Рішення

від 04.07.2017 по справі 908/26/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 18/26/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.07.2017 справа № 908/26/17

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Агрос-М (70030, Запорізька область, Вільнянський район, с. Михайлівка, вул. Молодіжна, 22)

до відповідача-1 Вільнянської районної державної адміністрації Запорізької області (70002, м. Вільнянськ, вул. Бочарова, 12)

до відповідача-2 товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма Славутич (70030, Запорізька область, Вільнянський район, с. Михайлівка, вул. Слободчикова, 11)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача-1 Запорізька обласна державна адміністрація (69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 164)

про визнання незаконним та скасування розпорядження від 30.09.2015 № 316; визнання недійсним договору оренди землі від 02.10.2015 (зареєстрованого 08.10.2015 № 04)

Колегія суддів господарського суду Запорізької області у складі:

головуючий суддя Носівець В.В.,

суддя Топчій О.А.

суддя Зінченко Н.Г.

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_1, довіреність № 5 від 02.10.2015;

від відповідача-1: ОСОБА_2, довіреність № 01-40/0001 від 03.01.2017;

від відповідача-2: ОСОБА_3, довіреність № 01 від 05.01.2017;

від 3-ї особи: ОСОБА_4, довіреність № 08-43/3940 від 15.12.2016

До господарського суду Запорізької області 10.01.2017 звернулось товариство з обмеженою відповідальністю Агрос-М до Вільнянської районної державної адміністрації Запорізької області та товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма Славутич , за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача-1 - Запорізька обласна державна адміністрація про визнання незаконним та скасування розпорядження від 30.09.2015 № 316; визнання недійсним договору оренди землі від 02.10.2015 (зареєстрованого 08.10.2015 № 04).

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 12.01.2017 у справі № 908/26/17 позовну заяву та додані до неї документи повернуто позивачу без розгляду на підставі п. 6 ч. 1 ст. 63 ГПК України.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 15.02.2017 у справі № 908/26/17 ухвалу господарського суду Запорізької області від 12.01.2017 про повернення без розгляду позовної заяви товариства з обмеженою відповідальністю Агрос-М скасовано, позовні матеріали № 908/26/17 передано на розгляд до господарського суду Запорізької області.

Протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 28.02.2017, враховуючи п. 2.3.43 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, позовні матеріали № 908/26/17 передані судді Носівець В.В.

Ухвалою суду від 28.02.2017 порушено провадження у справі № 908/26/17, справі присвоєно номер провадження 18/26/17, судове засідання призначене на 23.03.2017; розгляд справи відкладався на 13.04.2017; на 24.04.2017.

Протоколом автоматичного визначення складу колегії суддів від 24.04.2017 на підставі заяви судді Носівець В.В., згідно ст. 4-6 ГПК України, у зв'язку зі специфікою спору і його складністю, справу № 908/26/17 передано на колегіальний розгляд у складі трьох суддів господарського суду Запорізької області: головуючий суддя - Носівець В.В., судді - Топчій О.А., Азізбекян Т.А. Ухвалою суду від 24.04.2017 справу прийнято до колегіального розгляду. Розгляд справи, призначений на 23.05.2017, відкладався на 20.06.2017. В судовому засіданні оголошувалася перерва до 04.07.2017.

Розпорядженням керівника апарату господарського суду Запорізької області від 03.07.2017, на підставі ст. 4-6 ГПК України, у зв'язку з перебуванням судді господарського суду Запорізької області Азізбекян Т.А. у відпустці, справу № 908/26/17 передано на колегіальний розгляд суддів у новому складі суддів господарського суду Запорізької області: головуючий суддя - Носівець В.В., судді - Зінченко Н.Г., Топчій О.А.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 04.07.2017 справу № 908/26/17 прийнято до розгляду колегією суддів. Розгляд справи призначено на 04.07.2017.

Вступну та резолютивну частини рішення оголошено в судовому засіданні 04.07.2017.

Позивач підтримав позовні вимоги з підстав, викладених в позові. В обґрунтування вимог вказував, що на виконання розпорядження голови Вільнянської РДА від 30.09.2015 № 316 про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та передачі земельної ділянки в оренду ТОВ Агрос-М відповідачем-1 (Вільнянською районною державою адміністрацією Запорізької області) та відповідачем-2 (ТОВ Агрофірма Славутич ) 02.10.2015 укладено договір оренди землі (зареєстрований 08.10.2015 за № 04) про передачу в оренду строком на 10 років земельної ділянки площею 36,30000 га (кадастровий номер 23215840000:06:00360159, контур поля 107). Позивач вважає, що виданням розпорядження № 316 від 30.09.2016 та укладенням на його виконання оспорюваного договору, порушено права та законні інтереси позивача. Протягом двох з половиною років позивач звертався до відповідача-1 з численними заявами про передачу в оренду земельної ділянки за контуром поля № 107 (які передані в оренду відповідача-2) з числа невитребуваних часток (паїв) на території Михайлівської сільської ради Вільнянського району. Так, до моменту прийняття оскаржуваних рішень, позивач листами від 24.02.2014, 11.04.2014, від 11.04.2014 № 3, від 04.11.2014 № 4 та від 16.02.2015 № 2-2015 звертався до відповідача-1 з клопотанням про передачу в оренду земельних ділянок, в тому числі за контуром поля № 107 площею 36,3 га, тобто тієї, яка передана в оренду відповідачу-2 згідно оспорюваного договору. Листом від 25.03.2014 № 01-17/0357 відповідач-1 відмовив у наданні ділянок в оренду з причини неврегульованості питання реєстрації договорів оренди таких земель. У зв'язку з цим, позивачем отримано роз'яснення від Запорізької обласної державної адміністрації від 09.04.2014 № 02-01/0384 і листом ТОВ Агрос-М від 11.04.2014 № 4 направлено до Вільнянської РДА з повторною заявою про передачу землі в оренду. Подальші звернення залишені взагалі без розгляду до березня 2015 року, коли на вимогу Запорізької обласної державної адміністрації відповідач-1 був змушений повернутися до розгляду питання передачі в оренду ділянок невитребуваних земельних часток (паїв). Однак з порушенням вимог чинного законодавства, відповідачем-1 проведено засідання комісії Вільнянської РДА по розгляду земельних питань (протокол від 10.03.2015), на якому вирішено відмовити позивачу, але надати дозволи на виготовлення проектів землеустрою на заявлені позивачем землі іншим суб'єктам, в тому числі і ТОВ Агрофірма Славутич . Свої рішення комісія відповідача-1 обґрунтовувала тим, що ці підприємства вже обробляють ці ділянки багато років, не зважаючи на відсутність договорів оренди землі та/або рішення про передачу нерозподілених земельних часток в оренду. Надаючи дозвіл на розроблення та затверджуючи технічну документацію з метою передачі в оренду земель нерозподілених паїв, відповідач-1 порушив вимоги чинного законодавства, яке передбачає передачу ділянок на підставі технічної документації з встановлення (відновлення) меж тільки для земельних ділянок державної або комунальної власності, та перевищив повноваження у сфері земельних відносин щодо надання дозволу та затвердження технічної документації. Таким чином, розпорядження відповідача від 27.07.2015 та від 30.06.2015 винесені з порушенням порядку передачі в оренду нерозподілених земельних часток (паїв) та перевищенням повноважень, в результаті чого укладено оспорюваний договір оренди землі площею 36,3 га від 03.10.2015. Позивач вважає, що оспорюваний договір оренди землі від 02.10.2015 (зареєстрований 08.10.2015 за № 04) укладений з порушенням встановленого законодавством порядку, а також з перевищенням відповідачем-1 наданих йому законодавством повноважень, на підставі незаконного акту суб'єкта владних повноважень. Вчинення з порушенням законодавства наведених дій відповідачем-1 призвело до порушення відповідачами прав та охоронюваних законом інтересів позивача, у зв'язку з чим у позивача є всі законні підстави, передбачені нормами цивільного законодавства для оскарження даного договору оренди землі в судовому порядку. З посиланням на ст. 19 Конституції України, норми Земельного кодексу України, Закон України Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) , Закон України Про землеустрій , ст. 16 ЦК України, норми ГК України, рішенням Конституційного Суду України, Закон України Про запобігання корупції позивач просив визнати незаконним та скасувати розпорядження від 30.09.2015 № 316, визнати недійсним договір оренди землі від 02.10.2015 (зареєстрований 08.10.2015 № 04).

Відповідач-1 (Вільнянська РДА) заявлені позовні вимоги не визнав. У відзиві не позов вказував, що відповідно до ст. 35 ГПК України факти, встановлені рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 19.05.2015 у справі № 808/2341/15 за позовом ТОВ Агрофірма Славутич , мають преюдиціальне значення для вирішення даної справи. При розгляді справи № 808/2341/15 судом зазначено, що у відносинах, які склалися між сторонами відповідач (Вільнянська РДА), як власник землі, вільний у виборі суб'єкта щодо надання йому у власність, оренду земельної ділянки в порядку, встановленому законом, при цьому він не здійснював владних повноважень. В ухвалі від 14.01.2016 у справі № 808/2341/15 апеляційною інстанцією зазначено, що порушення прав та інтересів третіх особі, зокрема ТОВ Агрос-М відсутні. Розпорядженням від 27.07.2016 № 218 Про надання дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) ТОВ Агрофірма Славутич , заявникові надано дозвіл на виготовлення технічної документації із землеустрою. Однією з підстав видання вказаного розпорядження стала постанова Запорізького окружного адміністративного суду від 19.05.2015 у справі № 808/2341/15, яка набрала чинності. Листом від 15.06.2015 № 03576/08-32 про розгляд скарг ТОВ Агрос-М Запорізька облдержадміністрація проінформувала райдержадміністрацію про те, що надання дозволу на виготовлення проекту відведення щодо земель невитребуваних (нерозподілених) земельних часток (паїв) є перевищенням повноважень районної державної адміністрації. Отже, при виданні головою Вільнянської РДА розпорядження № 27.07.2015 № 218 Про надання дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо відновлення (встановлення) меж земельних ділянко в натрі (на місцевості) ТОВ Агрофірма Славутич , та розпорядження від 30.09.2015 № 316 Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо відновлення (встановлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) ТОВ Агрофірма Славутич дотримано вимог земельного законодавства та вказівок облдержадміністрації. Також, відповідач-1 зазначав, що земельні ділянки, на які претендувало ТОВ Агрос-М та які станом на теперішній час передані в оренду ТОВ Агрофірма Славутич , за своїм правовим статусом віднесені до земель колективної власності. Власниками таких земель є власники сертифікатів про право на земельну частку (пай). Виконавчий комітет Михайлівської сільської ради Вільнянського району листом № 02-01-29/385 від 09.08.2016 проінформував Вільнянську РДА із наданням відповідного протоколу про збори громадян сіл Михайлівської сільської ради, яке відбулося 29.07.2016. За результатами зборів 118 осіб, мешканців територіальної громади, висловили свою позицію щодо визнання переважного права на отримання земельних ділянок в оренду за суб'єктами господарювання С(Ф)Г ОСОБА_5, ФГ Світанок-2005 , ТОВ Агрофірма Славутич . Отже, Вільнянською РДА враховано позицію Михайлівської сільської ради Вільнянського району та мешканців територіальної громади. Станом на теперішній час розпорядження голови Вільнянської РДА про затвердження технічної документації із землеустрою та передачу в оренду земельних ділянок ТОВ Агрофірма Славутич , є реалізованими та вичерпали свою дію. Відповідач-1 вважає, що позивач не має передбачених ст. ст. 125, 126 ЗК України документів, що підтверджують його право користування земельною ділянкою, що знаходиться в орендному користування відповідача-2. А також, позивач не є стороною договору оренди землі від 02.10.2015, його права та інтереси не порушені оскаржуваним договором. Відповідач-1 просив в задоволенні позову відмовити.

Відповідач-2 (ТОВ Агрофірма Славутич ) заявлені позовні вимоги не визнав. У відзиві на позов вказував, що з квітня 2000 року по квітень 2010 року ТОВ Агрофірма Славутич орендувало земельні частки (паї) на території Михайлівської сільської ради. Починаючи з 2013 року ТОВ Агрофірма Славутич зверталося до Вільнянської РДА з заявами для отримання земельної ділянки з числа невитребуваних часток (паїв) у платне користування для ведення сільськогосподарського виробництва. Але до 2015 року Вільнянська РДА зазначені земельні ділянки в оренду не передавала. Головою Вільнянської РДА прийнято розпорядження № 218 від 27.07.2015 Про надання дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) ТОВ Агрофірма Славутич . Відповідач-2 зазначав, що відповідно до ч. 3 ст. 35 ГПК України не доказується при розгляді даної справи обставина, встановлена Запорізьким окружним адміністративним судом у справі № 808/8275/15 (провадження в якій закрито) за позовом ТОВ Агрос-М до Вільнянської районної державної адміністрації за участі третіх осіб: ТОВ Агрофірма Славутич та Запорізької обласної державної адміністрації про визнання протиправним та скасування розпорядження Вільнянської районної державної адміністрації Запорізької області № 218 від 27.07.2015, а саме: суд зазначає, що у відносинах, що склалися між сторонами, відповідач як власник землі (Вільнянська районна державна адміністрація) вільний у виборі суб'єкта щодо надання йому у власність, оренду земельної ділянки в порядку, встановленому законом, при цьому він не здійснював владних управлінських функцій . Також, відповідно до ч. 3 ст. 35 ГПК України не доказується при розгляді даної справи обставина, встановлена Запорізьким окружним адміністративним судом у справі № 808/8484/15 (провадження в якій закрито) за позовом ТОВ Агрос-М до Вільнянської районної державної адміністрації за участі третіх осіб: ТОВ Агрофірма Славутич та Запорізької обласної державної адміністрації про визнання протиправним та скасування розпорядження Вільнянської районної державної адміністрації Запорізької області № 316, № 317, № 318 від 30.09.2015, а саме: на підставі розпоряджень в.о. голови Вільнянської районної державної адміністрації та ТОВ Агрофірма Славутич № 316, № 317, № 318 від 30.09.2015 Вільнянською районною державною адміністрацією 02.10.2015 укладені договори оренди землі та підписані акти приймання-передачі земельних ділянок, таким чином вказані розпорядження є реалізованими та вичерпали свою дію. Відповідач-2 вважає, що договір оренди землі від 02.10.2015, укладений відповідачами у справі, є правомірним, виконується сторонами, у відносинах, які склалися між сторонами, перший відповідач як власник землі, вільний у виборі суб'єкта щодо надання йому права оренди земельної ділянки в порядку, встановленому законом. Прийняті відповідачем-1 розпорядження про передачу в оренду земельної ділянки є ненормативними актами, які вичерпали свою дію внаслідок їх виконання. Крім того, відповідач-2 вказував, що в позовній заяві не зазначено та не доведено в чому саме полягає неправова (незаконна) поведінка відповідача-2 - ТОВ Агрофірма Славутич при прийнятті відповідачем-1 оскаржуваних розпоряджень. Відповідач-2 просив в задоволенні позову відмовити.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача-1 (Запорізька обласна державна адміністрація) надала пояснення по суті спору, в яких зазначила наступне: розпорядженнями голови Вільнянської РДА надавалися дозволи на виготовлення проектів землеустрою ФГ Світанок-2005 , ТОВ Агрофірма Славутич , СФГ ОСОБА_5М. , у тому числі і на земельну ділянку, яка виділялася спірним розпорядженням від 30.09.2015 № 316. З метою приведення у відповідність з вимогами чинного законодавства розпорядження голови Вільнянської районної державної адміністрації від 26.03.2015 № 98, 101, 102 скасовані розпорядженням голови Запорізької ОДА від 09.06.2015 № 201, оскільки встановлено, що при прийнятті зазначених розпоряджень Вільнянською РДА допущені порушення чинного законодавства з питань земельних відносин. Крім перевищення повноважень районної державної адміністрації щодо надання дозволу на виготовлення проектів відведення земельних ділянок, в процесі прийняття цих розпоряджень головою Вільнянської РДА також порушено принцип неупередженості при прийнятті рішень. Розпорядження голови Вільнянської районної державної адміністрації № 218 від 27.07.2015 видано на виконання постанови Запорізького окружного адміністративного суду від 13.05.2015 у справі № 808/2341/15, однак вказану постанову суду виконано неналежним чином, оскільки в постанові райдержадміністрацію не зобов'язували безумовно видати дозвіл на виготовлення проекту (технічної документації), а лише зобов'язували вжити заходів, направлених на повторний розгляд заяви ТОВ Агрофірма Славутич . З огляду на це при повторному розгляді цієї заяви Вільнянська РДА мала змогу і повинна була врахувати всі обставини ситуації, що склалася навколо вказаних ділянок, в тому числі й ті, з причини яких скасовано розпорядження голови Вільнянської РДА від 26.03.2015 № 101 Про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою ТОВ Агрофірма Славутич , проте цього не відбулося. ОСОБА_6 управління Держгеокадастру в Запорізькій області від 18.07.2016 № 13-8-0.3-5534/2-16 технічна документація щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 36,3 га, яка розташована на території Михайлівської сільської ради, не відповідає вимогам чинного законодавства. В липні - серпні 2016 року Запорізькою ОДА на підставі розпорядження голови від 05.07.2016 № 390 проведено комплексну перевірку Вільнянської районної державної адміністрації, за результатами якої порушення законодавства з боку Вільнянської РДА при виданні розпоряджень від 27.07.2015 № 218 та від 30.09.2015 № 316 знайшли своє підтвердження. Третя особа вважає, що розпорядження голови Вільнянської РДА від 30.09.2015 № 316, яке прийнято на виконання розпорядження виданого через неналежне виконання рішення суду та яким затверджено технічну документацію із істотними та грубими порушеннями чинного законодавства, підлягає скасуванню, а також, як наслідок, підлягає визнанню недійсним і договір оренди землі від 02.10.2015, зареєстрований 08.10.2015 за № 04. Запорізька ОДА вважає позов ТОВ Агрос-М таким, що підлягає задоволенню.

Заслухавши представників сторін, вивчивши матеріали справи, суд встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю Агрос-М (позивач у справі) звертався до Вільнянської районної державної адміністрації (відповідач-1 у справі) з клопотанням (лист б/н від 24.02.2014) про надання в оренду земельних ділянок, в тому числі, за контуром поля № 107 площею 36,3 га, які є нерозподіленими (невитребуваними) земельними частками (паями), що знаходяться на території Михайлівської сільської ради Вільнянського району Запорізької області відповідно до проекту реформування ВАТ Чапаївське та схеми поділу земель колективної власності на земельні частки (паї). Позивач просив відповідача-1 надати в оренду невитребувані частки (паї), виділені єдиними масивом загальною площею 258,5 га для сільськогосподарського виробництва на термін до виділення їх в натурі власниками, але не більше 49 років, річну орендну плату просив встановити в розмірі 3 відсотки від нормативної грошової оцінки.

Листом від 25.03.2014 р. № 01-17/0357 Вільнянська РДА відмовила у наданні земельних ділянок в оренду у зв'язку з неврегульованістю питання реєстрації договорів оренди нерозподілених (невитребуваних) земельних часток (паїв), які перебувають у колективній власності.

Позивач звертався до відповідача-1 з аналогічними листами № 3 від 11.04.2014, № 4 від 04.11.2014 та № 2-2015 від 16.02.2015 з клопотаннями про передачу вказаної земельної ділянки в оренду.

Як зазначено в позові, подальші звернення позивача залишені без розгляду відповідачем-1 до березня 2015 року, коли на вимогу Запорізької обласної державної адміністрації (протокол наради від 13.01.2015, лист від 04.03.2015 № 09501/08-32) відповідач-1 був змушений повернутися до розгляду питання передачі в оренду ділянок невитребуваних земельних часток (паїв). На думку позивача, в порушення вимог законодавства відповідачем-1 проведено засідання комісії Вільнянської райдержадміністрації по розгляду земельних питань (протокол від 10.03.2015), на якому вирішено відмовити позивачу, але надати дозволи на виготовлення проектів землеустрою на заявлені позивачем землі іншим суб'єктам, в тому числі і ТОВ «Агрофірма Славутич .

Розпорядженням голови Вільнянської районної державної адміністрації № 218 від 27.07.2015 Про надання дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) ТОВ «Агрофірма Славутич вирішено, зокрема, надати дозвіл ТОВ «Агрофірма Славутич на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж змелених ділянок в натурі (на місцевості) із земель сільськогосподарського призначення невитребуваних (нерозподілених) земельних часток (паїв) за контуром поля № 107 площею 36,3 га, розташованих на території Михайлівської сільської ради Вільнянського району Запорізької області для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та подальшої передачі в оренду (п. 3 розпорядження № 218).

На підставі вказаного розпорядження 30.09.2015 головою Вільнянської районної державної адміністрації прийнято розпорядження № 316 Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та передачі земельної ділянки в оренду ТОВ Агрофірма Славутич , пунктами 1, 2, 3 якого вирішено:

1) затвердити технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої за адресою: Запорізька область, Вільнянський район, територія Михайлівської сільської ради, за межами населених пунктів площею 36,3000 га (кадастровий номер 2321584000:06:003:0159) із земель невитребуваних (нерозподілених) земельних часток (паїв) для послідуючої передачі в оренду, до моменту витребування власниками земельних часток (паїв);

2) надати ТОВ Агрофірма Славутич в оренду земельну ділянку площею 36,3000 га (багаторічні насадження), розташовану на території Михайлівської сільської ради Вільнянського району Запорізької області (кадастровий номер 2321584000:06:003:0159), строком на 10 років, з орендною платою у розмірі 5 (п'ять) відсотків від розміру нормативної грошової оцінки земельної ділянки на рік, до моменту її витребування;

3) ТОВ Агрофірма Славутич звернутися в місячний термін з дня видання цього розпорядження до Вільнянської районної державної адміністрації Запорізької області для укладення договору оренди землі.

На підставі розпорядження голови Вільнянської районної державної адміністрації № 316 від 30.09.2015 Вільнянською районною державною адміністрацією (орендодавець, відповідач-1 у справі) та товариством з обмеженою відповідальністю Агрофірма Славутич (орендар, відповідач-2 у справі) укладений договір оренди землі від 02.10.2015, за умовами якого в строкове платне користування орендаря передається земельна ділянка сільськогосподарського призначення із земель невитребуваних (нерозподілених) земельних часток (паїв) загальною площею 36,3000 га (багаторічні насадження) (кадастровий номер 2321584000:06:003:0159) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Михайлівської сільської ради Вільнянського району Запорізької області. (п. 1 договору).

Звертаючись до суду з даним позовом, позивач вважає, що під час винесення оспорюваного розпорядження та укладення договору оренди землі, на його виконання, свідомо порушено права та законні інтереси ТОВ Агрос-М .

Підставами для оскарження до суду винесеного Вільнянською районною державною адміністрацією Запорізької області розпорядження № 316 від 30.09.2015, на думку позивача, зазначено, зокрема, перевищення Вільнянською районною державною адміністрацією Запорізької області при виданні розпоряджень своїх повноважень у сфері земельних відносин; надання при прийнятті розпоряджень переваг відповідачу-2 шляхом передачі останньому в оренду земельних ділянок з земель невитребуваних (нерозподілених) часток (паїв); передача земельних ділянок з земель невитребуваних (нерозподілених) часток (паїв) в оренду відповідачу-2 оскаржуваним розпорядженням поза межами судового рішення, не в спосіб, визначений постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 13.05.2015 року у справі № 808/2341/15; порушення прав і законних інтересів позивача недотриманням принципу неупередженості та доцільністю виділення земельних ділянок за часовою ознакою при зверненні за відведенням однієї ділянки кількома особами.

Нормами Закону України Про місцеві державні адміністрації від 09.04.1999 визначено організацію, повноваження та порядок діяльності місцевих державних адміністрацій, ч. 1 п. 7 ст. 13 якого встановлено, що до відання місцевих державних адміністрацій у межах і формах, визначених Конституцією і законами України, належить, зокрема, вирішення питань, в тому числі, використання землі, природних ресурсів, охорони довкілля.

Пунктом 11 ст. 21 Закону України Про місцеві державні адміністрації місцева державна адміністрація погоджує документацію із землеустрою у випадках та порядку, визначених Земельним кодексом України та Законом України "Про землеустрій", щодо відповідності зазначеної документації законодавству у сфері охорони навколишнього природного середовища.

Згідно з п. «в» ч. 1 ст. 17 Земельного кодексу України до повноважень місцевих державних адміністрацій у галузі земельних відносин належить координація здійснення землеустрою та державного контролю за використанням та охороною земель.

Нерозподілені (невитребувані) земельні ділянки за рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради чи районної державної адміністрації можуть передаватися в оренду для використання за цільовим призначенням на строк до моменту отримання їх власниками державних актів на право власності на земельну ділянку, про що зазначається у договорі оренди земельної ділянки, а власники земельних часток (паїв) чи їх спадкоємці, які не взяли участь у розподілі земельних ділянок, повідомляються про результати проведеного розподілу земельних ділянок у письмовій формі, у разі якщо відоме їх місцезнаходження (стаття 13 Закону України Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) ).

Відповідно до п. 12 постанови Кабінету Міністрів України Про організацію робіт та методику розподілу земельних ділянок між власниками земельних часток (паїв) № 122 від 04.02.2004 нерозподілені (невитребувані) земельні ділянки передаються в розпорядження сільських, селищних, міських рад чи райдержадміністрацій з метою надання їх в оренду.

З вказаних норм вбачається, що нерозподілені (невитребувані) земельні ділянки - частки (паї) не є землями державної чи комунальної власності, а перебувають лише у розпорядженні відповідних рад та адміністрацій, та надання таких ділянок у користування на строк до моменту отримання їх власниками державних актів на право власності на земельну ділянку здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади чи місцевого самоврядування.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що повноважним розпорядником земель невитребуваних (нерозподілених) земельних часток (паїв), що розташовані за межами населеного пункту, є районна державна адміністрація.

Відповідно до статті 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

За приписами статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до пункту "г" частини 3 статті 152 Земельного кодексу України захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.

Статтею 21 Цивільного кодексу України передбачено, що суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

За приписами частини 3 статті 43 Закону України "Про місцеві державні адміністрації" розпорядження голови державної адміністрації, що суперечать Конституції України, законам України, рішенням Конституційного Суду України, іншим актам законодавства або є недоцільними, неекономними, неефективними за очікуваними чи фактичними результатами, скасовуються Президентом України, Кабінетом Міністрів України, головою місцевої державної адміністрації вищого рівня або в судовому порядку.

Відповідно до частин 1, 2 статті 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Згідно до статті 80 Земельного кодексу України суб'єктами права власності на землю є: громадяни та юридичні особи - на землі приватної власності; територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування, - на землі комунальної власності; держава, яка реалізує це право через відповідні органи державної влади, - на землі державної власності.

Відповідно до статті 17 Земельного кодексу України до повноважень місцевих державних адміністрацій у галузі земельних відносин належить, зокрема, розпорядження землями державної власності в межах, визначених цим Кодексом.

Згідно із частиною 3 статті 122 Земельного кодексу України районні державні адміністрації на їхній території передають земельні ділянки із земель державної власності, крім випадків, визначених частинами четвертою і восьмою цієї статті, у власність або у користування у межах сіл, селищ, міст районного значення для всіх потреб та за межами населених пунктів для ведення водного господарства; будівництва об'єктів, пов'язаних з обслуговуванням жителів територіальної громади району (шкіл, закладів культури, лікарень, підприємств торгівлі тощо), з урахуванням вимог частини сьомої цієї статті; індивідуального дачного будівництва.

Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, відповідно до ст. 124 Земельного кодексу України, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.

Як вбачається зі змісту оскаржуваного розпорядження від 30.09.2015 № 316, Вільнянська районна державна адміністрація з посиланням на ст. 13 Закону України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)", ст.ст. 17, 186 Земельного кодексу України, враховуючи витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 28.09.2015 № НВ-2301685282015, розглянувши технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), надала товариству з обмеженою відповідальністю Агрофірма Славутич в оренду земельну ділянку площею 36,3000 га (багаторічні насадження), розташовану на території Михайлівської сільської ради (кадастровий номер 2321584000:06:003:0159, строком на 10 років.

Указом Президента України Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям від 08.08.1995 № 720/95 передбачено порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям.

Організаційні та правові засади виділення власникам земельних часток (паїв) земельних ділянок у натурі (на місцевості) із земель, що належали колективним сільськогосподарським підприємствам, сільськогосподарським кооперативам, сільськогосподарським акціонерним товариствам на праві колективної власності, а також порядок обміну цими земельними ділянками визначено Законом України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)".

Відповідно до статті 13 Закону України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)" нерозподілені (невитребувані) земельні ділянки за рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради чи районної державної адміністрації можуть передаватися в оренду для використання за цільовим призначенням на строк до моменту отримання їх власниками державних актів на право власності на земельну ділянку, про що зазначається у договорі оренди земельної ділянки, а власники земельних часток (паїв) чи їх спадкоємці, які не взяли участь у розподілі земельних ділянок, повідомляються про результати проведеного розподілу земельних ділянок у письмовій формі, у разі якщо відоме їх місцезнаходження.

З викладеного вбачається, що нерозподілені (невитребувані) земельні ділянки - частки (паї) не є землями державної чи комунальної власності, а перебувають лише у розпорядженні відповідних рад та адміністрацій, а відтак надання таких ділянок у користування здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади чи місцевого самоврядування відповідно до наданих їм повноважень та до моменту отримання їх власниками державних актів на право власності на земельну ділянку.

Законом України "Про землеустрій" визначено правові та організаційні основи діяльності у сфері землеустрою, які спрямовані на регулювання відносин, які виникають між органами державної влади, органами місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами із забезпечення сталого розвитку землекористування.

За приписами статті 20 Закону України "Про землеустрій" землеустрій проводиться в обов'язковому порядку на землях усіх категорій незалежно від форми власності у разі, зокрема, надання, вилучення (викупу), відчуження земельних ділянок. Документація із землеустрою розробляється у вигляді програм, схем, проектів, спеціальних тематичних карт, атласів, технічної документації. Документація із землеустрою включає в себе текстові та графічні матеріали і містить обов'язкові положення, встановлені завданням на розробку відповідного виду документації. Документація із землеустрою розробляється на основі завдання на розробку відповідного виду документації, затвердженого замовником. Склад, зміст і правила оформлення кожного виду документації із землеустрою регламентуються відповідною нормативно-технічною документацією з питань здійснення землеустрою. Погодження і затвердження документації із землеустрою проводиться в порядку, встановленому Земельним кодексом України, цим Законом та іншими законами України (статті 25, 29, 30 Закону України "Про землеустрій").

У статті 25 Законом України "Про землеустрій" зазначено, що документація із землеустрою розробляється у вигляді схеми, проекту, робочого проекту або технічної документації.

Згідно статті 50 вказаного Закону проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється у разі формування нової земельної ділянки (крім поділу та об'єднання) або зміни цільового призначення земельної ділянки.

Статтею 54 цього Закону передбачено, що робочі проекти землеустрою складаються з метою, зокрема, захисту земель від ерозії, підтоплення, заболочення, зсувів, ущільнення, закислення, забруднення промисловими та іншими відходами.

Згідно статті 55 наведеного Закону встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) здійснюється на основі технічної документації із землеустрою, якою визначається місцеположення поворотних точок меж земельної ділянки в натурі (на місцевості)

Відповідно до ч. 2 ст. 79.1 Земельного кодексу України, формування земельних ділянок здійснюється, зокрема, за проектами землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв).

Статтею 7 Закону України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)" встановлено, що проект землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв) розробляється суб'єктами господарювання, які мають у своєму складі сертифікованих інженерів-землевпорядників, погоджується відповідною сільською, селищною, міською радою чи районною державною адміністрацією і затверджується на зборах більшістю власників земельних часток (паїв) у межах земель, що перебувають у користуванні одного сільськогосподарського підприємства, та оформляється відповідним протоколом.

У проекті землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв) визначаються місце розташування земельних ділянок, їх межі та площі сільськогосподарських угідь, що підлягають розподілу між власниками земельних часток (паїв), їх цільове призначення, дії обмежень (обтяжень) у використанні земельних ділянок, у тому числі земельних сервітутів.

У разі необхідності в проектах землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв) здійснюється перерахунок розміру в умовних кадастрових гектарах та вартості земельної частки (паю).

Із площі земельних ділянок, що підлягають розподілу, виключаються: деградовані, малопродуктивні, а також техногенно забруднені сільськогосподарські угіддя, що підлягають консервації; заболочені землі; інші землі, які недоцільно використовувати для сільськогосподарських потреб.

Статтею 50 Закону України Про землеустрій передбачено, що порядок складання проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до Порядку розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, затвердженого постановою КМУ від 26.05.20104 № 6772. Проект відведення земельної ділянки розробляється у разі: зміни цільового призначення земельної ділянки відповідно до закону; надання, передачі земельної ділянки, вилучення (викупу), відчуження земельної ділянки (її частини), межі якої не встановлено в натурі (на місцевості).

З системного аналізу вказаних норм вбачається, що нерозподілена (невитребувана) земельна ділянка - це земельна ділянка, що була запроектована в складі єдиного земельного масиву без визначення меж в натурі (на місцевості), проте не була розподілена на зборах власників земельних часток (паїв) через неявку на збори осіб - власників права на земельну частку (пай) чи їх спадкоємців. Статус невитребуваних нерозподілені земельні ділянки набувають вже після проведення зборів стосовно розподілу земельних ділянок.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 13.05.2015 у справі № 808/2341/15 зобов'язано Вільнянську районну державну адміністрацію вчинити дії на повторний розгляд заяви (клопотання щодо надання дозволу ТОВ Агрофірма Славутич на виготовлення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок сільськогосподарського призначення із земель невитребуваних (нерозподілених) земельних часток (паїв), зокрема, за контуром поля № 107 площею 36,3 га (сіножаті). Відповідач-1 посилається на вказану постанову як на підставу винесення розпорядження № 218 від 27.07.2015 про надання дозволу на виготовлення технічної документації. Проте, як вбачається, Вільнянська РДА в даному випадку мала розглянути питання про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок, враховуючи статус переданої в оренду ТОВ Агрофірма Славутич земельної ділянки (не витребувані (нерозподілені) земельні частки (паї)). Тому, суд вважає помилковими доводи відповідача-1, що розпорядження № 218 від 27.07.2015 прийняте на виконання постанови суду у справі № 808/2341/15. Вподальшому, після надання дозволу Вільнянською РДА на виготовлення технічної документації ТОВ Агрофірма Славутич та виготовлення останнім відповідної технічної документації розпорядженням голови Вільнянської РДА від 30.09.2015 № 316, яке є предметом спору в даній справі, затверджено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).

Враховуючи вищевикладене, надання земельної ділянки із невитребуваних земельних часток (паїв) в оренду без складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки є неправомірним. З огляду на встановлений факт передачі Вільнянською районною державною адміністрацією Запорізької області земельної ділянки площею 36,3000 га із земель невитребуваних (нерозподілених) земельних часток (паїв) без складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, суд дійшов висновку щодо наявності підстав для визнання недійсним оскаржуваного розпорядження голови Вільнянської районної державної адміністрації № 316 від 30.09.2015 Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та передачі земельної ділянки в оренду ТОВ Агрофірма Славутич .

Крім того, відповідач-1 в обґрунтування заперечень посилається на неврегульованість питання реєстрації договорів оренди нерозподілених (невитребуваних) земельних часток (паїв), які перебувають в колективній власності, а також на обов'язковість державної реєстрації прав відповідно до Закону України Про державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обтяжень . Також, відповідач-1 вказував, що відповідно до ст. 16 Закону України Про державний земельних кадастр земельній ділянці, відомості про яку внесені до Державного земельного кадастру, присвоюється кадастровий номер, який є її ідентифікатором у Державному земельному кадастрі.

Суд зазначає, що на відміну від земельної ділянки, земельна частка (пай) є умовною часткою земель, які належали колективним сільськогосподарським підприємствам, сільськогосподарським кооперативам, сільськогосподарським акціонерним товариствам, розмір якої визначений в умовах кадастрових гектарах. Місцезнаходження та межі такої земельної частки (паю) не визначені. Отже, земельна частка (пай) не є земельною ділянкою та не відноситься до об'єктів нерухомого майна, речові права щодо яких підлягають державній реєстрації у порядку, визначеному нормами Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень . Державна реєстрацію договорів оренди невитребуваних земельних часток (паїв) повинна відбуватися в Порядку реєстрації договорів оренди земельної частки (паю), затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 24.01.2000 № 119. Реєстрація договорів проводиться виконавчим комітетом сільської, селищної, міської ради за місцем розташування земельної частки (паю) безоплатно. Договір реєструється у Книзі реєстрації договорів оренди земельних часток (паїв). Датою реєстрації договору оренди є дата внесення відповідного запису до цієї книги. В разі внесення змін до договору, договір оренди підлягає перереєстрації.

Як вбачається, спірний договір оренди зареєстровано у виконавчому комітеті Михайлівської сільської ради Вільнянського району Запорізької області 08.10.2015 за № 04.

Таким чином, нормами чинного законодавства, якими врегульовано питання надання в оренду невитребуваних часток (паїв), не передбачається присвоєння кадастрового номеру та реєстрація договорів оренди відповідно до Закону України Про реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обмежень в разі передання в оренду невитребуваних (нерозподілених) земельних часток (паїв).

Суд вважає за необхідне зауважити на можливість оскарження акту, виданого органом державної влади в комплексному поєднанні із вимогами про визнання недійсними правовстановлюючих документів щодо права користування земельною ділянкою, виданих на підставі цих оскаржуваних актів.

Щодо доводів сторін у справі про необхідність в даному випадку виділення земельних ділянок за часовою ознакою, тобто особі, яка звернулася з відповідним клопотання раніше (з приводу чого кожна із сторін має протилежну думку щодо першочерговості їх звернення) суд зазначає, що нормами чинних законодавчих актів не передбачено такого порядку передання земельних ділянок в оренду. Натомість, з метою недопущення порушення принципу неупередженості при прийняті рішення орган державної влади (Вільнянська РДА) мав вжити усіх передбачених законом заходів, з урахуванням всіх обставин ситуації, що склалася навколо вказаної земельної ділянки, в тому числі шляхом виділення земельної ділянки на конкурсній основі. Відсутність законодавчо визначеного порядку виділення земельної ділянки на конкурсних засадах не виключає можливості проведення процедури земельних торгів для уникнення позаконкурентного надання земельної ділянки певній юридичній особі.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що розпорядження голови Вільнянської районної державної адміністрації від 30.09.2015 № 316 винесено з порушенням приписів законодавства, яким регулюється порядок передачі в оренду невитребуваних (нерозподілених) земельних часток.

Стосовно вимог про визнання недійсним договору оренди від 02.10.2015 (зареєстрованого 08.10.2015 за № 04), укладеного Вільнянської районною державною адміністрацією Запорізької області та ТОВ Агрофірма Славутич , суд зазначає наступне:

Відповідно до статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до частини 1 статті 215 цього Кодексу підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Статтею 203 Цивільного кодексу України передбачено загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, зокрема, зміст правочину не може суперечити цьому кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Відповідно до статті 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Таким чином, враховуючи, що договір оренди земельної ділянки укладено на підставі розпорядження Вільнянської районної державної адміністрацій від 30.09.2015 № 316, яке винесено з порушенням вимог чинного законодавства, суд дійшов висновку про недійсність такого договору на підставі частини 1 статті 203 та частини 1 статті 215 Цивільного кодексу України.

Стаття 129 Конституції України відносить до основних засад судочинства змагальність сторін, яка, зокрема, проявляється в тому, що, як зазначається в ч. 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 34 ГПК України передбачено, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтвердженні певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

З урахуванням вимог ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Оцінивши у сукупності зібрані у справі письмові докази, пояснення представників сторін та встановлені обставини, судом встановлено підстави для визнання недійсним розпорядження від 30.09.2015 № 316 та визнання недійсним договору оренди землі від 02.10.2015 (зареєстрованого 08.10.2015 № 04), внаслідок чого заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню з зазначених підстав.

Відповідно до ст. 49 ГПК України, судовий збір покладається на відповідача-1 та відповідача-2 порівну.

Керуючись ст.ст. 22, 33, 34, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Визнати незаконним (недійсним) та скасувати розпорядження виконуючого обов'язки голови Вільнянської районної державної адміністрації Запорізької області № 316 від 30.09.2015 Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та передачі земельної ділянки в оренду ТОВ Агрофірма Славутич .

3. Визнати недійсним договір оренди землі, укладений 02 жовтня 2015 року Вільнянською районною державою адміністрацією Запорізької області та ТОВ Агрофірма Славутич (зареєстрований у виконавчому комітеті Михайлівської сільської ради Вільнянського району Запорізької області 08.10.2015 за № 04) .

4. Стягнути з Вільнянської районної державної адміністрації Запорізької області (70002, м. Вільнянськ, вул. Бочарова, 12, ідентифікаційний код 02140870) на користь товариства з обмеженою відповідальністю Агрос-М (70030, Запорізька область, Вільнянський район, с. Михайлівка, вул. Молодіжна, 22, ідентифікаційний код 39093354) 1378,00 грн. (одну тисячу триста сімдесят вісім грн. 00 коп.) судового збору. Видати наказ.

5. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма Славутич (70030, Запорізька область, Вільнянський район, с. Михайлівка, вул. Слободчикова, 11, ідентифікаційний код 30851059) на користь товариства з обмеженою відповідальністю Агрос-М (70030, Запорізька область, Вільнянський район, с. Михайлівка, вул. Молодіжна, 22, ідентифікаційний код 39093354) 1378,00 грн. (одну тисячу триста сімдесят вісім грн. 00 коп.) судового збору. Видати наказ.

Відповідно до ч. 5 ст. 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення оформлено і підписано, згідно із вимогами ст. 84 ГПК України, 12 липня 2017 року.

Головуючий суддя В.В. Носівець

Суддя О.А. Топчій

Суддя Н.Г. Зінченко