Рішення

від 10.07.2017 по справі 922/2085/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 715-77-21, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" липня 2017 р.Справа № 922/2085/17

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Лавровой Л.С.

при секретарі судового засідання Пунтус Д.А.

розглянувши справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю АКТА ГРУПП , м. Харків до Товариства з обмеженою відповідальністю ЮКРЕЙНІЕН КЕПІТЕЛ БІЛДИНГ , м. Харків про стягнення коштів за участю представників:

позивача - ОСОБА_1 за дов. б/н від 23.03.2017 р.,

відповідача - не з'явився.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ОСОБА_1 групп", м. Харків (надалі - позивач) звернулося до господарського суду Харківської області з позовом до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Юкрейніен Кепітел Білдинг", м. Харків про стягнення заборгованості за поставлений товар в розмірі 23110,92 грн. Позивач також просить суд покласти на відповідача витрати по сплаті судового збору.

Ухвалою суду від 23.06.2017 р. прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її до розгляду у судовому засіданні на 10.07.2017 р. о 09:30.

Представник позивача, через канцелярію господарського суду 10.07.2017 р. за вх. № 22230, надав витяги з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань на сторін та оригінал довіреності на представника позивача.

Надані документи судом досліджено та долучено до матеріалів справи.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив суд позов задовольнити.

Відповідач у призначене судове засідання не з'явився, правом на участь представника у судовому засіданні не скористався, причину неявки не повідомив, витребуваних судом документів не надав, про час та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином, про що свідчить наявне в матеріалах справи повідомлення про вручення поштового відправлення.

Враховуючи те, що судом створено всі необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, вжито заходи для належного повідомлення сторін про час та місце розгляду справи, проте відповідач не скористався своїми правами, передбаченими статтею 22 ГПК України, участь в засіданні (як і інші права, передбачені статті 22 ГПК України) є правом, а не обов'язком сторони, суд вважав за можливе розглянути справу без участі представника відповідача за наявними у ній матеріалами у відповідності до статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Суд, дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, встановив наступне.

Товариством з обмеженою відповідальністю АКТА ГРУПП (постачальник) було передано Товариству з обмеженою відповідальністю ЮКРЕЙНІЕН КЕПІТЕЛ БІЛДИНГ (покупець) товар - полімін ПБ-55 Зима клей для газобетону та піноблоків 25 кг, що підтверджується наступними документами:

- видатковою накладною №1137 від 27.02.2017 р. в кількості 162 шт. на суму 8668,62 грн. з ПДВ;

- видатковою накладною №1628 від 14.03.2017 р. в кількості 162 шт. на суму 8665,38 грн. з ПДВ;

- видатковою накладною №2087 від 27.03.2017 р. в кількості 108 шт. на суму 5776,92 грн. з ПДВ.

У видаткових накладних зазначено, що при прийнятті товару уповноваженою особою покупця перевірено його якість, асортимент та кількість. Якість, асортимент та кількість прийнятого товару відповідає домовленості сторін та законодавству. Покупець жодних претензій до постачальника не має.

Вказані накладні підписано та скріплено печатками сторін.

Крім того, позивачем надано копію підписаного сторонами акту звірки взаєморозрахунків взаємних розрахунків за період з 01.01.2017 р. по 11.04.2017 р., за яким заборгованість ТОВ ЮКРЕЙНІЕН КЕПІТАЛ БІЛДИНГ перед ТОВ АКТА ГРУПП станом на 11.04.2017 р. складає 23110,92 грн.( а.с.13).

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до приписів ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Згідно ч. 1 ст. 181 Господарського кодексу України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів

Водночас, положеннями ст. 207 ЦК України визначено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.

Згідно зі ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно зі ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з ч. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Якщо у договорі або законі не встановлено строку (терміну), у який повинно бути виконано грошове зобов'язання, необхідно виходити з приписів частини другої статті 530 ЦК України. Цією нормою передбачено, між іншим, і можливість виникнення обов'язку негайного виконання; такий обов'язок випливає, наприклад, з припису частини першої статті 692 ЦК України, якою визначено, що покупець за договором купівлі-продажу повинен оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього; відтак якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлено інший строк оплати товару, відповідна оплата має бути здійснена боржником негайно після такого прийняття, незалежно від того, чи пред'явив йому кредитор пов'язану з цим вимогу. При цьому передбачена законом відповідальність за невиконання грошового зобов'язання підлягає застосуванню починаючи з дня, наступного за днем прийняття товару, якщо інше не вбачається з укладеного сторонами договору. Відповідні висновки випливають зі змісту частини другої статті 530 ЦК України.

Дана позиція висвітлена в п.1.7 постанови пленуму Вищого господарського суду України №17 від 17.12.2013 р. Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань .

Таким чином, враховуючи наявність достатніх і належних доказів на підтвердження здійснення позивачем поставки товару відповідачу та ненадання відповідачем доказів на підтвердження проведення оплати за поставлений товар, суд приходить до висновку про наявність заборгованості відповідача перед позивачем.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно зі ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ст. ст. 32, 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Враховуючи зазначені положення діючого законодавства України, встановлені обставини, наявність в матеріалах справи належних та достатніх доказів на підтвердження обґрунтованості позовних вимог, суд задовольняє вимоги позивача у повному обсязі.

Враховуючи положення ч. 2 ст. 49 ГПК України та те, що з вини відповідача спір було доведено до суду, суд дійшов до висновку, що сума сплаченого судового збору за подання позову до суду у розмірі 1600,00 грн. підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, статтями 1, 4, 12, 22, 32, 33, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮКРЕЙНІЕН КЕПІТЕЛ БІЛДИНГ" (61166, Харківська обл., місто Харків, ВУЛИЦЯ СЕРПОВА, будинок 4, код юридичної особи 33477397) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю АКТА ГРУПП (61037, Харківська обл., місто Харків, ПРОСПЕКТ МОСКОВСЬКИЙ, будинок 247, код юридичної особи 38995891) суму боргу у розмірі 23110,92 грн. та 1600,00 грн. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 13.07.2017 р.

Суддя ОСОБА_2