Рішення

від 04.07.2017 по справі 922/1804/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 715-77-21, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" липня 2017 р.Справа № 922/1804/17

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Хотенця П.В.

при секретарі судового засідання Кобиченко Н.М.

розглянувши справу

за позовом Дочірнього підприємства Закритого акціонерного товариства "ТРЕСТ "ДОНБАСТРАНСБУД" Краснолиманський пісчаний кар'єр, м. Лиман, Донецької області до Приватного підприємства "ПРОМТРАНСПОСТАВКА", м. Харків про стягнення 78740,47 грн. за участю представників сторін:

позивача - не з*явився

відповаідача - не з*явився

ВСТАНОВИВ:

Розглядається позовна вимога про стягнення з відповідача 69798,60 грн. основного боргу та 8941,87 грн. пені за договором поставки № 78 від 08 червня 2016 року.

Враховуючи, що заяв та клопотань представниками сторін не заявлено, суд переходить до розгляду справи по суті.

Представник позивача у судове засідання не з*явився, надав суду витребані ухвалою суду документи, які суд приймає та долучає до матеріалів справи.

Представник відповідача у судове засідання не з*явився, відзив на позовну заяву та документи на виконання ухвали суду про порушення провадження у справі суду не надав.

Разом з цим, 20 червня 2017 року до суду повернулося повідомлення про вручення відповідачу судової ухвали про порушення провадження у справі № 922/1804/17.

Як визначено у пунктах 3.9. та 3.9.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26 грудня 2011 року "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", розпочинаючи судовий розгляд суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання. Необхідно мати на увазі, що розгляд справи за відсутності будь-якої із сторін, не повідомленої належним чином про час і місце засідання суду, є безумовною підставою для скасування рішення місцевого або постанови апеляційного господарського суду. Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 Господарського процесуального кодексу України.

Так, процесуальні документи у даній справі (ухвала суду про порушення провадження у справі та ухвала про відкладення розгляду справи) направлялися всім учасникам судового процесу, що підтверджуються штампом канцелярії на зворотній стороні відповідних ухвал.

Таким чином, суд вважає, що відповідач повідомлений належним чином про час і місце розгляду справи, але відповідач не з'явився у засідання суду, водночас судом вжито всі заходи для належного повідомлення його про час та місце розгляду справи.

Приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, закріплені пунктом 4 частини 3 статті 129 Конституції України, статтею 4-3 та статтею 33 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що господарським судом в межах наданих йому повноважень сторонам створені усі належні умови для надання доказів у справі та є підстави для розгляду справи за наявними у справі матеріалами у відповідності до статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

08 червня 2016 року між Дочірнім підприємством Закритого акціонерного товариства "ТРЕСТ "ДОНБАСТРАНСБУД" Краснолиманським пісчаним кар'єром (позивачем, постачальником) та Приватним підприємством "ПРОМТРАНСПОСТАВКА" (відповідачем, покупцем) було укладено договір поставки № 78.

Згідно пункту 1.1. договору поставки № 78 постачальник зобов*язується в порядку та на умовах, визначених у цьому договорі, передати у власність покупця (поставити) товар, а покупець зобов*язується в порядку та на умовах, визначених у цьому договорі, прийняти та оплатити товар.

Відповідно до пункту 1.5. договору поставки від 08 червня 2016 року загальна кількість товару, його часткове співвідношення (асортимент, сортамент, номенклатура), одиниці виміру товару та ціна одиниці виміру товару визначаються стронами у Специфікаціях, що оформлюються у вигляді додатків та є невід*ємними частинами договору.

08 червня 2016 року, 08 липня 2016 року, 21 вересня 2016 року між Дочірнім підприємством Закритого акціонерного товариства "ТРЕСТ "ДОНБАСТРАНСБУД" Краснолиманським пісчаним кар'єром та Приватним підприємством "ПРОМТРАНСПОСТАВКА" були укладені Специфікації №№ 1, 2, 3 до договору поставки № 78 від 08 червня 2016 року, які визначили об*єм та ціну продукції, що поставляється.

З урахуванням укладених Специфікацій позивач на протязі червня - листопада 2016 року поставив продукцію у кількості 25790 тон. на загальну суму 2403586,89 грн., що підтверджується підписаними представниками сторін та скріпленеми печатками видатковими накладними: № 615-1 від 15 червня 2016 року, № 617-1 від 17 червня 2016 року, № 621-1 від 21 червня 2016 року, № 705-1 від 05 липня 2016 року, № 707-1 від 07 липня 2016 року, № 708-1 від 08 липня 2016 року, № 709-1 від 09 липня 2016 року, № 712-1 від 12 липня 2016 року, № 713-1 від 13 липня 2016 року, № 725-1 від 25 липня 2016 року, № 727-1 від 27 липня 2016 року, № 729-1 від 29 липня 2016 року, № 804-1 від 04 серпня 2016 року, № 808-1 від 08 сепня 2016 року, № 815-1 від 15 серпня 2016 року, № 818 від 18 серпня 2016 року, № 913 від 13 вересня 2016 року, № 915 від 15 вересян 2016 року, № 919 від 19 вересня 2016 року, № 920 від 20 вересня 2016 року, № 923 від 23 вересня 2016 року, № 926 від 26 вересня 2016 року, № 928 від 28 вересня 2016 року, № 930 від 30 вересня 2016 року, № 106 від 06 жовтня 2016 року, № 108 від 08 жовтня 2016 року, № 116 від 16 жовтня 2016 року, № 121 від 21 жовтня 2016 року, № 129 від 29 жовтня 2016 року, № 1101 від 01 листопада 2016 року, № 1109 від 09 листопада 2016 року, № 1111 від 11 листопада 2016 року, № 1112 від 12 листопада 2016 року, № 1121 від 21 листопада 2016 року. Завантаження та відправка продукції здійснювалась позивачем.

Згідно пункту 2.4. договору поставки № 78 розрахунки покупця з постачальником за поставлений товар проводяться щляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника в національній валюті України за фактом здійснення поставки товару, без відстрочки. Але транспортні витрати (залізничний тариф) покупцем передплачується згідно рахунку, наданого постачальником. якщо інше не обумаовлене в Специфікації.

Матеріали справи свідчать про те, що позивач належним чином виконував прийняті на себе зобов*язання, однак Приватне підприємство "ПРОМТРАНСПОСТАВКА" оплату за товар здійснило частково в сумі 2333788,29 грн., що підтверджується банківською випискою та актом звірки взаєморозрахунків, підписаного та складеного позивачем, у зв*язку з чим у відповідача склалася перед Дочірнім підприємством Закритого акціонерного товариства "ТРЕСТ "ДОНБАСТРАНСБУД" Краснолиманським пісчаним кар'єром заборгованість в сумі 69798,60 грн.

Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Зокрема, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Згідно частини 1 статті 174 Господарського кодексу України господарський договір є підставою виникнення господарських зобов'язань.

Відповідно до статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків; договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає із суті договору.

Згідно статті 6 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (стаття 627 Цивільного кодексу України).

Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші, тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Статтею 712 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно статті 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до статті 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару; договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

Таким чином, дослідивши умови договору поставки № 78 від 08 червня 2016 року, суд вважає, що вказаний договір за своєю правовою природою є договором купівлі-продажу та до якого повинні застосовуватись положення Цивільного кодексу України, що регулюють загальні умови виконання зобов'язання, а також положення параграфу 1, 3 глави 54 Цивільного кодексу України.

Згідно статті 526 Цивільного кодексу України та частини 1 статті 193 Господарського кодексу України, зобов'язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини 2 статті 193 Господарського кодексу, України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Згідно статтей 526 та 525 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено законом або договором.

За таких обставин, суд вважає за необхідне позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 69798,60 грн. основного боргу задовольнити.

Відповідно до пункту 5.1.2. договору поставки від 08 червня 2016 року прострочення покупцем виконання зобов*язань по строкам сплати товару передбаченим пунктом 2.4. цього договору або Специфікацією, тягне за собой право постачальника на стягнення з покупця пені в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє на момент прострочення поставки від загальної суми несплаченого в строк товару за кожен день прострочення.

Частиною 1 статті 216 Господарського кодексу України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарську-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбаченим кодексом, іншими законами та договором.

За змістом статті 217 Господарського кодексу України у сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції та адміністративно-господарські санкції.

Згідно частини 1 статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визначаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до статтей 610, 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Статтею 549 Цивільного кодексу України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума, яку боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

За таких обставин, суд вважає за необхідне позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 8941,87 грн. пені задовольнити.

Згідно статті 32 Господарського процесуального кодексу України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно частини 1 статті 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

З огляду на викладене, суд вважає, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими, законними, підтвердженими матеріалами справи і такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 44 та статті 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору, у разі задоволення позовних вимог, покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись статтями 6, 8, 124, 129 Конституції України, статтями 6, 11, 15, 16, 509, 525, 526, 549, 610, 611, 625, 655, 692, 712 Цивільного кодексу України, статтями 193, 216, 217, 230 Господарського кодексу України, статтями 1, 4, 12, 22, 33-34, 43, 44, 49, 75, 78, 82-85 Господарського процесуального кодексу України,-

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Приватного підприємства "ПРОМТРАНСПОСТАВКА" (61204, АДРЕСА_1, розрахунковий рахунок 26007052340707 в ПАТ КБ "Приватбанк" ХГРУ, МФО 351533, ІПН 343304520307, код ЄДРПОУ 34330452) на користь Дочірнього підприємства Закритого акціонерного товариства "ТРЕСТ "ДОНБАСТРАНСБУД" Краснолиманський пісчаний кар'єр (84400, Донецька область, м. Лиман, розрахунковий рахунок 26001053611414 в ПАТ КБ "Приватбанк" в м. Краматорськ, МФО 335548, ІПН 250982105178, код ЄДРПОУ 25098218) 69798,60 грн. основного боргу, 8941,87 грн. пені та 1600 грн. судового збору.

Видати наказ після набрання рішення законної сили.

Повне рішення складено 06.07.2017 р.

Суддя ОСОБА_1