Рішення

від 30.06.2017 по справі 910/7121/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.06.2017Справа №910/7121/17

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Український інститут сталевих конструкцій імені В.М. Шимановського

До Приватного акціонерного товариства Телесистеми України

про стягнення заборгованості 50769,75 грн.

Суддя Мельник В.І.

Представники:

від позивача: Манькевич В.С., довіреність №892/01/04 від 01.10.2014

від відповідача: Скрицький О.М., довіреність №24-ЮД від 05.01.2017

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Український інститут сталевих конструкцій імені В.М. Шимановського подало на розгляд Господарського суду міста Києва позовну заяву до Приватного акціонерного товариства Телесистеми України про стягнення заборгованості 50769,75 грн.

Ухвалою суду від 05.05.2017 порушено провадження у справі 3910/7121/17 та призначено розгляд справи на 09.06.2017.

06.06.2017 відділом діловодства суду від представника позивача отримано додаткові документи у справі.

09.09.2016 відділом діловодства суду від представника відповідача отримано відзив на позовну заяву відповідно до якого просив суд відмовити в задоволенні позову.

В судовому засіданні 09.06.2017 оголошено перерву до 26.062017.

В судовому засіданні 26.06.2017 оголошено перерву до 30.06.2017.

В судове засідання 30.06.2017 представник позивача з'явився, просив суд задовольнити позовну вимоги в повному обсязі.

В судове засідання 30.06.2017 представник відповідача з'явився, надав суду копію платіжного доручення № G1128UU3OE від 28.11.2016

Після виходу суду з нарадчої кімнати, у судовому засіданні 30.06.2017 було проголошено вступну та резолютивну частину рішення та повідомлено, що повне рішення буде складено у термін, передбачений ч. 4 ст. 85 ГПК України.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, оглянувши в судовому засіданні оригінали документів, копії яких знаходяться в матеріалах справи, Господарський суд міста Києва,-

ВСТАНОВИВ:

01.10.2015 між Товариством з обмеженою відповідальністю Український інститут сталевих конструкцій імені В.М. Шимановського , як орендодавцем та Приватн6им акціонерним товариством Телесистеми України , як орендарем було укладено Договір №15-10/3 оренди нежитлових приміщень, відповідно до умов якого орендодавець передає, а орендар приймає на правах оренди належні орендодавцеві на підставі Витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно серія ССХ №660029, виданого 16 серпня 2010 року Бюро технічної інвертиризації м. Полтава нежитлове приміщення загальною площею 16 (шістнадцять) кВ.м., та місце на покрівлі площею 10 (десять) кВ. м. для розташування щогли з обладнанням і антенно-фідерних пристроїв, що розташовані за адресою м. Полтава, вул. Пушкіна.

Відповідно до п. 4.1 Договору Відповідач кожного місяця повинен сплачувати орендну плату у розмірі 3 360 гри. (з ПДВ). Окрім орендної плати, Відповідач додатково зобов'язаний сплачувати грошові кошти за послуги передбачені п. 4.4 Договору.

Відповідно до приписів п. 4.4 Договору зверх орендної оплати орендо дар оплачує орендодавцю вартість використаної електроенергії.

Позивач зазначив, що в зв'язку із неодноразовими зверненнями до відповідача з вимогою оплатити заборгованість по орендній платі, відповідачу була направлена претензія № 165-16/2 від 09.09.2016р. з вимогою негайно погасити суму боргу в добровільному порядку .

20.09.2016р. від відповідача надійшов лист за № 16/1 (3/0501 за яким відповідач висловив намір демонтувати своє телекомунікаційне обладнання а Договір № 15-10/3 від 01.10.2015р. вважати припиненим з 20.10.2016р.

У відповідь, листом № 179-16/2 від 28.09.2016р. відповідача повідомлено про те що доступ до обладнання буде наданий після сплати боргу за оренду.

09.02.2016р. від відповідача надійшов лист за № 17/ГО/0061 з проханням дозволиш демонтувати своє обладнання, підписати Акт приймання-передачі приміщення та припинити нарахування орендної плати. Окрім того. відповідач гарантував сплатити борг по орендній платі до 31 серпня 2017р.

Позивач зазначив, що в зв'язку із порушенням відповідачем своїх зобов'язання за Договором, щодо оплати орендних платежів, утворилась заборгованість в розмірі 26197,68 грн.

Відповідач заперечує проти задоволення позовних вимог, зазначив, що вони є необґрунтованими, крім того надав суду копію платіжного доручення №G1128UU3OE від 28.11.2016, відповідно до якого ним було сплачено 1409,33 грн.

Проаналізувавши матеріали справи та пояснення представника позивача, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню частково з огляду на наступне.

Внаслідок укладення договору між сторонами згідно ст. 11 Цивільного кодексу України, виникли цивільні права та обов'язки.

Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення Господарського кодексу України як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері.

Відповідно до абзацу 2 пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно ст. 173 Господарського кодексу України один суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) ( ст. 530 ЦК України).

Частиною першою статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Відповідно до частини сьомої зазначеної статті не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 Цивільного кодексу України).

Згідно частини 1 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Умови зазначеного договору свідчать про те, що за своєю правовою природою він є договором оренди (найму).

Відповідно до п.1 ст.759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Пунктом 5 ст. 759 ЦК України визначено, що плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Згідно ст. 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Відповідно до ст. 629 ЦК України , договір є обов'язковим для виконання.

Відповідачем зазначив, що ним було сплачено частково заборгованість.

Як вбачається із копії платіжного доручення №№G1128UU3OE від 28.11.2016 відповідачем було сплачено грошові кошти за Договором №15-10/3 від 01.10.2015 в розмірі 1409,33 грн, а саме компенсацію за використану електроенергію.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, господарський суд задовольняє вимогу позивача, щодо стягнення основної заборгованості за орендними платежами в розмірі 26197,68 грн.

Крім суми основної заборгованості позивач просить суд стягнути із відповідача на користь позивача упущену вигоду в розмірі 17402,32 грн., інфляційні нарахування у розмірі 3075,03 грн., річні в розмірі 437,10 грн., пеню в розмірі 3657,62 грн.

Щодо позовної вимоги позивача про стягнення упущеної вигоди в розмірі 17402,32 грн, суд зазначає наступне.

Відповідно до приписів статті 22 ЦК України збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки), доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Таким чином, у вигляді упущеної вигоди відшкодовуються тільки ті збитки, які б могли бути реально отримані.

Пред'явлення вимоги про відшкодування неодержаних доходів (упущеної вигоди) покладає на кредитора обов'язок довести, що ці доходи (вигода) не є абстрактними, а дійсно були б ним отримані в разі використання зазначених приміщень.

Позивач повинен довести також, що він міг і повинен був отримати визначені доходи, і тільки неправомірні дії відповідача стали єдиною і достатньою причиною, яка позбавила його можливості отримати прибуток.

Відповідно до ч. 4 ст. 623 ЦК України при визначенні неодержаних доходів (упущеної вигоди) враховуються заходи, вжиті кредитором щодо їх одержання.

Як вбачається із матеріалів справи вимоги позивача про стягнення упущеної вигоди базуються на розрахунку можливого прибутку. Такі розрахунки є теоретичними, побудовані на можливих очікуваннях отримання певного доходу та не підтверджені відповідними документами, що свідчили б про конкретний розмір прибутку, який міг би і повинен був отримати позивач, якщо б відповідач не здійснював протиправні дії.

Враховуючи вище зазначене суд дійшов висновку про відмову в задоволенні стягнення упущеної вигоди в розмірі 17402,32 грн.

Приписами ст. 611 Цивільного кодексу України визначено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно з частинами 1, 3 статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до приписі п. 4.6 Договору орендар зобов'язується своєчасно та в повному обсязі сплачувати орендодавцю орендну плату та інші платежі, зазначені у п.п. 4.1, 4.4 цього Договору. У разі ненадходження коштів, зазначених у п.п. 4.1, 4.4 на рахунок орендодавця, орендар з одинадцятого дня місяця , за який повинна проводитись оплата, сплачує пеню у розмірі 1% від суми заборгованості за кожний календарний день платежу але у будь-якому разі не більше подвійної облікової ставки НБУ.

Згідно розрахунку позивача сума пені за неналежне виконання зобов'язання за Договором становить 3657,62 грн. Розрахунок пені відповідає матеріалам справи.

У зв'язку з вищевикладеним, вимоги позивача в частині стягнення пені в сумі 3657,62 грн. є обґрунтованими та такими що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України , боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Судом встановлено, що дії відповідача є порушенням грошового зобов'язання, що є підставою для захисту майнових прав та інтересів позивача відповідно до норм статті 625 Цивільного кодексу України .

Перевіривши розрахунок позивача 3% річних з простроченої суми та інфляційних, суд вважає його обґрунтованим, а тому вимоги позивача про стягнення з відповідача 437,10 грн. - 3% річних та 3075,03 інфляційних втрат, підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 49 ГПК України суми, які підлягають сплаті за витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються на сторін пропорційно задоволеним вимогам..

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 32, 33, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства Телесистеми України (02154, м. Київ, Русанівський бульвар, 7, ідентифікаційний код 22599262) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Український інститут сталевих конструкцій імені В.М. Шимановського (02125, м. Київ, вул. В. Шимановського, 2/1, ідентифікаційний код 37396961) основну заборгованість в розмірі 26197 (двадцять шість тисяч сто дев'яносто сім) грн. 68 коп., річні в розмірі 437 (чотириста тридцять сім) грн. 10 коп., інфляційні нарахування в розмірі 3075 (три тисячі сімдесят п'ять) грн., пеню в розмірі 3657 (три тисячі шістсот п'ятдесят сім) грн. 62 коп., судовий збір в розмірі 1056 (одна тисяча п'ятдесят шість) грн.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

4. В іншій частині відмовити.

Відповідно до ч. 5 ст. 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги (ч. 1 ст. 93 ГПК України), якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 10.07.2017

Суддя Мельник В.І.