Постанова

від 12.07.2017 по справі 904/2101/17

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.07.2017 року Справа № 904/2101/17

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Чимбар Л.О. (доповідач),

суддів: Дармін М.О., Іванов О.Г.

Секретар судового засідання Манчік О.О.

Представники сторін у судове засідання не з'явились, про причини неявки суд не повідомили.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Родіна", смт. Покровське, Дніпропетровська область на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 18 квітня 2017 року у справі №904/2101/17

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Євроком", м. Дніпро

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Родіна", смт. Покровське, Дніпропетровська область

про стягнення 5661 859,21 грн.,-

ВСТАНОВИВ:

          Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 18.04.2017 року (суддя: Кеся Н.Б.) позов задоволено. Стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю "Родіна" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Євроком" 5661859,21 грн. заборгованість за поставлений товар, з яких 5141005,00 грн. сума основної заборгованості, 423668,21 грн. інфляційних втрат, 97186,00 грн. 3% річних, а також 84927,89 грн. судового збору.

          Не погоджуючись з рішенням суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить зазначене рішення скасувати, посилаючись на невідповідність висновків, викладених у рішенні суду, обставинам справи, неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, та порушення судом норм матеріального і процесуального права, просить в задоволені позову відмовити в повному обсязі.

          В апеляційній скарзі скаржник посилається на відсутність письмового договору №21 від 01.03.2016р.

Представники сторін у судове засідання не з'явились, про причини неявки суд не повідомили, про час та місце розгляду апеляційної скарги повідомлені належним чином. Враховуючи те, що коло представників у судовому засіданні не обмежено та що залучені до справи докази дозволяють визначитися відносно законності оскаржуваної ухвали, колегія суддів дійшла до висновку про можливість розгляду справи у відсутності представників сторін, яких належним чином повідомлено про час та місце розгляджу справи.

          В судовому засіданні 12.07.2017р. оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

          Заслухавши доповідь судді – доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду в повному обсязі, Дніпропетровський апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного:

          Як встановлено господарським судом та вбачається з матеріалів справи, на підставі усної домовленості між позивачем та відповідачем, товариство з обмеженою відповідальністю "Євроком" в період з березня по липень 2016 року на адресу товариства з обмеженою відповідальністю "Родіна" здійснив поставку добрив та засобів захисту рослин та інших товарів та матеріалів на загальну суму 5802375,00 грн., що підтверджується копіями видаткових накладних №72 від 06.03.2016 року; №76 від 25.03.2016 року; №104 від 04.04.2016 року; №105 від 06.04.2016 року; №120 від 21.04.2016 року; №153 від 21.04.2016 року; №121 від 25.04.2016 року; №136 від 25.04.2016 року, №137 від 25.04.2016 року; №161 від 29.04.2016 року, №122 від 16.05.2016 року; №164 від 16.05.2016 року, №165 від 16.05.2016 року; №173 від 17.05.2016 року, №203 від 31.05.2016 року; №209 від 03.06.2016 року, №224 від 21.06.2016 року; №243 від 30.06.2016 року, №248 від 11.07.2016 року та копіями довіреностей на отримання представником ТОВ "Родіна" цінностей від ТОВ "Євроком" (а.с.12-34).

          Згідно виписок по рахунках (а.с.35-46), відповідач зобов'язання щодо сплати за поставлений товар здійснив частково, в сумі 661370,00грн., несплаченою залишилась заборгованість в розмірі 5141005,00грн., що стало підставою для звернення з позовом до суду.

Оскільки відповідачем умови договору щодо сплати основного боргу виконані несвоєчасно, позивач звернувся до суду з позовними вимогами про стягнення з відповідача, з урахування заяви про уточнення позовних вимог, 423668,21 грн. інфляційних втрат, 97186,00 грн. 3% річних.

          Відповідно до ч.1 ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

За статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Відповідно до ч.1 ст.181 ГК України, господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Згідно зі ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Відповідно до ч. 2 ст. 205 ЦК України правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Таким чином, між сторонами, у спрощений спосіб (шляхом прийняття до виконання та складання видаткових накладних), укладено договір поставки товару.

Приписами статті 265 Господарського кодексу України визначено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно до ч.2 ст.712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Пунктом 1 частини першої статті 208 ЦК України встановлено, що правочини між юридичними особами належить вчиняти у письмовій формі.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою (ч.ч.1, 2 статті 207 ЦК України).

Враховуючи встановлені судом обставини та зважаючи на приписи наведених норм, колегія суддів погоджується з висновком господарського суду про обґрунтованість позову, а тому вважає правомірним стягнення з відповідача на користь позивача суму основного боргу в розмірі 5141005,00грн.

Згідно ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора повинен сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних з простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

          Позивачем було надано розрахунок 423668,21 грн. інфляційних втрат, 97186,00 грн. 3% річних.

          Перевіривши вказаний розрахунок, колегія суддів вважає його обґрунтованим та виконаним у відповідності до вимог чинного законодавства, а тому судом першої інстанції правомірно задоволено позовні вимоги та стягнуто з відповідача на користь позивача 423668,21 грн. інфляційних втрат, 97186,00 грн. 3% річних.

          Доводи апеляційної скарги з посиланням на відсутність письмового договору №21 від 01.03.2016р.не можуть бути прийняті судом до уваги, оскільки на підставі сукупності поданих до матеріалів справи доказів встановлено, що договір поставки укладено у спрощений спосіб шляхом поставки товару за видатковими накладними, також встановлено відсутність повної суми оплати за поставлений товар як юридичного факту.

Враховуючи наведене, апеляційний господарський суд вважає, що рішення господарського суду першої інстанції прийняте з урахуванням усіх обставин справи та з дотриманням норм чинного законодавства, а тому підстав для його скасування немає.

          Керуючись ст.ст. 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

          Апеляційну скаргу рішення товариства з обмеженою відповідальністю "Родіна", смт. Покровське, Дніпропетровська область залишити без задоволення.

          Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 18 квітня 2017 року у справі № 904/2101/17 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом 20 днів до Вищого господарського суду України.

Головуючий Л.О. Чимбар

Суддя М.О. Дармін

Суддя О.Г. Іванов

Постанова виготовлена в повному обсязі 13.07.2017року.