Рішення

від 11.07.2017 по справі 908/1252/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 33/28/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.07.2017 Справа № 908/1252/17

за позовом Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» (03680, м. Київ, вул. Тверська, буд. 5) в особі Регіональної філії «Придніпровська залізниця» Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» (49602, м. Дніпро, пр. Дмитра Яворницького, буд. 108)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Прогресс-Мет» (72311, м. Мелітополь Запорізької області, Каховське шосе, буд. 24/1)

про стягнення штрафу,

Суддя Мірошниченко М.В.

при секретарі Хилько Ю.І.

За участю представників сторін:

від позивача: не з'явився;

від відповідача: не з'явився;

ВСТАНОВЛЕНО:

Публічним акціонерним товариством «Українська залізниця» , м. Київ в особі Регіональної філії «Придніпровська залізниця» Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» заявлено позов про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Прогресс-Мет» суми 66955,00 грн. штрафу за неправильно зазначену масу вантажу.

Позовна заява обгрунтована наступними обставинами: за накладною № 53226072 від 20.12.2016р. зі станції ОСОБА_1 залізниці відповідач відправив на станцію Маріуполь - Сортувальний ОСОБА_1 залізниці вантаж у вагоні № 65289050. При проходженні вагону через станцію Синельникове-1 Придніпровської залізниці було проведено перевірку маси вантажу і виявлено, що маса вантажу у вагоні не відповідає масі, вказаній відправником у накладній.

Так, встановлено, що: вказана у накладній № 53226072 маса вантажу у вагоні № 65289050 складає 64500 кг., однак фактична маса вантажу складає 62500кг., що на 2000 кг. менше, ніж вказано у накладній.

За наслідками контрольного зважування був складений Комерційний акт РА № 012382/169/919 від 22.12.2016р.

У зв'язку з виявленням факту неправильного зазначення у залізничній накладній маси вантажу, позивачем на підставі ст.ст. 118, 122 Статуту залізниць України було нараховано відповідачу штраф у розмірі п'ятикратної провізної плати, що становить суму 66955,00 грн.

На підставі ст.ст. 24, 118, 122 Статуту Залізниць України позивач просить позов задовольнити.

Ухвалою господарського суду від 19.06.2017р. позовна заява прийнята до розгляду, порушено провадження у справі № 908/1252/17, судовий розгляд справи призначено на 11.07.2017р.

Позивач свого представника в судове засідання не направив, про причини неявки суд не повідомив.

Відповідач - вимоги суду, викладені в ухвалі від 19.06.2017 р., щодо надання письмового відзиву та витребуваних судом документів не виконав, процесуальним правом на участь представника в судовому засіданні не скористався, про причини неявки суд не повідомив.

Відповідно до підпункту 3.9.1 постанови Пленуму ВГСУ від 26.12.2011 р. № 18 Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог ч. 1 ст. 64 та ст. 87 ГПК України.

За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

В даному випадку, ухвала господарського суду від 19.06.2017 р. про порушення провадження у справі та призначення її до розгляду на 11.07.2017 р., була направлена судом на адресу позивача та відповідача, визначені в позовній заяві та в ЄДР юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

Тобто, про час та місце судового розгляду даної справи в судовому засіданні 11.07.2017р. сторони були повідомлені належним чином.

Відповідно до п. 3.9.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Стаття 75 ГПК України дозволяє суду розглянути спір за наявними у справі матеріалами, у випадку, якщо відзив на позов та витребувані судом документи не надані.

Враховуючи обмеженість розгляду справи визначеними законом процесуальними строками, достатність матеріалів справи для розгляду позовної заяви, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності представників сторін.

В судовому засіданні 11.07.2017р. прийнято і проголошено вступну та резолютивну частини судового рішення.

Розглянувши та дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позову.

Згідно з ч. 1 ст. 3 Закону України Про залізничний транспорт законодавство про залізничний транспорт загального користування складається із Закону України Про транспорт , цього Закону, Статуту залізниць України, який затверджується Кабінетом Міністрів України, та інших актів законодавства України.

Статтею 2 Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 6 квітня 1998р. № 457 (надалі Статут) визначено, що Статут залізниць України визначає обов'язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, організацій, установ і громадян, які користуються залізничним транспортом. Статутом регламентуються порядок укладання договорів, організація та основні умови перевезення вантажів, пасажирів, багажу, вантажобагажу і пошти, основні положення експлуатації залізничних під'їзних колій, а також взаємовідносини залізниць з іншими видами транспорту.

Відповідно до абзацу 8 ст. 6 Статуту залізниць України, накладна - основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача. Накладна одночасно є договором на заставу вантажу для забезпечення гарантії внесення належної провізної плати та інших платежів за перевезення. Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення.

За приписами ст. 23 Статуту, відправники повинні надати станції навантаження на кожне відправлення вантажу заповнену накладну (комплект перевізних документів).

Відповідно до ст. 37 Статуту залізниць України та п. 5 Правил приймання вантажів до перевезення, під час здавання вантажів для перевезення відправником має бути зазначена у накладній їх маса. Маса вантажів визначається відправником. Спосіб визначення маси зазначається у накладній.

У пункті 28 Правил приймання вантажів до перевезення зазначено, що вантажі, завантажені відправниками у вагони відкритого типу (платформи, напіввагони тощо), приймаються залізницею до перевезення шляхом візуального огляду вагона, вантажу, його маркування (у т.ч. захисного) та кріплення у вагоні без перевірки маси та кількості вантажу.

Як вбачається з матеріалів справи, у грудні 2016 р. за залізничною накладною № 53226072 зі станції ОСОБА_1 залізниці ТОВ «Прогресс-Мет» було відправлено на станцію Маріуполь - Сортувальний ОСОБА_1 залізниці вантаж у вагоні № 65289050 (маса вантажу складає 64500 кг., тара- 22000кг., вантаж завантажений навалом).

Статтею 24 Статуту залізниць України передбачено, що вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки невірності, неточності або неповноту відомостей, зазначених ним у накладній. Залізниця має право перевірити правильність відомостей про вантаж, зазначений відправником у накладній на станції відправлення, під час перевезення та на станції призначення.

22.12.2016р. на станції Синельникове-1 Придніпровської залізниці було проведено перевірку маси вантажу, під час якої було виявлено, що маса вантажу у вагоні № 65289050 не відповідає масі, вказаній відправником у накладній № 53226072, і за вказаними обставинами було складено акт загальної форми № 3472 від 22.12.2016р.

Згідно акту загальної форми № 3472 від 22.12.2016р. вагон був затриманий для проведення контрольної перевірки. Як вказано в Акті, вантаж маркований вапном білого кольору, охорона залізниці. Навантаження у вагоні нижче бортів 0,1-0,2 м, рівномірна поверхня вантажу укрита металевими листами. Листи зварені між собою, марковано вапном, маркування не порушено, вийомок та поглиблень не має. Вантаж прибув у супроводі ВОХР Сохно ст. Красноармійськ та приватної охорони Алдоніна. Вагон бездвірний, технічно справний, люки щільно закриті. При контрольному зважуванні на справних 150-тонних тензометричних вагах Станції виявилась невідповідність маси вантажу, визначеної у накладній, фактичній масі вантажу у вагонах.

За наслідками перевірки, 22.12.2016р. був складений Комерційний акт РА № 012382/169/919, згідно до якого: по документу значиться навал, брухт чорних металів, не поіменований в алфавіті; тара - 22000кг., нетто - 64500кг. Є відмітка в графах № 7 Вантаж маркований білим вапном по всій поверхні вантажу. Вивантаження без засобів механізації неможливе; № 49 Охорона залізниці 481001 . Фактично виявилось: навал, брухт чорних металів, брутто 84500 кг., тара з документу - 22000кг., нетто - 62500кг., що менше даних, вказаних у провізному документі на 2000кг.

У підтвердження наведених обставин позивачем також надано до матеріалів справи Виписку з книги обліку контрольних зважувань.

Статтею 24 Статуту встановлено, що вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ним у накладній. Залізниця має право перевіряти правильність цих відомостей, а також періодично перевіряти кількість та масу вантажу, що зазначаються у накладній.

Як свідчить ст. 122 Статуту залізниць, за неправильно зазначені у накладній масу, кількість місць вантажу, його назву, код та адресу одержувача з відправника, порта стягується штраф у розмірі згідно із статтею 118 цього Статуту. При цьому відправник несе перед залізницею відповідальність за наслідки, які виникли.

Відповідно до п. 5.5. Правил оформлення перевізних документів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.00 № 644, якщо під час перевезення вантажу або на станції його призначення буде виявлено неправильне зазначення у накладній маси, кількості місць вантажу, його назви, коду та адреси одержувача з відправника, порта стягується штраф у розмірі згідно зі статтею 118 Статуту залізниць України. При цьому, відправник несе перед залізницею відповідальність за наслідки, які виникли. Цей факт засвідчується актом загальної форми, якщо за цим фактом не складався комерційний акт.

Відповідно, стаття 118 Статуту залізниць визначає, що за пред'явлення вантажу, який заборонено до перевезень або який потребує під час перевезення особливих заходів безпеки, та з неправильним зазначенням його найменування або властивостей з відправника, крім заподіяних залізниці збитків і витрат, стягується штраф у розмірі п'ятикратної провізної плати за всю відстань перевезення.

Підставою для покладання на відправника відповідальності, згідно зі ст. 129 Статуту, за неправильне зазначення ним відомостей про масу вантажу, є комерційний акт, складений відповідно до Правил складання актів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 28.05.2002 № 334. Таким чином, комерційний Акт РА № 012382/169/919 від 22.12.2016р. є підставою для покладання відповідальності, передбаченої ст. 122 Статуту, на відправника - відповідача у справі.

У розгляді справ про стягнення цього штрафу господарським судам слід виходити з того, що неправильно вказаною має бути хоча б одна відомість; при цьому неправильне зазначення коду та адреси вантажоодержувача вважаються окремими порушеннями. Підставою для покладення на відправника відповідальності за неправильне зазначення ним відповідних відомостей є акт загальної форми або комерційний акт, складений у випадках, передбачених статтею 129 Статуту. У застосуванні статей 118 та 122 Статуту слід враховувати, що штраф підлягає стягненню за самий факт допущення вантажовідправником зазначених порушень, незалежно від того, чи завдано залізниці у зв'язку з цим збитки (п.п. 6.1., 6.2. роз'яснення Президії Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з перевезення вантажів залізницею" від 29.05.2002 № 04-5/601).

Згідно розрахунку позивача, штраф за невірно зазначену масу вантажу у накладній № 53226072, складає суму 66955,00 грн. (13391,00 грн. х 5 = 66955,00 грн.), де сума 13391,00 грн. є провізною платою за вагон, а 5 -п'ятикратний розмір провізної плати за всю відстань перевезення.

Як зазначено позивачем, розрахунок провізної плати здійснено на підставі Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов'язані з ними послуги та Коефіцієнтів, що застосовуються до Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов'язані з ними послуги (затв. наказом № 317 від 26.03.2009 р Міністерства транспорту та зв'язку України та зареєстровано в Мін'юсті 15.04.2009р за N 340/16356).

Так, згідно Збірника тарифів, для вантажів, що перевозяться на відстань 410 км із масою 64500 кг застосовується ставка - 4725.

Коефіцієнт для вантажів із кодом вантажу згідно з Єдиною тарифно-статистичною номенклатурою вантажів 316 складає 2,834.

Таким чином, маємо провізну плату: 4725 х 2,834 = 13391,00 грн.

З урахуванням наведеного, суд відзначає, що розрахунок штрафу позивачем здійснено вірно, а вимоги про його стягнення, на підставі зазначеного вище, є законними та обґрунтованими.

У відповідності до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Статтею 129 Статуту залізниць України визначено, що обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць.

У відповідності до вимог ст.ст. 33, 34 ГПК України, ст. 24, 122 Статуту залізниць, п. 5.5. Правил оформлення перевізних документів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.00 № 644, позивач надав належні і допустимі докази невідповідності маси вантажу, вказаного у накладній, фактичній масі вантажу, який знаходився у спірному вагоні, а саме: Акт загальної форми від 22.12.2016р., Комерційний акт РА № 012382/169/919 від 22.12.2016р., Виписку з книги обліку контрольних зважувань.

Вказані обставини у їх сукупності свідчать про наявність підстав для задоволення позову. Позов слід задовольнити.

Згідно зі ст. 49 ГПК України витрати зі сплати судового збору у розмірі 1600,00 грн. покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Прогресс-Мет» (72311, м. Мелітополь Запорізької області, Каховське шосе, буд. 24/1, код ЄДРПОУ 38755258) на користь Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» (03680, м. Київ, вул. Тверська, буд. 5, код ЄДРПОУ 40075815) в особі Регіональної філії «Придніпровська залізниця» Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» (49602, м. Дніпро, пр. Дмитра Яворницького, буд. 108; код ЄДРПОУ ВП: 40081237) суму 66955 (шістдесят шість тисяч дев'ятсот п'ятдесят п'ять) грн. 00 коп. штрафу та суму 1600 (одна тисяча шістсот) грн. 00 коп. витрат зі сплати судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення оформлено у повному обсязі та підписано згідно із вимогами ст. 84 ГПК України 12.07.2017р.

Суддя М.В. Мірошниченко