Постанова

від 11.07.2017 по справі п/811/685/17

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД -------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 липня 2017 року Справа № П/811/685/17

Кіровоградський окружний адміністративний суд, у складі судді Хилько Л.І., розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "А2-ГАЗ" (далі - позивач) до Головного управління ДФС у Кіровоградській області (далі - відповідач) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просить визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення відповідача від 26.01.2017 р. № НОМЕР_1, № НОМЕР_2, № НОМЕР_3 та № НОМЕР_4.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що спірні рішення винесені за результатами виїзної перевірки з питань правильності нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту з ПДВ по взаємовідносинах з ТОВ "Альта Білд" за червень 2015 р. та ТОВ "Лакрост" за липень 2015 р.. Водночас, на думку перевіряючих, дані контрагенти фактично не здійснювали фінансово-господарську діяльність, а тому товариством було занижено суму ПДВ за липень 2015 р. в розмірі 135857 грн., завищено від'ємне значення податкового кредиту на суму 1902 грн. та занижено суму податку на прибуток 123983 грн.. Однак, із такими висновками позивач не погоджується, оскільки вони не відповідають фактичним даним про характер його правовідносин з вказаними контрагентами та не підтверджені належними доказами, які б доводили факт фіктивності укладених правочинів. Натомість, дані правовідносини підтверджені належним чином складеними та оформленими первинними документами, а тому висновки перевірки на підставі яких були винесені оскаржувані рішення є необґрунтованими.

Заперечуючи проти задоволенні позову представник відповідача зазначив (т.1 а.с.211-213), що на підставі наданих до перевірки документів встановлено господарські операції з контрагентами, в т.ч. ТОВ "Альта Білд" та ТОВ "Лакрост". Враховуючи відсутність фактично здійснених операцій із постачання товарів (робіт, послуг) даними контрагентами-постачальниками, позивачем неправомірно віднесено до декларацій з ПДВ суми податкового кредиту по таких взаємовідносинах за червень-липень 2015 року, що відображені в податковій декларації з ПДВ за липень 2015 року.

Дослідивши наявні в справі документи, всебічно й повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, заслухавши пояснення представників та об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.

Встановлено, що в період з 19.12.2016 р. по 23.12.2016 р. посадовими особами Кіровоградської ОДПІ була проведена документальна позапланова виїзна перевірка товариства з питань правильності нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту з ПДВ по взаємовідносинах з ТОВ "Альта Білд" (код - 39412487) за червень 2015 р., що відображені в податковій декларації з ПДВ за липень 2015 р., ТОВ "Лакрост" (код - 39821022) за липень 2015 р., що відображені в податковій декларації з ПДВ за липень 2015 р. та з питань правильності нарахування податку на прибуток при відображені обсягів цих взаємовідносинах в декларації з податку на прибуток за 2015 рік.

За результатами перевірки складено акт від 30.12.2016 р. №71/11-23-14-02/37624159 (т.1 а.с.17-49), згідно висновків якого перевіркою встановлено порушення товариством:

1)п.198.1, п.198.2, п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено суму податкового кредиту, що призвело до заниження податку на додану вартість на суму 135 857,00 грн. за липень 2015 р., та завищенні суми від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (ряд.24 Декларації з ПДВ) за липень 2015 в розмірі 1902 грн.;

2)п.134.1.1 п.134.1 ст.134 Податкового кодексу України, внаслідок чого було занижено фінансовий результат до оподаткування, що призвело до заниження податку на прибуток за 2015 р. на суму 123 983 грн.;

3)п.16.1.3 п.16.1 ст.16, п.49.1, п.49.2 ст.49, п.203.1 ст.203 Податкового кодексу України, в частині несвоєчасного подання протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) періоду, податкової декларації з ПДВ за липень 2015 р..

На підставі вказаних висновків винесено податкові повідомлення-рішення від 26.01.2017 року:

- №0000071405, згідно якого позивачу було збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 169 821 грн., в т.ч. 135 857 грн. - основного платежу, 33 964 грн. - штрафних (фінансових) санкцій (т.1 а.с.14);

- №0000081405, згідно якого позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми ПДВ на 1902,00 грн. (т.1 а.с.16);

- №0000091405, згідно якого збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток в сумі 123 983 грн., в т.ч. 123 983 грн. - основного платежу (т.1 а.с.13);

- №0000101405, згідно якого до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції у сумі 170,0 грн. (т.1 а.с.15).

За результатами адміністративного оскарження спірні рішення залишені без змін (т.1 а.с.63-69).

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступні фактичні обставини у справі.

Відповідач, згідно до п.7 ч.1 ст.3 КАС України, є суб'єктом владних повноважень, рішення якого оскаржено.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, в т.ч., на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Так, перевіркою встановлено, що позивачем відображено в податковому обліку, а саме віднесено до складу податкового кредиту поданої податкової декларації за липень 2015 року операції з надання агентських послуг з пошуку споживачів природного газу по взаємовідносинах з ТОВ "Альта Білд" (код 39412487) за період з 01.06.2015 р. по 30.06.2015 р. на загальну суму 378 550 грн., в т.ч. ПДВ 63 091,67 грн., та з ТОВ "Лакрост" (код 39821022) за період з 01.07.2015 р. по 31.07.2015 р. на загальну суму 448 000 грн., в т.ч. ПДВ 74 666,67 грн..

При цьому, отримавши податкові інформації від ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві від 11.08.2015 р. №475/26-55-22-13 (по ТОВ "Альта Білд" за червень 2015 р.), від ДПІ у Шевченківському районі ГУ ДФС у м. Києві від 02.10.2015 р. №1068/26-59-22-02 (по ТОВ "Лакрост" за липень-серпень 2015 р.) та від ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжя ГУ ДФС у Запорізькій області від 19.02.2016 р. №210/7/08-28-14 (по ТОВ "Лакрост" за липень 2015 р.), згідно до яких не було підтверджено реальність господарських операцій з контрагентами, в т.ч. ТОВ "А2-ГАЗ", перевіряючі дійшли висновку про те, що враховуючи відсутності фактично здійснених операцій з постачання товарів (робіт, послуг) ТОВ "Альта Білд" та ТОВ "Лакрост", позивачем неправомірно віднесено до декларацій з ПДВ суми податкового кредиту по таких взаємовідносинах за червень 2015 р та липень 2015 р., що відображені в податковій декларації з ПДВ за липень 2015 р. (т.1 а.с.214-236).

Суд не погоджується з такими висновками податкового органу та зазначає наступне.

Згідно п.п.14.1.27 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України під витратами розуміється сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

У відповідності п.п.14.1.36 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України господарською діяльністю є діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Статтею 134 Податкового кодексу України визначено, що об'єктом оподаткування є: прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135 - 137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138 - 143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу; дохід (прибуток) нерезидента, що підлягає оподаткуванню згідно зі статтею 160 цього Кодексу, з джерелом походження з України.

Згідно із п.138.1 ст.138 Податкового кодексу України витрати, котрі враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Відповідно до вимог п. 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

При цьому, за приписами п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України не враховуються при визначенні оподатковуваного прибутку витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Таким чином, платник податків має право віднести будь-які витрати до складу витрат за умови їх здійснення в межах своєї господарської діяльності, документального підтвердження відповідних витрат шляхом оформлення первинних документів відповідно до вимог чинного законодавства.

Згідно вимог ст.1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 року №996-XIV (далі - Закон №996-XIV) первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідності ч.ч.1, 2 ст.9 Закону № 996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно п.п.14.1.181 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України податковий кредит-сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно до вимог п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Аналіз даних норм дає підстави вважати, що для віднесення платником податку до податкового кредиту суми ПДВ необхідно, зокрема, підтвердити відповідними бухгалтерськими документами факт отримання товару (робіт, послуг) та його (їх) оплати, а також наявність мети отримання товару (робіт, послуг), пов'язаної із його (їх) подальшим використанням в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності.

При цьому, відповідно до вимог п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними / розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу. Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Згідно п.198.2 ст.198 Податкового кодексу України датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Стаття 201 Податкового кодексу України встановлює порядок складання та вимоги до податкових накладних.

Відповідно до вимог п.201.8 ст.201 Податкового кодексу України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому ст.183 цього Кодексу.

Так, позивачем відображено в податковому обліку та віднесено до складу податкового кредиту за липень 2015 р. операції з надання агентських послуг з пошуку споживачів природного газу ТОВ "Альта Білд" (код 39412487) за період з 01.06.2015 р. по 30.06.2015 р. на загальну суму 378 550 грн., в т.ч. ПДВ 63 091,67 грн., ТОВ "Лакрост" (код 39821022) за період з 01.07.2015 р. по 31.07.2015 р. на загальну суму 448 000 грн., в т.ч. ПДВ 74 666,67 грн..

Встановлено, що між ТОВ "А2-ГАЗ" (замовник) та ТОВ "Альта Білд" (посередник) було укладено договір від 23.05.2015 р. № 1/008-А2 щодо надання посередницьких послуг (т.1 а.с.70-74), згідно якого посередник взяв на себе зобов'язання із пошуку продавця газу природного.

Також, між ТОВ "А2-ГАЗ" (замовник) та ТОВ "Лакрост" (посередник) було укладено договір від 05.06.2015 р. № 3/03-А2 щодо надання посередницьких послуг (т.1 а.с.94-97), згідно якого посередник взяв на себе зобов'язання із пошуку покупця газу природного (надлишку природного газу в червні 2015 р.).

В подальшому, 09.06.2015 р. за посередництвом ТОВ "Альта Білд" було укладено договір № 19/СД на закупівлю природного газу у Полтавська філія ЗАТ "Девон", згідно до якого передбачалося закупівля 2 000 тис. куб. м. природного газу. Фактичний обсяг поставленого природного газу склав відповідно до акту приймання-передачі від 30.06.2015 р. 1500,000 тис. куб. м. природного газу.

Крім того, за посередництвом ТОВ "Лакрост" було укладено договір постачання природного газу до ТОВ "Побужський феронікелевий комбінат" від 05.06.2015 року № 001-А2. Протягом червня за цим договором було поставлено споживачу 1500,000 тис. куб. м. природного газу.

Вищевказані обставини підтверджено наявними в справі доказами (т.1 а.с.75, 78, 79-82, 83-85, 99-124, 126-127, т.1 а.с.156-182, 191-207) та не спростовано відповідачем.

Також, між ТОВ "КАРПАТИГАЗ" (продавець) на підставі договору купівлі-продажу №15-160 від 16.07.2015 р. (т.1 а.с.86-89) було поставлено ТОВ "А2-ГАЗ" (покупець) природній газ, що підтверджено актом прийму-передачі (т.1 а.с.90-93). По факту постачання товару було виписано податкову накладну № 203 від 31.07.2015 р. (т.1 а.с.125, т.1 а.с.208, 183-190). Водночас, яке відношення даний контрагент має до господарських відносин між позивачем та ТОВ "Альта Білд", ТОВ "Лакрост" представник відповідача не вказав.

Таким чином, з аналізу наведених норм законодавства та правовідносин позивача з ТОВ "Альта Білд" та ТОВ "Лакрост" встановлено, що позивачем, окрім декларування податкового кредиту з ПДВ, дотримано обов'язкових вимог, пов'язаних з формуванням платником податку податкового кредиту та виникненням податкового зобов'язання, оскільки єдиною підставою для цього являється наявність належно оформленої податкової накладної. При цьому, наявність вищевказаних законодавчо визначених обставин для формування податкового кредиту з ПДВ є обов'язковою, але, є не безумовною підставою для визнання правомірності такого формування за умови, якщо податковий орган доведе, що відомості у документах, на підставі яких вони сформовані, не відповідають дійсності, зокрема, коли господарські операції з придбання товару (робіт, послуг) не мали реального характеру.

Водночас, відповідачем не надано жодних доказів на підтвердження того, що позивач, як платник податку, діяв без належної обачності й обережності та йому було відомо про можливі порушення, які допускав його контрагенти, або що самостійною діловою метою здійснення господарських операцій з даними суб'єктами господарювання було одержання позивачем податкової вигоди. Також, відповідачем не наведено доказів того, що договори укладені позивачем з метою, що завідомо суперечить інтересам держави, в тому числі, в частині ухилення від сплати податків в передбаченому законодавством обсязі та отримання незаконної податкової вигоди.

Крім того, відповідачем не доведено факт, що дана юридична особа була створена з відома або за участі позивача з метою ухилення від сплати податків, порушення економічних інтересів держави.

Згідно з ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.72 цього Кодексу. При цьому, за приписами частини другої статті 71 цього Кодексу в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, не виконано покладеного на нього обов'язку по доказуванню правомірності прийняття спірних рішень, а тому суд вважає їх такими, що винесені не на підставі, не в межах повноважень та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

На підставі вказаного суд дійшов висновку, що податковим органом безпідставно збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ у розмірі 169 821 грн., зменшено розмір від'ємного значення суми ПДВ на 1902,00 грн., а також збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 123 983 грн., тому податкові повідомлення-рішення від 26.01.2017р. №0000071405, №0000081405, №0000091405 є протиправними та підлягають скасуванню.

Перевіркою також було встановлено, що товариством подано до Кіровоградської ОДПІ податкову декларацію з ПДВ за липень 2015 р. з порушенням строку подання звітності, оскільки граничних строк подання податкової декларації з ПДВ за вказаний період - 20.08.2015 р.. Натомість, товариство подало декларацію лише 17.09.2015 р., чим порушило вимоги п.п.16.1.3 п.16.1 ст.16, п.49.1, п.49.2 ст.49, п.203.1 ст.203 Податкового кодексу України. Позивачем вищевказані обставини не спростовано, тому податкове повідомлення-рішення від 26.01.2017 року № НОМЕР_4 про застосування штрафних санкцій в сумі 170 грн. скасуванню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 86, 94, 159-163, 167 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Кіровоградській області від 26.01.2017 року №0000071405.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Кіровоградській області від 26.01.2017 року №0000081405.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Кіровоградській області від 26.01.2017 року №0000091405.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Присудити товариству з обмеженою відповідальністю "А2-ГАЗ" (код - 37624159) з Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Кіровоградській області судовий збір у сумі 4 435 (чотири тисячі чотириста тридцять п'ять) грн. 59 коп..

Постанова суду набирає законної сили в порядку, встановленому ст.254 КАС України.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Кіровоградський окружний адміністративний суд шляхом подання в 10-денний строк з дня її проголошення, а у разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України - протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги, копія якої одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя Кіровоградського окружного

адміністративного суду ОСОБА_1