Рішення

від 10.07.2017 по справі 910/7722/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.07.2017Справа №910/7722/17 За позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний Банк "Приватбанк"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Оптімум профіт " та Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний дім харчових технологій "

про стягнення заборгованості в розмірі 81 617,64 грн.

Суддя Грєхова О.А.

Представники сторін:

від позивача: Діденко І.В., за довіреністю

від відповідача - 1: не з'явився

від відповідача - 2: не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва були передані позовні вимоги Публічного акціонерного товариства Комерційний Банк "Приватбанк" (далі - позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю Товариства з обмеженою відповідальністю "Оптімум профіт" (далі - відповідач 1) та Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний дім харчових технологій " (далі - відповідач 2) про стягнення заборгованості в розмірі 81 617,64 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем - 1 умов Договору № Д-1286 від 10.09.2014, внаслідок чого за останнім утворилася заборгованість по поверненню кредитних коштів в розмірі 58 635,99 грн., по сплаті відсотків за користування кредитними коштами в розмірі 15 443,04 грн., за прострочення сплати яких позивачем додатково нарахована пеня у загальному розмірі 7 538,61 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.05.2017 порушено провадження у справі № 910/7722/17, розгляд справи призначено на 06.06.2017.

У судове засідання 06.06.2017 представники сторін не з`явилися.

Враховуючи те, що представники сторін у судове засідання 06.06.2017 не з'явились, а також у зв'язку з невиконанням сторонами вимог ухвали Господарського суду міста Києва від 15.05.2017 про порушення провадження у справі, розгляд справи було відкладено на 10.07.2017.

У судове засідання 10.07.2017 представник позивача з'явився, подав клопотання про долучення документів до матеріалів справи, надав усні пояснення по суті спору, позовні вимоги підтримав.

Представники відповідачів у судове засідання 10.07.2017 не з'явились.

Відповідно до абзацу 3 пункту 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції , за змістом зазначеної статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. Доказом такого повідомлення в разі неповернення ухвали підприємством зв'язку може бути й долучений до матеріалів справи та засвідчений самим судом витяг з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" щодо відстеження пересилання поштових відправлень, який містить інформацію про отримання адресатом відповідного поштового відправлення, або засвідчена копія реєстру поштових відправлень суду.

Стаття 22 ГПК України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Явка в судове засідання представників сторін -це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 77 ГПК України у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Таким чином, відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Застосовуючи згідно з частиною 1 статті 4 ГПК України, статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" при розгляді справи частину 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд зазначає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується обов'язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії"(Alimentaria Sanders S.A. v. Spain") від 07.07.1989).

Враховуючи, що наявні матеріали справи є достатніми для всебічного, повного і об'єктивного розгляду справи, беручи до уваги відсутність клопотань про відкладення розгляду справи, суд визнав за можливе розглянути справу за відсутності представників відповідачів з урахуванням положень ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в матеріалах справи доказами.

На виконання вимог ст. 81-1 Господарського процесуального кодексу України складено протоколи судових засіданнь, які долучено до матеріалів справи.

Відповідно до ст. 82 ГПК України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та витребуваних судом.

У судовому засіданні 10.07.2017 відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва,

ВСТАНОВИВ:

10.09.2014 між Публічним акціонерним товариством Комерційний банк Приватбанк (далі - позивач, банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю Оптімум профіт (далі - відповідач - 1, позичальник) було укладено Договір № Д-1286 (далі - Кредитний договір).

Відповідно до пунктів А1, А2 та А3 Кредитного договору, вид кредитування - відновлювальна кредитна лінія. Ліміт цього Договору 620 534,00 грн. в тому числі на наступні цілі:

- у розмірі 590 000,00 грн. на поповнення обігових коштів;

- у розмірі 34,00 грн. для сплати за реєстрацію предметів застави у Державному реєстрі обтяження рухомого майна шляхом перерахування за реквізитами зазначеними в п. 2.1.1 цього Договору;

- у розмірі 30 500 грн. на сплату судових витрат, передбачених п.п. 2.2.14, 5.8 цього Договору.

Термін повернення кредиту 02.09.2015. Згідно зі ст. 212, 651 Цивільного кодексу України у випадку порушення позичальником будь-якого із зобов'язань, передбачених цим Договором, банк на свій розсуд, починаючи з 91-го дня порушення будь-якого із зобов'язань, має право змінити умови цього Договору, встановивши інший термін повернення кредиту. При цьому банк направляє позичальнику відповідне повідомлення в системі Приват24, SMS- повідомлення із зазначенням дати терміну повернення кредиту. При цьому, додаткові узгодження сторін не потрібні. У випадку непогашення позичальником заборгованості за цим Договором у термін, зазначений у повідомленні, уся заборгованість, починаючи з наступного дня дати, зазначеної у повідомленні, вважається простроченою. У випадку погашення заборгованості у період до закінчення 90 днів (включно) до моменту порушення будь-якого із зобов'язань, кінцевим терміном повернення кредиту є 02.09.2015.

Згідно з пунктом А4 Кредитного договору рахунком для обслуговування кредиту є рахунок № 2909052776212 (в гривнях).

Пунктами А6, А7 та А8 Кредитного договору сторонами погоджено, що за користування кредитом позивальник сплачує проценти у розмірі 25 % річних. У випадку порушення позичальником будь-якого грошового зобов'язання позичальник сплачує банку проценти за користування кредитом у розмірі 50 % річних від суми залишку непогашеної заборгованості. У випадку порушення позичальником будь-якого із грошових зобов'язань та при реалізації права банку, передбаченого п. А3 цього Договору, позичальник сплачує банку пеню у розмірі 0,139 % від суми залишку непогашеної заборгованості за кожен день прострочки. Сплата пені здійснюється з дня, наступного за датою, передбаченою повідомленням. При цьому проценти за користування кредитом не нараховується та не сплачуються. Датою сплати процентів є 25-е число кожного поточного місяця, починаючи з дати підписання цього Договору. У випадку несплати процентів у зазначений термін вони вважаються простроченими (крім випадків розірвання цього Договору згідно з п. 2.3.2 цього Договору).

На виконання умов Кредитного договору Публічним акціонерним товариством комерційний банк "Приватбанк" було надано Товариству з обмеженою відповідальністю кредитні кошти у межах ліміту у сумі 590 000 грн., які використовувалися Клієнтом, що підтверджується випискою з рахунку №29097052.

В подальшому, у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем - 1 умов Кредитного договору, позивач звернувся до відповідача із Вимогою вих. № 40909К3S0S11E від 20.02.2017 в якій вимагав погасити заборгованість по вищезазначеному Кредитному договору.

Направлення зазначеної вимоги відповідачу - 1 підтверджується, наявними в матеріалах справи копіями списку згрупованих рекомендованих відправлень, описом вкладення у цінний лист та фіскальним чеком від 05.03.2017.

Однак, оскільки позичальником було проігноровано вимогу банку, останній вимушений був звернутись до суду з позовом.

Як зазначає позивач у своїй позовній заяві, заборгованість позичальника перед банком за Кредитним договором складає:

-58 635,99 грн. - заборгованість за кредитом;

-15 443,04 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом;

-7 538,61 грн. - пеня несвоєчасність виконання зобов'язань за Кредитним договором.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню в повному обсязі з наступних підстав.

Зобов'язанням, згідно ст. 509 Цивільного кодексу України, є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі) у строк та в порядку, встановлені договором.

Відповідно до ст. ст. 626-629 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків; відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості; зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства; договір є обов'язковим для виконання сторонами.

В силу положень ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Позивач стверджує, що свої зобов'язання за Кредитним договором виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачу - 1 кредитні кошти, в свою чергу, відповідач - 1 порушив умови Кредитного договору в частині своїх зобов'язань.

Відповідно до Узагальнюючої податкової консультації щодо використання банківських виписок як первинних документів, затвердженої наказом Державної податкової служби України 05.07.2012 N 583, первинним документом вважається документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

В свою чергу, господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Виписки з особових рахунків клієнтів, що є регістрами аналітичного обліку, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту. Порядок, періодичність друкування та форма надання виписок (у паперовій чи електронній формі) із особових рахунків клієнтів обумовлюються договором банківського рахунку, що укладається між банком і клієнтом під час відкриття рахунку.

З огляду на вищенаведене, суд дійшов висновку про те, що додані позивачем до позовної заяви банківські виписки по особовому рахунку відповідача - 1 є первинним документом, а відповідно і належним та допустимим доказом в розумінні статей 33 та 34 ГПК України, тому приймається до уваги судом.

Таким чином, як вбачається з матеріалів справи, позивач зобов'язання за Кредитним договором виконав належним чином, надавши відповідачу кредитні кошти у відповідності до умов Договору, проте відповідач своїх зобов'язань щодо належного виконання умов Кредитного договору не виконав.

З огляду на викладене, документально доведена заборгованість відповідача - 1 перед позивачем за Кредитним договором, та відповідно підлягає задоволенню в наступних розмірах:

-58 635,99 грн. заборгованість по поверненню кредитних коштів;

-15 443,04 грн. заборгованість по сплаті відсотків за користування кредитними коштами.

За приписами ст. 43 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

В силу вимог ст. ст. 33, 34 цього Кодексу кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідачем - 1 не було надано суду жодного доказу на спростування доводів позивача щодо існування у відповідача - 1 перед позивачем заборгованості по поверненню кредитних коштів, та відповідно відсутності підстав для стягнення відсотків за користування кредитом.

З метою забезпечення виконання позичальником своїх зобов'язань за Договором, 18.07.2016 між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю Торгівельний дім харчових технологій (далі - відповідач - 2, поручитель) було укладено Договір поруки № 40909K3S0S11E (далі - Договір поруки).

Предметом цього Договору є надання поруки за виконання Товариством з обмеженою відповідальністю Оптімум профіт всіх своїх обов'язків за Договором Д-1286 від 10.09.2014 (п. 1 Договору поруки).

Згідно з п. 2 Договору поруки поручитель відповідає перед кредитором за виконання обов'язків за кредитним договором в тому ж розмірі, що і боржник включаючи сплату кредиту, процентів, нарахованих за користування кредитом, винагороди, штрафів, пені та інших платежів, відшкодування збитків, зазначених в кредитному договорів.

Пунктом 4 Договору поруки визначено, що за кредитним договором, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники.

Відповідно до п. 5 та п. 6 Договору поруки у випадку невиконання боржником будь-якого обов'язку, передбаченого п. 1 цього Договору, кредитор направляє на адресу поручителя письмову вимогу із зазначенням невиконаного обов'язку. Поручитель зобов'язаний виконати обов'язок зазначений в письмові вимозі кредитора впродовж 5 календарних днів з моменту отримання вимоги, зазначеної в п. 5 цього Договору.

Цей Договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами і діє до 01.01.2030 (п. 8 Договору поруки).

27.10.2016 позивачем було направлено на адресу ТОВ Торгівельний дім харчових технологій Вимогу вих. № 40909K3S0S11E від 20.02.2017 в якій позивач вимагав сплати заборгованості в розмірі 79 450,78 грн.

Статтею 553 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі. Поручителем може бути одна особа або кілька осіб.

Відповідно до ст. 554 Цивільного кодексу України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.

З огляду на вищенаведене, оскільки між позивачем та відповідачем - 2 було укладено Договір поруки, поручитель зобов'язався відповідати перед банком за зобов'язання позичальника, в разі порушення останнім зобов'язань за Договором.

Таким чином, оскільки факт порушення позичальником зобов'язань за Кредитним договором встановлений судом, а розмір заборгованості позичальника доведений суду первинними документами, вимоги банку до боржника та поручителя є обґрунтованими.

Крім того, у зв'язку з неналежним виконанням грошових зобов'язань за договором позивач нарахував відповідачам пеню за несвоєчасне виконання зобов'язань за договором у розмірі 7 538,61 грн.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (частина 1 статті 230 Господарському кодексі України).

Згідно з частинами 1, 3 статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

У відповідності до частини 2 статті 551 Цивільного кодексу України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі. Сторони можуть домовитися про зменшення розміру неустойки, встановленого актом цивільного законодавства, крім випадків, передбачених законом.

Відповідно до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Згідно з пунктом 5.1 Кредитного договору у випадку порушення позичальником будь-якого із зобов'язань зі сплати процентів за користування кредитом, передбачених п.п. 2.2.2, 4.1, 4.2, 4.3 цього Договору, термінів повернення кредиту, передбачений п.п. 1.2, 2.2.3, 2.3.2 цього Договору, винагороди, передбаченої 2.3.5, 4.10 цього Договору, позичальник сплачує банку за кожен випадок порушення пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла у період, за який сплачується пеня, у % річних від суми простроченого платежу за кожен день прострочки платежу. А у випадку реалізації банком права, передбаченого п. А3 цього Договору, позичальник сплачує банку пеню у розмірі, зазначеному у п. А7 цього Договору, від суми заборгованості за кожен день прострочки. Сплата пені здійснюється у гривні. Сторони узгодили, що розмір зазначеної в цьому пункті, може бути на розсуд банку зменшений. В разі зменшення банком розміру пені, зазначеної в цьому пункті Договору, банк на свій вибір телекомунікаційного способу доставки інформації, повідомляє позичальника узгодженими сторонами способами телекомунікації протягом 5 днів з дати прийняття рішення про зменшення розміру пені. Узгодженими сторонами способами телекомунікації є: відповідне повідомлення ПЗ Приват24 , СМС-повідомлення. При цьому, додаткові узгодження сторін не потрібні.

У відповідності до пункту 5.4 Договору нарахування неустойки за кожен випадок порушення зобов'язань, передбачених пунктами 5.1., 5.2., 5.3. цього Договору, здійснюється протягом 15 років з дня, коли відповідне зобов'язання повинне було бути виконане позичальником.

Таким чином, сторонами погоджено строк нарахування пені інший, ніж той, який встановлено у ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України.

Дії відповідача є порушенням умов договору та норм чинного законодавства України, що є підставою для господарсько-правової відповідальності відповідно до Господарського кодексу України.

З огляду на вищенаведене та доведення факту несвоєчасності виконання грошового зобов'язання за договором, позивачем було правомірно нараховано пеню. Перевіривши наданий позивачем арифметичний розрахунок пені у розмірі 7 538,61 грн., суд вважає його обґрунтованим та таким, що відповідає положенням договору та приписам законодавства про порядок та строки нарахування.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги про солідарне стягнення заборгованості по поверненню кредитних коштів, відсотків за користування кредитом та пені в загальному розмірі 81 617,64 грн. підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 49 ГПК України судовий збір покладається на відповідачів.

Згідно з абз. 3 п. 4.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України від 21 лютого 2013 року N 7 у разі коли позов майнового характеру задоволено солідарно за рахунок двох і більше відповідачів, то судові витрати також розподіляються між відповідачами порівну. Солідарне стягнення суми судових витрат законом не передбачено.

Керуючись ст.ст. 4 3 , 32, 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд,

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю Оптімум Профіт (79066, Львівська обл., місто Львів, вулиця Зелена, будинок 301; ідентифікаційний код: 38856997) та Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний дім харчових технологій" (04050, м. Київ, вулиця Мельникова, будинок 12; ідентифікаційний код: 32597173) на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк Приватбанк (01001, м. Київ, вулиця Грушевського, будинок 1Д; ідентифікаційний код: 14360570) заборгованість по повернення кредитних коштів в розмірі 58 635 (п'ятдесят вісім тисяч шістсот тридцять п'ять) грн. 99 коп., заборгованість по сплаті відсотків за користування кредитними коштами в розмірі 15 443 (п'ятнадцять тисяч чотириста сорок три) грн. 04 коп. та пеню в розмірі 7 538 (сім тисяч п'ятсот тридцять вісім) грн. 61 коп.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Оптімум Профіт (79066, Львівська обл., місто Львів, вулиця Зелена, будинок 301; ідентифікаційний код: 38856997) на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк Приватбанк (01001, м. Київ, вулиця Грушевського, будинок 1Д; ідентифікаційний код: 14360570) витрати по сплаті судового збору в розмірі 800 (вісімсот) грн. 00 коп.

4. Стягнути Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний дім харчових технологій" (04050, м. Київ, вулиця Мельникова, будинок 12; ідентифікаційний код: 32597173) на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк Приватбанк (01001, м. Київ, вулиця Грушевського, будинок 1Д; ідентифікаційний код: 14360570) витрати по сплаті судового збору в розмірі 800 (вісімсот) грн. 00 коп.

5. Після набрання рішенням Господарського суду міста Києва законної сили видати відповідний наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено: 11.07.2017

Суддя О.А. Грєхова