ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 липня 2017 року Справа № 914/327/15
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Рогач Л.І., - головуючого, доповідача Алєєвої І.В., Дроботової Т.Б.
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Центр-Ресурс" на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 21.03.2017 у справі№ 914/327/15 Господарського суду Львівської області за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Центр-Ресурс" доТовариства з обмеженою відповідальністю "Каскадбуд" простягнення заборгованості
за участю представників: позивачаМедведик І.М. - директор Труш І.М. - предст., дов. від 26.06.17 відповідачаГалецька Н.Б. - предст., дов. від 06.06.17 Євтух О.С. - предст., дов. від 01.12.16
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Центр-Ресурс" звернулося до Господарського суду з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Каскадбуд" 47137,72 грн. основного боргу, 43176,67 грн. пені, та 9427,54 грн. 20% штрафу (з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог). Позов мотивовано неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором підряду щодо здійснення розрахунків за виконані роботи у повному обсязі та обґрунтовано приписами статей 11, 525, 625, 599 Цивільного кодексу України, статей 174, 193, 224, 236 Господарського кодексу України.
Відповідач проти задоволення позову заперечував, зазначаючи, що всі роботи, виконані позивачем та прийняті відповідачем за належним чином оформленими та підписаними актами здачі-приймання робіт, оплачені ним у повному обсязі; водночас, відповідач заперечив факт виконання позивачем та прийняття будь-яких робіт за актом № 15, який підпису відповідача не містить.
Рішенням Господарського суду Львівської області від 06.12.2016 (судді: Іванчук С.В. - головуючий, Коссак С.М., Трускавецький В.П.) позовні вимоги задоволено частково; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Каскадбуд" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Центр-Ресурс" 47137,72 грн. основного боргу, 9427,54 грн. 20% штрафу, 14110,32 грн. пені та 1294,58 грн. судового збору; в решті позовних вимог щодо стягнення пені відмовлено.
Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 21.03.2017 (судді: Кравчук Н.М. - головуючий, Мирутенко О.Л., Якімець Г.Г.) рішення Господарського суду Львівської області від 06.12.2016 скасовано, прийнято нове, яким в позові відмовлено.
Не погоджуючись з висновками суду апеляційної інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю "Центр-Ресурс" подало до Вищого господарського суду України касаційну скаргу, в якій просить постанову у справі скасувати, залишити в силі рішення суду першої інстанції. Обґрунтовуючи касаційну скаргу, скаржник посилається на неврахування судом апеляційної інстанції фактичних обставин справи, що призвело до помилкового висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог; зазначає, що об'єми та обсяг робіт, вказані у акті № 15, який відповідач не підписав, перевірено та погоджено представником технічного нагляду замовника, відображено в кошторисі та розгорнутій таблиці виконаних робіт. Скаржник надав також доповнення до касаційної скарги, в яких зазначав про наявність судового рішення у справі № 914/913/15, яким встановлено факт належного виконання позивачем своїх зобов'язань за договором підряду, а також на наявність практики Вищого господарського суду України у аналогічних справах.
Відповідач у відзиві на касаційну скаргу та у судовому засіданні проти задоволення касаційної скарги заперечував та просив постанову у справі залишити в силі, як законну та обґрунтовану; зазначав, що реально виконані роботи були повністю оплачені відповідачем, роботи за спірним актом позивачем не виконувались та не приймались, доводи касаційної скарги зазначеного не спростовують.
Заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення представників сторін, присутніх у судовому засіданні, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в судових рішеннях, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до статті 111 7 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Місцевий господарський суд встановив, що 12.12.2013 Товариство з обмеженою відповідальністю "Каскадбуд" (замовник) та Товариство з обмеженою відповідальністю "Центр-Ресурс" (підрядник) уклали договір підряду № 1/12, за умовами якого замовник доручає, а підрядник зобов'язується здійснити на умовах цього договору виконання робіт по: влаштуванню гіпсокартонних конструкцій згідно з наданою документацією та високоякісне фарбування (роботи); детальний перелік робіт вказується у кошторисі, що є невід'ємною частиною даного договору. Замовник зобов'язується прийняти та оплатити підряднику вартість робіт. Пунктами 2.3, 2.4 договору визначено, що кінцевий строк виконання робіт узгоджується сторонами залежно від об'єму та складності робіт. Замовник зобов'язується не зволікати із прийманням результатів виконаних робіт та підписати акт виконаних робіт (надалі - акт) протягом 5 (п'яти) робочих днів після надання його підрядником. Ціна робіт за цим договором включає відшкодування витрат підрядника та плату за виконані ним роботи та визначається на момент підписання договору згідно кошторису, що є додатком до даного договору. Розрахунки за даним договором проводяться у безготівковій формі протягом 10 (десяти) робочих днів з дня підписання акту виконаних робіт шляхом безготівкового переказу на банківський рахунок сторони. Кінцевий розрахунок за всі роботи виконані на умовах даного договору проводяться на протязі 10 (десяти) робочих днів з дня підписання акту виконаних робіт.
Виконані роботи за цим договором оформлюються актами здачі-прийому виконаних робіт. Здача-прийом виконаних робіт на окремих ділянках здійснюється комісією, котра складається з представників підрядника та служби технагляду замовника, і оформлюється актом здачі-прийому виконаних робіт. Замовник зобов'язаний протягом 5 (п'яти) календарних днів розглянути представлений акт, та підписати його, або у письмовій формі сформувати і вказати підряднику зауваження у формі передбаченій у пункті 6.9. договору, а підрядник зобов'язаний прийняти всі необхідні заходи для їх усунення. Пред'явлені акти вважаються підписаними, а роботи проведеними, якщо після п'яти робочих днів підрядник не отримав письмової обґрунтованої відмови від прийому робіт і переліку зауважень, які підлягають усуненню (пункти 6.3-6.6 договору).
Відповідно до додатку № 1 до договору підряду № 1/12 сторони затвердили кошторис з визначеним переліком робіт на загальну суму 832325,38 грн. Також сторони підписали додатки до договору, якими погодили додаткові роботи та їх об'єми, які відображені в кошторисах №№ 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9 на суму 230064,16 грн; загальна сума погоджених підрядних робіт по договору склала 1062389,54 грн.
Місцевий господарський суд зазначив, що за твердженнями позивача останній здійснював роботи поетапно, відповідно подав на підписання акти виконаних робіт №№ 9, 10 у травні, №№ 11, 12, 13, 14 у червні, акт № 15 у липні; повторно позивач надав зазначені вище акти відповідачу з супровідним листом № 21 від 10.09.2014.
Натомість відповідач зазначив, що на виконання умов договору позивач виконав, а відповідач прийняв роботи на загальну суму 660389,50 грн., що підтверджується актами приймання передачі № 1 від 13.01.2014 на суму 108899,22 грн., № 2 від 25.02.2014 на суму 24837,22 грн., № 2а від 25.02.2014 на суму 36367,14 грн., № 5 від 31.03.2014 на суму 166927,54 грн., № 4б від 31.03.2014 на суму 1620,00 грн., № 4 від 31.03.2014 на суму 36091,87 грн., № 3 від 14.03.2014 на суму 6665,35 грн., № 4а від 14.04.2014 на суму 24397,85 грн., № 8 від 14.04.2014 на суму 12515,61 грн., № 6 від 14.04.2014 на суму 15651,89 грн., № 7 від 14.04.2014 на суму 3817,68 грн., № 6а від 14.04.2014 на суму 36339,19 грн., № 9 від 24.10.2014 на суму 6474,40 грн., № 10 від 24.10.2014 на суму 7490,16 грн., № 11 від 24.10.2014 на суму 17051,78 грн., № 12 від 24.10.2014 на суму 38626,96 грн., № 13 від 24.10.2014 на суму 85611,42 грн., № 14 від 24.10.2014 на суму 30968,22 грн.
Ці акти підписані сторонами, вартість робіт за цими актами повністю оплачено відповідачем.
Оскільки відповідач роботи відповідно до акта № 15 не оплатив, акт № 15 не підписав, мотивованої відмови від його підписання за твердженням позивача не надав, 11.12.2014 позивач направив претензію № 28 з вимогою оплатити акт № 15 від 25.07.2014 на суму 47137,72 грн., а також пеню за несвоєчасну сплату в розмірі 2691,56 грн., 20% штрафу в розмірі 9427,54 грн. та 3% річних в розмірі 309,95 грн. У відповіді на претензію відповідач повідомив, що розрахунки за виконані роботи здійснено у повному обсязі; акт № 15 на суму 47137,72 грн. він не отримував, заборгованість на вказану суму не визнає.
Відмова відповідача здійснити оплату за спірним актом стала підставою для звернення з цим позовом.
Задовольняючи частково позовні вимоги, місцевий господарський суд визнав доведеними на підставі наданих позивачем доказів обставини справи, за якими відповідач не повернув підписаний акт приймання виконаних робіт № 15 від 25.07.2014 на суму 47137,72 грн., не надав мотивованої відмови від підписання акта, не направив позивачу будь-яких зауважень, заперечень від підписання акта; дійшов висновку, що безпідставна відмова від прийняття робіт, про недоліки яких своєчасно не заявлено, не звільняє від обов'язку здійснити оплату відповідно до умов укладеного договору.
Переглядаючи справу в повному обсязі відповідно до приписів статті 101 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції, натомість, вказав, що лист № 21 від 10.09.2014 у додатках не містить посилання на акт № 15, відсутні такі додатки і в претензії № 28 від 11.12.2014 про оплату боргу за виконані роботи; натомість у відповіді на претензію № 01/03 від 21.01.2015 відповідач наголошував на тому, що не отримав спірний акт та роботи за цим актом не виконані та не прийняті, відсутні належні та допустимі докази в підтвердження факту виконання робіт за актом № 15 з врахуванням, зокрема, неможливості провести судову експертизу, яка призначалась місцевим господарським судом по цій справі.
Відтак, відповідно до наявних у матеріалах справи доказів (оригіналів актів здачі-приймання робіт) суд апеляційної інстанцій встановив, що на виконання умов договору позивач виконав, а відповідач прийняв роботи на загальну суму 660389,50 грн. за актами приймання-передачі № 1 від 13.01.2014 на суму 108899,22 грн., № 2 від 25.02.2014 на суму 24837,22 грн., № 2а від 25.02.2014 на суму 36367,14 грн., № 5 від 31.03.2014 на суму 166927,54 грн., № 4б від 31.03.2014 на суму 1620,00 грн., № 4 від 31.03.2014 на суму 36091,87 грн., № 3 від 14.03.2014 на суму 6665,35 грн., № 4а від 14.04.2014 на суму 24397,85 грн., № 8 від 14.04.2014 на суму 12515,61 грн., № 6 від 14.04.2014 на суму 15651,89 грн., № 7 від 14.04.2014 на суму 3817,68 грн., № 6а від 14.04.2014 на суму 36339,19 грн., № 9 від 24.10.2014 на суму 6474,40 грн., № 10 від 24.10.2014 на суму 7490,16 грн., № 11 від 24.10.2014 на суму 17051,78 грн., № 12 від 24.10.2014 на суму 38626,96 грн., № 13 від 24.10.2014 на суму 85611,42 грн., № 14 від 24.10.2014 на суму 30968,22 грн, підписаними сторонами та повністю оплаченими відповідачем.
Відповідно суд апеляційної інстанції відхилив доводи позивача про те, що сторонами підписувались акти виконаних робіт №№ 9, 10 у травні, №№ 11, 12, 13, 14 у червні 2014 року; оцінюючи аргументи позивача про направлення акта № 15 у липні 2014 року, серед іншого, суд апеляційної інстанції відхилив доводи позивача щодо погодження спірного акта № 15 представником технічного нагляду зі сторони замовника ОСОБА_12, який на акті зробив відмітку "об'єми робіт погоджено", вказавши, що ОСОБА_12 не є працівником замовника.
Судова колегія зазначає, що за змістом статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, належними та допустимими доказами.
Цивільні зобов'язання виникають з підстав, передбачених статтею 11 Цивільного кодексу України, зокрема, з договорів та інших правочинів; зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного Кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини першої статті 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. За приписами статті 843 Кодексу у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення. Якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково (частина перша статті 854 Кодексу).
Відповідно до статті 853 Цивільного кодексу України замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.
Частина четверта статті 882 Цивільного кодексу України передбачає, що замовник, який одержав повідомлення підрядника про готовність до передання робіт, виконаних за договором будівельного підряду, або, якщо це передбачено договором, - етапу робіт, зобов'язаний негайно розпочати їх прийняття. Замовник організовує та здійснює прийняття робіт за свій рахунок, якщо інше не встановлено договором. У прийнятті робіт мають брати участь представники органів державної влади та органів місцевого самоврядування у випадках, встановлених законом або іншими нормативно - правовими актами. Передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною. Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими. Замовник має право відмовитися від прийняття робіт у разі виявлення недоліків, які виключають можливість використання об'єкта для вказаної в договорі мети та не можуть бути усунені підрядником, замовником або третьою особою.
Разом з тим, передання і прийняття робіт на підставі підписаного в односторонньому порядку акта, виникнення за таким актом прав та обов'язків можливе за наявності реального виконання робіт за договором у разі неотримання обґрунтованої відмови про причини неприйняття робіт у строк, визначений договором (відповідної позиції дотримується Верховний Суд України в постанові від 02.10.2012 у справі № 23/236, яка за приписами статті 111 28 Господарського процесуального кодексу України є обов'язковою у правозастосовній діяльності судів).
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд апеляційної інстанції, відповідно до наведених вище норм законодавства вказав, що наявний в матеріалах справи акт №15 від 25.07.2014 на суму 47137,72 грн, який підписаний в односторонньому порядку позивачем, не є належним доказом, що підтверджує реальне виконання вказаних у ньому підрядних робіт за відповідним договором, прийняття таких робіт відповідачем, та настання обов'язку з оплати робіт.
Доводи, викладені заявником в касаційній скарзі, вказаних висновків не спростовують; посилання заявника на наявність судового рішення, яким встановлені обставини щодо належного виконання підрядником умов договору № 1/12 до уваги не беруться, оскільки цим рішенням не встановлювався факт виконання підрядником робіт за актом № 15.
Рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин; обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.
Перевіривши у відповідності до частини 2 статті 111 5 Господарського процесуального кодексу України юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення у постанові апеляційного господарського суду, колегія суддів дійшла висновків про те, що господарський суд в порядку статей 43, 99, 101 Господарського процесуального кодексу України всебічно, повно та об'єктивно розглянув у судовому процесі всі обставини справи в їх сукупності; дослідив подані сторонами в обґрунтування своїх вимог та заперечень докази; належним чином проаналізував спірні правовідносини, та правильно застосував норми матеріального та процесуального права, що їх регулюють.
Доводи скаржника про порушення апеляційним господарським судом норм матеріального та процесуального права суперечать дійсним обставинам справи та приписам чинного законодавства, не спростовують обґрунтованих висновків суду, фактично зводяться до переоцінки обставин, встановлених судом апеляційної інстанції та не приймаються колегією суддів до уваги з огляду на положення статті 111 7 Господарського процесуального кодексу України; підстав для скасування постанови апеляційної інстанції з мотивів, наведених у касаційній скарзі, не вбачається.
Керуючись статтями 43, 111 7 , пунктом 1 статті 111 9 , статтями 111 10 , 111 11 Господарського процесуального кодексу України Вищий господарський суд України
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Центр-Ресурс" залишити без задоволення.
Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 21.03.2017 у справі №914/327/15 Господарського суду Львівської області залишити без змін.
Головуючий Л. Рогач
Судді: І. Алєєва
Т.Дроботова
Суд | Вищий господарський суд України |
Дата ухвалення рішення | 11.07.2017 |
Оприлюднено | 14.07.2017 |
Номер документу | 67708391 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Вищий господарський суд України
Рогач Л.I.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні