Ухвала

від 12.07.2017 по справі 923/397/17

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

У Х В А Л А

про повернення апеляційної скарги

"12" липня 2017 р.Справа № 923/397/17 Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Бєляновського В.В.,

суддів: Величко Т.А.,

ОСОБА_1

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Зоотехнологія

на рішення господарського суду Херсонської області від 15.06.2017р.

у справі № 923/397/17

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю Агродана

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Зоотехнологія

про стягнення 69788,11 грн.

ВС Т А Н О В И Л А:

Рішенням господарського суду Херсонської області від 15.06.2017 року позов задоволено. Стягнуто з ТОВ "Зоотехнологія" на користь ТОВ "АГРОДАНА" 63 597 грн. 48 коп. основного боргу по договору купівлі-продажу №24 від 09.02.2015 р., 5593 грн. 73 коп. пені, 596 грн. 90 коп. три відсотки річних, 1600 грн. 00 коп. витрат по сплаті судового збору. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Не погоджуючись з вказаним рішенням ТОВ "Зоотехнологія" звернулося до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить його скасувати в частині стягнення пені та 3% річних. Одночасно скаржник клопотав про відстрочення сплати судового збору посилаючись на скрутне фінансове положення.

Ознайомившись з одержаними матеріалами, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід повернути, виходячи з наступного.

Частиною 3 статті 94 ГПК України передбачено, що до апеляційної скарги додаються, зокрема, докази сплати судового збору.

У відповідності до ч. 2 ст. 44 ГПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюється законом.

Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору встановлені Законом України „Про судовий збір» .

Відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України від 06.12.2016р., № 1774-VIII були внесені відповідні зміни до Закону України «Про судовий збір» .

Частиною 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

У відповідності до вимог пп. 1 п. 2. ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1600 грн.), та не більше 150 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно з приписами п.4, ч.2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що за подання апеляційних скарг на рішення суду, апеляційних скарг у справі про банкрутство, заяви про перегляд судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами передбачена сплата судового збору у розмірі 110 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

Отже, за подання апеляційної скарги на рішення місцевого господарського суду судовий збір підлягає сплаті у сумі 1760 грн.

Частиною 1 статті 8 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі.

У п. 3.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 21 лютого 2013 року № 7 Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України роз'яснено, що єдиною підставою для вчинення господарським судом дій, зазначених у статті 8 Закону, є врахування ним майнового стану сторін. Клопотання про відстрочення (розстрочення) сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до господарського суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі. При цьому оскільки статтею 129 Конституції України як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, отже, в тому числі й органів державної влади, то самі лише обставини, пов'язані з фінансуванням установи чи організації з Державного бюджету України та відсутністю у ньому коштів, призначених для сплати судового збору, не можуть вважатися підставою для звільнення від такої сплати. Господарський суд вправі вчинити дії, про які йдеться у статті 8 Закону, і зі своєї ініціативи з наведенням в ухвалі відповідних мотивів.

Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб'єкти підприємництва - підприємцями (ч. 2 ст. 3 ГК України). Відповідно до ст.ст. 42, 44 ГК України підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку. Підприємництво здійснюється на основі, зокрема, комерційного розрахунку та власного комерційного ризику.

Таким чином, у разі здійснення підприємницької діяльності особа має усвідомлювати, що така господарська діяльність здійснюється нею на власний ризик, а тому, користуючись правом самостійного залучення фінансових ресурсів, здійснювати власний комерційний розрахунок щодо наслідків здійснення відповідних дій та самостійно нести комерційні ризики їх несприятливості, що можуть настати в результаті діяльності товариства. Юридична особа самостійно має розрахувати ризики настання несприятливих наслідків в результаті тих чи інших її дій, та самостійно прийняти рішення про вчинення (чи утриматись від) таких дій. Настання несприятливих наслідків в господарській діяльності юридичної особи є її власним комерційним ризиком, на основі якого і здійснюється підприємництво. Отже, скаржник повинен був при здійсненні своєї господарської діяльності допускати можливість настання несприятливих фінансових наслідків такої діяльності, зокрема, звернення до суду за захистом своїх прав, та, відповідно, сплати судового збору при такому зверненні.

Однак, як вбачається з матеріалів апеляційної скарги, відповідач, заявивши клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги, не подав жодних доказів (довідку про заборгованість підприємства, копія балансу, звіту про фінансовий стан товариства, копія звіту про фінансові результати, звіт про сукупний дохід за перше півріччя 2017 року, копії довідок банківських установ про залишок коштів на рахунках) на підтвердження того, що його тяжкий майновий стан перешкоджає сплаті ним судового збору у встановленому порядку і розмірі.

За таких обставин, посилання скаржника щодо поважності причин для відстрочення йому сплати судового збору є безпідставними, оскільки положеннями статті 8 Закону України "Про судовий збір" передбачено право, а не обов'язок суду надати відстрочку для сплати судового збору за подання апеляційної скарги у даній справі.

Отже, обґрунтування причин надання відстрочки сплати судового збору за подання апеляційної скарги є недостатніми та непереконливими, в зв'язку з чим в задоволенні вказаного клопотання слід відмовити.

Частиною 3 статті 97 ГПК України встановлено, що апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається апеляційним господарським судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Таким чином, враховуючи ту обставину, що ТОВ Зоотехнологія не додано до скарги документів, що підтверджують сплату судового збору у встановленому розмірі, а при заявлені клопотання про відстрочення сплати судового збору не подано жодних доказів на підтвердження того, що його майновий стан є тяжким та перешкоджав (перешкоджає) сплаті ним судового збору у встановленому порядку і розмірі, колегія судів вважає за необхідне повернути скаржнику апеляційну скаргу без розгляду.

Частиною 4 ст. 97 ГПК України передбачено, що після усунення обставин, зазначених у пунктах 1, 2 і 3 частини першої цієї статті, апеляційна скарга може бути подана повторно.

Керуючись ст. 86, п. 3 ч. 1 ст. 97, ст. 99 ГПК України, колегія суддів, -

Ухвалила:

1. У задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю Зоотехнологія про відстрочення сплати судового збору - відмовити.

2. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Зоотехнологія з доданими до неї документами повернути скаржнику.

3. Справу № 923/397/17 повернути до господарського суду Херсонської області.

Головуючий суддя Бєляновський В.В.

Судді Величко Т.А.

ОСОБА_1