмка - це сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені цим Законом, обчислена територіальними органами ПФУ у випадках, передбачених цим Законом.

Відповідно до частини п'ятнадцятої статті 106 Закону №1058-IV строк давності щодо стягнення недоїмки, пені та штрафів не застосовується.

Таким чином, на підставі аналізу вищезазначених норм права суд дійшов висновку, що в разі звернення до суду із позовом про стягнення заборгованості (недоїмки), яка виникла через несвоєчасне нарахування та/або сплату суми фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, до відносин щодо стягнення такої заборгованості (недоїмки) застосовуються положення частини п'ятнадцятої статті 106 Закону №1058-IV. Водночас строки звернення до суду із позовом про стягнення цієї заборгованості (недоїмки), передбачені статтею 99 Кодексу адміністративного судочинства України, не застосовуються.

Вищевказане відповідає правовій позиції Верховного Суду України, викладеній у постанові від 25 листопада 2015 року у справі №21-3122а15.

Окрім цього, судом встановлено, що у відповідача за період з 01.02.2016 по 29.06.2016 утворилась заборгованість щодо відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за списком №2 у розмірі 2246,16 грн.

Вказана заборгованість підтверджується розрахунками фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до частини другої Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів "б"-"з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Крім цього, суд звертає увагу на те, що суду не надано доказів оскарження Товариством вказаних розрахунків фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до частини другої Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів "б"-"з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Відповідно до частини дванадцятої статті 20 Закону №1058-ІV, страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника та мають пріоритет перед всіма іншими зобов'язаннями, у тому числі із сплати податків та інших обов'язкових платежів.

Слід зазначити, що доказів сплати відповідачем вказаної суми заборгованості суду не надано.

З огляду на зазначене, суд вважає вимоги позивача правомірними і обґрунтованими, а позов таким, що підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 11, 14, 70, 71, 72, 86, 94, 159-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в:

Адміністративний позов задовольнити.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Дослідний завод "Веста" (08150, Київська область, Києво-Святошинський район, м. Боярка, вул. Білогородська, буд. 23-а, код ЄДРПОУ: 14313323) на користь Управління Пенсійного фонду України у Києво-Святошинському районі Київської області (08132, Київська область, Києво-Святошинський район, м. Вишневе, вул. Святошинська, буд. 50, код ЄДРПОУ: 20591865) заборгованість щодо відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, за списком №2 у розмірі 2246 (дві тисячі двісті сорок шість) грн. 16 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Басай О.В.