Постанова

від 05.07.2017 по справі 824/288/17-а

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 липня 2017 р. м. Чернівці справа № 824/288/17-а

Чернівецький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Левицького В.К.

за участю секретаря судового засідання Бідней О.В.

представників сторін:

позивача - Балицької Р.С.

відповідача - Гінгуляка О. М.

третьої особи - Драбчука В.С.

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом керівника Кельменецької місцевої прокуратури Чернівецької області в інтересах держави

до Новодністровської міської ради

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - товариство з обмеженою відповідальністю "Едельвейс"

про визнання протиправним та скасування рішення.

ВСТАНОВИВ:

Керівник Кельменецької місцевої прокуратури Чернівецької області (далі - позивач) звернувся до суду із вказаним позовом, в якому просить визнати протиправним та скасувати рішення 23 сесії VII скликання Новодністровської міської ради №368 від 24.11.2016 р. Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду для будівництва та обслуговування об'єктів туристичної інфраструктури та закладів громадського харчування товариства з обмеженою відповідальністю Едельвейс .

В обґрунтування позовних вимог прокурор зазначав, що Новодністровською міською радою надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду товариству з обмеженою відповідальністю "Едельвейс" загальною площею 0,6785 га, без проведення земельних торгів та без будь-якого обґрунтування необхідності збільшення площі земельної ділянки.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив суд задовольнити позов у повному обсязі.

Новодністровська міська рада (далі - відповідач) подала до суду письмові заперечення проти позову, відповідно до яких, вважає позовні вимоги необґрунтованими, оскільки рішенням Новодністровської міської ради від 31.03.2016 р. №85 "Про затвердження Детального плану території частини лісопаркової зони міста Новодністровськ", було затверджено детальний план території лісопаркової зони м. Новодністровськ. Також відповідач зазначав, що Новодністровською міською радою не було оголошено про проведення земельних торгів на земельну ділянку площею 0,6785 га, оскільки на даній земельній ділянці знаходяться належні товариству з обмеженою відповідальністю "Едельвейс" нежитлові будівлі та споруди. Цільове призначення земельної ділянки Новодністровською міською радою не змінювалося і товариство з обмеженою відповідальністю "Едельвейс" орендуючи земельну ділянку використовує її за цільовим призначенням, а саме в рекреаційних цілях.

В судовому засіданні представник відповідача позов не визнав і просив суд в задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Ухвалою суду від 24.05.2017 р. залучено до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача товариство з обмеженою відповідальністю "Едельвейс" (далі - третя особа, ТОВ "Едельвейс").

Представник третьої особи подав до суду письмові заперечення проти позову, відповідно до яких вважає, позовні вимоги безпідставними та необґрунтованими, оскільки органи прокуратури позбавлені повноважень загального нагляду, а органом до компетенції якого віднесено захист інтересів держави у сфері земельних відносин є територіальний орган Держгеокадастру у Чернівецькій області.

В судовому засіданні представник третьої особи позов не визнав і просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог.

Вислухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.

ТОВ "Едельвейс" зареєстровано виконавчим комітетом Новодністровської міської ради Чернівецької області 07.02.1995 р., про що видано свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи серія А00№352118 (а. с. 18).

Згідно відомостей зазначених у витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців, ТОВ "Едельвейс" зареєстровано за адресою: Чернівецька область, місто Новодністровськ, мікрорайон "Діброва", будинок 15, квартира 42, ідентифікаційний код юридичної особи 21444600. Видами діяльності товариства є: роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами (основний); надання в оренду інших машин, устаткування та товарів; прання та хімічне чищення текстильних і хутряних виробів; діяльність ресторанів, надання послуг мобільного харчування; надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна (а.с. 33-35).

Рішенням Новодністровської міської ради XXV сесії V скликання від 27.03.2008 р. № 63 затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки з надання в оренду ТОВ "Едельвейс" для будівництва та обслуговування кафе "Явір", яка розташована в лісопарковій зоні, V індексно-кадастровий квартал м. Новодністровськ. Цим же рішенням надано ТОВ "Едельвейс" в оренду земельну ділянку загальною площею 0,0460 га терміном на 6 місяців для будівництва та ведення іншої комерційної діяльності, що розташована в лісопарковій зоні, V індексно-кадастровий квартал м. Новодністровськ (а. с. 195).

Як вбачається із матеріалі справи, 20.08.2008 р. між Новодністровською міською радою та ТОВ "Едельвейс" укладено договір оренди землі, який зареєстрований у Чернівецькій регіональній філії ДП "Центр ДЗК", про що у книзі записів реєстрації договорів оренди земельних ділянок вчинено запис за № 040882100008 від 20.08.2008 р. На умовах даного договору, ТОВ "Едельвейс" прийняло в строкове платне користування земельну ділянку площею 0,0460 га строком на 1 рік для будівництва та ведення іншої комерційної діяльності, яка знаходиться за адресою: м. Новодністровськ, індексно-кадастровий квартал V, 7310600000:01:005:005. Відповідно до п. 3 та 4 даного договору на земельній ділянці знаходяться об`єкти нерухомого майна та інфраструктури: бетонні площадки, кам`яні не житлові будівлі, земельна ділянка передається в оренду без будівель та споруд (а. с. 21-23).

07.10.2009 р. між Новодністровською міською радою та ТОВ "Едельвейс" укладено договір про внесення змін до договору оренди землі від 20.08.2008 р., який зареєстрований у Чернівецькій регіональній філії ДП "Центр ДЗК", про що у книзі записів реєстрації договорів оренди земельних ділянок вчинено запис за № 040981800004 від 19.10.2009 р. Відповідно до вказаного договору було викладено у новій редакції пункт 8 договору оренди, відповідно до якого продовжено строк дії договору на 10 років з дати його закінчення (а. с. 24-25).

Як вказав у своїх запереченнях відповідач, з метою оформлення правовстановлюючих документів для розміщення альтанок, холодильних установок, розбудови зони відпочинку міського лісопарку, ТОВ "Едельвейс" звернулося із заявою до Новодністровської міської ради щодо надання дозволу на розробку детального плану забудови території кафе "Явір" (а.с. 64-69).

Розглянувши клопотання ТОВ "Едельвейс", 27.09.2012 р. Новодністровська міська рада прийняла рішення №175 "Про розробку детального плану територій частини лісопаркової зони м. Новодністровськ", яким уповноважила виконавчий комітет Новодністровської міської ради виступити замовником Детального плану території частини лісопаркової зони м. Новодністровськ та забезпечити оприлюднення рішення щодо розроблення містобудівної документації, підготовку вихідних даних, проведення громадських слухань розгляд та затвердження в установленому чинним законодавством цього проекту. Розробником Детального плану частини території лісопаркової зони м. Новодністровськ визначено приватне підприємство "Територіальне планування" (а.с. 71).

Як зазначив у письмових поясненнях відповідач, у червні 2014 р. Новодністровською міською радою на виконання Закону України "Про регулювання містобудівної документації" опубліковано повідомлення про початок процедури громадських слухань щодо врахування інтересів під час розроблення проекту Детального плану території частини лісопаркової зони м. Новодністровськ (а.с. 184-185).

На виконання рішення Новодністровської міської ради від 27.03.2012 р. №175, 20.03.2014 р. між виконавчим комітетом Новодністровської міської ради, приватним підприємством "Територіальне планування" та ТОВ "Едельвейс" укладено тристоронній договір №08/03/2014 на розроблення містобудівельної документації, на умовах якого замовник (виконком Новодністровської міської ради) доручає, інвестор (ТОВ "Едельвейс") сплачує, а виконавець (приватне підприємство "Територіальне планування") бере на себе зобов'язання розробити містобудівну документацію: Детальний план території лісопаркової зони м. Новодністровськ (а.с. 83-91).

Судовим розглядом встановлено, що на підставі заяви ТОВ "Едельвейс" від 21.07.2015 р., рішенням виконавчого комітету Новодністровської міської ради від 04.11.2015 р. №147/11 Про присвоєння поштових адрес присвоєно поштову адресу кафе - піцерії, площа будівлі 140,2 кв.м, загальною площею ділянки 460 кв.м - Чернівецька область, м. Новодністровськ, вул. Паркова, 1-А (а. с. 20, 72).

Судом також встановлено, що розглянувши містобудівну документацію - Детальний план території лісопаркової зони м. Новодністровськ, 31.03.2016 р. Новодністровською міською радою прийнято рішення № 85 "Про затвердження детального плану території частини лісопаркової зани міста Новодністровськ", яким затверджено Детальний план території лісопаркової зони м. Новодністровськ та на його основі вирішено розробити проект землеустрою щодо впорядкування території для містобудівних потреб (а.с. 73).

Крім того, судом встановлено, що 11.10.2016 р. ТОВ "Едельвейс" звернулося до відповідача із заявою на отримання дозволу на розробку проекту землеустрою на всю площу, яка вказана в Детальному плані території частини лісопаркової зони м. Новодністровськ, тобто на 0,6785 га для обслуговування існуючих приміщень кафе та розбудови комплексу (а.с. 74).

У подальшому, на підставі Детального плану території частини лісопаркової зони м. Новодністровськ, розглянувши заяву ТОВ "Едельвейс", рішенням Новодністровської міської ради ХХІІІ сесії V скликання від 24.11.2016 р. №368 "Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду для будівництва та обслуговування об'єктів туристичної інфраструктури та закладів громадського харчування ТОВ "Едельвейс"" надано дозвіл ТОВ "Едельвейс" на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,6785 га для будівництва і обслуговування об'єктів туристичної інфраструктури та закладів громадського харчування, яка знаходиться в парку відпочинку (5 індексно-кадастровий квартал) м. Новодністровськ Чернівецька область та зобов'язано подати проект на затвердження міській раді (а.с. 76).

Вважаючи рішення протиправним, керівник Кельменецької місцевої прокуратури Чернівецької області звернувся до суду з даним позовом.

З матеріалів справи також видно, що 20.02.2017 р. між ТОВ "Едельвейс" (замовник) та Чернівецькою регіональною філією ДП "Центр ДЗК" Сокирянський районний ВВ (виконавець) укладено договір № 1726110100037 про розроблення проекту землеустрою, на умовах якого виконавець зобов`язується своїми засобами та за ресурси замовника виконати виготовлення проекту із землеустрою щодо передачі земельної ділянки в оренду, а замовник прийняти та оплатити виконані роботи. Роботи виконуються по земельній ділянці, що розташована у м. Новодністровськ, Чернівецька область (а.с. 166-170).

Згідно довідки Чернівецької регіональної філії Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру" №1/123 від 22.06.2017 р. проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду ТОВ "Едельвейс" для будівництва і обслуговування об`єктів туристичної інфраструктури та закладів громадського харчування знаходиться на стадії розробки у Сокирянському районному виробничому відділі Чернівецької регіональної філії ДП "Центр ДЗК" (а. с. 162).

Відповідно до довідки виданої виконавчим комітетом Новодністровської міської ради №1227 від 23.06.2017 р., станом на 23.06.2017 р. заяв від ТОВ "Едельвейс" в частині погодження Новодністровською міською радою проекту землеустрою, щодо відведення земельної ділянки в натурі на місцевості площею 0,6785 га, в оренду для будівництва та обслуговування об'єктів туристичної інфраструктури та закладів громадського харчування, яка знаходиться у парку відпочинку по вул. Паркова, 1 у м. Новодністровськ - не надходило. Відповідно і рішення міської ради про погодження вищевказаного проекту - відсутнє (а.с. 165).

Розглянувши матеріали справи, встановивши фактичні обставини в справі, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти позову, дослідивши та оцінивши надані докази в сукупності, проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що адміністративний позов необхідно задовольнити в повному обсязі з наступних підстав.

Відповідно до ст. 131-1 Конституції України на органи прокуратури покладено представництво інтересів держави у суді у виключних випадках і в порядку, що визначений законом.

Представництво прокурором інтересів громадян або держави в суді, згідно приписів ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" та ст. 60 КАС України, полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом. Так, з метою представництва інтересів громадян або держави в адміністративному суді прокурор в межах повноважень визначених законом, звертається з адміністративним позовом (поданням), бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступати за своєю ініціативою у справу, провадження в якій відкрито за адміністративним позовом інших осіб на будь-якій стадії її розгляду для представництва інтересів громадянина або держави.

Прокурор, звертаючись до адміністративно суду в інтересах держави, в позовній заяві (поданні) самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до адміністративного суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі прокурор набуває статусу позивача.

Відповідно до ст. ст. 187, 188 Земельного кодексу України, ст. 5 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" здійснення державного контролю за використанням та охороною земель всіх категорій та форм власності покладено на центральний орган виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі.

Згідно п.1. Положення про державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 14.01.2015 р. №15 (далі - Положення) Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастр) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра аграрної політики та продовольства і який реалізує державну політику у сфері топографо-геодезичної і картографічної діяльності, земельних відносин, землеустрою, у сфері Державного земельного кадастру, державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі в частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій і форм власності, родючості ґрунтів.

Відповідно до п.п. 25-1 п. 4 цього Положення Держгеокадастр відповідно до покладених на нього завдань організовує та здійснює державний нагляд (контроль):

а) за дотриманням земельного законодавства, використанням та охороною земель усіх категорій і форм власності, у тому числі за:

веденням державного обліку і реєстрацією земель, достовірністю інформації про наявність та використання земель;

виконанням умов зняття, збереження і використання родючого шару ґрунту під час проведення гірничодобувних, геологорозвідувальних, будівельних та інших робіт, пов'язаних із порушенням ґрунтового покриву, своєчасним проведенням рекультивації порушених земель в обсягах, передбачених відповідним робочим проектом землеустрою;

дотриманням вимог земельного законодавства в процесі укладання цивільно-правових договорів, передачі у власність, надання у користування, в тому числі в оренду, вилучення (викупу) земельних ділянок;

дотриманням органами державної влади, органами місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами вимог земельного законодавства та встановленого порядку набуття і реалізації права на землю;

дотриманням правил, установленого режиму експлуатації протиерозійних, гідротехнічних споруд, збереженням захисних насаджень і межових знаків;

проведенням землеустрою, виконанням заходів, передбачених проектами землеустрою, зокрема за дотриманням власниками та користувачами земельних ділянок вимог, визначених у проектах землеустрою;

розміщенням, проектуванням, будівництвом та введенням в експлуатацію об'єктів, що негативно впливають або можуть вплинути на стан земель;

здійсненням заходів, передбачених відповідними робочими проектами землеустрою, стосовно захисту земель від водної і вітрової ерозії, селів, підтоплення, заболочення, засолення, солонцювання, висушування, ущільнення та інших процесів, що призводять до погіршення стану земель, а також щодо недопущення власниками та користувачами земельних ділянок псування земель шляхом їх забруднення хімічними та радіоактивними речовинами і стічними водами, засмічення промисловими, побутовими та іншими відходами, заростання чагарниками, дрібноліссям та бур'янами;

дотриманням строків своєчасного повернення тимчасово зайнятих земельних ділянок та обов'язковим здійсненням заходів щодо приведення їх у стан, придатний для використання за призначенням;

дотриманням порядку визначення та відшкодування втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва;

використанням земельних ділянок відповідно до цільового призначення;

дотриманням органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування вимог земельного законодавства з питань передачі земель у власність та надання у користування, зокрема в оренду, зміни цільового призначення, вилучення, викупу, продажу земельних ділянок або прав на них на конкурентних засадах;

б) в частині родючості ґрунтів за:

зміною показників якісного стану ґрунтів у результаті проведення господарської діяльності на землях сільськогосподарського призначення;

своєчасним проведенням підприємствами, установами та організаціями всіх форм власності заходів щодо збереження, відтворення та підвищення родючості ґрунтів;

Отже, вказаним Положенням передбачено способи здійснення державного контролю за використанням та охороною земель, а також встановлено повноваження інспекторів у сфері державного контролю за використанням та охороною земель, однак не передбачено повноважень щодо звернення до суду про визнання незаконним рішень органів державної влади та місцевого самоврядування з приводу розпорядження землею, визнання недійсними правочинів щодо передачі у користування земельних ділянок державної та комунальної власності, а також їх повернення з чужого незаконного володіння.

Згідно із ч. 2 ст. 6 КАС України у випадках, установлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб.

Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 08.04.1999 р. № 3-рп/99 щодо офіційного тлумачення положень статті 2 Арбітражного процесуального кодексу України (справа про представництво прокуратурою України інтересів держави в арбітражному суді) прокурор, або його заступник, самостійно визначає і обґрунтовує у позовній заяві, в чому полягає порушення інтересів держави чи в чому існує загроза інтересам держави. Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб'єктів права власності та господарювання тощо.

Із врахуванням того, що інтереси держави є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Отже, керуючись вищезазначеним та враховуючи, що чинним законодавством визначено орган уповноважений державою здійснювати функції контролю за використанням та охороною земель - державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, та враховуючи те, що у вказаного державного органу відсутні повноваження звернення до суду, суд приходить до висновку, що прокурор уповноважений звертатися до суду з даним позовом з метою захисту інтересів держави.

Статтею 3 Земельного кодексу України (далі - ЗК України, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) встановлено, що земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Статтею 14 Конституції України встановлено, що земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Відповідно до ст. 12 ЗК України до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить: а) розпорядження землями територіальних громад; б) передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу; в) надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу; г) вилучення земельних ділянок із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу; ґ) викуп земельних ділянок для суспільних потреб відповідних територіальних громад сіл, селищ, міст; д) організація землеустрою; е) координація діяльності місцевих органів земельних ресурсів; є) здійснення контролю за використанням та охороною земель комунальної власності, додержанням земельного та екологічного законодавства; ж) обмеження, тимчасова заборона (зупинення) використання земель громадянами і юридичними особами у разі порушення ними вимог земельного законодавства; з) підготовка висновків щодо вилучення (викупу) та надання земельних ділянок відповідно до цього Кодексу; и) встановлення та зміна меж районів у містах з районним поділом; і) інформування населення щодо вилучення (викупу), надання земельних ділянок; ї) внесення пропозицій до районної ради щодо встановлення і зміни меж сіл, селищ, міст; й) вирішення земельних спорів; к) вирішення інших питань у галузі земельних відносин відповідно до закону.

Частиною 1 ст. 144 Конституції України та ч. 1 ст. 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" від 21.05.1997 р. №280/97-ВР (далі - Закон №280/97-ВР) визначено, що органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території.

Приписами ч. 5 ст. 59 Закону №280/97-ВР встановлено, що акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування нормативно-правового характеру набирають чинності з дня їх офіційного оприлюднення, якщо органом чи посадовою особою не встановлено пізніший строк введення цих актів у дію.

Рішення органів місцевого самоврядування з мотивів їх невідповідності Конституції чи законам України зупиняються у встановленому законом порядку з одночасним зверненням до суду (ст. 144 Конституції України).

Статтею 122 ЗК України передбачено, що сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Частиною 1, 2 ст. 116 ЗК України, встановлено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Відповідно до ч. 1 та 2 ст. 123 ЗК України надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування. Рішення зазначених органів приймається на підставі проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у разі: надання земельної ділянки із зміною її цільового призначення; формування нової земельної ділянки (крім поділу та об'єднання).

Особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення, звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, які відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, передають у власність або користування такі земельні ділянки.

У ч. 1, 2 ст. 124 ЗК України визначено, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними ст. 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.

Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється за результатами проведення земельних торгів, крім випадків, встановлених ч. 2, 3 ст. 134 цього Кодексу.

Згідно із ч.1 ст. 134 ЗК України земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них (оренда, суперфіцій, емфітевзис), у тому числі з розташованими на них об'єктами нерухомого майна державної або комунальної власності, підлягають продажу окремими лотами на конкурентних засадах (земельних торгах), крім випадків встановлених частиною другою цієї статті.

Частинами 2 та 3 ст. 134 ЗК України визначені випадки, коли земельні торги не проводяться, а передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється в порядку, встановленому ст. 123 цього Кодексу. Зокрема, не підлягають продажу на конкурентних засадах (земельних торгах) земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них у разі:

розташування на земельних ділянках об'єктів нерухомого майна (будівель, споруд), що перебувають у власності фізичних або юридичних осіб;

використання земельних ділянок для потреб, пов'язаних з користуванням надрами, та спеціального водокористування відповідно до отриманих дозволів;

використання релігійними організаціями, які легалізовані в Україні, земельних ділянок під культовими будівлями;

будівництва об'єктів, що в повному обсязі здійснюється за кошти державного та місцевих бюджетів;

надання земельних ділянок підприємствам, установам і громадським організаціям у сфері культури і мистецтв (у тому числі національним творчим спілкам та їх членам) під творчі майстерні;

надання земельних ділянок в оренду для реконструкції кварталів застарілої забудови, для будівництва соціального та доступного житла, якщо конкурс на його будівництво вже проведено;

розміщення іноземних дипломатичних представництв та консульських установ, представництв міжнародних організацій згідно з міжнародними договорами України;

надання земельної ділянки, викупленої для суспільних потреб чи примусово відчуженої з мотивів суспільної необхідності для забезпечення таких потреб;

надання земельних ділянок державної або комунальної власності для потреб приватного партнера в рамках державно-приватного партнерства відповідно до закону;

надання земельної ділянки замість викупленої для суспільних потреб чи примусово відчуженої з мотивів суспільної необхідності та повернення такої земельної ділянки колишньому власнику чи його спадкоємцю (правонаступнику), у разі якщо така потреба відпала;

будівництва, обслуговування та ремонту об'єктів інженерної, транспортної, енергетичної інфраструктури, об'єктів зв'язку та дорожнього господарства (крім об'єктів дорожнього сервісу);

будівництва об'єктів забезпечення життєдіяльності населених пунктів (сміттєпереробних об'єктів, очисних споруд, котелень, кладовищ, протиерозійних, протизсувних і протиселевих споруд);

передачі громадянам земельних ділянок для сінокосіння і випасання худоби, для городництва;

надання земельних ділянок суб'єктам господарювання, що реалізують відповідно до Закону України "Про особливості провадження інвестиційної діяльності на території Автономної Республіки Крим" зареєстровані в установленому порядку інвестиційні проекти. Надання такої земельної ділянки у власність здійснюється згідно із законодавством після завершення строку реалізації інвестиційного проекту за умови виконання суб'єктом господарювання договору про умови реалізації цього інвестиційного проекту на території Автономної Республіки Крим;

поновлення договорів оренди землі;

передачі в оренду, концесію майнових комплексів або нерухомого майна, розташованого на земельних ділянках державної, комунальної власності;

надання в оренду земельних ділянок індустріальних парків керуючим компаніям цих індустріальних парків;

надання земельних ділянок зони відчуження та зони безумовного (обов'язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Земельні торги не проводяться при наданні (передачі) земельних ділянок громадянам у випадках, передбачених статтями 34, 36 та 121 цього Кодексу, а також передачі земель загального користування садівницькому товариству та дачному кооперативу. Земельні торги не проводяться при безоплатній передачі земельних ділянок особам, статус учасника бойових дій яким надано відповідно до пунктів 19 і 20 частини першої статті 6 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".

Отже, ст. 123 ЗК України врегульовує загальний порядок надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування в тих випадках, коли згідно із законом земельні торги не проводяться; визначає вимоги до змісту клопотання про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки; забороняє компетентним органам вимагати інші, ніж установлені цією статтею матеріали та документи; установлює загальні підстави для відмови в наданні такого дозволу.

Враховуючи вищенаведене, суд приходить до переконання, що розробка проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки є однією з передумов для надання у користування такої земельної ділянки із земель державної або комунальної власності. З огляду на це, рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування відповідно до повноважень, визначених ст. 122 ЗК України, про надання певній юридичній особі дозволу на розробку проекту землеустрою щодо складання договору оренди землі також повинно ґрунтуватися на результатах проведення земельних торгів.

Таким чином, закон передбачає, що набуттю права на оренду земельної ділянки державної або комунальної власності передує проведення торгів, за результатами яких приймається рішення органом державної влади або місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, чи укладається договір купівлі-продажу права оренди з наступним укладенням договору оренди земельної ділянки. Виключенням з цього правила, є випадки встановлені ч. 2 ст. 134 ЗК України.

Недотримання зазначеної процедури є порушенням органом державної влади або місцевого самоврядування чинного законодавства під час укладення договору оренди землі.

Зазначена позиція збігається з правовою позицією викладеною Верховним Судом України в постановах від 16.09.2014 р. у справі № 3-46гс14 та від 05.07.2016 р. у справі № 21-1489а16.

Як видно із матеріалів справи, оскаржуваним рішенням №368 від 24.11.2016 р., відповідач надав дозвіл третій особі на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,6785 га, з урахуванням попередньо наданої в оренду земельної ділянки площею 0,0460 га, для будівництва і обслуговування об'єктів туристичної інфраструктури та закладів громадського харчування, яка знаходиться в парку відпочинку (5 індексно-кадастровий квартал) м. Новодністровськ Чернівецька область, без проведення земельних торгів.

Дослідженням матеріалів справи та поясненнями осіб, які беруть участь у справі встановлено, що відповідно до генерального плану міста Новодністровськ, на південному заході міста з лісовим масивом межує парк ім. Т. Шевченка. На день розгляду справи, благоустрій паркової зони складається з декількох ґрунтових стежок, невеликої естрати, дитячого майданчику, двох будівель кафе з під'їздами та відкритим майданчиком. Площа земельної ділянки лісопаркової зони орієнтовно складає 10 га. Детальний план території лісопаркової зони міста Новодністровськ розроблено тільки на його частину на 0,6785 га для

будівництва і обслуговування об'єктів туристичної інфраструктури та закладів громадського харчування. Земельна ділянка лісопаркової зони за комунальною власністю не зареєстрована.

Дослідженням Детального плану території частини лісопаркової зони міста Новодністровськ, розробленим приватним підприємством Територіальне планування в 2014 р., встановлено, що загальна площа проектованої території Детального плану становить 0,6785 га. Проектована земельна ділянка розміщена в межах парку відпочинку м. Новодністровськ, площа якого становить 9,00 га, відведеного з земель Ломачинського лісництва. Лісопарк прилягає до південно-західної окраїни міста. За генпланом проектована територія є частиною перспективної забудови лісопарку, розташованої поза межами існуючої житлово-громадської зони міста. Територію Детального плану частково забудована об'єктами торгівельного призначення: кафе Явір зі службовими приміщеннями, піцерія, шашлична та альтанки. На території парку облаштовано дитячий майданчик, який примикає до під'їзної дороги. До існуючих об'єктів підведено водопровідну, газову та електромережі. Водовідведення здійснюється у вигрібну яму. Під'їзна дорога та автостоянка асфальтовані. Рель'єф території являє собою слабо нахилену поверхню з загальним ухилом до 1% у північно-східному напрямку. Абсолютні відмітки території коливаються в межах 244-246 м. Відповідно до Детального плану території частини лісопаркової зони м. Новодністровськ, проектовану територію виділено як рекреаційну зону активного відпочинку Р-2 (а. с. 113-130).

В письмових запереченнях та пояснень представника відповідача наданих в судовому засіданні, відповідачем не заперечувалась, що під час прийняття оскаржуваного рішення міською радою не було оголошено про проведення земельних торгів на земельну ділянку площею 0,6785 га, оскільки в силу ч. 2 ст.134 ЗК України дана земельна ділянка не підлягає продажу за земельних торгах, так як на даній земельній ділянці знаходяться належні третій особі нежитлові будівлі та споруди.

Згідно інформації Новодністровської міської ради, зазначена земельна ділянка перебуває в лісопарковій зоні м. Новодністровськ і на ній розташовані будівлі та споруди, які перебувають у власності ТОВ "Едельвейс", а саме будівлі кафе загальною площею 278,12 кв.м та 140 кв.м.

Дослідженням матеріалів справи встановлено, що на праві власності ТОВ "Едельвейс" належить кафе-піцерія, загальною площею 104,2 кв. м, яка знаходиться адресою: вул. Паркова, буд. 1 А, м. Новодністровськ, Чернівецької області, зареєстроване на підставі рішення Новодністровської міської ради № 147/11 від 04.11.2015 р., а також кафе "Явір", загальною площею 278,12 кв.м, яке складається з приміщень: відкрите літнє кафе з навісом і шашличною, загальна площа 210,16 кв.м; кіоск з навісом - загальною площею 67,23 кв.м; туалет - загальною площею 0,73 кв.м, яке знаходиться за адресою: квартал 5, буд. 1 у м. Новодністровськ, Чернівецька області (в подальшому присвоєно поштову адресу вул. Паркова 1-А, м. Новодністровськ), зареєстроване на підставі свідоцтва про право власності САА/251549, виданого від 16.06.2007 р. виконавчим комітетом Новодністровської міської ради.

Вищенаведене підтверджується Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта № 79558485 від 03.02.2017 р., технічною документацією, а також деклараціями про готовність об'єкта до експлуатації зареєстрованих в ДАБІ у Чернівецькій області 12.08.2011 р. та 17.06.2015 р. та не заперечувалося особами, які беруть участь у справі (а. с. 14 - 15, 25-28, 102 - 105, 106 - 108).

Однак, як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, будівлі та споруди, які належать на праві власності ТОВ "Едельвейс", знаходяться тільки на частині земельної ділянки, яка вже надана у користування ТОВ "Едельвейс" відповідно до договору оренди землі від 20.08.2008 р., з урахуванням змін до договору від 07.10.2009 р., площею 0,0460 га, цільовим призначенням для будівництва та ведення іншої комерційної діяльності, яка знаходиться за адресою: м. Новодністровськ, кадастровий номер 7310600000:01:005:005.

На іншій частині земельної ділянки, площею 0,6325 га, на яку надано дозвіл ТОВ "Едельвейс" на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, будівель і споруд, які належать на праві власності ТОВ "Едельвейс" не має.

Оскільки для обслуговування приміщень, які належать на праві власності ТОВ "Едельвейс" земельну ділянку площею 0,0460 га було надано в оренду ще в 2008 р., суд приходить до переконання, що правових підстав для прийняття оскаржуваного рішення про надання дозволу ТОВ "Едельвейс" на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,6785 га без проведення земельних торгів не було.

Крім того, під час судового розгляду відповідачем не обґрунтовано підстави повторного прийняття рішення в частині надання дозволу на розробку проекту земельної ділянки площею 0,0460 га, а також необхідність збільшення площі земельної ділянки, ніж та, що надана згідно договору від 20.08.2008 р. на 0,6325 га без проведення земельних торгів.

Посилання представників відповідача та третьої особи стосовно виступу третьої особи інвестором розроблення Детального плану території лісопаркової зони м. Новодністровська, що є підставою для отримання спірної земельної ділянки без проведення земельних торгів, суд вважає безпідставними, оскільки чинним законодавством не передбачено пільг на отримання та забудову земельної ділянки особам, які здійснили фінансування розроблення Детального плану забудови земельної ділянки без проведення торгів.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що оскаржуване рішення 23 сесії VII скликання Новодністровської міської ради №368 від 24.11.2016 р. Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду для будівництва та обслуговування об'єктів туристичної інфраструктури та закладів громадського харчування ТОВ Едельвейс , прийнято відповідачем протиправно, не на підставі, не у межах повноважень та не у спосіб, що передбачені ЗК України, без урахування всіх обставин, що мають значення для його прийняття, а отже підлягає скасуванню.

Стаття 19 Конституції України визначає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Оцінюючи правомірність дій та рішень відповідача, суд керується критеріями, закріпленими у ч. 3 ст. 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, яких повинні дотримуватися суб`єкти владних повноважень при реалізації дискреційних повноважень.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідно го балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Судовим розглядом встановлено порушення зазначених критеріїв відповідачем під час прийняття оскаржуваного рішення.

Відповідно до положень, закріплених ст. 11 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Під час судового розгляду справи відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не довів належними засобами доказування правомірність прийнятого рішення, а тому адміністративний позов підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 70-72, 86, 94, 158, 160 - 167 КАС України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення 23 сесії VII скликання Новодністровської міської ради №368 від 24.11.2016 р. "Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду для будівництва та обслуговування об'єктів туристичної інфраструктури та закладів громадського харчування ТОВ "Едельвейс"".

У відповідності до ст. ст. 185-186 КАС України апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Чернівецький окружний адміністративний суд. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, проголошення вступної та резолютивної частини рішення, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дні отримання копії постанови.

Згідно ст.254 КАС України постанова, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмовити у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя В.К. Левицький

Постанова в повному обсязі складена 10 липня 2017 року.