Ухвала

від 13.07.2017 по справі 805/1266/17-а

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Головуючий у 1 інстанції - Кошкош О.О.

Суддя-доповідач - ОСОБА_1

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 липня 2017 року справа №805/1266/17-а

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ, вул. Марата, 15

Донецький апеляційний адміністративний суд колегією суддів у складі: головуючого судді: Шишова О.О., суддів Сіваченка І.В., Чебанова О.О., при секретарі судового засідання Куленко О.Д., за участю представника позивача ОСОБА_2, представника відповідача ОСОБА_3, розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Барс 2000" на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 15 травня 2017 р. у справі № 805/1266/17-а (головуючий І інстанції Кошкош О.О.) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Барс 2000" до Маріупольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області про скасування податкових повідомлень-рішень від 27.04.2016 №0000494000 та №0000504000,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Барс 2000" (далі позивач, апелянт) звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Маріупольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області (далі відповідач) в якому просив скасувати податкові повідомлення - рішення від 27.04.2016 №0000494000 та №0000504000.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 15 травня 2017 р. у справі №805/1266/17-а адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю Барс 2000 до Маріупольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області про скасування податкових повідомлень-рішень від 27.04.2016 №0000494000 та №0000504000 - задоволено частково.

Скасовано податкове повідомлення-рішення від 27.04.2016 №0000494000 в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 8330,00 грн.

Частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що у випадку проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО оприбуткуванням готівки є відображення повної суми фактичних надходжень готівки у фіскальних звітних чеках РРО (даних РК) та здійснення обліку зазначених готівкових коштів у КОРО.

Невиконання будь-якої з цих дій є порушенням порядку оприбуткування готівки, за яке встановлена відповідальність (абзац третій статті 1 Указу № 436/95).

Не погодившись з таким рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій зазначив, що судом постанова прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

В обґрунтування апеляційної скарги посилається на те, що податковим органом порушено порядок реєстрації акту перевірки та термінів прийняття спірного податкового повідомлення - рішення. Також апелянт зазначив, що висновки інспектора під час проведення перевірки щодо не оприбуткування виторгів на АГЗП з 01.01.2016 є хибними, оскільки інспектор не мав можливості перевірити друк стрічок з причини ненадання до перевірки КОРО, також зазначив, що суми зазначені в Z-звітах за 18.01.2016 та 19.01.2016 здані касиром до банку, що спростовує доводи відповідача про не оприбуткування готівкових коштів.

Представник позивача підтримала вимоги апеляційної скарги в повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечувала проти доводів апеляційної скарги, зазначила, що суд першої інстанції в частині відмови у задоволені позовних вимог прийняв рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права. Просила залишити в цій частині рішення суду першої інстанції без змін.

Колегія суддів зазначає, що перегляд рішення суду відбувається відповідно до ст.195 КАС України в межах доводів апеляційної скарги ТОВ Барс 2000 , в тобто в частині відмови у задоволенні позовних вимог.

Судом першої та апеляційної інстанції встановлено, Товариство з обмеженою відповідальністю «Барс 2000» (код ЄДРПОУ 21506169, 87548, Донецька обл., місто Маріуполь, Вулиця Громової, будинок 56) зареєстроване у якості юридичної особи виконавчим комітетом 29.07.1993, перебуває на обліку в Маріупольській об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області (жовтневе вiддiлення).

20 січня 2016 року Головним управлінням ДФС у м.Києві проведена фактична перевірка господарської одиниці - АГЗП, що розташована за адресою: м.Київ, вул. Бальзака, 3, що належить суб'єкту господарської діяльності - ТОВ «Барс 2000» , за результатами якої складено акт №0008/2652-28/21506169 від 21.01.2016 (реєстрація в органі ДФС за місцем здійснення діяльності суб'єкта господарювання) (№6/05-81-14-03/2150669 від 24.02.2016)

З акту перевірки вбачається, що на момент перевірки на АГЗП здійснювалась роздрібна торгівля скрапленим газом через РРО MINI 500.01 АЗС, який не забезпечує створення контрольної цифрової стрічки та не забезпечує надання електронних копій розрахункових документів та фіскальних звітних чеків. Даний тип РРО заборонено до використання з 01.01.2016. Таким чином з 01.01.2016 на АГЗП здійснюється роздрібна торгівля скрапленим газом без застосування належним чином зареєстрованого та опломбованого РРО та без видачі відповідного розрахункового документу. Таким чином з 01.01.2016 виторг АГЗП є не оприбуткованим, встановити точну суму виторгу не вбачається можливим у зв'язку із ненаданням відповідних документів.

Контрольні стрічки за кожен робочий день за грудень 2015 року в кількості 31 шт. відсутні. З 01.01.2016 по 20.01.20.16 контрольні стрічки за кожен робочий день в кількості 19 шт. в електронній формі не сформовано. Книга обліку розрахункових операцій №2634010442/3 до перевірки не надавалася (відсутня). Згідно паперової контрольної стрічки готівковий обіг за 19.01.2016 Zзвітів №0923- склав 1999,94 грн., за 18.01.2016 Zзвітів №0922- склав 2000,02 грн. Таким чином встановлено не оприбуткування готівкових коштів на суму 3999,96 грн. На момент перевірки у оператора-касира знаходилися готівкові кошти, які не проведені через належним чином зареєстрований та опломбований РРО на загальну суму 1158,00 грн. Також встановлено, що місткість кожного з двох резервуарів для збереження скрапленого газу складає 4850 літрів, в кожному резервуарі, згідно датчику тиску, 20 % об'єму газу, при роздрібній торгівлі газу за ціною 6,80 грн. сума необприбуткованого товару складає 13192,00 грн.

Отже, перевіркою встановлено порушення вимог п.2.6. гл.2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні , затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 №637, у частині не оприбуткування у касах готівки; порушення вимог п.13 ст.3 Закону України Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг у частині невідповідності сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів зазначених у денному звіті РРО на загальну суму 1158 грн.; порушення вимог п.10 ст.3 Закону України Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг у частині невиконання друку контрольної стрічки в кількості 50 шт. або її зберігання протягом трьох років; порушення вимог п.12 ст.3 Закону України Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг у частині реалізації товарів, які не обліковані в установленому порядку на суму 13192 грн.

Оператором - касиром надано пояснення, в якому зазначено, що журнал обліку розрахункових операцій на заправній станції відсутні, грошей власних на місці проведення розрахунків немає, гроші за проданий газ перераховані власноруч в сумі 1158 грн.

27 квітня 2016 року Жовтневою ОДПІ м.Маріуполя ГУ ДФС у Донецькій області на підставі акту перевірки прийняті податкові повідомлення-рішення, а саме:

-№0000494000, яким на підставі п.п.54.3.3 п.54.3 ст.54 Податкового кодексу України, п.17.5 ст.17, ст.20 Закону України Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг , застосовано суму штрафних санкцій у розмірі 36042 грн.;

-№0000504000, яким на підставі п.п.54.3.3 п.54.3 ст.54 Податкового кодексу України, п.1 абз. 3 Указу Президента України Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки , застосовано суму штрафних санкцій у розмірі 19999,80 грн.

Судом встановлено, що 20.01.2016 на АГЗС ТОВ Барс 2000 використовувався реєстратор розрахункових операцій Тип MINI 500.01 АЗС, фіск.№2654010442, опломбований 29.09.2014.

Не погоджуючись з вказаними діями відповідача позивач звернувся до суду за захистом своїх прав.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Згідно з ст.12 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг , із змінами та доповненнями (далі - Закон) № 265/95-ВР, на території України у сферах, визначених цим Законом, дозволено реалізовувати та застосовувати лише ті реєстратори розрахункових операцій (далі - РРО) вітчизняного та іноземного виробництва, які включені до Державного реєстру РРО (далі - Державний реєстр) та конструкція і програмне забезпечення яких відповідає конструкторсько-технологічній та програмній документації виробника.

Не підлягають виключенню з Державного реєстру моделі РРО, що раніше пройшли первинну реєстрацію та використовуються суб'єктом господарювання, до закінчення строку їх служби (строку, протягом якого виробник (постачальник) гарантує працездатність таких реєстраторів, у тому числі комплектувальних виробів та їх складових частин, збереження інформації у фіскальній пам'яті, за умови дотримання користувачем вимог експлуатаційних документів). Строк між первинною реєстрацією РРО та датою їх виключення з Державного реєстру не повинен бути меншим семи років. У разі зміни законодавчих вимог до використання РРО виробник (постачальник) зобов'язаний, за наявності технічних можливостей, здійснити доопрацювання РРО.

Відповідно до п.3 ст. 3 Закону № 265/95-ВР суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов'язані застосовувати реєстратори розрахункових операцій, що включені до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій, з додержанням встановленого порядку їх застосування.

Згідно з абзацом другим п. 7 ст. 3 Закону № 265/95-ВР суб'єкти господарювання, які використовують РРО (крім електронних таксометрів, автоматів з продажу товарів (послуг) та РРО, що застосовуються для обліку та реєстрації операцій з купівлі-продажу іноземної валюти), зобов'язані подавати до контролюючих органів по дротових або бездротових каналах зв'язку електронні копії розрахункових документів і фіскальних звітних чеків, які містяться на контрольній стрічці в пам'яті РРО або в пам'яті модемів, які до них приєднані.

Разом з тим, п. 8 розд. ІІ Прикінцеві положення Закону доповнено абзацами другим та третім у такій редакції:

З 1 січня 2015 року дозволяється первинна реєстрація лише реєстраторів розрахункових операцій, які створюють контрольну стрічку в електронній формі, та електронних таксометрів, автоматів з продажу товарів (послуг), РРО з купівлі-продажу іноземної валюти.

Дозволяється до 1 січня 2016 року використання електронних контрольно-касових апаратів, введених в експлуатацію до 1 січня 2015 року, що створюють контрольну стрічку в друкованому вигляді та подають до органів доходів і зборів по дротових або бездротових каналах зв'язку тільки інформацію про обсяг розрахункових операцій, виконаних у готівковій та/або в безготівковій формі, яка міститься в їх фіскальній пам'яті, і при цьому не подають електронних копій розрахункових документів.

Отже, користувачам зареєстрованих та введених в експлуатацію до 01.01.2015 електронних контрольно-касових апаратів, що подають до органів ДФС тільки інформацію фіскальних звітних чеків, встановлено перехідний період тривалістю 1 рік для доопрацювання або заміни існуючої касової техніки на таку, що забезпечує подання по дротових або бездротових каналах зв'язку електронні копії розрахункових документів і фіскальних звітних чеків.

Порядок ведення касових операцій у національній валюті України підприємствами (підприємцями), а також окремі питання організації банками роботи з готівкою визначає Положення про введення касових операцій у національній валюті в Україні, яке затверджено Постановою Правління Національного банку України від 15 грудня 2004 року № 637 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України від 13 січня 2005 р. за № 40/10320 (далі - Положення № 637).

Відповідно до приписів цього пункту уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися.

У разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО або використанням РК оприбуткуванням готівки є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків РРО (даних РК).

Суми готівки, що оприбутковуються, мають відповідати сумам, визначеним у відповідних касових (розрахункових) документах.

Згідно абз. 17 пункту 1.2 Положення № 637, книга обліку розрахункових операцій (далі - КОРО) - прошнурована і належним чином зареєстрована в органах державної податкової служби України книга, що містить щоденні звіти, які складаються на підставі відповідних розрахункових документів щодо руху готівкових коштів, товарів (послуг).

Абзацем 3 пункту 1 Указу Президента «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» № 436/95 від 12.06.1995 року (далі - Указ № 436/95) установлено, що у разі порушення юридичними особами всіх форм власності, фізичними особами - громадянами України, іноземними громадянами та особами без громадянства, які є суб'єктами підприємницької діяльності, а також постійними представництвами нерезидентів, через які повністю або частково здійснюється підприємницька діяльність, норм з регулювання обігу готівки у національній валюті, що встановлюються Національним банком України, до них застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу, зокрема, за неоприбуткування (неповне та/або несвоєчасне) оприбуткування у касах готівки - у п'ятикратному розмірі неоприбуткованої суми.

Аналіз наведених норм матеріального права дає суду підстави для висновку про те, що у випадку проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО оприбуткуванням готівки є відображення повної суми фактичних надходжень готівки у фіскальних звітних чеках РРО (даних РК) та здійснення обліку зазначених готівкових коштів у КОРО.

Невиконання будь-якої з цих дій є порушенням порядку оприбуткування готівки, за яке встановлена відповідальність (абзац третій статті 1 Указу № 436/95).

Аналогічна правова позиція щодо застосування зазначених норм матеріального права була висловлена колегією суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у постанові від 4 листопада 2015 року (справа № 21-3680а15) та враховується судом апеляційної інстанції відповідно до частини 1 статті 244-2 КАС України.

У справі, що розглядається, судом першої інстанції правильно встановлено, що ні під час проведення перевірки, ні на момент прийняття спірного податкового повідомлення-рішення платником податків не надані контролюючому органу докази відображення у КОРО готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень на підставі фіскальних звітних чеків РРО за спірний період.

На момент проведення перевірки КОРО повинна знаходитись в місці здійснення господарської діяльності відповідно положень п.1 та п. 6 розділу 4 Порядку реєстрації та ведення розрахункових книжок, книг обліку розрахункових операцій, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 14 червня 2016 року N 547, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05 липня 2016 р. за N 920/29050.

Доказів оприбуткування готівки за спірними господарськими операціями в розумінні положень Постанови № 637 товариством не надано. Відсутність належних та допустимих доказів оприбуткування готівки товариством відповідно до вимог статті 70 КАС України унеможливлює спростування встановленого відповідачем правопорушення.

Отже, оскільки позивач не здійснив у КОРО облік готівкових коштів, які надійшли в касу (Zзвіт №0923, Zзвіт №0922), контролюючим органом правомірно застосовано до платника податків фінансові санкції у вигляді штрафу відповідно до абзацу третього статті 1 Указу № 436/95.

Колегія суддів також погоджується з судом першої інстанції який зазначив, що порушення порядку реєстрації акту перевірки та термінів прийняття спірного податкового повідомлення-рішення податковим органом колегія суддів вважає неприйнятним з огляду на те, що зазначені факти не впливають на правомірність спірного податкового повідомлення-рішення.

Відповідно п. 10 ст. 3 Закону № 265/95-ВР суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов'язані друкувати або створювати в електронній формі на реєстраторах розрахункових операцій (за виключенням автоматів з продажу товарів (послуг) контрольні стрічки і забезпечувати їх зберігання протягом трьох років.

В силу положень п. 5 ст. 17 Закону № 265/95-ВР передбачені фінансові санкції у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі якщо контрольну стрічку не надруковано або не створено в електронній формі на реєстраторах розрахункових операцій, або виявлено спотворення даних про проведені розрахункові операції, інформація про які міститься на контрольній стрічці, створеній в електронній формі.

Позивачем не надано, а матеріали справи не містять доказів щодо роздрукованих контрольних стрічок або створення їх в електронній формі за грудень 2015 року в кількості 31 шт., та у період з 01.01.2016 по 20.01.20.16 у кількості 19 шт.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Таким чином, враховуючи те, що факт вчинення позивачем порушення п. 10 ст.3 Закону № 265/95-ВР встановлений, то відповідачем правомірно застосовані штрафні санкції в сумі 170 грн., а тому суд першої інстанції правильно прийшов до висновку про скасування податкового повідомлення-рішення №0000494000 від 27.04.2016 лише в частині протиправно нарахованих штрафних санкцій у розмірі 8330,00 грн.

Відповідно п. 12 ст. 3 Закону № 265/95-ВР суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов'язані вести в порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснювати продаж лише тих товарів (послуг), що відображені в такому обліку.

З метою впорядкування процесу приймання, зберігання та відпуску скрапленого газу споживачам, наказом Міністерства палива та енергетики України 03.06.2002 N332, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 24 квітня 2003 року за N331/7652, затверджено Інструкцію про порядок приймання, зберігання, відпуску та обліку газів вуглеводневих скраплених для комунально-побутового споживання та автомобільного транспорту (далі - Інструкція №332).

Згідно з розділом 1 Інструкції, ця Інструкція встановлює єдиний порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку газів вуглеводневих скраплених для комунально-побутового споживання та автомобільного транспорту і використовується на газонаповнювальних станціях (ГНС), газонаповнювальних пунктах (ГНП), автогазозаправних станціях (АГЗС) та автогазозаправних пунктах (АГЗП) незалежно від форм власності.

Розділом 9 Інструкції №332 встановлено порядок приймання-здавання зміни та складання змінного звіту на АГЗС (АГЗП).

На АГЗС (АГЗП) проводиться оперативний контроль за кількістю СВГ, результати якого використовуються для ведення обліку, звіряння кількості отриманого і відпущеного СВГ. Кількісний облік руху СВГ на АГЗС (АГЗП) ведеться за змінним звітом за формою N 14-ГС.

Під час приймання-здавання зміни касири і оператори АГЗС (АГЗП) спільно:

- визначають залишки СВГ на кінець зміни з урахуванням залишків на початок зміни, надходження СВГ за зміну, яке підтверджені відповідними документами, та кількості відпущеного газу за зміну за сумарними показниками лічильників усіх газозаправних колонок;

- вимірюють рівні наповнення скрапленим газом резервуарів АГЗС (АГЗП) і за результатами проведених вимірювань визначають об'єм СВГ;

- роздруковують на РРО фіскальний звітний чек і визначають обсяг виторгу за зміну;

- передають по зміні залишок грошових коштів.

Після закінчення кожної зміни касиром і оператором складається змінний звіт за формою N 14-ГС в двох примірниках, з яких один - з додатком до нього первинних документів на приймання і відпуск СВГ передається в бухгалтерію підприємства, а другий - залишається на АГЗС (АГЗП).

З матеріалів справи вбачається, що змінні звіти за формою 14-ГС на заправці відсутні, при цьому суд критично ставиться до посилання позивача на наявність цих звітів у бухгалтерії.

Як було встановлено судом першої інстанції, що касир-оператор ОСОБА_4 прийняв зміну саме 20.01.2016, однак змінний звіт за формою N 14-ГС, який складається в двох примірниках відповідно до вимог п. 9.3 Інструкції, за місцем реалізації товару був відсутній.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає правильним зроблений відповідачем за результатами перевірки висновок, що позивачем порушенні вимоги п. 12 ст. 3 Закону № 265/95-ВР від 06.07.1995 (із змінами та доповненнями) в частині не ведення обліку товарних запасів, в порядку встановленому законодавством України, за місцем їх реалізації.

Згідно зі ст. 20 Закону № 265/95 до суб'єктів господарювання, що здійснюють реалізацію товарів які не обліковані у встановленому порядку, застосовується фінансова санкція у розмірі подвійної вартості не облікованих товарів, які не обліковані за місцем реалізації та зберігання, за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Крім того, відповідно п. 13 ст. 3 Закону № 265/95-ВР суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов'язані забезпечувати відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій, а у випадку використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня.

Колегія суддів звертає увагу апелянта на те, що в матеріалах справи не містяться докази, що свідчать про відповідність готівкових коштів у розмірі 1158 грн., що знаходилися на місці проведення розрахунків (АГЗС) 20.01.2016, суд приходить до висновку щодо правомірності застосування штрафних (фінансових) санкцій, передбачених п.1 ст. 17 Закону № 265/95-ВР на загальну суму 1158 грн.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо часткового задоволення позовних вимог, а саме в частині скасування податкового повідомлення-рішення №0000494000 від 27.04.2016 на суму 8330,00 грн.

Статтею 200 КАС України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до ч.1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно ч.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З урахуванням викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, постанова прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови не вбачається.

Повний текст ухвали складений 13 липня 2017 року.

Керуючись ст. ст. 8, 9, 10, 11, 159, 160, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

У Х В А Л И В:

Апеляційну Товариства з обмеженою відповідальністю "Барс 2000" на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 15 травня 2017 р. у справі № 805/1266/17-а - залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 15 травня 2017 р. у справі № 805/1266/17-а - залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення.

На підставі частини 3 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України складення рішення у повному обсязі відкласти на строк - до 5 днів.

Рішення може бути оскаржено безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня його складання в повному обсязі.

Головуючий суддя: О.О.Шишов

Судді: І.В.Сіваченко

ОСОБА_5