Рішення

від 30.06.2017 по справі 910/6969/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.06.2017Справа №910/6969/17 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ОС ІНВЕСТ"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Туристична компанія "Санрайз"

про стягнення 57631,79 грн.

Суддя Мельник В.І.

Представники:

від позивача: Мельник О.М., довіреність б/н від 27.04.2017

від відповідача: не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ОС ІНВЕСТ" (далі -позивач) подало на розгляд господарського суду міста Києва позов до Товариства з обмеженою відповідальністю "Туристична компанія "Санрайз" про стягнення 57631,79 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.04.2017 порушено провадження у справі № 910/6969/17 та призначено розгляд на 09.06.2017.

09.09.2017 відділом діловодства суду від представника позивача отримано додаткові матеріали по справі.

Ухвалою суду від 09.06.2017 розгляд справи відкладено на 26.06.2017.

В судове засідання 26.06.2017 представник позивача з'явився, підтримав позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання 26.06.2017 не з'явився.

Суд вирішив відкласти судовий розгляд справи у зв'язку з відсутністю представника відповідача.

Ухвалою суду від 26.06.2017 відкладено розгляд справи на 30.06.2017.

В судове засідання 30.06.2017 представник позивача з'явився, просив суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

В судове засідання 30.06.2017 представник відповідача не з'явився, причини неявки суду не повідомив.

Суд дійшов висновку про можливість розгляду справи по суті в судовому засіданні 30.06.2017 без участі представника відповідача, запобігаючи одночасно безпідставному затягуванню розгляду спору та з огляду на встановлений статтею 69 ГПК України строк вирішення спору.

Відповідно до положень статті 75 ГПК України справа розглядалась за наявними в ній матеріалами, оскільки відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи відповідачем суду не подано.

В судовому засіданні 30.06.2017 було оголошено рішення.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, оглянувши в судовому засіданні оригінали документів, копії яких знаходяться в матеріалах справи, Господарський суд міста Києва,-

ВСТАНОВИВ:

Між Товариством з обмеженою відповідальністю ОС ІНВЕСТ та Товариством з обмеженою відповідальністю Туристична компанія Санрайз було укладено Договір оренди приміщення № 1-TP від 17 вересня 2012 року, згідно якого ТОВ ОС ІНВЕСТ передало ТОВ Туристична компанія Санрайз в строкове платне користування приміщення № 2, загальною площею 59,1 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Тарасівська, буд. 10 .

Відповідно до п. 3.3 Договору ТОВ Туристична компанія Санрайз зобов'язане було сплачувати орендну плату щомісячно не пізніше 10 (десятого) числа кожного місяця за поточний місяць.

Згідно п. 5.2. Договору відповідач зобов'язаний був своєчасно та в повному обсязі, протягом 5-ти банківських днів компенсувати вартість спожитих комунальних послуг.

Згідно п. 4.1.2. відповідач зобов'язаний був своєчасно та в повному обсязі сплачувати орендну плату та компенсувати витрати за комунальні послуги незалежно від результатів своєї господарської діяльності.

Відповідно до Додаткової угоди № 3 від 18 вересня 2014 року до Договору, строк оренди приміщення становить по 31 серпня 2015 року включно.

01 вересня 2015 року відповідач звільнив приміщення та передав ключі від них.

Позивач зазначив, що на момент звільнення приміщень ТОВ Туристична компанія Санрайз мало заборгованість перед ТОВ ОС ІНВЕСТ у розмірі 43950,48 грн .

17.12.2015 на адресу відповідача позивачем було надіслано Претензію № 89 від 17 грудня 2015 року, однак відповіді від відповідача на цю претензію у вказаний в ній строк отримано не було.

Проаналізувавши матеріали справи та пояснення представника позивача, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Внаслідок укладення договору між сторонами згідно ст. 11 Цивільного кодексу України, виникли цивільні права та обов'язки.

Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення Господарського кодексу України як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері.

Відповідно до абзацу 2 пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно ст. 173 Господарського кодексу України один суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) ( ст. 530 ЦК України).

Частиною першою статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Відповідно до частини сьомої зазначеної статті не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 Цивільного кодексу України).

Згідно частини 1 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Умови зазначеного договору свідчать про те, що за своєю правовою природою він є договором оренди (найму).

Відповідно до п.1 ст.759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Пунктом 5 ст. 759 ЦК України визначено, що плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Згідно ст. 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Відповідно до ст. 629 ЦК України , договір є обов'язковим для виконання.

Відповідачем не надано доказів які б спростовували зазначене позивачем.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, господарський суд вважає, що вимоги позивача про стягнення основного боргу в сумі 43950,48 грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню повністю

Крім суми основної заборгованості позивач просить стягнути із відповідача пеню в розмірі 11249,79 грн., 3% річних в розмірі 2431,52 грн. в зв'язку із неналежним виконання відповідачем зобов'язань за Договором.

Приписами ст. 611 Цивільного кодексу України визначено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно з частинами 1, 3 статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно п. 5.2. Договору відповідач був зобов'язаний на підставі рахунків, протягом 5-ти банківських днів компенсувати вартість спожитих комунальних послуг. Рахунки надавались відповідачеві в день їх виставляння, відповідно пеня починає нараховуватись після спливу 5-ти банківських днів з дня виставлення рахунку.

Згідно розрахунку позивача сума пені за неналежне виконання зобов'язання за Договором становить 11249,79 грн. Розрахунок пені відповідає матеріалам справи.

У зв'язку з вищевикладеним, вимоги позивача в частині стягнення пені в сумі 11249,79 грн. є обґрунтованими та такими що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України , боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Судом встановлено, що дії відповідача є порушенням грошового зобов'язання, що є підставою для захисту майнових прав та інтересів позивача відповідно до норм статті 625 Цивільного кодексу України .

Перевіривши розрахунок позивача 3% річних з простроченої суми та інфляційних, суд вважає його обґрунтованим, а тому вимоги позивача про стягнення з відповідача 2431,52грн. - 3% , підлягають задоволенню.

Згідно зі ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 49 ГПК України витрати по сплаті судового збору підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 33 , 49 , 82-85 ГПК України , суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Стягнути із Товариства з обмеженою відповідальністю Туристична компанія Санрайз (02002, м. Київ, вул. Марини Раскової, буд. 21, оф. 908-1, ідентифікаційний номер 37936678) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ОС ІНВЕСТ (04210, м. Київ, пр.-т Герохв Сталінграду, 14-Г, літ. А, ідентифікаційний номер 32528712) основну заборгованість в розмірі 43950 (сорок три тисячі дев'ятсот п'ятдесят) грн. 48 коп., пеню в розмірі 11249 (одинадцять тисяч двісті сорок дев'ять) грн., 3% річних в розмірі 2431 (дві тисячі чотириста тридцять одну) грн., судовий збір в розмірі 1600 (одна тисяча шістсот) грн.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Відповідно до ч. 5 ст. 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги (ч. 1 ст. 93 ГПК України), якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Мельник В.І.