Постанова

від 11.07.2017 по справі 822/1602/17

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Копія

Справа № 822/1602/17

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 липня 2017 року м. Хмельницький Хмельницький окружний адміністративний суд

в складі:головуючого-суддіБлонського В.К. при секретаріВарченко В.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом державної податкової інспекції у м. Хмельницькому ГУ ДФС у Хмельницькій області до товариства з обмеженою відповідальністю "ЕНТЕР СЕРВІС ПЛЮС" м. Хмельницький про стягнення податкового боргу, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся в суд з позовом до відповідача, в якому просить стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "ЕНТЕР СЕРВІС ПЛЮС" (код ЄДРПОУ 34547585) м. Хмельницький на користь Державного бюджету України податковий борг в сумі 2669,00 грн., (дві тисячі шістсот шістдесят дев'ять гривень) шляхом стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків і стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків.

Свій позов позивач мотивує тим, що відповідач як платник податків зобов'язаний сплачувати їх своєчасно та в повному обсязі.

За відповідачем рахується податковий борг з податку на додану вартість в сумі 2669,00 грн.

Так як відповідач в порушення вимог закону добровільно не сплатив узгоджену суму податкового зобов'язання у встановлені строки, тому податковий борг необхідно стягнути з відповідача примусово в сумі 2669,00 грн., на користь Державного бюджету України в рахунок погашення податкового боргу.

Представник позивача в судове засідання не прибув, хоча позивач був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи належним чином, та подав до суду заяву про розгляд справи за відсутності його представника, в якій зазначив, що позовні вимоги підтримує повністю.

Представник відповідача в судове засідання не прибув, хоча відповідач був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи належним чином, та подав до суду заяву про розгляд справи за відсутності його представника, в якій зазначив, що позовні вимоги визнає повністю.

Суд, дослідивши матеріали справи вважає, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

В судовому засіданні встановлено, що відповідач зареєстрований як юридична особа, та відповідно до статтей 15, 16 Податкового кодексу України є платником податків, зборів і зобов'язаний стати на облік у контролюючих органах в порядку, встановленому законодавством України, вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів, подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів, сплачувати податки і збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Пунктом 1.1 статті 1 Податкового кодексу України встановлено, що він регулює відносини, які виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до підпункту 14.1.156 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податкове зобов'язання це сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Згідно розрахунку суми позовних вимог сума боргу відповідача по податку на додану вартість становить 2669,00 грн., який виник на підставі поданих податкових декларацій з податку на додану вартість № 9223487330 від 21.11.2016 року, № 9245261701 від 19.12.2016 року, № 9267467484 від 20.01.2017 року, № 9023655391 від 19.02.2017 року.

Як передбачено у пункті 54.1 статті 54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.

Визначення податкової декларації, порядок її складення і подання до органів державної податкової служби, внесення змін до податкової звітності регулюється главою 2 розділу 2 Податкового кодексу України.

Так згідно пункту 49.1 статті 49 Податкового кодексу України податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків.

Строки подання податкових декларацій за базові звітні (податкові) періоди встановлені пунктом 49.18 статті 49 Податкового кодексу України, а саме: податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця, та за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя).

Відповідач як платник податків подав позивачу податкові декларації з податку на додану вартість № 9223487330 від 21.11.2016 року, № 9245261701 від 19.12.2016 року, № 9267467484 від 20.01.2017 року, № 9023655391 від 19.02.2017 року, в яких самостійно визначив суму грошового зобов'язання з вказаного податку.

Згідно пункту 56.11 статті 56 Податкового кодексу України податкові зобов'язання самостійно визначені відповідачем як платником податків у вищезазначених податкових деклараціях оскарженню не підлягають, тобто вважаються узгодженими з дати подання податкових декларацій.

Протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 49.18 статті 49 Податкового кодексу України для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації (пункт 57.1 статті 57 Податкового кодексу України).

Виходячи із вказаних норм Податкового кодексу України суд приходить до висновку, що відповідач протягом 10 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця повинен сплатити узгоджені суми податкових зобов'язань з вказаних податків, згідно поданих декларацій, але не зробив цього.

Податковим боргом відповідно до підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визнається сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Так як відповідач не сплатив самостійно узгоджених сум податкових зобов'язань з вказаних податків, визначених ним у податкових деклараціях у строки встановлені Податковим кодексом України, такі податкові зобов'язання необхідно вважати податковим боргом.

Відповідно до пунктів 59.1, 59.4, 59.5 статті 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Податкова вимога надсилається також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Податковим органом виставлена відповідачу податкова вимога від 13.01.2017 року №443-17.

У разі коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума боргу такого платника податку, що виник після надіслання (вручення) податкової вимоги.

Податковий борг відповідача підтверджується копіями податкових декларацій, копією податкової вимоги, розрахунком суми боргу, доданих до матеріалів справи.

Пунктом 87.2 статті 87 Податкового кодексу України встановлено, що джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Відповідно до пунктів 95.1, 95.2 статті 95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі його недостатності-шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Згідно пункту 95.3 статті 95 Податкового кодексу України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Також відповідно до пункту 95.4 статті 95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків.

Так як відповідачем не сплачена сума податкового боргу в розмірі 197 707,08 грн., суд вважає за необхідне стягнути його в примусовому порядку шляхом стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків і стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позов обґрунтований та доведений у судовому засіданні дослідженими доказами, тому його необхідно задовольнити.

На підставі наведеного, керуючись статтями 9, 11, 71, 69, 86, 159 - 163, 167 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "ЕНТЕР СЕРВІС ПЛЮС" (код ЄДРПОУ 34547585) м. Хмельницький на користь Державного бюджету України податковий борг в сумі 2669,00 грн., (дві тисячі шістсот шістдесят дев'ять гривень) шляхом стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків і стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків.

В повному обсязі постанова суду буде виготовлена 12.07.2017 року.

Постанова суду може бути оскаржена до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Хмельницький окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її отримання.

Постанова набирає законної сили в порядку статті 254 КАС України.

Повний текст постанови виготовлено 12 липня 2017 року

Суддя /підпис/В.К. Блонський "Згідно з оригіналом" Суддя В.К. Блонський