Рішення

від 07.07.2017 по справі 910/9953/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.07.2017Справа №910/9953/17

За позовом Фермерського господарства Родючий лан

До Товариства з обмеженою відповідальністю Крістіна Агро Торг

Про стягнення 199 760,74 грн

Суддя Спичак О.М.

Представники сторін:

від позивача: Суховерська О.А. - представник за довіреністю;

від відповідача: не з'явився,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Фермерське господарство Родючий лан звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Крістіна Агро Торг про стягнення 199 760,74 грн.

Ухвалою суду від 21.06.2016 було порушено провадження у справі №910/9953/17 та призначено її розгляд на 07.07.2016.

Представник позивача в судовому засіданні 07.07.2017 надав усні пояснення по справі, відповідно до яких позовні вимоги підтримав, просив суд позов задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання 07.07.2017 не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про дату та час слухання справи був повідомлений належним чином.

Відповідно до п. 3.9.1. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК. За змістом зазначеної статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Згідно з п. 3.9.2. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи те, що неявка представника відповідача не перешкоджає вирішенню справи, суд дійшов висновку про розгляд справи у відсутності представника відповідача.

Відповідно до положень статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 07.07.2017 на підставі ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

04.04.2017 між Фермерським господарством Родючий лан (постачальник, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю Крістіна Агро Торг (покупець, відповідач) був укладений договір поставки мінеральних добрив №04042017/77, відповідно до п. 1.1 якого постачальник зобов'язався передати у встановлені цим договором строки мінеральні добрива у власність покупця для використання у підприємницькій діяльності, а покупець прийняти товар та оплатити його вартість за цінами та на умовах, визначених цим договором.

Відповідно до п. 1.2 договору, ціна, кількість, асортимент, термін і пункти поставки товару обумовлюються в додатках (специфікаціях) до даного договору, які погоджуються сторонами та є невід'ємними частинами даного договору.

Згідно п. 3.1 договору, постачальник поставляє товар партіями в терміни, зазначені в додатках (специфікаціях) до даного договору.

Датою поставки товару є дата підписання сторонами відповідної видаткової накладної; видаткові накладні є документами, які підтверджують виконання зобов'язань постачальника по передачі покупцю товару у погодженій ними кількості (п.4.3).

Пунктом 6.3 договору сторони погодили, що покупець здійснює оплату не пізніше двох робочих днів з дня отримання відповідного рахунку постачальника, якщо інше не передбачено договором або додатками чи додатковими угодами до нього.

Специфікацією №1 від 04.04.2017 до договору сторони погодили кількість товару 20 т, вартість товару - 195 499,92 грн та строки його поставки - 07.04.2017 - 12.04.2017.

На підставі, наданого відповідачем рахунку №АТ-0005726 від 04.04.2017, позивач здійснив оплату товару на суму 195 499,92 грн, що підтверджується платіжним дорученням №67 від 04.04.2017.

Проте, як зазначав позивач, відповідач не здійснив поставку, оплаченого позивачем товару, отримані від позивача кошти не повернув.

Надіслана позивачем претензія від 27.04.2017 про повернення оплати за договором №04042017/77 від 04.04.2017 в сумі 195 499,92 грн, отримана відповідачем 10.05.2017, проте залишена останнім без задоволення.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно до ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини; створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності; завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі; інші юридичні факти.

У відповідності до частини 1 статті 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 2 ст. 712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 527 Цивільного кодексу України визначено, що боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Частиною другою статті 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 2 ст. 693 ЦК України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Судом встановлено, що позивач, на виконання умов укладеного з відповідачем договору поставки мінеральних добрив №04042017/77 від 04.04.2017, здійснив попередню оплату товару в сумі 195 499,92 грн, проте, відповідач в обумовлений договором строк з 07.04.2017 по 12.04.2017 не здійснив поставку, оплаченого позивачем товару.

Оскільки позивач здійснив оплату товару на суму 195 499,92 грн, а відповідач не поставив позивачу обумовлений договором товар, повернення оплати вартості товару не здійснив, господарський суд дійшов висновку про те, що відповідно до ч. 2 ст. 693 ЦК України, відповідач зобов'язаний повернути позивачу 195 499,92 грн суму попередньої оплати, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Крім того, позивач, посилаючись на ст. 8, 536, 1048 ЦК України, нарахував та просить стягнути з відповідача 4 260,82 грн проценти за користування чужими коштами за період з 14.04.2017 по 24.05.2017.

Відповідно до ч. 3 ст. 693 ЦК України, на суму попередньої оплати нараховуються проценти відповідно до статті 536 цього Кодексу від дня, коли товар мав бути переданий, до дня фактичного передання товару покупцеві або повернення йому суми попередньої оплати. Договором може бути встановлений обов'язок продавця сплачувати проценти на суму попередньої оплати від дня одержання цієї суми від покупця.

Статтею 536 ЦК України, розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Як встановлено судом ні умовами договору, ні законом або іншим актом цивільного законодавства розмір і порядок нарахування процентів за користування чужими грошовими коштами не передбачено.

Відповідно до ч. 1 ст. 8 ЦК України, якщо цивільні відносини не врегульовані цим Кодексом, іншими актами цивільного законодавства або договором, вони регулюються тими правовими нормами цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, що регулюють подібні за змістом цивільні відносини (аналогія закону).

Отже, аналогію закону можна застосовувати лише у разі подібності спірних неврегульованих правовідносин.

Відповідно до ст. 1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Частиною 1 ст. 1048 ЦК України передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Правовий аналіз змісту правовідносин, що випливають із договору позики, та правовідносин, які склалися між сторонами внаслідок договору поставки, не дає підстав для висновку, що такі правовідносини подібні за змістом, а тому відсутні підстави для застосування аналогії закону, передбаченої ст. 8 ЦК.

Відтак, суд дійшов до висновку щодо відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення процентів за користування чужими грошовими коштами, нарахованих на підставі статей 8, 536, 1048 ЦК України.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові покладаються на сторін пропорційно розміру задоволення позовних вимог.

Керуючись, ст. ст. 32, 33, 49, 82 - 85 ГПК України, Господарський суд міста Києва,

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Крістіна Агро Торг (місцезнаходження : 02081, м. Київ, вул. Здолбунівська, буд. 7, оф. 3, код ЄДРПОУ 37961332) на користь Фермерського господарства Родючий лан (місцезнаходження: 17580, Чернігівська обл., с. Голубівка, вул. Лісна, буд. 6, код ЄДРПОУ 37633163) 195 499 (сто дев'яносто п'ять тисяч чотириста дев'яносто дев'ять) грн 92 коп. - попередньої оплати та 2 932 (дві тисячі дев'ятсот тридцять дві) грн 50 коп. - судового збору.

3. В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено

12.07.2017

Суддя Спичак О.М.