Ухвала

від 12.07.2017 по справі 915/1750/13

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА

12 липня 2017 року Справа № 915/1750/13

Вищий господарський суд у складі колегії суддів: головуючого суддіЄвсікова О.О., суддівГубенко Н.М., Кролевець О.А., розглянувши заявуПублічного акціонерного товариства "Енергобанк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Енергобанк" про прийняття додаткової постанови у справі№ 915/1750/13 Господарського суду міста Києва за позовомПублічного акціонерного товариства "Енергобанк" доТовариства з обмеженою відповідальністю "Морська транспортна компанія" за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: 1.Товариства з обмеженою відповідальністю "Аскон Інформ"; 2.Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційне об'єднання "Концерн Металіст", 3.Товариства з обмеженою відповідальністю фірми "Південна українська компанія"; прозвернення стягнення на предмет іпотеки, за участю представників позивачане з'явились; відповідачане з'явились; третьої особи-1не з'явились; третьої особи-2не з'явились; третьої особи-3не з'явились;

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Вищого господарського суду України з заявою від 01.06.2017, в якій просив прийняте додаткове рішення у справі про припинення апеляційного провадження щодо здійснення перегляду рішення Господарського суду Миколаївської області від 27.02.2014 у справі № 915/1750/13.

Усіх учасників судового процесу належним чином повідомлено про час і місце розгляду заяви, проте в судове засідання представники учасників судового процесу не з'явились. Зважаючи на те, що явку представників сторін не було визнано обов'язковою, а також на достатність матеріалів справи для прийняття рішення, колегія суддів, дійшла висновку про можливість розглянути заяву за відсутності представників учасників судового процесу.

Колегія суддів, обговоривши доводи заяви, встановила таке.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 15.03.2017 порушено касаційне провадження за касаційною скаргою Публічного акціонерного товариства "Енергобанк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Енергобанк", в якій скаржник просив: скасувати постанову Одеського апеляційного господарського суду від 14.12.2016 у справі № 915/1750/13, скасувати ухвалу Одеського апеляційного господарського суду від 28.08.2016 про порушення апеляційного провадження та припинити апеляційне провадження у справі № 915/1750/13; рішення Господарського суду Миколаївської області від 27.02.2014 у справі №915/1750/13 залишити без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 15.03.2017 касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Енергобанк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Енергобанк" задоволено частково: постанову Одеського апеляційного господарського суду від 14.12.2016 у справі № 915/1750/13 скасовано, а справу направлено на новий розгляд до Одеського апеляційного господарського суду.

У заяві від 01.06.2017 позивач зазначає, що касаційний суд у постанові від 15.03.2017 не прийняв рішення щодо вимоги касаційної скарги про скасування ухвали Одеського апеляційного господарського суду від 28.08.2016 про порушення апеляційного провадження, а також щодо вимоги касаційної скарги про припинення апеляційного провадження у справі № 915/1750/13.

Відповідно до ст. 88 ГПК України господарський суд має право за заявою сторони, прокурора, який брав участь в судовому процесі, або за своєю ініціативою прийняти додаткове рішення, ухвалу, якщо:

1) з якоїсь позовної вимоги, яку було розглянуто в засіданні господарського суду, не прийнято рішення;

2) не вирішено питання про розподіл судових витрат або про повернення судового збору з бюджету.

Додаткове рішення, ухвала можуть бути оскаржені в установленому порядку.

Колегія суддів відзначає, що ухвалою Вищого господарського суду України від 15.03.2017 порушено касаційне провадження за касаційною скаргою позивача, тобто за усіма її вимогами, в т.ч. про скасування ухвали апеляційного суду про порушення апеляційного провадження, а також про припинення апеляційного провадження у справі.

Однак рішення за цими вимогами колегію суддів прийнято не було.

З урахуванням наведеного колегія суддів вважає за необхідне прийняти додаткову постанову за вказаними вимогами та відзначає таке.

Відповідно до ст. 106 ГПК України ухвала про порушення провадження у справі окремо від рішення суду оскарженню не підлягає. Заперечення на таку ухвалу включаються до апеляційної чи касаційної скарги на рішення суду.

Відповідно до ст. 111-7 ГПК касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

За результатами розгляду касаційної скарги касаційна інстанція має право:

1) залишити рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення;

2) скасувати рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції повністю або частково і прийняти нове рішення;

3) скасувати рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції і передати справу на новий розгляд, якщо суд припустився порушень норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи. Справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, допущені тільки цим судом. У всіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції;

4) скасувати рішення першої інстанції, постанову апеляційної інстанції повністю або частково і припинити провадження у справі чи залишити позов без розгляду повністю або частково;

5) змінити рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції;

6) залишити в силі одне із раніше прийнятих рішень або постанов (ст. 111-9 ГПК).

Аналіз наведених процесуальних норм дає підстави для висновку, що за змістом своїх повноважень суд касаційної інстанції не наділений правом припиняти апеляційне провадження у справі. Разом із тим підстави припинення провадження у справі, передбачені ст. 80 ГПК України, нічого спільного з припиненням апеляційного провадження не мають та несуть зовсім інше процесуальне навантаження.

Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 25.05.2017 у справі № 3-112гс17.

При цьому посилання заявника в касаційній скарзі на іншу правову позицію, викладену у постанові Верховного Суду України від 13.07.2014 у справі № 3-774гс16, є безпідставними, оскільки зазначену постанову прийнято у справі про банкрутство з урахуванням спеціального законодавства у цій сфері.

Колегія суддів відзначає, що статтею 55 Конституції України кожному гарантується право на судовий захист, апеляційне та касаційне оскарження.

Пункт 8 ч. 3 ст. 129 Конституції України встановлює серед основних засад судочинства, зокрема, забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 111-5 ГПК України у касаційній інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи у суді першої інстанції за винятком процесуальних дій, пов'язаних із встановленням обставин справи та їх доказуванням.

Як зазначалось вище, відповідно до ст. 106 ГПК України ухвала про порушення провадження у справі окремо від рішення суду оскарженню не підлягає. Заперечення на таку ухвалу включаються до апеляційної чи касаційної скарги на рішення суду.

У даному випадку, предметом касаційного оскарження є ухвала суду апеляційної інстанції про порушення апеляційного провадження у справі, можливість оскарження якої не передбачено положеннями ГПК України.

Згідно з п. 10 постанови Пленуму Вищого господарського суду України, від 24.10.2011 № 11 "Про деякі питання практики застосування розділу XII-1 Господарського процесуального кодексу України" касаційне провадження у справі може бути припинено з підстав, зазначених у п. 1 ч. 1 ст. 80 ГПК.

Враховуючи те, що зазначена ухвала окремому оскарженню не підлягає, суд касаційної інстанції не наділений правом припиняти апеляційне провадження у справі, касаційне провадження за нерозглянутими вимогами позивача (про скасування ухвали про порушення апеляційного провадження та його припинення касаційним судом) підлягає припиненню на підставі п. 1 ч. 1 ст. 80 ГПК України, як безпідставно порушене.

Окремо колегія суддів відзначає, що постанова Одеського апеляційного господарського суду від 14.12.2016 у справі № 915/1750/13 підлягає скасуванню, а справа - направленню на новий розгляд до Одеського апеляційного господарського суду.

З урахуванням наведеного суд апеляційної інстанції не позбавлений можливості самостійно надати оцінку правомірності порушення апеляційного провадження у справі та за наявності відповідних підстав припинити це провадження.

Керуючись ст.ст. 85, 111-5, 111-7, 111-9, 111-11, 111-13 Господарського процесуального кодексу України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційне провадження в частині оскарження Публічним акціонерним товариством "Енергобанк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Енергобанк" ухвали Одеського апеляційного господарського суду від 28.08.2015 у справі № 915/1750/13 припинити.

Головуючий суддяО.О. Євсіков суддіН.М. Губенко О.А. Кролевець