Ухвала

від 13.07.2017 по справі 809/339/17

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 липня 2017 рокуЛьвів№ 876/4891/17 Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Старунського Д.М.,

суддів Багрія В.М., Рибачука А.І.,

за участю секретаря судового засідання Лемцьо І.В.,

представника позивача ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові апеляційну скаргу ОСОБА_2 вищого навчального закладу Коломийський коледж комп'ютерних наук на постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 15 березня 2017 року у справі за адміністративним позовом Коломийської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС в Івано-Франківській області до ОСОБА_2 вищого навчального закладу Коломийський коледж комп'ютерних наук про стягнення заборгованості в сумі 66204,64 гривень,

в с т а н о в и в:

Коломийська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС в Івано-Франківській області (далі Коломийська ОДПІ ГУ ДФС в Івано-Франківській області) 27.02.2017 звернулася в суд з адміністративним позовом до ОСОБА_2 вищого навчального закладу Коломийський коледж комп'ютерних наук , в якому просила стягнути з відповідача заборгованість з орендної плати за землю в сумі 66204,64 грн.

Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 15 березня 2017 року адміністративний позов задоволено. Стягнуто з рахунків у банках, що обслуговують ОСОБА_2 вищий навчальний заклад Коломийський коледж комп'ютерних наук та за рахунок готівки, що йому належить в дохід місцевого бюджету міста Коломиї Івано-Франківської області податковий борг з сплати орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності за 2015 - 2016 роки в розмірі 66 204 (шістдесят шість тисяч двісті чотири) гривні 64 копійки.

Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції ОСОБА_2 вищий навчальний заклад Коломийський коледж комп'ютерних наук оскаржив його в апеляційному порядку. В апеляційній скарзі просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким в задоволенні адміністративного позову відмовити.

Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що судом першої інстанції не встановлено, в який саме період діяв договір оренди землі від 02.03.2006, на підставі якого нарахована і стягнута орендна плата за 2015-2016 роки. Апелянт вказує, що суд першої інстанції не врахував те, що договір оренди землі від 02.03.2006 був розірваний рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 14 грудня 2014 року у справі №909/1101/14 та припинив чинність у тому числі і в частині зобов'язань орендаря щодо орендної плати.

При апеляційному розгляді представник позивача заперечив вимоги апеляційної скарги та просив залишити рішення суду першої інстанції без змін.

Відповідач в судове засідання не прибув, про дату, час і місце апеляційного розгляду був повідомлений належним чином, тому колегія суддів, у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України, вважає за можливе розглядати справу за його відсутності.

Заслухавши суддю-доповідача, представника позивача, дослідивши наявні в справі матеріали та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів приходить до переконання, що подану апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, виходячи з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та матеріалами справи підтверджується, що ОСОБА_2 вищий навчальний заклад Коломийський коледж комп'ютерних наук зареєстрований як юридична особа, що підтверджується копією витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с.8-11) та перебуває на податковому обліку як платник за неосновним місцем обліку в Коломийській ОДПІ ГУ ДФС в Івано-Франківській області, є платником плати за землю.

Судом також встановлено, що відповідачем допущено утворення податкового боргу в розмірі 66 204,64 гривні, що виник в результаті несплати в повному обсязі в дохід місцевого бюджету міста Коломиї Коломийської міської ради Івано-Франківської області орендної плати за земельні ділянки комунальної власності за 2015-2016 роки.

Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки заявлена до стягнення сума є узгодженою та являється податковим боргом відповідача перед бюджетом, який ним не сплачено.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, так як вони відповідають правильно встановленим обставинам справи та нормам чинного законодавства з огляду на наступне.

Положення Податкового Кодексу України регулюють відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначають вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Згідно з п.п. 41.2 ст. 41 Податкового кодексу України органами стягнення є виключно контролюючі органи, уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску у межах повноважень, а також державні виконавці у межах своїх повноважень.

Відповідно до пп. 14.1.136 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов'язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

За змістом п. 288.1 ст. 288 Податкового кодексу України підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки. Органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, які укладають договори оренди землі, повинні до 1 лютого подавати органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки переліки орендарів, з якими укладено договори оренди землі на поточний рік, та інформувати відповідний орган державної податкової служби про укладення нових, внесення змін до існуючих договорів оренди землі та їх розірвання до 1 числа місяця, що настає за місяцем, у якому відбулися зазначені зміни.

Згідно вимог ст. 269 Податкового кодексу України платниками податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі.

У відповідності до п. 287.1 ст. 287 Податкового кодексу України власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою. Базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік.

Пунктом 288.7 ст. 288 Податкового кодексу України встановлено, що податковий період, порядок обчислення орендної плати, строк сплати та порядок її зарахування до бюджетів застосовується відповідно до вимог статей 285-287 цього розділу.

Згідно вимог ст. 285 Податкового кодексу України базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік. Базовий податковий (звітний) рік починається 1 січня і закінчується 31 грудня того ж року (для новостворених підприємств та організацій, а також у зв'язку із набуттям права власності та/або користування на нові земельні ділянки може бути меншим 12 місяців).

Згідно норми п. 286.2 ст. 286 Податкового кодексу України платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Положеннями пункту 287.3 статті 287 Податкового кодексу України встановлено, що податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

У відповідності до пункту 36.1 ст. 36 Податкового кодексу України податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

Згідно вимог ст. 290 Податкового кодексу України плата за землю зараховується до відповідних місцевих бюджетів у порядку, визначеному Бюджетним кодексом України для плати за землю.

Пунктом 54.1 статті 54 Податкового кодексу України встановлено, що крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Пунктом 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України встановлено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Як видно з матеріалів справи, суми невиконаних відповідачем грошових зобов'язань з орендної плати за землю визначені податковою декларацією з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2015 рік №J0602004 в сумі 27210,77 грн. та за 2016 рік №J0602005 в сумі 38993,87 грн., поданої позивачу ОСОБА_2 вищим навчальним закладом Коломийський коледж комп'ютерних наук (а.с. 13-14).

Згідно п.п. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Згідно п.п. 14.1.153 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, податкова вимога це письмова вимога контролюючого органу до платника податків щодо погашення суми податкового боргу.

У відповідності до п. 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до п. 59.3 ст. 59 Податкового кодексу України податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання.

Податкова вимога надсилається (вручається) також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення (п. 59.4 ст. 59 Податкового кодексу України).

Судом встановлено, що Коломийською ОДПІ ГУ ДФС в Івано-Франківській області надіслано відповідачу податкову вимогу за №1/35 від 27.01.2010 та №1/126 від 09.03.2010, які останній залишив без реагування, а податковий борг за ними, на момент виникнення вищевказаних податкових зобов'язань, не сплатив.

Вищевказані обставини вказують про невиконання відповідачем свого податкового обов'язку щодо сплати податків та зборів у строки та розмірах, встановлених Податковим кодексом України.

Посилання апелянта на те, що договір оренди землі від 02.03.2006 був розірваний рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 14 грудня 2014 року у справі №909/1101/14 та припинив чинність у тому числі і в частині зобов'язань орендаря щодо орендної плати, колегія суддів не бере до уваги, оскільки відповідач самостійно подав податкові декларації, які з моменту подання є узгодженими, проте не погасив суми вказаних податкових зобов'язань.

При цьому, колегія суддів звертає увагу на те, що в матеріалах справи відсутні докази виконання рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 14 грудня 2014 року у справі №909/1101/14, а подані відповідачем декларації про плату за землю вказують на фактичне користування вказаною земельною ділянкою.

Відтак, узгоджені грошові зобов'язання з сплати орендної плати за земельну ділянку комунальної власності в розмірі 66 204,64 гривні, утворюють податковий борг відповідача, який підлягає сплаті.

Таким чином, суд апеляційної інстанції прийшов до висновку, що факт наявності спірного податкового боргу із земельного податку та орендної плати в сумі 66 204,64 грн. є доведеним, тому судом першої інстанції правомірно стягнено з ОСОБА_2 вищого навчального закладу Коломийський коледж комп'ютерних наук в дохід місцевого бюджету вказану суму податкового боргу.

Відповідно до ст.200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи і ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 160, 195, 196, 198 п. 1, 200, 205 ч.1 п.1, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

у х в а л и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 вищого навчального закладу Коломийський коледж комп'ютерних наук залишити без задоволення, а постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 15 березня 2017 року у справі №809/339/17 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

На ухвалу може бути подано касаційну скаргу безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання нею законної сили.

Головуючий суддя ОСОБА_3 судді ОСОБА_4 ОСОБА_5 Повний текст судового рішення виготовлено 13.07.2017