Справа № 342/400/17
Провадження № 2/342/368/2017
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 липня 2017 року м. Городенка
Городенківський районний суд Івано-Франківської області в складі:
головуючого судді Ничик Г.І.,
секретаря судового засідання Петруняк Н.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Городенка справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на житловий будинок та господарські будівлі в порядку спадкування за заповітом,
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до ОСОБА_2, в якому просить визнати за ним право власності на житловий будинок з господарськими будівлями і спорудами, розташованими по вул. Галицька, 23 в с. Торговиця Городенківського району Івано-Франківської області. Позовні вимоги мотивував тим, що у відповідності до свідоцтва про право особистої власності на жилий будинок від 22.07.1987 року, житловий будинок по вул. Галицька (колишня Назаренка),23 в с. Торговиця Городенківського району Івано-Франківської області належав колгоспному двору, головою якого був батько позивача ОСОБА_3. Для будівництва та обслуговування даного житлового будинку була виділена земельна ділянка площею 0,25 га. Згідно технічної документації житлове господарство складається з житлового будинку загальною площею 47,2 кв.м., житловою площею 36,7 кв.м., літньої кухні, кладової, стодоли, стайні, сараю, погребу, навісу, вбиральні, криниці, огорожі та вимощення. За результатами проведення технічного обстеження згаданого будинковолодіння встановлено його відповідність вимогам надійності та можливість безпечної експлуатації. Станом на 15.04.1991 року у вищезгаданому житловому господарстві проживали: батько і мати позивача: ОСОБА_3, ОСОБА_4, позивач з дружиною ОСОБА_2, що доводиться довідкою Торговицької сільської ради № 1529 від 05.12.2016 року. 05 квітня 2007 року ОСОБА_3 вчинив на користь позивача заповіт, згідно з яким розпорядив йому все своє майно, де б воно не було та з чого б не складалося. Заповіт ніким не скасовувався та не оскаржувався. 21 липня 2007 року ОСОБА_3 помер. З метою реалізації спадкових прав у межах передбаченого законом строку позивач звернувся до Городенківського державного нотаріуса, яким була заведена спадкова справа № 517 та видане позивачу свідоцтво про право на спадщину на земельний пай батька. Спадщину на будинок в той час не оформляв з етичних міркувань, так як була ще жива мати. ОСОБА_4 померла 28 березня 2016 року. Після її смерті позивач оформив свідоцтво про право на спадщину на належний матері земельний пай. У видачі документів на спадщину на житловий будинок позивачу відмовлено через реєстрацію житлового господарства як колгоспного двору, що стверджується Постановою в.о. державного нотаріуса Городенківської районної державної нотаріальної контори від 21.04.2017 року про відмову у вчиненні нотаріальних дій. Позивач на даний час продовжує проживати у житловому будинку, утримує його в належному стані, виготовив технічну документацію за власні кошти, обробляє земельну ділянку, однак оформити свідоцтво про право на спадщину в нотаріальній конторі не може через реєстрацію вищезгаданого житлового господарства, як колгоспного двору. Дружина позивача, відповідачка по справі, не претендує ні на частку у спадщині, ні на частку в колгоспному дворі та не зверталась за її виділом. Згідно висновку ОКП Коломийського МБТІ житловий будинок по вул. Галицька, 23 в с. Торговиця Городенківського району перебуває у задовільному стані, його інвентаризаційна вартість становить 104 744 грн.
Сторони в судове засідання не з'явилися, подали до суду заяви про розгляд справи в їхній відсутності; позивач позовні вимоги підтримує в повному обсязі; відповідач ОСОБА_2 позовні вимоги ОСОБА_1 визнає в повному обсязі, на будь-яку частку у спадковому майні не претендує та не заперечує щодо визнання права власності на житловий будинок та господарські споруди, що по вул. Галицька (колишня Назаренка), 23 в с. Торговиця Городенківського району, в цілому за ОСОБА_1.
Передбачених ч.1 статті 169 ЦПК України підстав для відкладення розгляду справи судом не встановлено, судом прийнято рішення про розгляд справи за відсутності сторін. Згідно вимог ч.2 ст.197 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши матеріали справи, прийшов до наступного.
Ч.3 ст.5 Цивільного кодексу України (2004 р.) визначено: якщо цивільні відносини виникли раніше і регулювались актом цивільного законодавства, який втратив чинність, новий акт цивільного законодавства застосовується до прав і обов'язків, що виникли з моменту набрання ним чинності.
Із копії Свідоцтва на право особистої власності на жилий будинок від 22 липня 1987 р., виданого виконавчим комітетом Городенківської районної Ради народних депутатів Івано-Франківської області на підставі рішення виконкому Городенківської районної Ради народних депутатів № 142 від 10.07.1987 р., встановлено, що в цілому жилий будинок з приналежними до нього будівлями та спорудами, який розташований в с. Торговиця по вул. Назаренка за № 23 дійсно належить на праві особистої власності колгоспному двору, головою якого в цілому є ОСОБА_3. Згідно попередніх рішень сільвиконкому вулицю Назаренка в с. Торговиця перейменовано на Галицька, а номер його індивідуального житлового будинку ОСОБА_1 не змінено, що стверджено довідкою № 382 виданою 07.03.2017 року виконавчим комітетом Торговицької сільської ради Городенківського району Івано-Франківської області.
За ст.ст. 120, 123, 563 ЦК УРСР (1963 р.) майно колгоспного двору належало його членам на праві сумісної власності, включаючи неповнолітніх і непрацездатних; у разі смерті члена колгоспного двору спадкоємство в майні двору не відкривалось до смерті останнього члена колгоспного двору, а залишалось на праві сумісної власності в рівних частках членів двору, що в ньому проживають. Відповідно до роз'яснень, що містяться в п.6 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.1995 р. № 20 Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності право власності на майно, яке належало колгоспному двору і збереглося після припинення його існування, мають ті члени двору, котрі до 15 квітня 1991 року не втратили права на частку в його майні. На витребування частки з майна колишнього колгоспного двору, що збереглося на 15 квітня 1991 року, поширюється загальний трирічний строк позовної давності.
Довідкою № 1529, виданою 05.12.2016р. виконавчим комітетом Торговицької сільської ради Городенківського району Івано-Франківської області стверджується, що по вул. Галицька, 23 в с. Торговиця Городенківського району Івано-Франківської області станом на 15.04.1991 року були зареєстровані та проживали: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1; ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2; ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4
За заповітом, посвідченим 05 квітня 2007 р. секретарем Торговицької сільської ради Городенківського району Івано-Франківської області, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженець ІНФОРМАЦІЯ_6, проживає в цьому ж селі по вул. Галицька,23 Городенківського району Івано-Франківської області, усю спадщину, права, які йому належать на момент складання заповіту, а також ті права і обов'язки, які можуть йому належати у майбутньому, заповів синові ОСОБА_1. Заповіт зареєстровано в журналі для реєстрації нотаріальних дій за № 19.
Згідно копії повторного свідоцтва про народження серії І-НМ № 321516, виданого 27.09.2016р. Городенківським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області, позивач ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_7, є сином ОСОБА_3 та ОСОБА_4.
ОСОБА_3 помер 21 липня 2007 р. у віці 76 років в с. Торговиця Городенківського району Івано-Франківської області, актовий запис № 18 від 23.07.2007 р., що стверджується копією свідоцтва про смерть серії 1-НМ № 053052, виданого 23 липня 2007 р. виконавчим комітетом Торговицької сільської ради Городенківського району Івано-Франківської області. Внаслідок його смерті відкрилася спадщина.
Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Згідно з ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261 - 1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини. Спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. За ст.ст. 1268-1269 Цивільного кодексу України прийняття спадщини - це: постійне проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини або подання спадкоємцем, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини. Ч.1 ст.1270 згаданого кодексу визначено, що для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Про те, що позивач ОСОБА_1 зареєстрований в ІНФОРМАЦІЯ_6 з 08.09.1988 р., свідчить відмітка в його паспорті серії СС № 221060, виданому 18.01.1997 року Городенківським РВ УМВС України в Івано-Франківській області.
ОСОБА_5 свідоцтва про право на спадщину за заповітом, зареєстрованим в реєстрі за № 1241 (спадкова справа № 517) доводиться, що на підставі заповіту, посвідченого Торговицькою сільською радою 05.04.2007 року по реєстру за № 19, ОСОБА_1 успадкував земельну частку (пай) розміром 34,09 в умовних кадастрових гектарах, без визначення меж цієї частки (паю) в натурі, що належала спадкодавцю ОСОБА_6 на підставі сертифікату на право на земельну частку (пай) серії ІФ № 0058921, виданого на підставі рішення Городенківської райдержадміністрації від 09.02.2000 року за №51-р.
З наведеного слідує, що позивач ОСОБА_1 прийняв спадщину після смерті батька ОСОБА_3, як спадкоємець за заповітом.
Мати позивача - ОСОБА_4 померла 28 березня 2016 р. у віці 82 років в с. Торговиця Городенківського району Івано-Франківської області, актовий запис № 11 від 28.03.2016 р., що стверджується копією свідоцтва про смерть серії І-НМ № 226439, виданого 28 березня 2016 р. виконавчим комітетом Торговицької сільської ради Городенківського району Івано-Франківської області.
ОСОБА_5 свідоцтва про право на спадщину за законом, зареєстрованим в реєстрі за № 207 (спадкова справа № 297/2016) доводиться, що ОСОБА_1 успадкував земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва в межах згідно з планом площею 0,4494 га, кадастровий номер 2621685800:06:002:0101 на території Торговицької сільської ради, що належала спадкодавцю ОСОБА_4 на підставі Державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯЖ № 571833, виданого Управлінням Держкомзему у Городенківському районі 27.09.2010 року. ОСОБА_5 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 80520231, сформованого 16.02.2017 року стверджується, що 16.02.2017 року проведено державну реєстрацію права власності ОСОБА_1 на вищезазначену земельну ділянку № запису про право власності - 19048761, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна - 1174591326216.
Також до спадкового майна померлого ОСОБА_3 належить житловий будинок по вул. Галицька, 23 в с. Торговиця Городенківського району Івано-Франківської області.
Відповідно до ч. 1 ст.1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Згідно з вимогами ч.1 ст.1297 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов'язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.
З постанови в.о. державного нотаріуса Городенківської районної державної нотаріальної контори ОСОБА_7 № 757/02-31 від 21.04.2017 р. про відмову у вчиненні нотаріальної дії встановлено, що позивачу відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на житловий будинок № 23 по вул. Галицька в с. Торговиця Городенківського району Івано-Франківської області після смерті батька ОСОБА_3, померлого 21 липня 2007 р., з посиланням на те, що вищезгадане господарство, головою якого був ОСОБА_3, відносилось до колгоспного двору, кожному з членів колгоспного двору, які проживали станом на 15 квітня 1991 року, належить відповідна частка житлового будинку; проте, частки в цьому господарстві між членами бувшого колгоспного двору не визначені.
Як вбачається із копії технічного паспорта на садибний (індивідуальний) житловий будинок № 23 по вул. Галицька в с. Торговиця, даний житловий будинок збудований в 1965р, господарські будівлі та споруди збудовані в 1965, 1970, 1990 рр., його інвентаризаційна вартість становить 104 744 грн. ОСОБА_5 виписки з інвентаризаційних матеріалів ОКП Коломийське МБТІ № 7992 від 07.03.2017 стверджується, що згідно архівних даних станом на 31.12.2012 р. в Коломийському міжрайонному бюро технічної інвентаризації в реєстровій книзі під реєстровим № 428 зареєстровано право власності на житловий будинок з господарськими будівлями і спорудами в с. Торговиця по вул. Галицька,23 за ОСОБА_3 (головою колгоспного двору) згідно свідоцтва про право власності, виданого Городенківським РВК 22.07.1987р. на підставі рішення цього ж виконкому за № 142 від 10.07.1987 р.
Площа земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд по вул.Галицька,23 в с.Торговиця Городенківського району становить 0,25 га, що стверджується довідкою № 526 виданою виконавчим комітетом Торговицької сільської ради 21.04.2017 р.
Інформаційна довідка з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно № 91059828, сформована 04.07.2017 р., свідчить про відсутність відомостей про нерухоме майно - житловий будинок по вул. Галицька, 23 в с. Торговиця Городенківського району Івано-Франківської області.
Статтею 317 Цивільного кодексу України визначено, що власникові належать права володіння, користування та розпорядження майном. Згідно ст. 328 Цивільного кодексу України право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом. Передбачених згаданою статтею підстав неправомірності набуття позивачем, як спадкоємцем за заповітом, права власності на будинок з господарськими будівлями і спорудами судом не встановлено, відповідач позов визнає, тому суд приходить до переконання, що є підстави для задоволення позовних вимог.
На підставі ст.ст. 316, 317, 325, 328, 392, 1216, 1217, 1222, 1223, 1233, 1268-1270, 1296-1297 ЦК України, керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 209, 214-215, 218 ЦПК України, суд, -
В И Р І Ш И В:
Позов задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_7, право власності на житловий будинок з господарськими будівлями і спорудами, розташованими по вул. Галицька, 23 в с. Торговиця Городенківського району Івано-Франківської області.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Апеляційна скарга на рішення суду подається Апеляційному суду Івано-Франківської області через Городенківський районний суд протягом десяти днів з дня його проголошення.
Суддя: Ничик Г.І.
Суд | Городенківський районний суд Івано-Франківської області |
Дата ухвалення рішення | 04.07.2017 |
Оприлюднено | 13.07.2017 |
Номер документу | 67691538 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Городенківський районний суд Івано-Франківської області
Ничик Г.І. Г. І.
Цивільне
Городенківський районний суд Івано-Франківської області
Ничик Г.І. Г. І.
Цивільне
Городенківський районний суд Івано-Франківської області
Ничик Г.І. Г. І.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні