Рішення

від 12.07.2017 по справі 310/8808/16-ц

БЕРДЯНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 310/8808/16-ц

2/310/843/17

РІШЕННЯ

Іменем України

12 липня 2017 року м.Бердянськ

Бердянський міськрайонний суд Запорізької області в складі:

головуючого судді Прінь І.П.,

за участі: секретаря судового засідання Бевз О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Бердянську цивільну справу за позовом заступника військового прокурора Криворізького гарнізону в інтересах держави в особі Міністерства оборони України, військової частини А0593, до ОСОБА_1, треті особи - Бердянська районна державна адміністрація Запорізької області, Управління Держгеокадастру у Бердянському районі Запорізької області про визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку та повернення її законному користувачу,

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2016 року заступник військового прокурора Криворізького гарнізону в інтересах держави в особі Міністерства оборони України, військової частини А 0593 звернувся з позовом до ОСОБА_2, треті особи: Бердянська районна державна адміністрація, управління Держгеокадастру у Бердянському районі Запорізької області, про визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку, повернення її законному користувачу.

В процесі розгляду справи суду стало відомо, що відповідач ОСОБА_2 померла 09.09.2014р. Ухвалою суду від 24.03.2017р. до участі у справі в якості правонаступника відповідача було залучено спадкоємця ОСОБА_1

В обґрунтування позову позивач зазначав, що рішенням сесії Бердянської районної ради народних депутатів № 7 від 28 грудня 2000 року земельна ділянка площею 2 802,06 га передана в постійне користування Донецькій КЕЧ військової частини А4322 Бердянського гарнізону для розміщення та обслуговування об'єктів і споруд полігону, що підтверджується державним актом серії II -ЗП № 001486, виданого Бердянською районною радою 17 травня 2001 року.

Наказом Головнокомандуючого військ протиповітряної оборони Збройних сил України № 75 від 05 листопада 2003 року військову частину А 4322 ліквідовано, її правонаступником визначено військову частину А 0593, якій передано казармено-житловий фонд та земельну ділянку ліквідованої військової частини А 4322.

Розпорядженням голови Бердянської районної державної адміністрації від 03 квітня 2009 року № 192 вказана земельна ділянка площею 2806,06 га незаконно вилучена із користування військової частини А 0593 та переведена до земель запасу Новопетрівської сільської ради Бердянського району.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 07 грудня 2010 року вказане розпорядження скасовано.

Під час розгляду справи у господарському суді головою Бердянської РДА видано розпорядження № 386 від 30 червня 2010 року "Про передачу громадянам у власність земельних ділянок на території Новопетрівської сільської ради". Згідно з п. 2 цього розпорядження безоплатно передано у власність ОСОБА_2 земельну ділянку площею 2,0000 га. Відповідач на підставі цього рішення отримав державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯК № 923513, який був зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та право постійного користування землею, договорів оренди землі за №011026500998.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 19.10.2015 року, було скасовано розпорядження голови Бердянської РДА № 386 від 30 червня 2010 року "Про передачу громадянам у власність земельних ділянок на території Новопетрівської сільської ради".

Позивачі посилаючись на те, що земельна ділянка перебуває у користуванні в/ч А 0593, а відповідачу її надано незаконно, просять повернути від відповідача вказану земельну ділянку належному землекористувачу - військовій частині А0593, визнати недійсним державний акт на право власності на землю, виданий на ім'я відповідача.

Прокурор та представники позивачів у судове засідання не з'явилися. Про час і місце розгляду справи повідомлені належним чином. Представник позивача ОСОБА_3 подав заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, просить їх задовольнити.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з'явився. Про час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином (а.с.92,93). Причини неявки суду не повідомив, заперечень проти позову не надав.

Суд ухвалив розглянути справу за відсутності відповідача в заочному порядку.

Представники третіх осіб: Бердянської районної державної адміністрації, управління Держгеокадастру у Бердянському районі Запорізької області у судове засідання не з'явилися, про час і місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Вивчивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги прокурора підлягають задоволенню з наступних підстав.

Стаття 321 ЦК України закріплює конституційний принцип непорушності права власності, передбачений ст. 41 Конституції України . Він означає, що право власності є недоторканим, власник може бути позбавлений або обмежений у його здійсненні лише відповідно і в порядку, встановлених законом.

Статтею 14 ЗУ "Про збройні сили України" передбачено, що земля, води, інші природні ресурси, а також майно, закріплені за військовими частинами, військовими навчальними закладами, установами та організаціями Збройних Сил України, є державною власністю, належать їм на праві оперативного управління.

Відповідно до ЗУ "Про оборону України" та ЗУ "Про правовий режим майна у Збройних Силах України" Міністерство оборони України є уповноваженим державою органом управління військовим майном.

Згідно з ч.1 ст. 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією .

Відповідно до ст.3 Земельного кодексу України земельні відносини регулюються Конституцією України , цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

За абз. 3 ч.5 ст. 20 Земельного кодексу України у редакції від 14.01.2009 року, земельні ділянки, що належать до земель оборони, використовуються виключно згідно із Законом України "Про використання земель оборони" .

Ст. 1 Закону України "Про використання земель оборони" та ст. 77 ЗК України встановлено, що землями оборони визнаються землі, надані для розміщення і постійної діяльності військових частин, установ, військово-навчальних закладів, підприємств та організацій Збройних Сил України, інших військових формувань, утворених відповідно до законодавства України. Землі оборони можуть перебувати лише у державній власності (ч.2 ст.77 ЗК України ).

Згідно зі ст. 4 Закону України "Про використання земель оборони" військові частини за погодженням з органами місцевого самоврядування або місцевими органами виконавчої влади і в порядку, визначеному КМУ, можуть дозволяти фізичним і юридичним особам вирощувати сільськогосподарські культури, випасати худобу та заготовлювати сіно на землях, наданих їй у постійне користування.

Як вбачається із матеріалів справи, рішенням Бердянської районної ради народних депутатів Запорізької області від 28 грудня 2000 року № 7 Донецькій КЕЧ військової частини А-4322 Бердянського гарнізону була передана земельна ділянка, що розташована на території Новопетрівської сільської ради площею 2802,06 га, в постійне користування для розміщення та обслуговування об'єктів і споруд полігону та видано акт на право постійного користування земельною ділянкою серії ІІ-ЗП № 001486 від 17 травня 2001 року (а.с.7).

Частиною 1 ст. 92 ЗК України визначено, що право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку

Положення п. 6 Розділу Х "Перехідні положення" ЗК України від 25 жовтня 2001 року щодо зобов'язання переоформити право постійного користування земельною ділянкою на право власності або право оренди без відповідного законодавчого, організаційного та фінансового забезпечення визнано неконституційним згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 22 вересня 2005 року № 5-рп/2005 .

Пунктом 2 постанови КМУ від 2 квітня 2002 року № 449 "Про затвердження форми державного акта на право власності на земельну ділянку та державного акта на право постійного користування земельною ділянкою" , чинної на момент виникнення спірних правовідносин, встановлював, що раніше видані державні акти на право приватної власності на землю, державні акти про право власності на земельну ділянку та державні акти на право постійного користування землею залишаються чинними і підлягають заміні у разі добровільного звернення громадян або юридичних осіб.

Судом також встановлено, що 03.04.2009 року головою Бердянської районної державної адміністрації Запорізької області видано розпорядження № 192 "Про припинення права постійного користування земельною ділянкою", яким військовій частині А-4322 Бердянського гарнізону Донецької КЕЧ припинено право користування земельною ділянкою площею 2802,06 га на території Новопетрівської сільської ради Бердянського району, яка надавалася рішенням сесії Бердянської районної ради від 28 грудня 2000 року № 7 для розміщення та обслуговування об'єктів і споруд полігону. Дані землі переведені до земель запасу категорії земель сільськогосподарського призначення.

Визнано таким, що втратив чинність, державний акт на право постійного користування землею серії ІІ-ЗП № 001486, реєстраційний № 390 від 17.05.2001 року, виданий військовій частині А-4322 Бердянського гарнізону Донецької КЕЧ для розміщення та обслуговування об'єктів і споруд полігону (а.с.7).

Рішенням господарського суду Запорізької області від 07.12.2010 року, залишеним без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 15.02.2011 року зазначене розпорядження № 192 від 03.04.2009 року визнано недійсним (а.с.10-15).

Цим рішенням встановлено, що у визначеному законом порядку земельна ділянка площею 2802,06 га, зазначена у державному акті серії ІІ-ЗП № 001486 від 17 травня 2001 року, з постійного користування Міністерства оборони України в особі військової частини А4322 та її правонаступника військової частини А0593 не вилучалась.

Наказом Головнокомандувача військ Протиповітряної оборони Збройних сил України №75 від 05.11.2003 року військову частину А4322 ліквідовано, її правонаступником визначено військову частину А0593.

Згідно із актом прийому - передачі від військової частини А4322 на баланс військової частини А0593 була передана вищезазначена земельна ділянка площею 2802,06 га.

Таким чином, право постійного користування земельною ділянкою, розташованої на території Новопетрівської сільської ради площею 2802,06 земель оборони, набуте Міністерством оборони України в особі військової частини А4322 не втрачається і для її правонаступника в особі військової частини А0593.

Відповідно до ч.3 ст. 61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлені ці обставини.

Але під час судового розгляду справи про визнання недійсним розпорядження № 192 від 03.04.2009 року, розпорядженням голови Бердянської районної державної адміністрації № 386 від 30 червня 2010 року "Про передачу громадянам у власність земельних ділянок на території Новопетрівської сільської ради" ОСОБА_2 була відведена і безоплатно передана у власність земельна ділянка площею 2,0000 га. (що входила до складу земель колишньої території полігону в/ч А-4322) (а.с. 22-24).

На підставі цього розпорядження Бердянською районною державною адміністрацією ОСОБА_2 видано державний акт серія ЯК № 923513 на право власності на земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства ( а.с.21).

Рішенням господарського суду Запорізької області від 19.10.2015 року було скасовано розпорядження голови Бердянської РДА № 386 від 30 червня 2010 року "Про передачу громадянам у власність земельних ділянок на території Новопетрівської сільської ради".

За змістом статті 328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, не заборонених законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно з положеннями ч. ч. 1, 5 ст. 116 Земельного кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом; надання у користування земельної ділянки, що перебуває у власності або у користуванні, провадиться лише після вилучення (викупу) її в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Відповідно до ст. 84 Земельного кодексу України у державній власності перебувають усі землі України, крім земель комунальної та приватної власності. Право державної власності на землю набувається і реалізується державою через органи виконавчої влади відповідно до повноважень, визначених цим Кодексом. До земель державної власності, які не можуть передаватись у приватну власність, належать землі оборони.

Встановлені у цій справі обставини та обставини, що встановлені рішенням господарського суду Запорізької області від 07.12.2010 року, яким розпорядження № 192 від 03.04.2009 року щодо припинення військовій частині А-4322 права користування земельною ділянко визнано недійсним, свідчать про те, що земельна ділянка, яка була розпорядженням голови Бердянської районної державної адміністрації безоплатно передана у власність ОСОБА_2 для ведення особистого селянського господарства, була виділена їй зі складу земель оборони, які знаходяться в управлінні та користуванні Міністерства оборони, а власником цих земель є держава, і згідно чинного законодавства вони не можуть передаватися у приватну власність. А відтак, приймаючи розпорядження № 386 від 30 червня 2010 року, райдержадміністрація перевищила свої повноваження і всупереч вимогам закону передала земельну ділянку з земель оборони в приватну власність.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 1 ст. 155 ЗК України у разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним. Право власності на земельну ділянку посвідчується державним актом (частина перша статті 126 ЗК України в редакції, яка була чинною на момент виникнення правовідносин).

За приписами ч.3 ст. 152 ЗК України захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: визнання прав; відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; визнання угоди недійсною; визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; відшкодування заподіяних збитків; застосування інших, передбачених законом, способів.

Таким чином, державні акти на право власності на земельні ділянки є документами, що посвідчують право власності й видаються на підставі відповідних рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень. У спорах, пов'язаних із правом власності на земельні ділянки, недійсними можуть визнаватися як зазначені рішення, на підставі яких видано відповідні державні акти, так і самі акти на право власності на земельні ділянки.

Оскільки Бердянська районна державна адміністрація Запорізької області не мала законних повноважень розпоряджатися землями оборони шляхом безоплатної передачі їх у власність громадянам для ведення особистого селянського господарства, у тому числі і відповідачу ОСОБА_2, а тому державний акт на право власності на земельну ділянку серія ЯК № 923513, виданий відповідачу, є недійсним.

Судом було встановлено, що відповідач ОСОБА_2 померла 09 вересня 2014 року, що підтверджується копією актового запису про смерть (а.с.50).

Як вбачається з копії спадкової справи №210/2014 (а.с.58-73), заведеної після смерті ОСОБА_2, спадкоємцем померлої є її син - ОСОБА_1, який звернувся із заявою про прийняття спадщини за законом.

29.04.2015 року державним нотаріусом Бердянської районної державної нотаріальної контори ОСОБА_4 були видані свідоцтва про право на спадщину за законом на ім'я ОСОБА_1 на 1/8 частину житлового будинку з належними до нього господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою: Запорізька область, Бердянський район, село. Новопетрівка, вулиця Набережна, будинок № 14б; 1/2 частину житлового будинку з належними до нього господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою: Запорізька область, Бердянський район, село Новопетрівка, вулиця Набережна, будинок 14б; 1/4 частину земельної ділянки кадастровий номер 2320684500:02:005:0272, площею 6,6110 гектарів в межах згідно з планом, що розташована на території: Запорізька область, Бердянський район, Новопетрівська сільська рада, за межами населеного пункту. (а.с. 71-73). Свідоцтво про право на спадщину на спірну земельну ділянку спадкоємці не отримували.

Згідно зі ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

За ч. 2, ч.5 ст. 1268 ЦК України не допускається прийняття спадщини з умовою чи із застереженням. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини

Відповідно до закріпленого в статті 387 ЦК України загального правила власник має необмежене право витребувати майно із чужого незаконного володіння.

Викладене дає підстави зробити висновок про те, що земельна ділянка, яка була передана ОСОБА_2 на підставі незаконного державного акта на право власності на земельну ділянку, а згодом перейшла до її спадкоємця, підлягає поверненню військовій частині А0593.

Відповідно до ст.88 ЦПК України з відповідача ОСОБА_1 необхідно стягнути судовий збір на користь військової прокуратури Південного регіону України 2756,00 грн.

Керуючись ст. ст. 10,15,60, 61 , 88, 208-212 ЦПК України, ст. ст. 2 , 70 ЗК України (в редакції 1990 року), ст. ст. 19 , 77 , 116 ,151 ЗК України (в редакції 2001 року), ЗУ Про Збройні Сили України , ЗУ Про використання земель оборони , суд,-

ВИРІШИВ:

Позов заступника військового прокурора Криворізького гарнізону в інтересах держави в особі Міністерства оборони України, військової частини А0593 задовольнити.

Визнати недійсним державний акт серії ЯК № 923513 на право власності на земельну ділянку площею 2,0000 га. для ведення особистого селянського господарства, що розташована на території Новопетрівської сільської ради Бердянського району Запорізької області, виданий на ім'я ОСОБА_2.

Зобов'язати ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1) повернути земельну ділянку площею 2,0000 га., вартістю 76073,42 грн., що розташована на території Новопетрівської сільської ради Бердянського району Запорізької області за належністю військовій частині А 0593.

Стягнути з ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1) судовий збір на користь військової прокуратури Південного регіону України (отримувач: військова прокуратура Південного регіону України, код 38296363, банк отримувача Держказначейська служба України, м. Київ, код банку 820172, рах. №35216073082762) у розмірі 2756,00 грн.

Згідно зі ст.228 ЦПК України заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 10 днів з дня отримання копії рішення.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Запорізької області через Бердянський міськрайонний суд протягом десяти днів з дня його отримання.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя ОСОБА_5