Рішення

від 13.03.2017 по справі 911/4288/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"13" березня 2017 р. Справа № 911/4288/16

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "ТВІН", 02091, місто Київ, вулиця Вербицького, будинок 1

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, 08130, Київська область,

Києво-Святошинський район, село Петропавлівська Борщагівка, вулиця Шевченко, буд. 16

про стягнення 3834,24 грн.

суддя Шевчук Н.Г.

За участю представників сторін:

від позивача: не з'явився;

від відповідача: не з'явився.

суть спору:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "ТВІН" звернулось до господарського суду з позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 в якому, з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог та уточнення позовних вимог просить (а.с. 28, 42-44) стягнути 707,30 грн. 25% штрафу, 150,07 грн. пені нарахованої по кожній накладній окремо за сукупний період з 11.10.2016 по 27.12.2016, 16 грн. 3% річних нарахованих по кожній накладній окремо за сукупний період з 11.10.2016 по 27.12.2016 та 158,09 грн. інфляційних втрат нарахованих по кожній накладній окремо за сукупний період з 11.10.2016 по 27.12.2016.

Позовні вимоги обґрунтовуються неналежним виконання відповідачем умов договору поставки №28 від 03.09.2015 в частині повної та своєчасної оплати вартості поставленого позивачем товару.

Відповідач, який належним чином був повідомлений про час та місце проведення судових засідань, у засідання суду не з'явився, відзив на позов не надав.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача суд

встановив:

03.09.2015 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Твін» (продавець) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (покупець) було укладено договір поставки №28 (Договір, а.с. 9-11), відповідно до пункту 1.1 якого постачальник зобов'язується постачати продукти харчування, зокрема, ковбасні та м'ясні вироби власного виробництва, надалі - товар , з необхідними супроводжувальними документами та передавати товар у власність покупця, а покупець зобов'язується прийняти товар та здійснити оплату за нього у повному обсязі на умовах укладеного договору.

Постачальник передає товар у кількості та асортименті, передбаченими у заявках покупця, які вважаються невід'ємною частиною договору, у випадках їх оформлення у письмовій формі (пункт 1.2 Договору).

Згідно пункту 6.3 договору оплата товару здійснюється на умовах попередньої оплати або відстрочки платежу на 7 календарних днів з моменту переходу права власності на товар відповідно до пункту 1.3. цього Договору.

Право власності на товар переходить від постачальника до покупця з моменту підписання уповноваженими представниками сторін накладної, яка засвідчує момент передачі товару (пункт 1.3 Договору).

На виконання умов договору ТОВ «Торговий дім «ТВІН» було поставлено відповідачу товар на згідно підписаних сторонами видаткових накладних №23614 від 03.10.2016 на суму 1052,79 грн., №23939 від 07.10.2016 на суму 799,41 грн., №24210 від 11.10.2016 на суму 897,89 грн. та №24628 від 17.10.2016 на суму 844,73 грн. (а.с. 13-16)

Як стверджує позивач, відповідач належним чином свої зобов'язання з оплати отриманого товару не виконав, внаслідок чого за ним утворилась заборгованість в розмірі 2829,19 грн.

Оскільки відповідач свої зобов'язання за договором поставки в частині оплати товару належним чином не виконав, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення вищевказаної заборгованості.

Відповідно до частини першої статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно приписів статей 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобовязується передати у встановлений строк товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не повязаних з особистими, сімейними, домашніми або іншим подібним використанням, а покупець зобовязується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не виникає з характеру відносин сторін.

Приписами статті 692 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Приписами статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Після звернення позивача з позовом до суду відповідачем було сплачено грошові кошти за отриманий товар розмірі, що підтверджується платіжними дорученнями №1435 від 23.12.2016, №1453 від 28.12.2016 та №1476 від 19.01.2017 (а.с. 34-36), у зв'язку з чим позивачем було подано заяву про зменшення розміру позовних вимог на 2829,19 грн. основного боргу, яку судом прийнято до розгляду та задоволено.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 150,07 грн. пені, нарахованої на кожну неоплачену чи несвоєчасно оплачену видаткову накладну за сукупний період з 11.10.2016 по 27.12.2016 та 707,30 грн. 25% штрафу.

Згідно з приписами статті 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до вимог статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Статтею 216 Господарського кодексу України передбачено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

У відповідності з пункту 11.2 договору у випадку невиконання покупцем зобов'язань, передбачених пунктами 1.1, 6.3, 8.1 даного договору, протягом 3 банківських днів з моменту їх настання, покупець зобов'язаний сплатити постачальнику неустойку (штраф та пеню). Право постачальника на неустойку виникає незалежно від наявності у нього збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням покупцем своїх зобов'язань.

Згідно пунктом 11.2.1 договору встановлено, що розмір штрафу обчислюється у 25% від суми невиконаного або неналежно виконаного покупцем зобов'язання. Розмір пені обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного платежу за кожен день прострочення покупцем свого зобов'язання та вдвічі перевищує подвійну облікову ставку НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно з частини 6 статті 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Суд, перевіривши розрахунок пені та 25% штрафу, встановив, що заявлені позивачем до стягнення суми відповідають вимогам законодавства та обставинам справи, а тому вимоги щодо стягнення з відповідача 707,30 грн. 25% штрафу та 150,07 грн. пені нарахованої по кожній накладній окремо за сукупний період з 11.10.2016 по 27.12.2016, підлягають задоволенню.

Окрім того, позовна заява містить вимоги щодо стягнення з відповідача 16 грн. 3% річних нарахованих по кожній накладній окремо за сукупний період з 11.10.2016 по 27.12.2016 та 158,09 грн. інфляційних втрат нарахованих по кожній накладній окремо за сукупний період з 11.10.2016 по 27.12.2016.

Згідно з приписами частини другої статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши розрахунки 3% річних, суд встановив, що вони є обґрунтованими, арифметично вірними, а отже вимога про стягнення з відповідача 16 грн. 3% річних нарахованих по кожній накладній окремо за сукупний період з 11.10.2016 по 27.12.2016 підлягає задоволенню.

Стосовно нарахованих позивачем інфляційних втрат суд встановив, що розрахунок позивача виконаний арифметично невірно, у зв'язку з чим, судом було здійснено власний розрахунок за допомогою калькулятора штрафів системи «Ліга-Закон» та встановлено, що розмір інфляційних за заявлені позивачем періоди складає 85,09 грн. згідно наступного розрахунку:

Розрахунок суми боргу з урахуванням індексу інфляції по накладній №23614 від 03.10.2016

Період заборгованостіСума боргу (грн.)Сукупний індекс інфляції за період№Інфляційне збільшення суми боргуІ 11.10.2016 - 27.12.2016 287.16 1.056 16.05

Розрахунок суми боргу з урахуванням індексу інфляції по накладній №23939 від 07.10.2016

Період заборгованостіСума боргу (грн.)Сукупний індекс інфляції за період№Інфляційне збільшення суми боргуІ 17.10.2016 - 27.12.2016 799.41 1.027 21.71 Розрахунок суми боргу з урахуванням індексу інфляції по накладній №24210 від 11.10.2016

Період заборгованостіСума боргу (грн.)Сукупний індекс інфляції за період№Інфляційне збільшення суми боргуІ 19.10.2016 - 27.12.2016 897.89 1.027 24.39 Розрахунок суми боргу з урахуванням індексу інфляції по накладній №24628 від 17.10.2016

Період заборгованостіСума боргу (грн.)Сукупний індекс інфляції за період№Інфляційне збільшення суми боргуІ 25.10.2016 - 27.12.2016 844.73 1.027 22.94

За таких обставин суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню та з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 707,30 грн. 25% штрафу, 150,07 грн. пені, 16 грн. 3% річних та 85,09 грн. інфляційних втрат. В іншій частині позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Частиною другою статті 49 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що в разі, коли спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору. Зазначена норма виступає процесуальною санкцією, яка застосовується господарським судом незалежно від того, чи заявлялося відповідне клопотання заінтересованою стороною. Передбачені нею наслідки можуть наставати в разі неправомірної бездіяльності винної особи, яка не вжила заходів до поновлення порушених нею прав і законних інтересів іншої особи (зокрема, ухилялася від задоволення її заснованих на законі вимог), що змусило останню звернутися за судовим захистом. Зазначеної правової позиції дотримується і Вищий господарський суд України в пункті 4.7 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013р. №7 «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» .

Зважаючи на викладене, судові витрати покладаються на відповідача відповідно до вимог статей 44, 49 Господарського процесуального кодексу України, так як спір виник внаслідок його неправомірних дій.

Враховуючи вищезазначене, керуючись статями 49, 82-85, Господарського процесуального кодексу України господарський суд

вирішив:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (код НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "ТВІН" (код 32769705) - 707 (сімсот сім) грн. 30 коп. 25% штрафу, 150 (сто п'ятдесят) грн. 07 коп. пені, 16 (шістнадцять) грн. 3% річних, 85 (вісімдесят п'ять) грн. 09 коп. інфляційних втрат та 1378 (одну тисячу триста сімдесят вісім) грн. судового збору.

3. В іншій частині у позові відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя Н.Г. Шевчук

Дата підписання повного рішення: 17.03.2017