ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 липня 2017 р.м.ОдесаСправа № 815/4274/16

Категорія: 5.2 Головуючий в 1 інстанції: Вовченко О. А.

Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - Бітова А.І.

суддів - Лук'янчук О.В.

- ОСОБА_1

при секретарі - Лавришині А.С.

з участю: представника товариства з обмеженою відповідальністю "СОМІК" - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Одеської митниці ДФС на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 17 жовтня 2016 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "СОМІК" до Одеської митниці ДФС, третя особа Головне управління Державної казначейської служби України в Одеській області про скасування рішення та картки відмови,

В С Т А Н О В И Л А :

У серпні 2016 року товариство з обмеженою відповідальністю (далі ТОВ) "СОМІК" звернулося до суду з позовом до Одеської митниці ДФС, за участю третьої особи Головне управління Державної казначейської служби України в Одеській області (далі ГУ ДКС України в Одеські області), в якому позивач просить суд визнати протиправними та скасувати:

- рішення про коригування митної вартості товарів №500060001/2016/610043/2 від 19 липня 2016 року;

- катку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №500060001/2016/00148 від 19 липня 2016 року.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач вказував, що товариством виконані вимоги митного органу щодо надання додаткових документів для встановлення митної вартості товару, тому дії митниці при визначенні митної вартості зазначених товарів за методом були неправомірними. При цьому, характер виявлених ДФС "недоліків", за умови наявності у ДФС відповідного переліку визначальних для встановлення митної вартості документів свідчить про безпідставність та необґрунтованість дій відповідача. З урахуванням вищевикладеного та з посиланням на п.1 ст. 49, ч.1 п.2 ст. 51, ч.2 ст. 53, ст.57, ч.1 ст. 318 МК України, позивач просить суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Відповідач позов не визнав, надав до суду письмові заперечення, в яких вказано, що для підтвердження митної вартості товарів до Одеської митниці ДФС разом з митною декларацією (далі МД) №500060001/2016/007082 від 18 липня 2016 року декларантом - ТОВ "СОМІК" подані зовнішньоекономічний договір (контракт) від 04 квітня 2016 року №410664/2016, рахунок-фактура (інвойс) від 13 липня 2016 року №79463697, платіжне доручення від 29 червня 2016 року №7, довідка про транспортні витрати на перевезення товару від 13 липня 2016 року б/н.

Під час митного контролю товарів за МД №500060001/2016/007082 від 18 липня 2016 року програмним комплексом автоматизованої системи аналізу та управління ризиками (АСАУР) сформовані форми контролю, які у зв'язку з можливим заниженням митної вартості товарів, передбачали необхідність здійснення митницею перевірки правильності визначення митної вартості із зверненням уваги на митну вартість ідентичних або подібних (аналогічних) товарів; проведення перевірки відомостей, що містяться в документах, які підтверджують митну вартість товарів; здійснення запиту додаткових документів, а у випадках, передбачених ч.6 ст. 54 МК України - прийняття рішення про коригування митної вартості. Також під час здійснення Одеською митницею ДФС контролю правильності визначення митної вартості товарів, які надійшли на адресу позивача та перевірки документів, поданих до митниці для підтвердження митної вартості товарів декларантом разом з МД №500060001/2016/007082 від 18 липня 2016 року було встановлено, що в поданих документах містяться розбіжності, а також надані позивачем документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Крім того, відсутність в наданій до митного оформлення довідці про транспортні витрати на перевезення товару від 13 липня 2016 року б/н умов поставки товарів, стверджує відповідач, виключало можливість перевірки органом доходів і зборів числового значення витрат на транспортування товарів як складової частини заявленої митної вартості у відповідності до умов ч.1 ст. 54 МК України.

З урахуванням вищевикладеного, відповідач у своїх запереченнях робить висновок, що надані позивачем документи містили розбіжності та не містили всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Так, за результатом проведених консультації між органом доходів і зборів та декларантом було обрано третій метод визначення митної вартості - за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, про що наявний запис у рішенні про коригування митної вартості товарів № 500060001/2016/610043/2 від 19 липня 2016 року. У вищезазначеному рішенні наведено, як стверджує відповідач, достатнє обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано, також у цьому рішенні про коригування митної вартості визначені джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості, а саме: спеціалізовані програмно-інформаційні комплекси Єдиної автоматизованої інформаційної системи (ЄАІС), у яких міститься інформація, отримана за результатами здійснення митного контролю із зазначенням митної декларації від 16 травня 2016 року №500060001/2016/004548.

Враховуючи вищевикладені причини, та положення ч.6 ст. 54, ч.ч.1, 2, 3 ст. 256 МК України, Одеською митницею ДФС була видана картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №500060001/2016/00148 від 19 липня 2016 року та роз'яснено вимоги, виконання яких забезпечує можливість прийняття митної декларації, митного оформлення, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.

Таким чином, зазначає відповідач, Одеська митниця ДФС під час здійснення контролю митної вартості товарів позивача та прийняття рішення про коригування митної вартості, картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів комерційного призначення, діяла у відповідності до вимог законів та інших нормативно-правових актів України, не порушувала права та законні інтереси позивача, а тому відсутні підставі для задоволення адміністративного позову ТОВ "СОМІК".

Третя особа ГУ ДКСУ в Одеській області у судові засідання не з'являлась, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлялась належним чином та своєчасно.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 17 жовтня 2016 року адміністративний позов ТОВ "СОМІК" задоволений.

Визнано протиправним та скасовано рішення про коригування митної вартості товарів №500060001/2016/610043/2 від 19 липня 2016 року;

Визнано протиправною та скасовано картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №500060001/2016/00148 від 19 липня 2016 року.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Одеської митниці ДФС (код ЄДРПОУ 39441717, 65078, м. Одеса, вул. Гайдара, 21-А ) на користь ТОВ "СОМІК" (код ЄДРПОУ 36795131, 65031, м. Одеса, вул. Промислова, буд. 39) судові витрати сплачені за подання адміністративного позову згідно платіжного доручення №3357 від 16 серпня 2016 року у розмірі 1 378 грн. та судові витрати сплачені за подання адміністративного позову згідно платіжного доручення №3358 від 16 серпня 2016 року у розмірі 1 378 грн.

В апеляційній скарзі Одеської митниці ДФС ставиться питання про скасування судового рішення в зв'язку з тим, що воно постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права, а також що у зв'язку з тим, що висновки суду не відповідають обставинам справи.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги Одеської митниці ДФС, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, судова колегія приходить до наступного.

Судом першої інстанції встановлені наступні обставини справи.

"Armstrong Building Products BV" (Нідерладни) як продавцем з однієї сторони та ТОВ "СОМІК" (Україна) як покупцем з іншої сторони укладено зовнішньоекономічний договір (контракт) від 04 квітня 2016 року №410664/2016 та 20 квітня 2016 року укладено додаткову угоду №1 до зовнішньоекономічного договіру (контракту) №410664/2016 від 04 квітня 2016 року.

Згідно п.1.1. вказаного зовнішньоекономічного договору (контракту), продавець зобов'язується продати і поставити стельові плити і підвісні системи (ділі - товар, партія товару), а покупець прийняти товар і здійснити оплату в порядку, передбаченому даним контрактом. Поставка товару виробництва компанії "Армстронг" здійснюється на наступних умовах FCA у відповідності до Інкотермс 2010.

ТОВ "СОМІК" для здійснення митного оформлення товару "Плити з мінерального волокна для підвісної стелі": Арт. ВР 3063М4 Retail 90RH Board розм.1200х600х14мм - 3352, 320 м2 (388 коробок); Арт. ВР 9842 М3с Board Bajkal 90 розм.600х600х12мм - 288 м2 (40коробок). Торгівельна марка: "Armstrong". Виробник: "Armstrong Building Products B.V.". Країна виробництва: EU.Місць:17. Пакування: 428 картонних коробок на 17 дерев'яних палетах 18 липня 2016 року Одеської митниці ДФС подано МД №500060001/2016/007082.

Для підтвердження заявленої митної вартості товару, зазначеної у МД, декларантом позивача разом із декларацією подані наступні документи: зовнішньоекономічний договір (контракт) від 04 квітня 2016 року №410664/2016, рахунок-фактура (інвойс) від 13 липня 2016 року №79463697, платіжне доручення від 29 червня 2016 року №7, довідка про транспортні витрати на перевезення товару від 13 липня 2016 року б/н, платіжне доручення №7 від 29 червня 2016 року.

Як встановлено судом та не заперечується сторонами, митним органом в результаті спрацювання АСАУР форм митного контролю 105, 106 (можливе заниження митної вартості товару) та з огляду на наявні документи виявлено розбіжності у поданих до митного оформлення документах, а саме:

1) в п.3.2 зовнішньоекономічного контракту від 04 квітня 2016 року №410664/2016 зазначено, що покупець здійснює 100% передоплату за товар, який планується поставляти на протязі 10 робочих днів після видання продавцем рахунку, але в графі "Призначення платежу" наданого до митного оформлення платіжного доручення від 29 червня 2016 року №7 зазначені номери інвойсів 79461782, 79461783, 79461784 від 23 червня 2016 року, які не відповідають номеру інвойсу 79463697 від 13 липня 2016 року, наданому до митного оформлення;

2) в п.1.1 зовнішньоекономічного контракту від 04 квітня 2016 року №410664/20 зазначено, що поставка товарів здійснюється на умовах FСА згідно з правила: Інкотермс 2010 та визначений перелік місць поставки, що підтверджується умовами поставки, наведеними в інвойсі від 13 липня 2016 року №79463697, але в наданій до митного оформлення довідці про транспортні витрати на перевезення товару від 13 липня 2016 року відсутні умови поставки, що унеможливлювало перевірку декларування витрат транспортування.

На підставі положень ч.3 ст. 53 МК України Одеською митницею ДФС повідомлено декларанта про необхідність подання протягом 10 календарних днів додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості, а саме: виписки з бухгалтерської документації; каталогів, специфікацій, прейскурантів (прайс-листів) виробника товару; висновків про якісні та вартісні характеристики товарів, підготованих спеціалізованими експертними організаціями.

Додатково декларанта повідомлено про те, що декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у нього документи для підтвердження заявленої ним митної вартості та запропоновано надати переклад українською мовою копії митної декларації країни відправлення.

На зазначену вимогу відповідача про надання додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості товару декларантом позивача 19 липня 2016 року надано, в тому числі, висновок експерта ТОВ "Одеський аукціонний центр" №20-29/07-2016 від 19 липня 2016 року та зазначено, що інші документи не надаватимуться.

При цьому, відповідачем зазначено, що в наданому додатковому прайс-листі відсутні умови поставки, згідно яких ціна товару не є дійсною, з огляду на що зроблено висновок, що надані додатково документи не містили інформацію, необхідну для усунення виявлених розбіжностей. Також відповідач стверджує, що висновок про вартісні характеристики товару від 19 липня 2016 року №20-29/07-2016, зроблений на основі наданих до митного оформлення товаросупровідних документів, експертом не здійснений аналіз ринкової вартості імпортованих подібних (аналогічних) товарів у проміжок часу, наближений до дати ввезення оцінюваних товарів на митну територію України та не проаналізовано кон'юнктуру ринку.

За результатами перевірки митної декларації відповідачем прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №50060001/2016/610043/2 від 19 липня 2016 року в якому, зокрема зазначено, що згідно з положеннями п.1 ст. 55 МК України фіскальним органом здійснюється коригування митної вартості на товар. Між фіскальним органом та декларантом була проведена консультація стосовно обрання методу визначення митної вартості, згідно якої був обраний метод визначення митної вартості за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, згідно ст. 60 МК України. Оскільки, відповідно до п.2 ст. 58 МК України, використані декларантом відомості не підтверджені документально, відповідно до п.3 ст. 58 МК України застосовано другорядні методи, зазначені у п.2 ч.1 ст. 57 МК України, у фіскальному органу відсутня інформація щодо вартості операцій з ідентичними товарами, тому, відповідно до ст. 59 МК України, неможливо застосувати методи за ціною договору щодо ідентичних товарів, у фіскальному органу наявна інформація щодо митного оформлення подібних (аналогічних) товарів, тому, у відповідності до ст. 60 МК України митна вартість оцінюваних товарів визначена за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів. З метою забезпечення повноти оподаткування товару було проведено аналіз баз даних ПІК "Інспектор-2006" та ЄАІС ДФС та встановлено, що рівень митної вартості подібних (аналогічних) товарів, митне оформлення яких є більшим: по товару № 1 "Плити з мінерального волокна для підвісної стелі" (МД №500060001/2016/004548 від 16 травня 2016 року) тому митну вартість визнано на рівні - 0,8559 дол. США/кг нетто.

На підставі спірного рішення про коригування митної вартості товарів, митним органом декларанту видана картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення за №500060006/2016/00148 із наступних причин: так як митну вартість товарів не можна визначити шляхом послідовного використання методів, зазначених у ст.ст. 58-63 МК України, митна вартість оцінюваних товарів буде визначено з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT). Митним органом прийнято спірне рішення про коригування митної вартості.

Не погоджуючись з прийнятими відповідачем рішеннями, позивач звернувся до суду із даним адміністративним позовом.

Вирішуючи справу, суд першої інстанції виходив з того, що митним органом було порушено послідовність застосування методів визначення митної вартості та надані позивачем документи оцінені митним органом неналежним чином. Крім того, висновок відповідача про те, що по товару №1 рівень митної вартості подібних (аналогічних) товарів, митне оформлення яких вже здійснено є більшим - 0,8559 USD за кг нетто (митна декларація №500060001/2016/004548 від 16 травня 2016 року), ніж заявлена декларантом - є хибним, оскільки вказані товари не відповідають вимогам щодо подібності (аналогічності), які визначені ст. 60 МК України, а також вимозі щодо часу експорту товарів.

Судова колегія вважає ці висновки суду першої інстанції правильними і такими, що відповідають вимогам ст.ст. 2, 7, 10, 11, 70, 71, 72 КАС України, ст.ст. 33, 49, 51, 53, 54,57, 58, 60, 64 МК України.

В апеляційній скарзі Одеської митниці ДФС вказується, що надані позивачем документи містили розбіжності та не містили всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Зазначені обставини виключали можливість перевірки органом доходів і зборів числового значення заявленої митної вартості у відповідності до умов ч.1 ст. 54 МК України та обумовлювали необхідність запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені ст. 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості.

Судова колегія не приймає до уваги ці доводи апелянта, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 49 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з ч. 1 ст. 51 МК України - митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому р. VIII цього Кодексу та цією главою (ч.1 ст. 52 МК України).

Відповідно до ч.1 ст. 54 МК України - контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 Кодексу. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень ст. 55 Кодексу (ч.ч. 2, 3 ст. 54 МК України).

Пунктом 2 ч.5 ст. 54 МК України встановлено, що митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості.

Відповідно до ч.2 ст. 53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено-банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності-інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Згідно ч.3 ст. 53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

7) копію митної декларації країни відправлення;

8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

З аналізу ст. 53 МК України вбачається, що МК України передбачено вичерпний перелік документів, що подається декларантом митному органу для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення. Основними документами, які підтверджують митну вартість товару, є: зовнішньоекономічний договір (контракт), рахунок-фактура (інвойс), якщо рахунок сплачено, то банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару.

Це, також, відповідає стандартним правилам, встановленим пп. 3.16 та 6.2 Загального додатку до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур, до якої Україна приєдналась згідно із Законом України від 15 лютого 2011 року №3018-IV Про внесення змін до Закону України "Про приєднання України до Протоколу про внесення змін до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур", якими запроваджено стандартні правила: на підтвердження декларації на товари митна служба вимагає тільки ті документи, які є необхідними для проведення контролю за даною операцією та забезпечення виконання усіх вимог щодо застосування митного законодавства; митний контроль обмежується мінімумом, необхідним для забезпечення дотримання митного законодавства.

Таким чином, висновок митного органу щодо наявності даних обставин повинен бути обґрунтованими та підтверджений відповідними доказами. Так, встановивши розбіжність між документами чи відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митний орган повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих декларантом документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Доводи про наявність певних розбіжностей у первинно наданих документах судова колегія вважає такими, що не мають ознак підробки та містять відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів.

Відповідно до ч.6 ст. 54 МК України підставою для відмови у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю є виключно наявність обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/ або недостовірні відомості про митну вартість товарів.

Так, в рішенні про коригування митної вартості товарів №500060001/2016/610043/2 від 19 липня 2016 року встановлено, що рівень митної вартості подібних (аналогічних) товарів митне оформлення яких є більшим: по товару №1 "Плити з мінерального волокна для підвісної стелі" (митна декларація №500060001/2016/004548 від 15 травня 2016 року), тому митну вартість визначено на рівні 0,8559 дол. США/кг нетто.

Вказані доводи апелянта суд вважає необґрунтованими з огляду на наступне.

Частина 2 ст. 64 МК України встановлює, що митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті (при застосуванні резервного методу), повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях.

Відповідно до ч.1 ст. 33 МК України інформаційні ресурси митних органів складаються із відомостей, що містяться у документах, які надаються під час проведення митного контролю та митного оформлення товарів, транспортних засобів, та інших документах. Їх використання для здійснення митного контролю обумовлене МК України.

Проте, за загальним правилом формально інший рівень митної вартості імпортованого позивачем товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення, сам по собі не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом визначення його митної вартості.

Приймаючи оскаржуване рішення про коригування митної вартості Одеською митницею ДФС у графі 33 спірного рішення, крім номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, не надано пояснень щодо зроблених коригувань на обсягів партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та не зазначена докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.

Окрім цього, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Згідно ст. 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:

1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Відповідно до ст. 58 МК України, у разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у п.2 ч.1 ст. 57 цього Кодексу. Так, кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу, що було вірно встановлено судом першої інстанції.

Таким чином, обов'язковою умовою правомірності дій митниці щодо застосування методу визначення митної вартості товарів за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів є дотримання встановленої законом процедури, зокрема, проведення консультацій та обґрунтування неможливості застосування попередніх методів визначення митної вартості товарів.

Крім того, судом першої інстанції було встановлено, що товари Арт. ВР 2621 М3А Scala Board розм.600х600х12мм, Арт. ВР 3071 М4 Scalacoustic Passo розм.600х600х12мм, Арт. ВР 9918 М3А Board Oasis 90 розм.600х600х12мм, Арт. ВР 3063М4 Retail 90RH Board розм.1200х600х14мм, митне оформлення яких здійснювалось МД №500060001/2016/007082 від 18 липня 2016 року та №500060001/2016/004548 від 16 травня 2016 року не є ідентичними, оскільки є різними за розмірами та матеріалом з якого виготовлялись (Board, Tegular) та митним органом не з'ясовувались їх характеристики.

Відомості надані суду в обґрунтування правової позиції не відображають жодних параметрів, які б вказували на подібність, аналогічність чи ідентичність товарів, оскільки не відображають складових митної вартості вказаних в них товарів.

Разом з тим, у разі якщо митна вартість оцінюваних товарів не може бути визначена згідно з положеннями статей 58 і 59 МК України, за митну вартість береться прийнята органом доходів і зборів вартість операції з подібними (аналогічними) товарами, які продано на експорт в Україну і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього. Під подібними (аналогічними) розуміються товари, які хоч і не однакові за всіма ознаками, але мають схожі характеристики і складаються зі схожих компонентів, завдяки чому виконують однакові функції порівняно з товарами, що оцінюються, та вважаються комерційно взаємозамінними. Для визначення, чи є товари подібними (аналогічними), враховуються якість товарів, наявність торгової марки та репутація цих товарів на ринку. Ціна договору щодо подібних (аналогічних) товарів береться за основу для визначення митної вартості товарів, якщо ці товари ввезено приблизно в тій же кількості і на тих же комерційних рівнях, що й оцінювані товари (пп.1, 2, 3, 4 ст. 60 МК України).

Таким чином, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що висновок відповідача про те, що по товару №1 рівень митної вартості подібних (аналогічних) товарів, митне оформлення яких вже здійснено є більшим - 0,8559 USD за кг нетто (МД №500060001/2016/004548 від 16 травня 2016 року), ніж заявлена декларантом - є хибним, оскільки вказані товари не відповідають вимогам щодо подібності (аналогічності), які визначені ст. 60 МК України, а також вимозі щодо часу експорту товарів.

Крім того, судова колегія не приймає до уваги довід апелянта щодо наявності розбіжностей у поданих декларантом документах, а саме, що в наданій до митного оформлення довідці про транспортні витрати на перевезення товару від 13 липня 2016 року відсутні умови поставки, що унеможливлювало перевірку декларування витрат транспортування, адже як зазначає сам відповідач, згідно з зовнішньоекономічним контрактом від 04 квітня 2016 року № 410664/20, поставка товарів здійснюється на умовах FСА згідно з правила: Інкотермс 2010 та визначений перелік місць поставки, що підтверджується умовами поставки, наведеними в інвойсі від 13 липня 2016 року №79463697.

Щодо наявності розбіжностей у поданих декларантом документах, а саме, що в п. 3.2 зовнішньоекономічного контракту від 04 квітня 2016 року № 410664/2016, судова колегія зазначає наступне.

Так, в п. 3.2 зовнішньоекономічного контракту від 04 квітня 2016 року № 410664/2016 зазначено, що покупець здійснює 100% передоплату за товар, який планується поставляти на протязі 10 робочих днів після видання продавцем рахунку, але в графі "Призначення платежу" наданого до митного оформлення платіжного доручення від 29 червня 2016 року №7 зазначені номери інвойсів: №79461782, №79461783, №79461784 від 23 червня 2016 року, які не відповідають номеру інвойсу №79463697 від 13 липня 2016 року, наданому до митного оформлення.

Разом з тим, інвойси №79461782, №79461783, №79461784 від 23 червня 2016 року подавались позивачем для належного виконання умов контракту, а саме для здійснення 100% передоплати, в свою чергу інвойс №79463697 від 13 липня 2016 року наданий ТОВ "СОМІК" разом з товаром.

В ході судового розгляду справи, відповідачем правильність визначення позивачем митної вартості товару за ціною договору, не спростована, а об'єктивна неможливість застосування першого методу не доведена.

Відповідно до вимог ч.7 ст. 54 МК України, у разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про безпідставну відмову у митному оформленні товарів за заявленою декларантом митною вартістю та коригування митним органом митної вартості товару із застосуванням резервного методу визначення такої вартості, отже рішення про коригування митної вартості товарів №500060001/2016/610043/2 від 19 липня 2016 року не відповідає вимогам чинного законодавства, а тому підлягає скасуванню.

Крім того, оскільки на час прийняття картки відмови в прийняття митної вартості, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №500060001/2016/00148 від 19 липня 2016 року були відсутні підстави, передбачені ч.6 ст. 54 МК України, зазначене рішення суб'єкта владних повноважень також є протиправним та підлягає скасуванню.

За таких підстав, позовні вимоги ТОВ "СОМІК" є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Враховуючи все вищевикладене, судова колегія вважає, що суд першої інстанції порушень матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують, відповідно, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 195, 196; п.1 ч.1 ст. 198; ст. 200; п.1 ч.1 ст. 205; ст. 206; ч.5 ст. 254 КАС України, судова колегія, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Одеської митниці ДФС залишити без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 17 жовтня 2016 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили негайно після її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду України протягом двадцяти днів з дня складання судового рішення в повному обсязі.

Повний текст судового рішення виготовлений 13 липня 2017 року.

Головуючий: Бітов А.І.

Суддя: Лук'янчук О.В.

Суддя: Ступакова І.Г.

Дата ухвалення рішення 11.07.2017
Зареєстровано 13.07.2017
Оприлюднено 13.07.2017

Судовий реєстр по справі 815/4274/16

Проскрольте таблицю вліво →
Рішення Суд Форма
Постанова від 04.12.2018 Касаційний адміністративний суд Верховного Суду Адміністративне
Ухвала від 03.12.2018 Касаційний адміністративний суд Верховного Суду Адміністративне
Ухвала від 14.11.2017 Вищий адміністративний суд України Адміністративне
Ухвала від 04.10.2017 Вищий адміністративний суд України Адміністративне
Ухвала від 13.09.2017 Вищий адміністративний суд України Адміністративне
Ухвала від 22.08.2017 Вищий адміністративний суд України Адміністративне
Ухвала від 11.07.2017 Одеський апеляційний адміністративний суд Адміністративне
Ухвала від 22.05.2017 Одеський апеляційний адміністративний суд Адміністративне
Ухвала від 22.05.2017 Одеський апеляційний адміністративний суд Адміністративне
Ухвала від 10.03.2017 Одеський апеляційний адміністративний суд Адміністративне

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Перевірити компанію

Додайте Опендатабот до улюбленного месенджеру

Вайбер Телеграм Месенджер

Опендатабот для телефону