Ухвала

від 12.07.2017 по справі 588/340/17

ТРОСТЯНЕЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 588/340/17

2/588/272/17

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12.07.2017 року Тростянецький районний суд Сумської області у складі головуючої судді Щербаченко М.В., за участю секретаря судового засідання Лободи Т.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали цивільної справи за позовом Приватного підприємства "Рассвєт Агро" до ОСОБА_1, фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, державного реєстратора комунального підприємства Реєстраційно-інвентаризаційна служба В'язівської сільської ради ОСОБА_3, третя особа на стороні відповідачів, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Комунальне підприємство Реєстраційно-інвентаризаційна служба В'язівської сільської ради, про визнання договору оренди земельної ділянки недійсним та скасування рішення про державну реєстрацію,

У С Т А Н О В И В:

У провадженні Тростянецького районного суду Сумської області перебуває цивільна справа за указаним позовом, в якому позивач просить суд: 1) визнати недійсним договір оренди землі від 25 жовтня 2016 року укладений між ОСОБА_1 та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 щодо передачі в оренду земельної ділянки площею 3,8645 гектарів, кадастровий номер 5925084600:00:001:0346 та зареєстрований 27 жовтня 2016 року, державним реєстратором комунального підприємства Реєстраційно-інвентаризаційна служба В'язівської сільської ради Сумської області ОСОБА_3 (рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер 32065447 від 27 жовтня 2016 року; 2) визнати протиправним та скасувати рішення реєстратора комунального підприємства Реєстраційно-інвентаризаційна служба В'язівської сільської ради Сумської області ОСОБА_3 від 27 жовтня 2016 року, індексний номер 32065447, про проведення державної реєстрації права оренди земельної ділянки площею 3,8645 гектарів, кадастровий номер 5925084600:00:001:0346, належної ОСОБА_1 за фізичною особою - підприємцем ОСОБА_2 на підставі договору оренди землі від 27 жовтня 2016 року.

Представником відповідача фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 - ОСОБА_4 подано клопотання про закриття провадження у справі у зв'язку із смертю відповідача ОСОБА_1, яка померла до відкриття провадження і її процесуальна правоздатність припинилась у момент смерті. Оскільки згідно із статтею 37 ЦПК України підставами процесуального правонаступництва можуть бути лише обставини, які виникли під час судового провадження у справі, а не до його початку, підстави для установлення правонаступників і їх залучення до справи відсутні, що узгоджується із позицією, викладеною в ухвалі Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ від 18.11.2015 року у справі № 6-20987св15.

Представник позивача ОСОБА_5 проти закриття провадження у справі заперечив, посилаючись на те, що правовідносини допускають правонаступництво і у цьому випадку необхідно зупинити провадження у справі до залучення правонаступника. Крім того, поряд з вимогою про визнання договору оренди недійсним, стороною якого була померла ОСОБА_1, позивач просить визнати протиправним та скасувати рішення державного реєстратора ОСОБА_3, яке на цей час є чинним, що підтверджується Інформаційною довідкою із Реєстру речових прав на нерухоме майно.

Інші особи, які беруть учать у справі в судове засідання не з'явились, подали заяву про розгляд справи без їх участі.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд дійшов таких висновків.

Відповідач ОСОБА_1 є орендодавцем за спірним договором оренди землі від 25 жовтня 2016 року, укладеним із фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2, також відповідачем у цій справі.

З матеріалів установлено, що ОСОБА_1 померла 23 листопада 2016 року у с.Люджа Тростянецького району (а.с.36).

Позивач звернувся з цим позовом до суду 13.03.2017 року, тобто після смерті однієї із сторін у цій справі - ОСОБА_1 (а.с.16).

Згідно з частиною 4 статті 24 ЦК України цивільна правоздатність фізичної особи припиняється у момент її смерті.

Згідно з частиною 1 статті 37 ЦПК України у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії цивільного процесу.

Процесуальне правонаступництво - це заміна сторони або третьої особи іншою особою (правонаступником) у зв'язку з вибуттям із процесу суб'єкта спірних правовідносин, за якої до правонаступника переходять усі процесуальні права та обов'язки попередника і він продовжує в цивільному судочинстві участь останнього.

Процесуальне правонаступництво між відповідачем та його спадкоємцями у порядку статті 37 ЦПК України допускається, якщо на момент відкриття провадження у справі цивільна правоздатність відповідача не припинилася.

Спадкоємець (спадкоємці) померлого відповідача на момент відкриття провадження у справі та на цей час не може бути процесуальним правонаступником у цій справі, оскільки процесуальна правоздатність спадкодавця ОСОБА_1 припинилась до порушення провадження у справі, а наявність правонаступництва у матеріальних правовідносинах, про які зазначає представник позивача, має вирішуватись за позовом, заявленим безпосередньо до спадкоємців померлого відповідача, до яких позовні вимоги будуть ґрунтуватись на дещо інших підставах, тобто буде інша підстава позову.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 205 ЦПК Українисуд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду у порядку цивільного судочинства.

Отже, оскільки чинним цивільним процесуальним законодавством не передбачено вирішення судом спору з особою, яка на час звернення позивача до суду померла, суд дійшов висновку про необхідність закриття провадження у справі в частині вимог позивача до відповідача ОСОБА_1 з підстав, передбачених пунктом 1 частини 1 статті 205 ЦПК України

При цьому, позивач не позбавлений права захистити порушені на його думку права, пред'явивши новий позов, але з дещо інших, ніж у поданому у цій справі позові підстав, пов'язаними із переходом прав та обовязків у порядку спадкування, безпосередньо до спадкоємця ОСОБА_1, який прийняв спадщину після її смерті.

Поряд з цим ураховуючи, що позивачем вимоги висунуто також до ще двох відповідачів, суд дійшов висновку про необхідність закриття провадження у справі в цілому, виходячи з таких мотивів.

Позивачем у справі є юридична особа, відповідачами - фізична особа-підприємець ОСОБА_2, до якого висунута основна вимога про визнання правочину недійсним, інша вимога висунута до державного реєстратора ОСОБА_3 про визнання її рішення про державну реєстрацію спірного правочину протиправним та скасування.

Відповідно до частини 1 статті 15 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин; інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.

Згідно з пунктом 3 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01.03.2013 року № 3 Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ суди мають виходити з того, що критеріями відмежування справ цивільної юрисдикції від інших є, по-перше, наявність у них спору про право цивільне (справи за позовами, що виникають із будь-яких правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства), по-друге, суб'єктний склад такого спору (однією зі сторін у спорі є, як правило, фізична особа).

Відповідно до статті 1 ГПК України згідно з установленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням, до господарського суду мають право звертатися підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності.

Згідно із пунктом 2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 10 від 24 жовтня 2011 року Про деякі питання підвідомчості і підсудності справ господарським судам з огляду на приписи частини третьої статті 22 Закону України Про судоустрій і статус суддів , згідно з якими місцеві господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають з господарських правовідносин, а також інші справи, віднесені процесуальним законом до їх підсудності, та на вимоги статей 1, 4-1, 12 ГПК господарські суди розглядають справи в порядку позовного провадження, коли склад учасників спору відповідає приписам статті 1 ГПК, а правовідносини, з яких виник спір, мають господарський характер.

Крім того, відповідно до пункту 3.2 указаної вище постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 10 від 24 жовтня 2011 року господарські суди на загальних підставах вирішують усі спори між суб'єктами господарської діяльності, у тому числі спори, пов'язані, зокрема із визнанням недійсними договорів, укладених суб'єктами господарювання.

Зважаючи на те, що предметом вказаного спору є визнання недійсним правочину, стороною, якого є суб'єкт господарювання, а склад учасників спору щодо цієї вимоги відповідає приписам статті 1 ГПК України (зокрема позивач є юридичною особою, а ОСОБА_2 є фізичною особою-підприємцем), то вимога про визнання такого правочину недійсним підлягає розгляду у порядку господарського судочинства.

У свою чергу вимога визнати протиправним та скасувати рішення реєстратора комунального підприємства Реєстраційно-інвентаризаційна служба В'язівської сільської ради Сумської області ОСОБА_3 від 27 жовтня 2016 року, індексний номер 32065447, про проведення державної реєстрації права оренди земельної ділянки є похідною від вимоги про визнання договору оренди землі від 25 жовтня 2016 недійсним.

Предметом спору є реєстраційні дії із державної реєстрації за відповідачем ФОП ОСОБА_2 права оренди земельної ділянки, яке (тобто право оренди) з позиції позивача належить йому, на законних підставах на підставі укладеного ним договору з відповідачем ОСОБА_1, яка на цей час померла.

Законність реєстраційних дій ґрунтується на юридичних фактах, стосовно яких існує спір про речове право на земельну ділянку, зокрема, про право користуватись нею на умовах оренди, до вирішення якого і поза зв'язком з яким не можуть бути розв'язані питання, пов'язані з реєстрацією права оренди на землю.

Отже, суд дійшов висновку, що вимога про визнання протиправним та скасування рішення реєстратора про проведення державної реєстрації права оренди земельної ділянки площею разом з вимогою про визнання правочину недійсним підлягає розгляду у порядку господарського судочинства, що також є підставою для закриття провадження згідно з пунктом 1 частини 1 статті 205 ЦПК України.

Керуючись вимогами статей 37, пунктом 1 частини 1 статті 205, статтями 209, 210, 293 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Закрити провадження у справі за позовом Приватного підприємства "Рассвєт Агро" до ОСОБА_1, фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, державного реєстратора комунального підприємства Реєстраційно-інвентаризаційна служба В'язівської сільської ради ОСОБА_3, третя особа на стороні відповідачів, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Комунальне підприємство Реєстраційно-інвентаризаційна служба В'язівської сільської ради, про визнання договору оренди земельної ділянки недійсним та скасування рішення про державну реєстрацію.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Апеляційного суду Сумської області через Тростянецький районний суд Сумської області протягом п'яти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя М.В. Щербаченко